Рішення

від 24.11.2014 по справі 916/3677/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2014 р.Справа № 916/3677/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проходчик"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод"

про стягнення 112 036,21 грн.

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: Оськін М.Д. за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: про стягнення 112 036,21 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проходчик" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт по кріпленню підземних гірських виробіток майданчика під резервуарами № 46-49 дільниці ПиОН на території ПАТ "Одеський НПЗ" № 13/364 від 16.12.2013р. у розмірі 112 036,21 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.09.2014 року порушено провадження у справі № 916/3677/14.

06.10.2014р. до матеріалів справи надійшло клопотання представника відповідача № 8.1-10/1937 від 02.10.2014р. (вх. № 25920/14 від 06.10.2014р.) про відкладення розгляду справи в зв'язку із знаходженням єдиного представника Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" у службовому відрядженні у м. Львові.

У судовому засіданні від 07.10.2014р. судом розглянуто клопотання представника відповідача № V.1-10/1937 від 02.10.2014р. (вх. № 25920/14 від 06.10.2014р.) про відкладення розгляду справи та відмовлено у його задоволені з огляду на необґрунтованість.

24.10.2014р. Публічне акціонерне товариство "Одеський нафтопереробний завод" звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою № 8.1-10/2047 від 23.10.2014р. (вх. № 4422/14 від 24.10.2014р.) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Проходчик" про визнання договору на виконання робіт по кріпленню підземних гірських виробіток майданчика під резервуарами № 46-49 дільниці ПиОН на території ПАТ "Одеський НПЗ" № 13/364 від 16.12.2013р., укладеного між сторонами по справі, недійсним.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.10.2014р. зустрічну позовну Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" № 8.1-10/2047 від 23.10.2014р. (вх. № 4422/14 від 24.10.2014р.) було повернуто без розгляду на підставі пп. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

29.10.2014р. до матеріалів справи надійшло представника відповідача № 8.1-10/2055 від 28.10.2014р. (вх. № 28469/14 від 29.10.2014р.) про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що відповідачем було подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 27.10.2014р., що в свою чергу позбавляє відповідача до розгляду відповідної апеляційної скарги, можливості захищати свої порушені, оспорювані права та відстоювати законні інтереси.

Суд, розглянувши клопотання Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" № 8.1-10/2055 від 28.10.2014р. (вх. № 28469/14 від 29.10.2014р.), відмовив у його задоволені з огляду на необґрунтованість.

У судовому засіданні від 30.10.2014р. представником позивача було надано супровідний лист разом із додатками до нього (вх. № 28610/14 від 30.10.2014р.), а також клопотання про продовження строку розгляду на 15 днів (вх. № 2-4896/14 від 30.10.2014р.).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.10.2014р. строк розгляду справу № 916/3677/14 було продовжено до 25.11.2014р.

10.11.2014р. до матеріалів справи надійшов супровідний лист Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2014р. (вх. № 29465/14 від 10.11.2014р.) разом із оригіналом ухвали від 05.11.2014р. про повернення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" на ухвалу господарського суду Одеської області від 27.10.2014р. без розгляду.

11.11.2014р. до матеріалів справи надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" № 8.1-10/2091 від 10.11.2014р. (вх. № 29686/14 від 11.11.2014р.) відповідно до якого відповідач просить суд не поновлювати провадження у справі до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 05.11.2014р.

Суд, розглянувши клопотання Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" № 8.1-10/2091 від 10.11.2014р. (вх. № 29686/14 від 11.11.2014р.), відмовив у його задоволені з огляду на необґрунтованість та зазначає, що провадження у справі № 916/3677/14 не зупинялось.

24.11.2014р. до матеріалів справи надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" № 8.1-10/2146 від 21.11.2014р. (вх. № 30843/14 від 24.11.2014р.) про відкладення розгляду справи в зв'язку із перебуванням представника відповідача на стаціонарному лікуванні.

