Рішення

від 24.11.2014 по справі 911/4060/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2014 р. Справа № 911/4060/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Метал Дистриб'юція», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Тарасівка

про стягнення 30188929,50 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Колосюк С.Л. - довіреність № 13-11-13157 від 12.09.2014 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

до господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Метал Дистриб'юція» (далі - відповідач) про стягнення 30188929,50 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором від 06.08.2008 р. № 01/КЛ/2008-980 щодо повернення отриманих кредитних коштів та нарахованих відсотків. У зв'язку з цим Позивач просить суд стягнути з Відповідача 30188929,50 грн. заборгованості, з якої: 11614180,63 грн. заборгованості по сумі кредиту, 12700310,25 грн. заборгованості по відсоткам, 912358,42 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 994418,75 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків, 1219488,97 грн. інфляційних втрат за простроченою сумою кредиту, 719094,61 грн. інфляційних втрат за простроченою сумою відсотків, 1060761,83 грн. 3% річних від заборгованості по сумі кредиту та 896316,04 грн. 3 % річних від заборгованості по відсоткам.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.09.2014 р. порушено провадження у справі № 911/4060/14 та призначено її до розгляду на 03.11.2014 р. Ухвалою суду від 03.11.2014 р. розгляд справи відкладено на 24.11.2014 р.

В судове засідання 24.11.2014 р. з'явився представник Позивача, позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі. Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов суду не надав.

Беручи до уваги, що поштові відправлення, адресовані Відповідачу у даній справі - ухвали суду про порушення провадження у цій справі та про відкладення розгляду справи, були направлені за належною адресою згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і станом на дату судового засідання повернулися до суду з відмітками: «за закінченням терміну зберігання» та «за зазначеною адресою не проживає» відповідно, то суд на підставі п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» дійшов висновку, що Відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2008 р. між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (Банк, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Метал Дистриб'юція» (позичальник, відповідач у справі) укладено кредитний договір № 01/КЛ/2008-980 (далі - кредитний договір), з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до умов Кредитного договору, банк погодився надати позичальнику кредит для цілей, викладених у пункті 1.3. Кредитного договору, відповідно до строків та умов, що містяться у Кредитному договорі.

Згідно п. 1.1.1. Кредитного договору, банк встановлює ліміт заборгованості за кредитною лінією в сумі, яка не може перевищувати 20000000,00 грн.

За користування кредитними коштами була встановлена відсоткова ставка на рівні 18,9% річних, яка додатковою угодою від 18.07.2008 р. № 33 була збільшена до 21% річних.

Як передбачено умовами п. 1.2. Кредитного договору, видача коштів здійснюється окремими траншами, з підписанням окремих додаткових угод.

Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору, термін користування позичальником кожним окремим траншем в межах кредитної лінії не може перевищувати 60 (шістдесят) календарних днів від моменту його надання та строк дії договорів оренди складських приміщень, де будуть зберігатись профінансовані товари.

Строк повернення грошових коштів, отриманих за кожним окремим траншем визначається безпосередньо в додатковій угоді про видачу відповідного траншу.

Умови нарахування та сплати відсотків, а також погашення кредитних коштів визначені у ст. 3 Кредитного договору.

Пунктом 6.4. Кредитного договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його представниками сторін та скріплення печатками, і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, перерахувавши Відповідачу 45752168,69 грн. на підставі додаткових угод №№ 1-35, копії яких додані Позивачем до позовної заяви.

Факт надання відповідних коштів Відповідачу підтверджується банківською випискою з рахунку Відповідача, копія якої наявна в матеріалах справи.

Відповідачем свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів протягом дії Кредитного договору були виконані частково, зокрема у сумі 34137988,06 грн.

Як зазначає Позивач та як підтверджується матеріалами справи, починаючи грудня 2008 року Відповідач повністю припинив виконання взятих на себе зобов'язань щодо сплати суми кредиту та відсотків за користування кредитом.

Таким чином починаючи з грудня 2008 року за Відповідачем рахується заборгованість за кредитом у сумі 11614180,63 грн. Вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи та Відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом було перевірено правильність нарахування Позивачем відсотків відповідно до умов Кредитного договору, та встановлено, що заявлена сума відсотків за користування кредитом за період з 01.12.2008 р. по 31.01.2014 р. в розмірі 12700310,25 грн., є обґрунтованою та арифметично вірною.

