Рішення

від 25.11.2014 по справі 915/1688/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року Справа № 915/1688/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-Монтаж", вул. Комарова, 7, м. Кіровоград, 25013

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СтройСкиф", проспект Леніна, 73, кімната 403, м. Миколаїв, 54017

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з додатковою відповідальністю "Миколаївське спеціалізоване управління № 28" вул. 12 Повздовжня, 51, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54028

про стягнення заборгованості за договором підряду на виконання комплексу робіт № 14/06-12 від 14.06.2012 року у сумі 42 966, 46 грн., у тому числі: 30 527, 96 грн. - основного боргу; 3 799, 37 грн. - пені; 1 334, 69 грн. - 3% річних; 4 304, 44 грн. - інфляційних нарахувань; 3 000, 00 грн. - збитків.

за участю представників сторін:

від позивача Татарчук Ольга Леонідівна, довіреність №1 від 07.10.2013 року;

від відповідача: представник не з'явився;

від третьої особи: представник не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-Монтаж" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СтройСкиф" про стягнення заборгованості за договором підряду на виконання комплексу робіт № 14/06-12 від 14.06.2012 року у сумі 42 966, 46 грн., у тому числі: 30 527, 96 грн. - основного боргу; 3 799, 37 грн. - пені; 1 334, 69 грн. - 3% річних; 4 304, 44 грн. - інфляційних нарахувань; 3 000, 00 грн. - збитків.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.10.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 06.11.2014 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.11.2014 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з додатковою відповідальністю "Миколаївське спеціалізоване управління № 28". Відкладено розгляд справи на 25.11.2014 року.

В судовому засіданні 25.11.2014 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні 25.11.2014 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

ТзОВ «Будсервіс-Монтаж» 14.06.2012 року було укладено з ТзОВ «Будівельна компанія «СтройСкиф» договір підряду на виконання комплексу робіт № 14/06-12. Відповідно до умов договору позивач (підрядник) прийняв на себе зобов'язання виконати комплекс будівельно-монтажних робіт з виготовлення та монтажу металевих конструкцій при будівництві елеватора ПАТ «Шарівське» ємністю 81 тис. тонн зерна в с. Шарівка Олександрійського району Кіровоградської області, а відповідач (замовник) в свою чергу зобов'язувався прийняти виконані роботи та своєчасно оплатити їх.

Пунктами 3.2, 3.4 Договору сторони погодили, що відповідач до початку виконання робіт перерахує аванс в розмірі 20% від договірної ціни та надалі поетапно проміжними платежами оплачує фактично виконані роботи. Виконані роботи оплачуються згідно підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) в безготівковій формі протягом 5-ти банківських днів від дати підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт.

На виконання умов договору позивачем було виконано підрядні роботи загальною вартістю 2 587 556, 90 грн., які були прийняті відповідачем відповідно до актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

Відповідачем було здійснено оплату вартості виконаних робіт шляхом оплати грошовими коштами - 2 384 042, 08 грн., передання матеріальних ресурсів на суму 165 986, 86 грн., переведення на відповідача боргу позивача перед третьою особою на суму 7 000, 00 грн.

Відповідачем прийнято на себе боргові зобов'язання позивача перед третьою особою ТзОВ «Миколаївське спеціалізоване управління № 28» в сумі 7 000, 00 грн. згідно договору про переведення боргу від 30.09.2013 року. Прийняті відповідачем боргові зобов'язання в розмірі 7 000, 00 грн. згідно п. 2 договору про переведення боргу були зараховані в рахунок взаєморозрахунків відповідача та позивача, в якості погашення заборгованості по договору № 14/06-12 від 14.06.2012 року.

Таким чином, станом на 06.10.2014 року заборгованість відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи по договору № 14/06-12 від 14.06.2012 року становить 30 527, 96 грн.

Керуючись ст. 549 ЦК України, ст. 232 ГК України, Законом україни "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та умовами договору підряду, позивачем у зв'язку з простроченням відповідачем строків оплати нараховано пеню в розмірі 3 799, 37 грн.

Керуючись ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано відповідачу 3 % річних та інфляційні втрати.

Крім того, позивачем було укладено з ПП «Юридична фірма «Евіденс» Договір про надання юридичних послуг № 2/09-2014 від 26.09.2014 року та здійснено оплату юридичних послуг в розмірі 3 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 491 від 07.10.14 року та № 494 від 07.10.14 року, тобто враховуючи приписи ст. 623 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України, відповідач повинен відшкодовувати позивачу понесені збитки, які були завдані порушенням зобов'язань з боку відповідача.

Враховуючи вищевикладене, із посиланням на приписи ст. 623, 625, 628, 629, 837, 875, 879 ЦК України, ст. 224, 225, 232 ГК України та умови договору позивач просив суд стягнути з відповідача ТзОВ «Будівельна компанія «СтройСкиф» заявлену до стягнення суму заборгованості.

Відповідач ТзОВ «Будівельна компанія «СтройСкиф» та третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з додатковою відповідальністю "Миколаївське спеціалізоване управління № 28" не скористались наданим їм ст. 22 ГПК України правом та повноважних представників в судове засідання 25.11.2014 року не направили, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

При цьому, судом враховано наступне.

Явка повноважних представників відповідача та третьої особи не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 10.07.2014 року в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом; у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача та третьої особи про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників відповідача та третьої особи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

14.06.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «СтройСкиф» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Монтаж» (далі - підрядник) укладено Договір № 14/06-12 підряду на виконання комплексу робіт (далі - Договір), відповідно до умов якого підрядник за дорученням замовника приймають на себе зобов'язання згідно затвердженою замовником проектної документації, виконати власними і притягненими силами, технічними засобами і механізмами комплекс будівельно-монтажних робіт з виготовлення та монтажу металевих конструкцій при будівництві елеватора ПАТ «Шарівське» ємністю 81 тис. тон зерна в с. Шарівка Олександрійського району Кіровоградської області (п. 1.1 Договору) (арк. справи 10-15).

Відповідно до п. 1.6 Договору цей контракт вступає в дію з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і діє до виконання сторонами зобов'язань за даним контрактом в повному обсязі з урахуванням термінів виконання робіт, передбачених графіком виробництва робіт (додаток № 2 до цього договору).

Відповідно до п. 5.3 Договору даний договір вступає в дію з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до виконання сторонами зобов'язань за договором в повному обсязі.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір № 14/06-12 від 14.06.2012 року за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника -достроково.

Умовами Договору сторони погодили наступне.

Відповідно до абзацу 1 п. 1.2 Договору замовник зобов'язаний передати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт, фундаменти під монтаж металоконструкцій), дозвільну документацію, затверджену в установленому порядку проектну документацію, оформлену у виробництво робіт, матеріали (металопрокат) та прийняти від підрядника закінчені роботи по актах виконаних робіт форми КБ-2в, КБ-3 і своєчасно сплатити їх.

Відповідно до п. 1.3 Договору загальна вартість комплексу робіт згідно з п. 1.1. даного договору визначається відповідно до Угоди про договірну ціну (додаток № 1 до даного договору.

Відповідно до п.п. 1.7.1 п. 1.7 Договору підрядник приступає до виконання робіт не пізніше 2 (двох) календарних днів після виконання замовником наступних зобов'язань, а саме: перерахування передоплати вартості робіт в розмірі 20% загальної вартості робіт, згідно з угодою про договірну ціну (додаток № 1 до цього договору).

Відповідно до п. 1.8 Договору датою завершення виконання робіт згідно цього договору є дата їх прийняття та підписання замовником останнього акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.1.1, п. 2.1.9 Договору замовник зобов'язаний передати підряднику за 2 (два) дні до початку робіт матеріали або перерахувати кошти на їх придбання (металопрокат) по першому етапу робіт згідно з графіком виробництва робіт (додаток № 2 до даного Договору), забезпечення якими згідно цього Договору є зобов'язанням замовника.

Відповідно до п. 2.1.3 Договору замовник зобов'язаний забезпечувати своєчасне та безперебійне фінансування будівництва та розрахунки за виконані роботи з підрядником згідно умов даного договору.

Відповідно до п. 2.1.5 Договору замовник зобов'язаний перевіряти обсяги виконаних робіт і у триденний термін погоджувати форми КБ-2в та КБ-3 після надання їх замовнику. Перевіряти виконання робіт у відповідності з графіком, якість будівельно-монтажних робіт не втручаючись в господарську діяльність підрядника, а також якість використаних матеріалів наданих замовником за умовами цього договору.

Відповідно до п.п. 2.5.1 п. 2.5 Договору підрядник зобов'язаний забезпечувати своєчасне та якісне виконання будівельно-монтажних робіт згідно з затвердженою проектною документацією, СНіП та діючими нормативними документами, графіками виконання робіт (додаток № 2 до цього договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору замовник забезпечує фінансування будівництва об'єкту на підставі рахунків та підписаних сторонами актів виконаних робіт та перераховує кошти безпосередньо на розрахунковий рахунок підрядника.

Відповідно до п. 3.2 Договору замовник до початку виконання робіт на підставі п. 1.7.1 цього договору перераховує підряднику аванс в розмірі 20 % згідно з угодою про договірну ціну (додаток № 1 до даного договору) і далі поетапно проміжними платежами у розмірі фактично виконаних робіт з урахуванням частини авансу, розрахованої пропорційно вартості виконаних робіт, згідно акту форми КБ-2в, КБ-3 в безготівковій формі на розрахунковий рахунок підрядника протягом 5-ти банківських днів від дати підписання акту.

Відповідно до п. 3.3 Договору підрядник готує і підписує акти виконаних робіт згідно з формою КБ-2в та формою КБ-3 і передає їх не пізніше 27 числа звітного місяця замовнику, який їх перевіряє і на протязі трьох днів погоджує та підписує або висуває свої зауваження. Після зняття зауважень акти форми КБ-2, КБ-3 повертаються замовнику не пізніше 30-го числа звітного місяця.

Відповідно до п. 3.4 Договору замовник після підписання форми КБ-2в (акт приймання виконаних робіт) та форми КБ-3 (довідка про вартість виконаних робіт та витрат) перераховує кошти за фактично виконані обсяги робіт згідно з п. 3.2. цього договору.

Відповідно до п. 3.5 Договору вартість будівельно-монтажних робіт визначається згідно з угодою про договірну ціну (додаток № 1 до цього договору) та фактично виконаними обсягами будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до п. 3.6 Договору замовник підписує акти форми КБ-2в та форми КБ-3, якщо роботи виконані якісно, без недоліків.

Сторонами також було підписано Угоду про договірну ціну від 14.06.2012 року (додаток № 1 до договору), п. 1 якої сторони погодили, що загальна вартість комплексу будівельно-монтажних робіт з виготовлення і монтажу металевих конструкцій згідно п. 1.1. договору субпідряду № 14/06-12 від 14.06.2012 року, що підлягають виконанню при будівництві елеватора ПАТ «Шарівське» місткістю 81 тис. тонн зерна в с. Шарівка Олександрійського району Кіровоградської області визначається виходячи з об'ємів робіт згідно затвердженої проектної документації і погодженою сторонами вартості одиниці об'єму робіт з ПДВ-20%, і складає 2 971 000, 00 грн. у тому числі ПДВ-20% (арк. справи 16-17).

Судом встановлено наступне.

На виконання умов Договору № 14/06-12 від 14.06.2012 року позивач виконав комплекс будівельно-монтажних робіт з виготовлення та монтажу металевих конструкцій при будівництві елеватора ПАТ «Шарівське» ємністю 81 тис. тон зерна в с. Шарівка Олександрійського району Кіровоградської області на загальну суму 2 587 556, 90 грн. , що підтверджується наявними у матеріалах справи Актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, а саме:

- акт приймання виконаних будівельних робіт б/н за серпень 2012 року на загальну суму 425 000, 00 грн. (арк. справи 20-22), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року (арк. справи 18-19) та розрахунком вартості виконаних робіт за серпень 2012 року (арк. справи 23);