Суд, розглянувши клопотання Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" № 8.1-10/2146 від 21.11.2014р. (вх. № 30843/14 від 24.11.2014р.), відмовив у його задоволені з огляду на недоведеність та відсутністю будь-яких доказів в його обґрунтування.

У судовому засіданні від 24.11.2014р. представником позивача було надано супровідний лист разом із рахунком - фактурою № 03241 від 24.03.2014р. на суму 95 199,60 грн. (вх. № 30925/14 від 24.11.2014р.).

Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Одеський нафтопереробний завод" був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, однак у судове засідання не з'являвся та відзив на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

16 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Одеський нафтопереробний завод" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проходчик" (Виконавець) було укладено договір на виконання робіт по кріпленню підземних гірських виробіток майданчика під резервуарами № 46-49 дільниці ПиОН на території ПАТ "Одеський НПЗ" № 13/364 (надалі - договір № 13/364 від 16.12.2013р. ) відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботи по кріпленню підземних гірських виробіток майданчика під резервуарами № 46-49 дільниці ПиОН на території ПАТ "Одеський НПЗ", передбачені локальним кошторисом (додаток № 2 до договору), надалі - Роботи. Роботи виконуються на території Замовника за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1 (надалі - Об'єкт, територія Замовника).

Відповідно до пп. 2.1, 2.2 договору 13/364 від 16.12.2013р. вартість виконання Виконавцем всіх Робіт, передбачених даним договором, складає 4 650 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 775 000 грн. та визначається на підставі договірної ціни та локального кошторису(додаток № 1 та № 2 до даного договору). Зазначена у даному пункті вартість Робіт включає в себе вартість всіх матеріалів, необхідних для виконання Робіт за даним договором. Розрахунок за виконані Роботи здійснюється щомісячно на підставі вартість виконаних будівельних робіт та витрат по формі № КБ-3 (надалі - Акт по формі КБ-2 та Довідка КБ-3).

Пунктами 2.3, 2.3.1 договору 13/364 від 16.12.2013р. передбачено, що оплата за даним договором здійснюється в наступному порядку: для виконання робіт Замовник перераховує на рахунок Виконавця аванс у розмірі 15% від вартості робіт, що складає 697 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 116 250,00 грн.. на протязі 15 банківських днів з дати підписання даного договору обома сторонами та отримання Замовником від Виконавця оригіналу рахунку на оплату.

Згідно з п. 2.3.2 договору 13/364 від 16.12.2013р.Замовник здійснює щомісячну оплату виконаних Виконавцем Робіт, на протязі 20 (двадцяти) банківських днів з моменту отримання оригіналу рахунку Виконавця, виставленого на підставі підписаного сторонами Акту по формі КБ-2 та Довідки КБ-3, що підтверджують виконання Виконавцем Робіт, передбачених даним договором. При оплаті виконаних робіт на підставі Актів по формі КБ-2 та Довідки КБ-3, сума, що належить до сплати Замовником, зменшується на суму перерахованого авансу згідно підпункту 2.3.1 договору до повного його списання.

Пунктами 4.1, 4.1.1 договору 13/364 від 16.12.2013р. передбачено, що для виконання даного договору Замовник зобов'язується прийняти результати виконаних робіт в установленому порядку та оплатити роботи, виконані належним чином, в повному обсязі та в установленому договором порядку та строки.

Відповідно до п. 6.4 договору 13/364 від 16.12.2013р. Роботи вважаються виконаними з моменту підписання обома сторонами Акут по формі КБ-2в та Довідки КБ-3, які вважаються узгодженими при умові оформлення (заповнення) всіх необхідних реквізитів та підписів, передбачених відповідними формами.

Пунктом 8.14 договору 13/364 від 16.12.2013р. передбачено, що за порушення з вини Замовника строку оплати виконаних Робіт, зазначеного у підпункті 2.3.1 даного договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від загальної вартості заборгованості, за кожний день прострочення.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами та діє до "30" вересня 2014 року. а в частині гарантійних зобов'язань Виконавця - до спливу гарантійного строку на виконані Роботи. У разі, якщо на момент закінчення дії договору сторони не закінчили розрахунки між собою, то строк дії договору в частині виконання грошових зобов'язань належить автоматичній пролонгації до повного завершення розрахунків між сторонами (п. 11.1 договору 13/364 від 16.12.2013р.).

Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за березень 2014 року форми КБ-2в, підписаним 17.03.2014р. та скріпленим печатками обох сторін у справі, вартість виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Проходчик" робіт склала 95 199,60 грн.

24.03.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Проходчик" було виставлено рахунок - фактуру № 03241 на суму 95 199,60 грн.

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Проходчик" звернулось до Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" з претензією щодо необхідності перерахувати згідно з актом виконаних робіт вартість будівельних робіт у розмірі 95 199,60 грн. Проте, зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Проходчик" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" про стягнення заборгованості у розмірі 95 199,60 грн., пені за період з 15.04.2014р. по 09.09.2014р. у розмірі 8 195,63 грн., 3 % річних за період з 15.04.2014р. по 09.09.2014р. у розмірі 1 158,84 грн. та інфляційних витрат за період з 15.04.2014р. по 09.09.2014р. у розмірі 7 482,14 грн., всього - 112 036,21 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором на виконання робіт по кріпленню підземних гірських виробіток майданчика під резервуарами № 46-49 дільниці ПиОН на території ПАТ "Одеський НПЗ" № 13/364 від 16.12.2013р. зобов'язань, а також положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Одеський нафтопереробний завод" жодного разу у судові засідання не з'явився, правової позиції по заявленим позовним вимогам не висловив, доказів, які б спростовували позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проходчик", не надав.

При цьому, суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем здійснювались заходи, спрямовані на штучне затягування судового процесу, що в свою чергу суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Водночас, окремим положеннями п. 5-1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17 травня 2011 року N 7 закріплено, що частиною третьою статті 22 ГПК на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу .

Так, під час розгляд справи відповідачем було подано зустрічну позовну заяву до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Проходчик" про визнання договору на виконання робіт по кріпленню підземних гірських виробіток майданчика під резервуарами № 46-49 дільниці ПиОН на території ПАТ "Одеський НПЗ" № 13/364 від 16.12.2013р., укладеного між сторонами по справі, недійсним.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.10.2014р. зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" № 8.1-10/2047 від 23.10.2014р. (вх. № 4422/14 від 24.10.2014р.) було повернуто без розгляду на підставі пп. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з тим, що останнім не було надано жодних доказів надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю "Проходчик" копії зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів, а також взагалі не надано доказів сплати судового збору за звернення до суду з відповідною зустрічною позовною заявою.

29.10.2014р. до господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" на ухвалу суду від 27.10.2014р. про повернення зустрічної позовної заяви, яку в свою чергу, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.11.2014р. також було повернуто з підстав відсутності доказів направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Проходчик" відповідної скарги, а також відсутністю доказів сплати судового збору за її розгляд.

Більш того, Публічним акціонерним товариством "Одеський нафтопереробний завод" було подано касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 05.11.2014р. в зв'язку з чим, 13.11.2014р. Одеський апеляційний господарський суд звернувся до суду першої інстанції із запитом про направлення матеріалів оскарження ухвали по справі № 916/3677/14, для подальшого їх скерування до Вищого господарського суду України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Положеннями статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з п. 2.3.2 договору 13/364 від 16.12.2013р. Замовник здійснює щомісячну оплату виконаних Виконавцем Робіт, на протязі 20 (двадцяти) банківських днів з моменту отримання оригіналу рахунку Виконавця, виставленого на підставі підписаного сторонами Акту по формі КБ-2 та Довідки КБ-3, що підтверджують виконання Виконавцем Робіт, передбачених даним договором. При оплаті виконаних робіт на підставі Актів по формі КБ-2 та Довідки КБ-3, сума, що належить до сплати Замовником, зменшується на суму перерахованого авансу згідно підпункту 2.3.1 договору до повного його списання.

