cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27.11.14р. Справа № 904/7862/14 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СОП "ДАЙМОН", пгт. Кіровське, Дніпропетровський район. Дніпропетровська область
до публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ", м. Дніпропетровськ
про стягнення 120 215,82 грн.
Суддя Кармазіна Л.П.
Представники:
від позивача - Суділовський М.І., директор, наказ №1 від 11.07.2013 року
від відповідача - представник не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СОП "ДАЙМОН" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" про стягнення 120 215, 82 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №32-14/22 від 01.02.2014р. про надання послуг з фізичної охорони об'єкту.
Ухвалою господарського суду від 10.10.2014р. порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 23.10.2014р.
23.10.2014р. представник позивача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, відомості отримання позивачем ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2014 року про порушення провадження у справі в матеріалах справи відсутні.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, до судового засідання надав клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду від 23.10.2014р., у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, розгляд справи відкладено на 06.11.2014р.
06.11.2014р. представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне матеріалах справи поштове повідомлення.(а.с.34)
Представник позивача у судовому засіданні надав заяву про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду від 06.11.2014р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 18.11.2014р.
18.11.2014р. представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача до судового засідання надав до канцелярії господарського суду Дніпропетровської області відзив на позовну заяву, яким просив суд задовольнити позовні вимоги в сумі 61450,00 грн., а в іншій частині позовних вимог відмовити повністю у зв'язку із безпідставністю заявлених вимог.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014р., у зв'язку з необхідністю надання часу позивачу для здійснення детального розрахунку позовних вимог, розгляд справи відкладено на 27.11.2014р.
27.11.2014р. представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник позивача до судового засідання надав до канцелярії суду заяву про зменшення позовних вимог, якою просив суд стягнути з публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СОП "ДАЙМОН" 75831 грн. 53 коп., в тому числі 61450 грн. 00 коп. основного боргу, 7817 грн. 35 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 6564 грн. 18 коп. інфляційних втрат та суму сплаченого судового збору.
Відповідно до ч. 4 статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Господарським судом зазначена заява прийнята до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
27.11.2014р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між товариством з обмеженою відповідальністю "СОП "ДАЙМОН" (виконавець-позивач) та публічним акціонерним товариством "ДНІПРОВАЖМАШ" (замовник-відповідач) укладено договір №32-14/22 від 01.02.2014р. про надання послуг з фізичної охорони об'єкту, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати комплекс охоронних заходів власними штатними силами (охоронцями) і засобами, передбаченими чинним законодавством, з метою заощадження майна та матеріальних цінностей замовника, що знаходяться всередині об'єкта, в період часу і на умовах, визначених цим договором. (а.с.7-8)
Відповідно до п. 3.1. договору, об'єкт охорони: гуртожиток підприємства, що знаходиться за адресою: м Дніпропетровськ, вул. Коксова, 20.
Пунктом 6.1. договору, сторони узгодили, що вартість послуг з охорони об'єкта, наданих виконавцем замовнику в рамках цього договору, зазначено в додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору.
Розрахунок замовника з виконавцем виконується в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, на підставі відповідного рахунку на оплату або на підставі чинного договору та зазначених у ньому банківських реквізитів виконавця. Рахунок на оплату не є обов'язковим документом і надається виконавцем додатково. (п.6.3. договору)
Відповідно до п. 6.4., 6.5 договору, оплата послуг виконавця за цим договором здійснюється замовником у порядку: платежі - щомісячна 100% передоплата не пізніше двадцять п'ятого (25) числа кожного місяця за місяць, в якому надаються послуги. Датою оплати послуг вважається дата зарахування грошових коштів, перерахованих замовником, на поточний рахунок виконавця.
Відповідно до протоколу узгодження вартості послуг від 01.02.2014р. (додаток №1 до договору), сторони погодили, що вартість послуг охорони в місяць складає 14850 грн. 00коп. (а.с.9)
На виконання умов укладеного договору, позивач надав відповідачу охоронні послуги власними штатними силами (охоронцями) і засобами на загальну суму 103 950 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ, а відповідач прийняв зазначені послуги без заперечень, про що між сторонами було складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача.
Проте в порушення своїх зобов'язань за договором №32-14/22 від 01.02.2014р. відповідач за надані позивачем послуги вчасно та в повному обсязі не розрахувався.
З метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово звертався до відповідача з листами від 21.07.2014р., 31.07.2014р., 01.09.2014р. якими просив відповідача оплатити заборгованість. (а.с.17-19)
31.08.2014р. позивач та відповідач уклали додаткову угоду про розірвання договору №32-14/22 від 01.02.2014р., відповідно до умов якої замовник та виконавець дійшли згоди розірвати договір №32-14/22 від 01.02.2014р., укладений між замовником та виконавцем з 31.08.2014р. (а.с.16)
Станом на час розгляду справи відповідач на листи позивача не відреагував, заборгованість оплатив частково на суму 42 500 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с.53-68), у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 61450 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог а.с.75-76), що також підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків, який підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств позивача та відповідача.(а.с.51)
На підставі п. 8.3.1. договору, яким передбачено, що замовник несе відповідальність за своєчасну оплату вартості послуг виконавця: замовник сплачує на користь виконавця за кожен день прострочення, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня, та обчислюється від вартості неоплачених у строк послуг, також виплачує санкції за порушення грошового зобов'язання, визначені ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 7817 грн. 35 коп. та інфляційні втрати у розмірі 6564 грн. 18 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог а.с.75-76)
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання згідно умов договору №32-14/22 від 01.02.2014р. про надання послуг з фізичної охорони об'єкту, виконав належним чином, що підтверджується актами надання послуг, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств позивача та відповідача.
Доказів повної оплати наданих позивачем охоронних послуг, матеріали справи не містять.
Зобов'язання відповідача щодо оплати за надані послуги передбачено умовами договору та нормами законодавства.
Відповідачем повну оплату наданих позивачем послуг не здійснено, тобто порушено умови договору, який підписаний між сторонами.
Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. (ст. 530 ЦК України )
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач проти позову в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 61 450 грн. 00 коп. не заперечував.
Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за вищевказаним договором, спір між сторонами виник з його вини, відповідач позовні вимоги визнав в частині стягнення основного боргу у розмірі 61450 грн. 00 коп., тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за договором №32-14/22 від 01.02.2014р. про надання послуг з фізичної охорони об'єкту, обґрунтовані належними доказами, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню на суму 61450 грн. 00 коп.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 7817,35 грн.(з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог а.с.75-76), суд зазначає наступне:
Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (надалі-Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).
На підставі п. 8.3.1. договору, яким передбачено, що замовник несе відповідальність за своєчасну оплату вартості послуг виконавця: замовник сплачує на користь виконавця за кожен день прострочення, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня, та обчислюється від вартості неоплачених у строк послуг, також виплачує санкції за порушення грошового зобов'язання, визначені ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 7817 грн. 35 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог а.с.75-76)
Відповідно до п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України " Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17 грудня 2013 року, з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Суд, дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, встановив, що заявлена до стягнення пеня в період з 26.02.2014 року по 20.11.2014 року на суму 7817 грн. 35 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог а.с.75-76) не підлягає задоволенню, оскільки вказана сума розрахована не вірно, суми заборгованості за періодами та самі періоди нарахування пені визначені позивачем необґрунтовано, розрахунок не містить посилання на первинні докази нарахування плати (рахунки-акти). У зв'язку з цим неможливо надати письмові пояснення використаних при обчисленні суми основного боргу чисел, і усні пояснення представника не призвели до з'ясування питання про те, як заявлену суму основного боргу ним було обчислено, що унеможливлює перевірку такого розрахунку. Крім того, ухвалою суду від 18.11.2014р. було зобов'язано позивача надати детальний розрахунок пені та інфляційних втрат, з вказанням періодів прострочення та кількості днів прострочення по кожному акту виконаних робіт (надання послуг) окремо. В порушення вимог ухвали суду, позивачем було надано уточнений розрахунок, яким позивач не усунув вказаних судом порушень. Будь-яких пояснень з приводу такого нарахування від позивача не надходило.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 6564 грн. 18 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог а.с.75-76), суд зазначає наступне:
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до п. 3.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України " Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17 грудня 2013 року встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної у листі від 01.07.2014року «Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві», підраховуючи суми стягнень, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК, суди повинні враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції має розраховуватися на підставі індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був у певний період індекс інфляції менший одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця.
Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, встановлено що при здійснені розрахунку інфляційних втрат, позивачем було нараховано індекс інфляції на суму боргу, в яку вже було нараховані інфляційні втрати, що є порушенням вищевказаних вимог, у зв'язку з чим суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 6564 грн. 18 коп. підлягають частковому задоволенню на суму 6283 грн. 12 коп.
Оскільки позивачем під час розгляду справи заявою було зменшено суму позовних вимог, а при звернені з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2404 грн. 32 коп., то сума судового збору за розгляд даної позовної заяви про стягнення 75831 грн.53 коп. складає 1827 грн.00 коп., у зв'язку з чим відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, тому підлягає поверненню позивачеві з державного бюджету 577 грн. 32 коп. судового збору.
Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49600, м. Дніпропетровськ, Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СОП "ДАЙМОН" (52000, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, пгт. Кіровське, 79Б, код ЄДРПОУ 38695644) суму основного боргу у розмірі 61450 грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 6283 грн. 12 коп. та суму судового збору у розмірі 1631 грн. 89 коп.
В решті позову відмовити.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "СОП "ДАЙМОН" (52000, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, пгт. Кіровське, 79Б, код ЄДРПОУ 38695644) з державного бюджету України 577 грн. 32 коп. суму надмірно сплаченого судового збору, про що видати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Л.П. Кармазіна Повне рішення складено 28.11.2014р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2014 |
Оприлюднено | 02.12.2014 |
Номер документу | 41633135 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Кармазіна Леся Петрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні