Ухвала

від 26.11.2014 по справі 814/1110/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1110/14

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

при секретарі Кучмій І.В.

за участю представника апелянта - Масюка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головне управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.05.2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЗАННА-ЮГ" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головне управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЗАННА-ЮГ" звернулось до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головне управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що акт перевірки відповідачем складений з порушенням чинного законодавства України, а внесені на підставі даного акту перевірки податковим органом до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформація порушує права позивача.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.05.2014 року позов задоволено частково. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інших електронних баз даних податкового органу інформацію, внесену на підставі Акту № 1115/14-02-22-03/32884369. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відновити інформацію щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ «ЛОЗАННА-ЮГ» в розрізі контрагентів, яка існувала до оформлення акту № 1115/14-02-22-03/32884369. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головне управління Міндоходів у Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі наказу ДПІ У Ленінському районі Головного управління Міндоходів у Миколаївській області № 266 від 17.03.2014 року (т.1 а.с.33) в період з 18.03.2014 року по 19.03.2014 року відповідачем було проведену документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЗАННА-ЮГ» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «АМОРАДА-14» (код ЄДРПОУ 34437711) за період з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року та правомірності формування податкових зобов'язань по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у ТОВ «АМОРАДА-14» за період з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року.

Результати перевірки були оформлені Актом № 1115/14-02-22-03/32884369 від 24.03.2014 року (т.1 а.с.7-32).

За висновками акту, перевіркою встановлено, що позивачем порушено п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за грудень 2013 року на 514 328,90 грн., а також п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1ст. 201 Податкового кодексу, в результаті чого завищено загальну суму податкових зобов'язань за грудень 2013 року на 512395,38 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» внесені коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача.

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Під час проведення перевірок органи державної податкової служби мають право вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (пп. 20.1.8. п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками.

Відповідно до вимог п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (далі по тексту - Порядок № 984), акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У пункті 6 розділу І цього Порядку зазначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 6 розділу ІІ Порядку передбачено, що висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Згідно п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган має право, а не обов'язок прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення, оскільки при розгляді висновків акту перевірки уповноважена посадова особа може як погодитися з висновками ревізора-інспектора, який проводив перевірку, так і відхилити їх.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, встановивши в акті перевірки порушення позивачем норм податного законодавства, не приймав податкового повідомлення-рішення, як того вимагає Податковий кодекс України, проте вніс до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, задекларованих останнім сум податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2013 року, урахувавши при цьому висновки акту перевірки.

Згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

В Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява №803/02). «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік. заява № 6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України»).

Так, система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (надалі також - Порядок; в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 2.10.3 пункту 2.10 Порядку співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Інформація, що міститься в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА», може вплинути на права платника податків у сфері публічно-правових відносин. Так, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

З аналізу наведеного можна дійти висновку, що посадові особи податкового органу, які здійснюють перевірки платника податків повинні вносити необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС "Аудит", в тому числі і до системи "Податковий блок", на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок, тобто, саме по собі внесення відомостей до вказаної інформаційної системи є наслідком здійснення відповідних заходів та дій податковим органом, зокрема, прийняття та направлення податкового повідомлення-рішення. складанні протоколів про адміністративне правопорушення, тощо.

Як було зазначено вище, єдиним можливим варіантом дій податкового органу в разі встановлення факту заниження або завищення платником податків податкового зобов'язання є прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення, а тому оскільки такого рішення податковим органом не приймалось, то і внесення ДПІ змін до системи "Податковий блок" є безпідставним, оскільки останні є наслідком вчинення ДПІ фактичних заходів відносно платника податків, які, в даному випадку, здійсненні не були.

А тому, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про незаконність дій ДПІ по зміні в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані позивачем.

За таких обставин, обґрунтованими та правомірними є висновок суду щодо наявності підстав для задоволення позову у частині зобов'язання поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ЛОЗАННА-ЮГ».

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головне управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.05.2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.11.2014 року

Головуючий: суддя Л.Є.Зуєва

суддя О.А.Шевчук

суддя А.Г.Федусик