- акт приймання виконаних будівельних робіт б/н за вересень 2012 року на загальну суму 675 611, 60 грн. (арк. справи 25-26), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року (арк. справи 24) та розрахунком вартості виконаних робіт за вересень 2012 року (арк. справи 27);

- акт приймання виконаних будівельних робіт б/н за жовтень 2012 року на загальну суму 422 283, 60 грн. (арк. справи 29-30), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року (арк. справи 28) та розрахунком вартості виконаних робіт за жовтень 2012 року (арк. справи 31);

- акт приймання виконаних будівельних робіт б/н за листопад 2012 року на загальну суму 217 943, 00 грн. (арк. справи 33-34), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року (арк. справи 32) та розрахунком вартості виконаних робіт за листопад 2012 року (арк. справи 35);

- акт приймання виконаних будівельних робіт б/н за лютий 2013 року на загальну суму 107 044, 30 грн. (арк. справи 37-38), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2013 року (арк. справи 36) та розрахунком вартості виконаних робіт за лютий 2013 року (арк. справи 39);

- акт приймання виконаних будівельних робіт б/н за березень 2013 року на загальну суму 101 968, 30 грн. (арк. справи 41-42), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2013 року (арк. справи 40) та розрахунком вартості виконаних робіт за лютий 2013 року (арк. справи 43);

- акт приймання виконаних будівельних робіт б/н за квітень 2013 року на загальну суму 72 102, 90 грн. (арк. справи 45-46), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року (арк. справи 44) та розрахунком вартості виконаних робіт за квітень 2013 року (арк. справи 47);

- акт приймання виконаних будівельних робіт б/н за травень 2013 року на загальну суму 109 044, 50 грн. (арк. справи 49-50), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2013 року (арк. справи 48) та розрахунком вартості виконаних робіт за травень 2013 року (арк. справи 51);

- акт приймання виконаних будівельних робіт б/н за травень 2013 року на загальну суму 109 044, 50 грн. (арк. справи 49-50), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2013 року (арк. справи 48) та розрахунком вартості виконаних робіт за травень 2013 року (арк. справи 51);

- акт приймання виконаних будівельних робіт б/н за червень 2013 року на загальну суму 154 371, 30 грн. (арк. справи 53-54), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2013 року (арк. справи 52) та розрахунком вартості виконаних робіт за червень 2013 року (арк. справи 55);

- акт приймання виконаних будівельних робіт б/н за липень 2013 року на загальну суму 132 854, 40 грн. (арк. справи 57-58), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2013 року (арк. справи 56) та розрахунком вартості виконаних робіт за липень 2013 року (арк. справи 59);

- акт приймання виконаних будівельних робіт б/н за вересень 2013 року на загальну суму 132 701, 80 грн. (арк. справи 60-61), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року (арк. справи 62) та розрахунком вартості виконаних робіт за вересень 2013 року (арк. справи 63);

- акт приймання виконаних будівельних робіт б/н за вересень 2013 року на загальну суму 36 631, 20 грн. (арк. справи 64-65) та розрахунком вартості виконаних робіт за вересень 2013 року (арк. справи 66).

Акти належним чином складені, підписані та скріплені печатками сторін, що в силу п. 3.6 Договору свідчить про відсутність зауважень та недоліків.

Відповідачем було здійснено оплату вартості виконаних робіт шляхом:

- оплати грошовими коштами на загальну суму 2 384 042, 08 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи реєстрами платіжних документів (арк. справи 79-122);

- передання матеріальних ресурсів на загальну суму 165 986, 86 грн., що підтверджується видатковими накладними про поставку відповідачем позивачу дизельного палива та інших видаткових матеріалів за період з жовтня 2012 року по вересень 2013 року (арк. справи 67-78);

