Рішення

від 24.11.2014 по справі 912/3168/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 рокуСправа № 912/3168/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Вавренюк Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3168/14

за позовом: публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Істок",

м. Світловодськ Кіровоградської області

про стягнення 191 045,19 грн.,

Представники:

від позивача - Бистров С.А., довіреність № 3305-О від 28.09.12 р.;

від відповідача - участі не брали.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Істок" на користь позивача заборгованості за кредитним договором № МК035 від 21.06.05 р. в розмірі 191 045,19 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач участі в судовому засіданні не брав, вимог суду не виконав, письмових заперечень або будь-яких пояснень по суті спору суду не надав.

Копії ухвали про порушення провадження у справі від 24.09.14 р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 15.10.14 р. та від 12.11.14 р. направлялись рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідача, зазначену у позові та підтверджену витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 73 - 75), а саме: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Артема, буд. 10, кв. 5. Однак, перші два відправлення повернулись на адресу суду з поштовими відмітками про причини невручення: "за закінченням терміну зберігання" та "за зазначеною адресою не проживає" (а.с. 40-41, 88-89), конверт з копією ухвали про відкладення розгляду справи від 12.11.14 р. на адресу суду не повернувся.

Відповідно до п.п. 3.9.1., 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, господарським судом дотримано вимог процесуального закону щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.

Згідно розділу 1 Статуту позивача, за рішенням загальних зборів акціонерів від 30.04.09 р. тип банку з закритого акціонерного товариства змінено на публічне акціонерне товариство. У зв'язку із зміною типу банку, змінено найменування банку з закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (а.с. 20- 36).

21.06.05 р. між закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Істок" (далі- Позичальник) укладено кредитний договір № МК035 (далі - Договір, а.с. 9- 14).

Відповідно до умов Договору, Банк зобов'язався в рамках програми мікрокредитування, при наявності вільних грошових коштів, надати Позичальнику кредит в межах суми, обумовленої в п. 1.2. Договору, на строк і на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановлені Договором строки, а також виконати свої зобов'язання згідно Договору в повному обсязі. Сума кредиту - 50 000,00 грн. надається для поповнення обігових коштів (п.п. 1.1. - 1.2., 1.4. Договору).

Згідно п. 1.3. Договору, строки повернення кредиту і відсотків обумовлені у Графіку погашення кредиту і відсотків (Додаток № 1).

Пунктами 4.1. - 4.4. Договору передбачено, що за користування кредитом в період списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.6, 2.3.9, 2.4.1, 4.12 даного Договору, а також Графіку погашення кредиту і відсотків, наведеному в Додатку № 1 до Договору, Позичальник сплачує відсотки в розмірі 23% річних; сплата відсотків за користування кредитом, передбачених п. 4.1 Договору, здійснюється в дату сплати відсотків (кожного поточного місяця), згідно Графіку погашення кредиту і відсотків, наведеному в Додатку № 1 до Договору. При несплаті відсотків у зазначений строк, вони вважаються простроченими; при порушенні Позичальником зобов'язань з погашення кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, 4.12 даного Договору, Позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 46% річних від суми залишку непогашеної заборгованості; сплата відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 4.3. Договору, здійснюється 15 числа кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання Договору. При несплаті відсотків в зазначений строк, вони вважаються простроченими.

У відповідності до п. 6.8. Договору, строки позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів по даному Договору встановлюється сторонами тривалістю в п'ять років.

Договір вступає в силу з моменту підписання Договору обома сторонами і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами по даному Договору (п. 7.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками позивача та відповідача, скріплений круглими печатками сторін.

Шляхом підписання Додатку № 1 до Договору сторонами погоджено графік погашення кредиту та відсотків за користування кредитом (а.с. 15), відповідно до якого кінцевим терміном погашення кредиту та відсотків є 15.06.07 р.

З метою забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань за Договором, Банком укладені наступні договори: з відповідачем - договір застави майна № 49 від 21.06.05 р., з Зосіменко Михайлом Григоровичем - договір застави майна № 51 від 21.05.05 р., з відповідачем - договір застави майна № 48 від 21.06.05 р., з Зосіменко Михайлом Григоровичем - договір іпотеки № 50 від 21.06.05 р., з Зосіменко Світланою Петрівною -договір поруки б/н від 21.06.05 р. та з Зосіменко Михайлом Григоровичем - договір поруки № 39 від 21.06.05 р. (а.с. 43 - 63).

