Рішення від 08.07.2009 по справі 4/188-08-5182

4/188-08-5182

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" липня 2009 р.Справа  № 4/188-08-5182

За позовом:                    Приватного підприємства «КРОВЛЯ»;

до відповідачів:          1. Товариство з обмеженою відповідальністю «АРСЕНАЛ»,

                                  2. Приватне підприємство «Будівельна компанія «ЛАГОДА».

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя:                    Літвінов С. В.

Представники:

Від позивача: Іноземцев О. В. –по довіреності;

Від відповідача 1: Казьмірик Р. Я. –по довіреності;

Від відповідача 2: Лавренко А. В. –по довіреності

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом та уточненням до нього, у яких посилаючись на те, що він є орендарем нежитлового приміщення загальною площею 110,4 кв. м., розташованого в прибудові до трубного цеху (літ. «Б») за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 17-а, просив суд зобов'язати Відповідача 1 виконувати укладений договір оренди від 01.10.2008 р., а також зобов'язати Відповідача 2 забезпечити електропостачання в нежилі будівлі та споруди товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал, розташовані за вказаною адресою.

Відповідач 1 позовні вимоги визнав та надав пояснення, що неналежне виконання з його боку умов договору оренди від 01.10.2008 р. було пов'язане з протиправними діями з боку Відповідача 2 по відключенню електромереж у вказаних нежитлових будівлях від електропостачання. Відповідач 2 позовні вимоги не визнав з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач 1 звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою про стягнення з Позивача заборгованості по орендній платі, а також про зобов'язання Відповідача 2 відновити електропостачання в електромережах будівель Відповідача 1 за вказаною адресою та зобов'язання Відповідача 2 належним чином виконувати умови договору про загальне використання технологічних мереж основного споживача від 20.04.2004 р., укладеного між Відповідачами. Ухвалою від 06.07.2009 р. в прийнятті  зустрічного позов було відмовлено.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2008 р. між Позивачем та Відповідачем 1 був укладений договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 110,4 кв.м., розташованого в прибудові до трубного цеху (літ. «Б») за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 17-а. Зазначене приміщення повинно було використовуватися Позивачем для розміщення складу будівельних матеріалів. Листом від 14.11.2008 р. Відповідач 1 повідомив Позивача про неможливість виконання умов договору та його розірвання з 01.12.2008 р. у зв'язку з неможливістю надання послуг по енергозабезпеченню пов'язаних з загрозою відключення електропостачання до мереж Відповідача 1 з боку Відповідача 2.

Судом також було встановлено, що 20.04.2004 року між Відповідачем 2 та Відповідачем 1 був укладений договір № 1/с-юр про спільне використання технологічних мереж основного споживача. Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 вказаного договору Відповідач 2  зобов'язався забезпечити передання електричної енергії в межах величин, дозволених Відповідачу 1 до використання, а Відповідач 1 зобов'язався своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. 27.09.2005 року між ВАТ «Крименерго»та Відповідачем 1 був укладений договір про постачання електричної енергії № 5513.

З 01.01.2009 р. Відповідач 2 в односторонньому порядку відмовився від виконання договору № 1/с-юр про спільне використання технологічних мереж основного споживача від 20.04.2004 р., у зв'язку з чим 05.01.2009 року ВАТ «Крименерго»вчинило відключення Відповідача 1 від постачання електроенергії. Факт відключення був зафіксований у акті припинення постачання електроенергії, який був складений представником ВАТ «Крименерго».  Відповідно до зазначеного акту електропостачання припинено з підстав відсутності договорів, передбачених правилами користування електроенергією.

Таким чином, з 05.01.2009 р. електропостачання до належних Відповідачу 1 нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 17-а, в тому числі тих, які орендуються Позивачем, не здійснюється.

Суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «Кровля»підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності до частини 2 та 3 вказаної статті ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 783 ЦПК України встановлює вичерпний перелік випадків, коли наймодавець в односторонньому порядку може вимагати розірвання договору найму, а саме: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, Відповідач 1 не мав законних підстав на односторонню відмову від виконання обов'язків за договором оренди нежитлового приміщення від 01.10.2008 р. і тому фактично має місце порушення Відповідачем 1 зобов'язань, встановлених вказаним договором оренди.

Що стосується питання електропостачання то тут слід визначити наступне. Частиною 6 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів (суб'єктів господарювання або негосподарюючих суб'єктів –юридичних осіб) електроенергією зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Частиною 4 статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами врегулюванні правилами користування електричною енергією, які затверджені постановою НКРЕ 31.07.1996 року № 28 (далі –«Правила»). На час відключення Відповідача 1 від електропостачання Правила діяли у редакції від 22.11.2006 року.  

Згідно п.п. 1.6, 1.7 Правил Договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. У разі використання технологічних електричних мереж основного споживача субспоживачем відносини між споживачем та субспоживачем, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж споживача, що укладається між ними на основі типового договору.

Пунктом 1.7 Правил встановлено, що основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, субспоживачам або постачальникам електричної енергії у разі дотримання ними вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договорів про спільне використання технологічних електричних мереж споживача або про технічне забезпечення електропостачання споживача.

З огляду на зазначені правові норми вбачається, що  основний споживач не має права відмовити, зокрема, субспоживачу у укладанні або переукладанні договору про спільне використання технологічних електричних мереж, така відмова можлива лише у разі, якщо субспоживач вчинив порушення вимог Правил користування електроенергією.

За таких обставин Відповідач 2 мав законні підстави в односторонньому порядку відмовити Відповідачу 1 у подовженні договору №1/с-юр про спільне використання технологічних мереж основного споживача від 20.04.2004 р. тільки з підстав порушення Відповідачем 2 вимог Правил. Однак, з пояснень наданих представниками сторін під час судового розгляду справи вбачається, що зазначених порушень не було. Посилання представника Відповідача 2 на те, що Відповідач 1 не повністю виконав Технічні умови № 27 від 06.04.2004 р. є хибними, оскільки по-перше у відповідності до Акту допуску до експлуатації електроустановки, складеному ВАТ «Крименерго»16.09.2005 р. електромережі Відповідача 1 відповідають проекту та вимогам вказаних Технічних умов, по-друге часткове невиконання Відповідачем вимог цих Технічних умов не перешкоджало електропостачанню в електромережі  Відповідача 1 у 2004 –2008 роках.

Проте суд вважає, що позовні вимоги Позивача в частині зобов'язання Відповідача 2 належним чином виконувати умови договору про загальне використання технологічних мереж основного споживача від 20.04.2004 р., укладеного між Відповідачами, не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.  Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.

У даному випадку електропостачання до мереж нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 17-а, належних Відповідачу 1, здійснювалось на підставі укладених Договорів з Відповідачем 2 та ВАТ «Крименерго». З огляду на це, право на звернення до суду з вимогами про зобов'язання виконувати укладені договори на електропостачання та спільне використання технологічних мереж має Відповідач 1. В свою чергу Позивач не має права звертатися до суду з вимогами про зобов'язання виконання умов договору, стороною якого він не являється.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача 1 пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал»код ЄДРПОУ 25052251 ( Одеська область, смт. Овідіополь, вул.. Одеська, 8) виконувати укладений з приватним підприємством «Кровля»код ЄДРПОУ 34394152 ( м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 33б) договір оренди від 01.10.2008 р. про оренду нежитлового приміщення загальною площею 110,4 кв. м., розташованого в прибудові до трубного цеху (літ. «Б») за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 17 а

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал» код ЄДРПОУ 25052251 ( Одеська область, смт. Овідіополь, вул.. Одеська, 8) на користь приватного підприємства «Кровля»код ЄДРПОУ 34394152 ( м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 33б) витрати по сплаті державного мита –42,50 гривень та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –59 гривень.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

              Суддя                                                                                       Літвінов С.В.