- переведенням на відповідача боргу позивача перед третьою особою на суму 7 000 грн., що підтверджується укладеним 30.09.2013 року між ТзОВ "Будсервіс-Монтаж" (боржник), ТзОВ СК "СтройСкиф" (новий боржник) та ТзДВ "МБУ-28" (кредитор) Договором переводу боргу, відповідно до умов якого боржник переводить свої боргові зобов'язання по оплаті по договору № 16 від 02.08.12 року новому боржнику. Новий боржник в свою чергу приймає в рахунок своїх взаєморозрахунків з боржником на себе боргові зобов'язання боржника, які випливають з домовленості останнього з кредитором, на протязі 3-х банківських днів після підписання договору. На протязі 3-х банківських днів з моменту підписання договору до кредитора переходить право вимагати від нового боржника виконання зобов'язань на суму 7 000 грн. по Договору № 16 від 02.08.13 року, а також всі права на стягнення збитків та неустойки (п. 1-3 Договору переводу боргу) (арк. справи 123, 164-165).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 30 527, 96 грн. (2 587 556, 90 грн. - 2 384 042, 08 грн.- 165 986, 86 грн. - 7 000 грн. = 30 527, 96 грн.).

31.12.2013 року сторонами було підписано Акт звірки, згідно якого сальдо станом на 31.12.2013 року становить 30 527, 96 грн. (арк. справи 124). Акт звірки підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, в силу п. 3.2 Договору у відповідача виник обов'язок провести оплату виконаних робіт протягом 5 банківських днів від дати підписання Актів виконаних робіт.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за виконаний комплекс будівельно-монтажних робіт з виготовлення та монтажу металевих конструкцій при будівництві елеватора ПАТ «Шарівське» ємністю 81 тис. тон зерна в с. Шарівка Олександрійського району Кіровоградської області відповідно до Договору № 14/06-12 від 14.06.2012 року становить 30 527, 96 грн. Станом на день розгляду справи суду не подано доказів сплати вказаної суми, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення заборгованості в розмірі 30 527, 96 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 3 799, 37 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України по справі № 5002-2/5109-2010 від 07.11.11 року).

Відповідно до п. 4.5 Договору при простроченні платежів за виконані та прийняті роботи згідно актів виконаних робіт, КБ-2в, КБ-3 і простроченні остаточного розрахунку за збудований об'єкт, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 300, 00 грн. за кожний день прострочення.

Позивачем здійснено нарахування пені за прострочення оплати відповідачем Актів приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року на загальну суму 169 333, 00 грн. за період з 08.10.2013 року по 07.04.2014 року (182 дня) в сумі 3 799, 37 грн. Детальний розрахунок пені наявний у матеріалах справи (арк. справи 9).

Судом перевірено та встановлено, що розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, з врахуванням проплат відповідача. Період нарахування визначено позивачем правильно. Отже, вимога про стягнення пені в сумі 3 799, 37 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 4 304, 44 грн. та 3% річних в сумі 1 334, 69 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.13 року з останніми змінами від 10.07.14 року № 14 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Вказана позиція викладена також в постанові Верховного Суду України від 23.01.12 року по справі № 37/64.