Згідно довідки № 1 від 14.10.14 р., наданої позивачем в ході судового розгляду справи, 20.12.13 р. Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська у справі № 202/35890/13ц винесено заочне рішення про стягнення заборгованості з поручителів відповідача - Зосіменко М.Г. та Зосіменко С.П. у розмірі 183 389,95 грн., яке набрало законної сили 30.12.13 р. (а.с. 64).

Згідно довідки № 1 від 11.11.14 р., позивач повідомив, що виконавчий документ № 202/35890/13ц Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.14 р. про стягнення заборгованості у розмірі 183 389,95 грн. з Зосіменко М.Г. та Зосіменко С.П. на користь Банку станом на 11.11.14 р. на виконання до ВДВС Світловодського МУЮ та інших відділів державної виконавчої служби не пред'являвся (а.с. 87).

На підтвердження зазначеної інформації позивачем надано до суду лист - відповідь ВДВС Світловодського МУЮ № 33973 від 30.10.14 р. на запит Банку № 1 від 27.10.14 р. стосовно стану виконання виконавчого листа № 202/35890/13ц від 04.03.14 р. (а.с. 86).

Крім того, Банк повідомив господарський суд, що не звертався до суду з позовами про звернення стягнення на заставне майно по укладеним в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника договорам застави та іпотеки (а.с. 95).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ст. 1056-1 Цивільного кодексу України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 78 Цивільного кодексу України, який регулює правовідносини позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 23.06.05 р. та випискою з рахунку відповідача за 21.06.05 р. (а.с. 83-84).

Зазначеною вище випискою з рахунку Позичальника підтверджується також використання відповідачем отриманих кредитних коштів.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена норма узгоджується з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак, відповідач взяті на себе за Договором зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 15.09.14 р. за ним рахується заборгованість по тілу кредиту в сумі 29 833,00 грн. та по відсоткам за користування кредитом в сумі 68 733,21 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за Договором та виписками по рахункам відповідача, відкритих згідно п. 2.1.1 Договору (а.с. 7-8, 65- 72).

Оскільки розрахунок основної заборгованості та процентів за користування кредитом підтверджується наявними в справі матеріалами, відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем зазначених вище сум, вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасність виконання зобов'язання за Договором в розмірі 92 478,98 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.1. Договору, при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Графіком (Додаток № 1 до Договору), а також п.п. 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.4.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 даного Договору, термінів повернення кредиту, передбачених Графіком (Додаток № 1 до Договору), а також п.п. 1.3. 2.2.3. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.6, 2.3.9 даного Договору, винагороди, передбаченої п.п. 4.5, 4.6 Договору, Позичальник сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Згідно п. 6.4. укладеного стороами Договору, нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 6.1, 6.2., 6.3 Договору здійснюється на протязі трьох років починаючи з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконано Позичальником.

Однак, при здійсненні розрахунку пред'явленої до стягнення суми пені, позивачем не враховано умови п. 6.4. Договору та нараховано пеню за період, який не відповідає умовам Договору, а тому є безпідставним.

Так, позивачем нараховано пеню за період з 15.09.05 р. по 15.09.14 р. (а.с. 7-8).

У відповідності ж до умов Договору, підлягає нарахуванню пеня за період з 15.09.05 р. по 15.09.08 р., яка у відповідності до виписки по пені за зазначений період, наданої позивачем, складає 29 476,47 грн. (а.с. 96-131).

Отже, вимогу позивача щодо стягнення з відповідача пені слід задовольнити частково в сумі 29 476,47 грн., в решті - зазначена вимога є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Істок" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Артема, буд. 10, кв. 5, код ЄДРПОУ 13768889) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість в сумі 128 042,68 грн., з яких: 29 833,00 грн. - заборгованість по кредиту; 68 733,21 грн. - заборгованість по відсоткам; 29 476,47 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 560,86 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копію рішення направити відповідачу за адресою: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Артема, буд. 10, кв. 5.

Повне рішення складено 01.12.2014 року.

Суддя Л.С. Вавренюк