Отже, оскільки на момент прийняття рішення заборгованість Відповідача за Кредитним договором, а саме заборгованість за кредитом у сумі 11614180,63 грн. та заборгованість за відсотками за користування кредитом у сумі 12700310,25 грн. не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то господарський суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім цього Позивачем у позовній заяві заявлено вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання Відповідачем зобов'язань за Кредитним договором на загальну суму 1906777,17 грн., яка складається з: пені за несвоєчасне повернення кредиту - 912358,42 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків - 994418,75 грн.

Частиною першою ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.1. Кредитного договору встановлено, що за несвоєчасне повернення траншів або кредиту та/або сплату відсотків за ними, в тому числі пред'явлених до дострокового погашення, позичальник сплачує банку пеню у розмірі діючої на період прострочення подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Водночас, заявлена Позивачем пеня не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши положення Кредитного договору, судом встановлено, що сторонами не узгоджувалось питання щодо продовження терміну нарахування пені згідно ч. 6 ст. 232 ГК України.

Крім того, відповідно до п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Проте Позивачем в порушення вищенаведених приписів законодавства здійснено нарахування пені за Кредитним договором за 6 місяців, за період з 31.12.2013 р. по 30.06.2014 р., за зобов'язаннями, обов'язок виконання яких настав у 2008 році. Тобто фактично Позивачем було змінено початок перебігу строку нарахування пені.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені у позові суми пені є необґрунтованими та розрахованими Позивачем з порушенням вимог законодавства, отже вказані суми не підлягають задоволенню судом.

Окрім того, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем грошового зобов'язання за Кредитним договором, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 1060761,83 грн. 3% річних від простроченої суми кредиту та 896316,04 грн. 3% річних від простроченої суми відсотків, а також 1219488,97 грн. інфляційних втрат за порушення строків погашення кредиту і 791094,61 грн. інфляційних втрат за порушення строків сплати відсотків.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані Позивачем розрахунки 3% річних, господарський суд встановив, що вказані розрахунки є обґрунтованими та арифметично вірними, а отже вимога Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних від простроченої суми кредиту за загальний період з 01.07.2011 р. по 30.06.2014 р. підлягає задоволенню повністю в сумі 1060761,83 грн. та вимога Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних від простроченої суми відсотків за загальний період з 01.07.2011 р. по 30.06.2014 р. підлягає задоволенню повністю в сумі 896316,04 грн.

Перевіривши надані Позивачем розрахунки інфляційних втрат, господарський суд встановив, що вказані розрахунки також є обґрунтованими та арифметично вірними, а отже вимога Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат за порушення строків оплати кредиту за період з липня 2011 року по червень 2014 року підлягає задоволенню повністю в сумі 1219488,97 грн. та вимога Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат за порушення строків оплати відсотків за період з липня 2011 року по червень 2014 року підлягає задоволенню повністю в сумі 791094,61 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Метал Дистриб'юція» (08161, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Тарасівка, вул. Шевченка, буд. 67; код ЄДРПОУ 34361653) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, 15; код ЄДРПОУ 20025456) 11614180 (одинадцять мільйонів шістсот чотирнадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 63 коп. заборгованості за кредитом, 12700310 (дванадцять мільйонів сімсот тисяч триста десять) грн. 25 коп. заборгованості по відсоткам, 1060761 (один мільйон шістдесят тисяч сімсот шістдесят одну) грн. 83 коп. 3% річних від простроченої суми кредиту, 896316 (вісімсот дев'яносто шість тисяч триста шістнадцять) грн. 04 коп. 3% річних від простроченої суми відсотків, 1219488 (один мільйон двісті дев'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 97 коп. інфляційних втрат за порушення строків оплати кредиту, 791094 (сімсот дев'яносто одну тисячу дев'яносто чотири) грн. 61 коп. інфляційних втрат за порушення строків оплати відсотків та 68464 (шістдесят вісім тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 16 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата виготовлення та підписання рішення 28.11.2014 р.

Суддя С.Ю. Наріжний