Рішення

від 24.11.2014 по справі 922/4623/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2014 р.Справа № 922/4623/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадук", м. Сєвєродонецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєв - Транс - Логістик", м. Рубіжне про стягнення 284764,38 грн. за участю представників сторін:

позивача - Паненко В.В., дов. від 01.11.2014 року

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 284765,38 грн. боргу за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 36 від 01 січня 2012 року.

Враховуючи, що заяв та клопотань представниками сторін не заявлено, суд починає розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву суду не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою зазначеною у позовній заяві, відповідно до якої місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєв - Транс - Логістик": 93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Леніна, буд. 36-Б та саме за цією адресою відповідачу направлялись ухвали суду у справі № 922/4623/14

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сєв - Транс - Логістик" належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, судом встановлено наступне.

01 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віадук" (позивачем, продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сєв - Транс - Логістик" (відповідачем, покупцем) було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 36.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 36 продавець зобов'язується організувати та забезпечити безперебійне, цілодобову заправку паливом автотранспорт покупця, а покупець своєчасно отримувати та оплачувати у відповідності з умовами цього договору паливо (товар). Загальний об'єм товару, який продається по цьому договору, визначається протягом строку дії договору з врахуванням кількості і асортименту (номенклатури) товару по всім переданим у відповідності з умовами цього договору окремими партіями товару.

Згідно пункту 1.2 договору від 01 січня 2012 року загальна сума договору визначається із цін на товар, асортименту і загальної кількості товару, проданого у відповідності з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору № 36 покупець самостійно організовує вивіз товару зі складу.

Згідно пункту 3.2 договору від 01 січня 2012 року відпуск нафтопродуктів здійснюється згідно видаткових накладних.

Відповідно до пункту 4.1 договору № 36 покупець здійснює оплату за товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання нафтопродуктів покупцем згідно заправних відомостей.

Згідно пункту 7.1 договору від 01 січня 2012 року договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін.

Відповідно до пункту 7.2 договору № 36 договір діє до 31 грудня 2012 року вкпючно. Строк дії договору кожного року пролонгується у відповідності до пункту 7.3. договору.

Згідно пункту 7.3 договору від 01 січня 2012 року при відсутності до дати закінчення чергового строку дії договору офіційного письмового повідомлення від сторін про не бажання продовжувати договірні відносини, строк дії цього договору вважається кожний раз продовжений до 31 грудня наступного року включно.

На сьогоднішній день вищевказаний договір у встановленому порядку цього договору або закону не є розірваний, припиненим або визнаним недійсним, тобто він є дійсним для сторін.

Матеріали справи свідчать про те, що факт відпуску та отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Сєв - Транс - Логістик" від позивача товару згідно умов договору № 36 підтверджується наступними бухгалтерськими документами.

Видатковими накладними: № РН-0000763 від 11 серпня 2012 року, № РН-0000789 від 21 серпня 2012 року, № РН-0000828 від 31 серпня 2012 року, № РН-0000860 від 11 вересня 2012 року, № РН-0000898 від 21 вересня 2012 року, № РН-0000972 від 11 жовтня 2012 року, № РН-0000937 від 30 вересня 2012 року, № РН-0001001 від 22 жовтня 2012 року, № РН-0001033 від 31 жовтня 2012 року, № РН-0001072 від 12 листопада 2012 року, № РН-0001099 від 21 листопада 2012 року, № РН-0001138 від 30 листопада 2012 року, № РН-0001169 від 11 грудня 2012 року, № РН-0001200 від 21 грудня 2012 року, № РН-0001237 від 31 грудня 2012 року, № РН-0000025 від 11 січня 2013 року, № РН-0000055 від 21 січня 2013 року, № РН-0000088 від 31 січня 2013 року, № РН-0000118 від 11 лютого 2013 року, № РН-0000147 від 21 лютого 2013 року, № РН-0000171 від 28 лютого 2013 року, № РН-0000205 від 11 березня 2013 року, № РН-000236 від 21 березня 2013 року, № РН-0000268 від 31 березня 2013 року, № РН-0000301 від 11 квітня 2013 року. Видаткові накладні оформленні належним чином і підписані сторонами.

