Постанова

від 07.06.2006 по справі 12/270/06-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/270/06-АП

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

              07.06.06                                                                             №   12/270/06-АП

суддя     Проценко О.А.

За позовомУправління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області, смт. Куйбишеве Запорізької області

До відповідачаСелянського (фермерського) господарства “Пролісок”, смт Комиш-Зоря куйбишевського району Запорізької області

Про стягнення  заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1124,05грн., 819,40грн. штрафних санкцій та 41,54грн. пені                                                                                                                                                                               Суддя Проценко О.А.

Представники

Позивача:Владецький Д.А. –представник на підставі дов.  №б/н від 05.07.2006р.

Відповідачане з'явився

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1124,05грн., 819,40грн. штрафних санкцій та 41,54грн. пені.

Ухвалою від 25.05.2006р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд. Про дату, час і місце проведення засідання сторони повідомлені належним чином.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.

Відповідач проти заборгованості не заперечує, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.06.2006р. Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про причини нез'явлення суд не повідомив.

Згідно з нормами ст.128 КАС України неприбуття представника сторони без повноважних причин не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 року відповідач є  страхувальником, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663, страхувальники є платниками страхових внесків.

Підпунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідач сам визначив розмір суми страхових внесків, що підлягають сплаті у своїх розрахунках за спірний період.

Так, згідно з наданими відповідачем позивачу розрахунками за період з липня 2004 по липень 2005р. сума страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідач зобов'язаний був сплатити, складає 1124грн.05коп.  Але відповідач зобов'язання належним чином не виконав, зазначені суми до Пенсійного Фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області в повному обсязі не вніс.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Внаслідок невиконання відповідачем вимог чинного законодавства недоїмка по сплаті внесків перед УПФУ в Куйбишевському районі Запорізької області за період з липня 2004 по липень 2005р. складає 1124грн.05коп.

Факт наявності заборгованості відповідач не заперечує, що підтверджується актом звірки.

На день розгляду спору відповідач не довів оплату зазначеної суми. На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня 2004 по липень 2005р. у сумі 1124грн.05коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в ПФУ, суми страхових внесків, вчасно не сплачених страхувальником,  вважаються  простроченою недоїмкою.

Частиною 8 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку  1% від суми недоплати за кожний день простроченого платежу.

За несплату чи несвоєчасну оплату страхувальником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачає застосування органами ПФУ до такого страхувальника фінансових санкцій .

На підставі зазначених норм позивач прийняв рішення №66 від 12.05.2005р., №188 від 08.12.2004р., №243 від 17.10.2005р., №128 від 12.07.2005р. про застосування фінансових санкцій і нарахування пені.

Рішеннями позивача відповідачу були нараховані штрафні санкції в сумі 819,40грн. і пеня в розмірі 41,54грн.

На день розгляду справи відповідач оплату санкцій та пені не здійснив.

Внаслідок встановленого, враховуючи визнання відповідачем позову, позовні вимоги про стягнення з відповідача заявлених сум  обґрунтовані і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 128, 158, 159, 161-163, 167 КАС України, Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд

                                              ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства “Пролісок” (Запорізька область, Куйбишевський район, смт Комиш-Зоря, вул. Лугова, 32, код ЄДРПОУ 22153951) на користь Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області (71000, Запорізька область, смт. Куйбишеве, вул. Леніна, 76, р/р 2560730375 філія Запорізького обласного управління ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 373146, код ЄДРПОУ 20508551) 1124(одна тисяча сто двадцять чотири)грн.05коп. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 819(вісімсот дев'ятнадцять)грн.40коп. штрафних санкції, 41(сорок одна)грн.54коп. пені.

                           Суддя                                             О.П. Проценко

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписана   _08.06. 2006  року.

 Постанова  суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено КАС України,  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

 У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова  суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

           Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі складення постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після  закінчення  строків,  встановлених  цією   статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.