Постанова

від 26.11.2014 по справі 823/3321/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року справа № 823/3321/14

11 год. 18 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

при секретарі - Шоколенко Т.М.

за участю представників позивача - Сидоріної Ю.А., Нора А.Г. (за довіреностями), представника відповідача - Савенко Н.Ю. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.09.2014 №621/0002092200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3694391 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач дійшов невірного висновку в ході проведеної перевірки, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентами фактично здійснені та оформлені належним чином.

Представники позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали у повному обсязі та пояснили, що викладені в акті перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, висновки є необґрунтованими та направленими на безпідставне зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість.

В судовому засіданні та в письмовому запереченні на адміністративний позов представник відповідача просив відмовити в його задоволенні повністю, зазначивши при цьому, що ревізори, діючи в межах чинного законодавства, в ході проведення перевірки правомірно встановили завищення позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Золотоніської міської ради Черкаської області 23.01.2001 р., ідентифікаційний код 31082518. Відповідно до свідоцтва № 32306209 від 31.05.2001 р. ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»» є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Тіксонгрупп» код ЄДРПОУ 38510758 за лютий 2013 року, ТОВ «Фрондер» код ЄДРПОУ 38312348 за березень 2013 року та ТОВ «Грант Тайм» код ЄДРПОУ 38123047 за липень, серпень та грудень 2013 року, висновки якої оформлені актом перевірки від 01 вересня 2014 року № 276/23-13-2200/31082518.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.1, п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, в результаті чого ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» занижено сплати до бюджету податку на додану вартість в загальній сумі 2462927 грн., в тому числі за лютий 2013 року у розмірі 31260 грн., за березень 2013 року у розмірі 50000 грн. та за грудень 2013 року в розмірі 2381667 грн.

На підставі встановленого порушення Золотоніською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення від 11.09.2014 №621/0002092200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3694391 грн., в т.ч. за основним платежем 2462927 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 1231464 грн.

Не погоджуючись з вищезгаданим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів з даним адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що за періоди, які перевірялись, ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» уклало з ТОВ «Тіксонгрупп» договір про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01.02.2013 р. №0213; з ТОВ «Фрондер» укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01.03.2013 р. №010313; з ТОВ «Грант Тайм» - договір поставки від 01.07.2013 №01/07/13.

На підтвердження нібито виконання вищезгаданих договірних зобов'язань, позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт, звіти та товарно-транспортні накладні.

Однак, суд звертає увагу на те, що без фактичного здійснення господарської операції первинні документи не мають юридичної сили, що випливає з аналізу положення ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІV, де зазначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З викладеного випливає, що будь-які документи (договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Частиною 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Статтею 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт (ТОВ «Тіксонгрупп»), то суд наголошує, що на них значиться розшифровка до підпису ОСОБА_4 без зазначення посади особи, яка підписала накладну. Також суд звертає увагу на те, що згідно протоколу допиту свідка від 12.08.2013, ОСОБА_4 пояснив, що не має жодної причетності до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Тіксонгрупп». Документів фінансово-господарської діяльності та договори від імені підприємства не підписував.

Крім того, в актах здачі-прийняття робіт (ТОВ «Тіксонгрупп») відсутні будь-які відомості про те, які саме послуги в бік позивача ТОВ «Тіксонгрупп» проведено.

Також, надані позивачем податкові накладні по взаємовідносинах із ТОВ «Фрондер» підписані невстановленою особою, оскільки директор даного підприємства ОСОБА_5 в протоколі допиту свідка від 02.10.2013 засвідчив свою непричетність до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності даного підприємства. В актах здачі-прийняття робіт відсутні будь-які відомості про те, які саме послуги в бік позивача ТОВ «Фрондер» проведено.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки позивачем не надано до актів виконаних робіт (податкових накладних) документів, які б свідчили про те, що виконавець даних послуг (ТОВ «Тіксонгрупп», ТОВ «Фрондер»), в процесі надання інформаційно-консультаційних послуг проводив певну роботу та одержав відповідний результат, які б в подальшому позивач міг би використовувати у своїй господарській діяльності та не зазначено, яким чином здійснювався розрахунок наданих послуг.

Тобто, придбання у ТОВ «Тіксонгрупп», ТОВ «Фрондер» інформаційно-консультаційних послуг не мало позитивного впливу на результати господарської діяльності позивача, не пов'язане з отриманням доходів від продажу продукції, а витрати на придбання вище перелічених послуг - не пов'язані з веденням господарської діяльності позивача. Операції позивача з придбання інформаційно-консультаційних послуг у ТОВ «Тіксонгрупп», ТОВ «Фрондер» не містять підтверджуючі економічні причини (ділової мети).

Щодо господарських відносин позивача та ТОВ «Грант Тайм», то суд наголошує, що договори, податкові накладні підписані невстановленою особою, оскільки гр. ОСОБА_6 за грошову винагороду погодився зареєструвати дане підприємство, однак функції директора після даної реєстрації не виконував (протокол допиту свідка від 01.04.2014).

У цьому контексті суд зазначає, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Тіксонгрупп», ТОВ «Фрондер», ТОВ «Грант Тайм» не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки фактично підприємницька діяльність даних контрагентів позивача проводилась невстановленими особами, оформлена неналежними (з недостовірною інформацією) документами.

Судом досліджено: 1) акт Васильківської ОДПІ від 23.10.2013 № 598/10-07-22-04-12/38312348 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фрондер» (код ЄДРПОУ 38312348) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 16.01.2013 р. по 18.10.2013 р.», який містить висновок про нереальність здійснення господарської діяльності ТОВ «Фрондер» з контрагентами у вищезгаданих періодах; 2) акт ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.10.2013 № 621/26-54-22-03/38510758 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тіксонгрупп» (код ЄДРПОУ 38510758) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2013 по 30.09.2013», який містить висновок про нереальність здійснення господарської діяльності ТОВ «Тіксонгрупп» з контрагентами у вищезгаданих періодах; 3) акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.10.2013 р. № 875/22-05-09/38599375 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Грант Тайм» (код за ЄДРПОУ 38123047) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2013 по 28.02.2013», який містить висновок про нереальність здійснення господарської діяльності ТОВ «Грант Тайм» з контрагентами у вищезгаданих періодах.

Суд вважає, що вищезазначене свідчить про оформлення документів не у зв'язку із фактичним здійсненням реальних господарських операцій у хронологічному порядку, а у довільний (удаваний) спосіб, що підтверджує відсутність обставин та подій, пов'язаних з виконанням господарських договорів та відповідним їх відображенням у податковому обліку. Фінансової звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, позивачем не надано.

В інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-101112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" Вищий адміністративний суд України зазначив про те, що процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такий етап, як встановлення факту здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Тому в даному випадку наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних не є достатньою підставою для формування податкового кредиту, з урахуванням відсутності підтвердження реального здійснення господарської операції.

Беручи до уваги вказані обставини, суд приходить до висновку, що договірні зобов'язання між позивачем та його контрагентами - лише документально відображені у первинних документах, без їх фактичного здійснення.

Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 11.09.2014 №621/0002092200 винесено з додержанням вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст. ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» до Державного бюджету України 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 листопада 2014 року