Довіреностями: № 21 від 06 серпня 2012 року, № 22 від 17 серпня 2012 року, № 23 від 28 серпня 2012 року, № СЕ 25 від 02 вересня 2012 року, № СЕ 26 від 21 вересня 2012 року, № 27 від 11 жовтня 2012 року, № 28 від 22 жовтня 2012 року, № 30 від 31 жовтня 2012 року, № 31 від 12 листопада 2012 року, № 32 від 21 листопада 2012 року, № 33 від 30 листопада 2012 року, № 34 від 11 грудня 2012 року, № 35 від 21 грудня 2012 року, № 36 від 31 грудня 2012 року, № 1 від 01 січня 2013 року, № 2 від 21 січня 2013 року, № 3 від 26 січня 2013 року, № 4 від 01 лютого 2013 року, № 5 від 12 лютого 2013 року, № 6 від 22 лютого 2013 року, № 7 від 11 березня 2013 року, № 8 від 21 березня 2013 року, № 9 від 31 березня 2013 року, № 11 від 11 квітня 2013 року. Довіреності оформлені належним чином і підписані сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що факт проведення у встановленому законом порядку господарські операції щодо відпуску позивачем Приватному підприємству "АТОН" товару підтверджується:

Податковими накладними: № 36 від 21 серпня 2012 року, № 18 від 11 серпня 2012 року, № 20 від 11 вересня 2012 року, № 66 від 31 серпня 2012 року, № 80 від 30 вересня 2012 року, № 47 від 21 вересня 2012 року, № 43 від 22 жовтня 2012 року, № 23 від 11 жовтня 2012 року, № 19 від 12 листопада 2012 року, № 68 від 31 жовтня 2012 року, № 41 від 21 листопада 2012 року, № 73 від 30 листопада 2012 року, № 39 від 21 грудня 2012 року, № 18 від 11 грудня 2012 року, № 14 від 11 січня 2013 року, № 68 від 31 грудня 2012 року, № 32 від 21 січня 2013 року, № 62 від 31 січня 2013 року,№ 62 від 31 січня 2013 року, № 14 від 11 лютого 2013 року, № 55 від 28 лютого 2013 року, № 36 від 21 лютого 2013 року, № 37 від 21 березня 2013 року, № 14 від 11 березня 2013 року, № 61 від 31 березня 2013 року, № 17 від 11 квітня 2013 року. Ці податкові накладні були прийняті фіскальними органами до відома та були перевірені.

Як можливо встановити зі змісту картки рахунку 361 та Акту звірки позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сєв - Транс - Логістик" порушувало термін оплати за отриманий товар, розраховуючись за придбане паливо на власний розсуд, тобто при наявній заборгованості за отриманий товар посадові особи відповідача постійно запевнювали поважених осіб позивача, що у повному обсязі у найближчий час розрахуються, а новий товар необхідний для нібито збільшення свого фінансового обороту.

Матеріали справи свідчать про те, що станом на жовтень 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сєв - Транс - Логістик" має борг перед позивачем у розмірі 284765,38 грн.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення прав і обов'язків (господарських обов'язків).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу зсна сторона продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов*язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 2 статіі 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов*язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 1 статті 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Згідно частини 2 статті 226 Господарського кодексу України сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону, що також представниками відповідача зроблено не було.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 612, 629, 655, 691, 692 Цивільного кодексу України, статтями 193, 226 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєв - Транс - Логістик" (93010, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Леніна, 36-Б, розрахунковий рахунок 260079536 в ЛФ ПАТ АБ "Укргазбанк", МФО 304621, код ЄДРПОУ 34596700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадук" (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 1Т, розрахунковий рахунок 26001034736100 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 30196155) 284765,38 грн. боргу за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 36 від 01 січня 2012 року та 5695,31 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.11.2014 р.

Суддя П.В. Хотенець