Рішення

від 25.11.2014 по справі 372/3383/14-ц

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2-1171/14

Справа № 372/3383/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Тиханського О. Б. ,

за участю секретаря: Михайлової Я.Г.,

за участю прокурорів Козленко А.С., Кириленко М.О.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Української міської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування рішення, недійсним державних актів на право приватної власності на земельні ділянки і поверненню земельних ділянок, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор в інтересах держави звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів в якому просить визнати незаконними і скасувати рішення Української міської ради щодо надання у власність третім особам земельних ділянок, які в подальшому продали їх ОСОБА_3 визнати недійсним виданий останньому державний акт на право приватної власності на землю та повернути спірні земельні ділянки до державної власності. Обґрунтовуючи позов прокурор посилається на порушення законодавства при виділенні земельних ділянок, оскільки спірні земельні ділянки знаходяться на землях водного фонду.

В судовому засіданні прокурор позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на те, що дані земельні ділянки є землями водного фонду. Таким чином, було порушено інтереси держави в частині дотримання законності в сфері земельних відносин, про порушення інтересів держави прокурору стало відомо під час прокурорської перевірки в 2014 році.

Представник позивача Київської обласної державної адміністрації в судове засідання не зявивився, направили до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, при винесенні рішення покладаються на розсуд суду.

Представник відповідача Української міської ради Обухівського району Київської області Шевель С.М. проти позову заперечив, вказав, що при винесенні оскаржуваного рішення був наданий проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, який був погоджений усіма відповідними органами та пройшов державну експертизу, а від так Українська міська рада не мала права не погоджувати даний проект. Крім того, позивач не надав доказів, які саме норми чинного законодавства були порушені відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_10 будучи належним чином повідомлені вдруге в судове засідання не з'явились, про поважність неявки в судове засідання доказів не надали.

Треті особи будучи належним чином повідомлені вдруге в судове засідання не з'явились, про поважність неявки в судове засідання доказів не надали.

Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД № 968293, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010995001219 від 25.09.2009 року, ОСОБА_6, на підставі договорів купівлі-продажу від 29.06.2006 р. № д-863, від 05.07.2007 р., № д-1342 та заяви серії ВМІ № 717349 від 02.09.2009 року, став власником земельної ділянки площею 0,0942 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею, що розташована в Київській області, Обухівський район, АДРЕСА_1, кадастровий номер 3223151001:02:046:0055.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД № 968291, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010995001220 від 25.09.2009 року, ОСОБА_6, на підставі договорів купівлі-продажу від 29.06.2006 р. № д-863, від 05.07.2007 р., № д-1342 та заяви серії ВМІ № 717349 від 02.09.2009 року, став власником земельної ділянки площею 0,0342 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею, що розташована в Київській області, Обухівський район, АДРЕСА_1, кадастровий номер 3223151001:02:046:0053.

В судовому засіданні встановлено, що підтверджується копією рішення та копіями державних актів на право власності на землю, що рішенням Української міської ради Обухівського району Київської області 30 сесії 5 скликання від 29.05.07 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою: Київська обл., Обухівський район, АДРЕСА_1, зокрема і громадянам: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7

На підставі вказаного рішення Ради 30 сесії 5 скликання від 29.05.07:

ОСОБА_4 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 595375, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0,1213 га, що розташована в Київській області, Обухівський район, АДРЕСА_1, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010733100195 від 22.06.07, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3223151000:04:072:0018.

ОСОБА_5 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 968290, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0,0212 га, що розташована в Київській області, Обухівський район, АДРЕСА_1 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010995001227 від 25.09.09, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3223151001:02:046:0052, а також державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 968292, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0,1554 га, що розташована в Київській області, Обухівський район, АДРЕСА_1 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010995001235 від 25.09.09, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3223151001:02:046:0054.

ОСОБА_7 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 595375, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0,0339 га, що розташована в Київській області, Обухівський район, АДРЕСА_1 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010995001233 від 25.09.09, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3223151001:02:046:0051.

В подальшому, на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 26.11.10 ОСОБА_3 придбав:

У ОСОБА_6 земельну ділянку за кадастровим номером 3223151001:02:046:0055, площею 0,0942 га, належної продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 968293 (договір зареєстровано в реєстрі за № 2158; ціна Договору склала 155131 грн.).