Пунктами 4.1, 4.1.1 договору 13/364 від 16.12.2013р. передбачено, що для виконання даного договору Замовник зобов'язується прийняти результати виконаних робіт в установленому порядку та оплатити роботи, виконані належним чином, в повному обсязі та в установленому договором порядку та строки.

Відповідно до п. 6.4 договору 13/364 від 16.12.2013р. Роботи вважаються виконаними з моменту підписання обома сторонами Акут по формі КБ-2в та Довідки КБ-3, які вважаються узгодженими при умові оформлення (заповнення) всіх необхідних реквізитів та підписів, передбачених відповідними формами.

Більш того, згідно з пп. 96, 99 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" від 1 серпня 2005 р. N 668 підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2014р. між сторонами по справі було підписано та скріпленим печатками акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за березень 2014 року форми КБ-2в, згідно з яким вартість виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Проходчик" робіт склала 95 199,60 грн.

При цьому, супровідним листом № 24/03-01 від 24.03.2014р. позивачем було скеровано на адресу Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" рахунок - фактуру № 03241 від 24.03.2014р. на суму 95 199,60 грн., який в свою чергу, відповідачем оплачено не було.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за виконанні останнім будівельні роботи, яка підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та підлягає стягненню, складає 95 199,60 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 15.04.2014р. по 09.09.2014р. у розмірі 8 195,63 грн.

Пунктом 8.14 договору 13/364 від 16.12.2013р. передбачено, що за порушення з вини Замовника строку оплати виконаних Робіт, зазначеного у підпункті 2.3.1 даного договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від загальної вартості заборгованості, за кожний день прострочення.

При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 10 січня 2002 року N 2921-III) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проте, розглянувши позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за період з 15.04.2014р. по 09.09.2014р. у розмірі 8 195,63 грн., суд доходить висновку про здійснення позивачем помилки при її розрахунку. Таким чином, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 8 194,99 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних за період з 15.04.2014р. по 09.09.2014р. у розмірі 1 158,84 грн. та інфляційні витрати за період з 15.04.2014р. по 09.09.2014р. у розмірі 7 482,14 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, розглянувши позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних за період з 15.04.2014р. по 09.09.2014р. у розмірі 1 158,84 грн. суд доходить висновку про здійснення позивачем помилки при її розрахунку. Таким чином, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 % річних шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у сумі 1 158,04 грн.

Щодо нарахованих позивачем інфляційних витрат за період з 15.04.2014р. по 09.09.2014р. у розмірі 7 482,14 грн., з урахуванням наявних в матеріалах доказів та за наслідком здійсненого судом перерахунку, суд дійшов висновку про правомірність їх нарахування, які в свою чергу, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Проходчик" підлягаю частковому задоволенню шляхом присудження до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" заборгованості у розмірі 95 199,60 грн., пені у розмірі 8 194,99 грн., 3 % річних у розмірі 1 158,04 грн. та інфляційних витрат у розмірі 7 482,14 грн.

Судові витрати за розгляд позовних вимог покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Проходчик" задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" (65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1, код ЄДРПОУ 00152282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проходчик" (65007, м. Одеса, вул. Генерала Ватутіна, 14, код ЄДРПОУ 38352223) заборгованість у розмірі 95 199 (дев'яносто п'ять тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 60 коп., пеню у розмірі 8 194 (вісім тисяч сто дев'яносто чотири) грн. 99 коп., 3 % річних у розмірі 1 158 (одна тисяча сто п'ятдесят вісім) грн. 04 коп., інфляційні витрати у розмірі 7 482 (сім тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 14 коп. та судовий збір у розмірі 2 240 (дві тисячі двісті сорок) грн. 71 коп.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 01.12.2014 року

Суддя Степанова Л.В.