Постанова

від 19.11.2014 по справі 2а-7379/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2014 року № 2а-7379/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костецького Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Олексяк І.Р.

представника позивача Мочурад І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовною заявою Львівського обласного центру зайнятості до Приватного підприємства «Маркет-Плюс» про стягнення штрафних санкцій, -

в с т а н о в и в :

Львівський обласний центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Маркет-Плюс» про стягнення штрафних санкцій в розмірі 12 500,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що під час перевірки Приватного підприємства «Маркет-Плюс», яка проводилась в приміщенні Львівського обласного центру зайнятості на підставі поданих відповідачем документів, позивачем було встановлено відсутність наказу від 09.05.2009 року про звільнення громадянина Італійської Республіки ОСОБА_1 з 01.05.2009 року та визнання недійсним наказу від 09.05.2009 року № 1к. Оскільки дія дозволу Львівського обласного центру зайнятості на працевлаштування згаданого іноземця закінчилась 07.05.2008 року, то звільнення його з займаної посади системного адміністратора з 09.05.2009 року є порушенням вимог ст.8 Закону України «Про зайнятість населення». За таких обставин вважають правомірним накладення на відповідача штрафних санкцій у сумі 12 500,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених у позові, просила суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся, у відповідності до ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і

місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства Украї-ни якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 року було зупинено провадження у справі № 2а-7379/09/1370 до прийняття рішення Вищим адміністративним судом України за наслідками розгляду касаційної скарги Приватного підприємства «Маркет-Плюс» у справі № 2а-322/10/1370 за позовом Приватного підприємства «Маркет-Плюс» до Львівського обласного центру зайнятості про скасування акту перевірки.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.10.2014 року касаційну скаргу Приватного підприємства «Маркет-Плюс» залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012 року - без змін.

Ухвалою суду від 27.10.2014 року провадження у справі поновлено, оскільки обставини, які були підставою для зупинення справи відпали.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Згідно ст. 34 вказаного Закону контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється, зокрема, інспекціями служби зайнятості

Львівський обласний центр зайнятості утворений згідно з Постановою Ради Міністрів України від 21.12.1990 року № 381 «Про створення державної служби зайнятості», відповідним рішенням виконкому Львівської обласної Ради народних депутатів від 22.01.1991 року № 21, Положенням про державну службу зайнятості, затвердженим Постановою КМ України від 24.06.1991 року № 47. Львівський обласний центр зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України є юридичною особою.

Відповідно до Положення про державну службу зайнятості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991р № 47, на службу зайнятості покладено здійснення контролю за дотриманням законодавства про зайнятість підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності та надано право стягнення штрафів за його порушення, в тому числі - у разі використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості.

Приватне підприємство «Маркет - Плюс» здійснює свою діяльність відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 22.11.2005р. № 207483, виданого виконавчим комітетом Львівської міської ради(а.с.26).

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Маркет-Плюс» 09.05.2008 року уклало трудовий контракт з громадянином Італійської Республіки ОСОБА_1 , відповідно до ст. 19 якого строк його дії встановлено у відповідності до строку, на який видано дозвіл на працевлаштування Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України(а.с.27).

Львівським обласним центром зайнятості відповідно до Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999р. №2028 видано ПП «Маркет - Плюс» дозвіл від 08.05.2008 року № 1432 на працевлаштування громадянина Італійської Республіки ОСОБА_1 на посаді «системного адміністратора» терміном дії до 07.05.2009 року(а.с.47).

Інспекцією з контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Львівського обласного центру зайнятості було проведено перевірку щодо дотримання вимог чинного законодавства про зайнятість населення, зокрема ст.8 Закону України «Про зайнятість населення»та Порядку оформлення іноземцями та особами без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, за наслідками якої складено акт від 10.06.2009 року(а.с.12).

В акті перевірки вказано порушення ПП «Маркет-Плюс» вимог ст.8 Закону України «Про зайнятість населення» та Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999р. №2028, що полягало у звільненні громадянина Італійської Республіки ОСОБА_1 після закінчення дії дозволу на працевлаштування: дозвіл від 08.05.2008 року до 07.05.2009 року, наказ про звільнення від 09.05.2009 року № 1к.

Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» (у редакції чинній на час виникнення правовідносин) іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятості України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Порядок видачі, продовження терміну дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості України з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку особу у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Ці кошти спрямовуються до державного фонду сприяння зайнятості населення.

Згідно акту контрольного заходу винесено припис, пунктом 1 якого зобов'язав підприємство сплатити штрафні санкції у розмірі 12 500,00 грн. за використання праці громадянина Італійської Республіки ОСОБА_1 на посаді системного адміністратора ПП «Маркет-Плюс» протягом 08.05.2009 року та 09.05.2009 року(а.с.52-53). Надалі, підприємство штраф сплачувати відмовилась.

Судом встановлено, що ПП «Маркет-Плюс», оскаржувало в судовому порядку дії Львівського обласного центру зайнятості.

Так, згідно постанови Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2010 року у справі №2а-322/10/1370 визнано протиправним пункт перший припису Львівського обласного центру зайнятості від 10 червня 2009 року щодо застосування до ПП «Маркет-Плюс» штрафних санкцій в сумі 12 500,00 грн. за використання праці громадянина Італійської Республіки ОСОБА_1 на посаді системного адміністратора ПП «Маркет-Плюс» упродовж 08.05.2009 року та 09.05.2009 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2010 року у справі №2а-322/10/1370 та прийнято нову, якою у задоволенні позову ПП «Маркет-Плюс» відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.10.2014 року касаційну скаргу Приватного підприємства «Маркет-Плюс» залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012 року - без змін.

Вказана постанова набрала законної сили, копія постанови долучена до матеріалів справи(а.с.102-104).

У частині 5 статті 124 Конституції України закріплено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Стаття 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Крім того, згідно ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Так у п. 39-41 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Хорнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року визначено, що право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, що стаття 6, докладно описуючи надані сторонам процесуальні гарантії - справедливий, відкритий і швидкий розгляд, - залишила реалізацію судових рішень без захисту. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа під час судової стадії розгляду, втрачають зміст.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Такі обставини, (тобто ті, що встановлені в судовому рішенні іншого суду, яке набрало законної сили (ч.1, ч.4 ст.72 КАС України)) є преюдиційними.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано положення ст. 255 КАС України, відповідно до якої постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, відповідачем при звільненні громадянина Італійської Республіки ОСОБА_1 не дотримано вимог Закону України «Про зайнятість населення».

На момент виявлення порушень (10.06.2009 року ) діяла норма статті 8 Закону України «Про зайнятість населення», яка передбачає стягнення з роботодавця штрафу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Наведене свідчить, що при застосуванні економічних санкцій, стягнення яких є предметом даного судового розгляду, позивач діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до абз.2 ч.4 ст.8 Закону України «Про зайнятість населення» у разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку. Кошти від стягнутих штрафів спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і заявленими згідно чинного законодавства, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Постановив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Маркет-Плюс» (79000, м.Львів, вул. Вороного, 5/5А, ЄДРПОУ: 33894635) на користь Львівського обласного центру зайнятості (79039, м.Львів, вул.Бортнянського,11 А, ЄДРПОУ: 03491180) штраф у розмірі 12 500 (дванадцять тисяч п'ятсот ) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено 25 листопада 2014 року.

Суддя Костецький Н.В.