Позивачем нараховано відповідачу 4 304, 44 грн. - інфляційних втрат за період з жовтня 2013 року по серпень 2014 року на суму 30 527, 96 грн. Судом встановлено, що позивачем правильно застосовано як період нарахування та суму заборгованості, так і розмір індексів інфляції. Детальний розрахунок інфляційних втрат наявний у матеріалах справи (арк. справи 9). Натомість, перевіривши розрахунок, судом встановлено, що інфляційні втрати за вказаний період становлять 4 321, 42 грн. Враховуючи вищевикладене, не виходячи за межі розміру позовних вимог без відповідного клопотання сторони (п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України), суд дійшов висновку про необхідність стягнення індексу інфляції в розмірі, заявленому до стягнення позивачем, що становить 4 304, 44 грн. Отже, позовна вимога в частині стягнення 4 304, 44 грн. - інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Позивачем нараховано відповідачу 1 334, 69 грн. - 3 % річних за період з 08.10.2013 року по 06.09.2014 року на суму заборгованості за Актами приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року на загальну суму 169 333, 00 грн. з врахуванням проплат відповідача. Перевіривши розрахунок розміру 3 % річних, судом встановлено, що позивачем правильно визначено період нарахування та суми боргу, на які проведено нарахування. Детальний розрахунок 3 % річних наявний у матеріалах справи (арк. справи 9). Розрахунок 3 % річних за період з 08.10.2013 року по 14.11.2013 року здійснено позивачем арифметично правильно. Однак, при розрахунку суми 3% річних за період з 15.11.2013 року по 28.11.2013 року на суму заборгованості 80 527, 96 грн. позивачем допущено арифметичну помилку. Здійснивши перерахунок суми 3 % річних за вказаний період, судом встановлено, що сума 3% річних становить 92, 66 грн., а не 96, 66 грн. Крім того, судом встановлено, що при розрахунку суми 3% річних за період з 29.11.2013 року по 06.09.2014 року на суму заборгованості 30 527, 96 грн. позивачем не правильно визначено загальну кількість днів. Судом здійснено перерахунок суми 3% річних за вказаний період та встановлено, що сума 3% річних становить 707, 58 грн. Перерахунок суми 3% річних здійснено судом за допомогою Бази даних «Законодавство», здійснений судом детальний перерахунок суми 3 % річних наявний у матеріалах справи (арк. справи 156-157). Отже, позовна вимога в частині стягнення 1 257, 93грн. - 3 % річних підлягає задоволенню. В решті 3% річних в сумі 76, 76 грн. слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 3 000, 00 грн., то слід зазначити наступне .

Вказана вимога позивача мотивована тим, що позивачем було укладено з ПП «Юридична фірма «Евіденс» Договір про надання юридичних послуг № 2/09-2014 від 26.09.2014 року (арк. справи 128-130) та здійснено оплату юридичних послуг в розмірі 3 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 491 від 07.10.14 року та № 494 від 07.10.14 року (арк. справи 131-132). Вказана вимога позивача обгрунтована приписами ст. 623 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України.

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зі змісту ст. 614, 623 ЦК України та ст. 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

Заявлена до стягнення сума витрат на оплату юридичних послуг не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором (постанова Вищого господарського суду України від 13.04.2010 № 05/248-09).

Вказана правова позиція викладена в Оглядовому листі Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків" № 01-06/20/2014 від 14.01.2014 року.

Враховуючи вищевикладене, в цій частині позову про стягнення з відповідача 3 000 грн. збитків слід відмовити.

Приписами ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно зі ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 33, 34, 43, 49, ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-Монтаж" (код ЄДРПОУ 30663267) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СтройСкиф" (код ЄДРПОУ 32755844) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївське спеціалізоване управління № 28" (код ЄДРПОУ 01413804) про стягнення заборгованості за договором підряду на виконання комплексу робіт № 14/06-12 від 14.06.2012 року у сумі 42 966, 46 грн., у тому числі: 30 527, 96 грн. - основного боргу; 3 799, 37 грн. - пені; 1 334, 69 грн. - 3% річних; 4 304, 44 грн. - інфляційних нарахувань; 3 000, 00 грн. - збитків.

Стягнути з відповідача відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СтройСкиф", проспект Леніна, 73, кімната 403, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 32755844) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-Монтаж", вул. Комарова, 7, м. Кіровоград, 25013 (код ЄДРПОУ 30663267):

- 30 527, 96 грн. (тридцять тисяч п'ятсот двадцять сім грн. 96 коп.) - основного боргу;

- 3 799, 37 грн. (три тисячі сімсот дев'яносто дев'ять грн. 37 коп.) - пені;

- 4 304, 44 грн. (чотири тисячі триста чотири грн. 44 коп.) - інфляційних нарахувань;

- 1 257, 93 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят сім грн. 93 коп.) - 3 % річних;

- 1 696, 19 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто шість грн. 19 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову в частині стягнення 3 % річних в сумі 76, 76 грн. (сімдесят шість грн. 76 коп.) та збитків в сумі 3 000 грн. (три тисячі грн. 00 коп.) відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 01.12.2014 року.

Суддя Е.М. Олейняш