У ОСОБА_4 земельну ділянку за кадастровим номером 3223151000:04:072:0018, площею 0,1213 га, належної продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 596875 (договір зареєстровано в реєстрі за № 2166; ціна Договору склала 199760 грн.).

У ОСОБА_5 земельну ділянку за кадастровим номером 3223151001:02:046:0052, площею 0,0212 га, належної продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 968290 (договір зареєстровано в реєстрі за № 2174; ціна Договору склала 34913 грн.).

На підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 30.03.10 ОСОБА_3 придбав:

У ОСОБА_6 земельну ділянку за кадастровим номером 3223151001:02:046:0053, площею 0,0342 га, належної продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 968291 (договір зареєстровано в реєстрі за № 481). Ціна Договору склала 76792 гривні 68 копійок.

У ОСОБА_5 земельну ділянку за кадастровим номером 3223151001:02:046:0054, площею 0,1554 га, належної продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 968292 (договір зареєстровано в реєстрі за № 486; ціна Договору склала 348930 грн. 16 коп.).

У ОСОБА_7 земельну ділянку за кадастровим номером 3223151001:02:046:0051, площею 0,0339 га, належної продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 596875 (договір зареєстровано в реєстрі за № 491; ціна Договору склала 76119 грн. 06 коп.).

На підставі вказаних договорів купівлі-продажу земельних ділянок та заяви від 07.12.2010 року № 2265 ОСОБА_11 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 008991 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0,4602 га зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322315101000317 від 11.04.11, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3223151001:02:046:0092.

Як вбачається з акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 04-19/39 від 11.06.2014 року складеного Державної інспекцією сільського господарства в Київській області, у результаті перевірки встановлено, що власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151001:02:046:0092, 3223151001:02:046:0086 загальною площею 0,5421 га, з яких 0,4602 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та 0,0819 на для сінокосіння, які розташовані по АДРЕСА_2 на території Української міської ради Обухівського району Київської області є ОСОБА_3 Під час виїзду на місцевість, було встановлено, що масив земельних ділянок (частиною якого є земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151001:02:046:0092, 3223151001:02:046:0086) розміщені на острові. Враховуючи вищевикладене, вбачається, що масив земельних ділянок переданих для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд ) частиною якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3223151001:02:046:0092) відносяться для земель водного фонду і не можуть перебувати у приватній власності з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд.

Відповідно до листа Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаціних систем «Київгеоінформатика» від 11.11.2014 року № 01-01/930 та доданими картографічними матеріалами, Прокуратуру Київської області повідомлено, що на підставі рішення Української міської ради Обухівського району Київської області від 29.05.2007 року 13 сесії 5 скликання громадянам, зокрема ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 отримали державні акти на право власності на земельні ділянки загальною площею 2,6999 га. Земельні ділянки, які передані за вказаним рішенням розташовані на острові та у прибережній захисній смузі річки Козинка Обухівського району Київської області.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України передбачено, що до земель водного фонду належать земельні ділянки, зайняті островами.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 85 Водного кодексу України громадянам та юридичним особам органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передавати на умовах оренди острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Згідно з п.п. д) ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, зокрема, належать землі водного фонду. Єдиний випадок, коли землі водного фонду можуть передаватись у приватну власність передбачений ч. 2 ст. 59 Земельного кодексу України.

Статтею 88 Водного кодексу України передбачено, що з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води шириною, зокрема для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;

За таких обставин, передача у власність громадян земель водного фонду для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд прямо суперечить п. д) ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України.

Крім того, згідно ст. 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України на островах заборонено розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), садівництво та городництво, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів, миття та обслуговування транспортних засобів і техніки, влаштування звалищ сміття, гноєсховищ тощо.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах законності.

Статтею 24 цього Закону передбачено, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель згідно з п. а) ст. 21 ЗК України є підставою для визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Відповідно до ст. 38 Земельного кодексу України громадянам для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд у власність надаються землі житлової та громадської забудови.

Згідно правової позиції Верховного Суду України у справі за № 6-123цс13, вказано, що відповідно до змісту ст. 20 ЗК України надання (передача) земельної ділянки громадянам та юридичним особам відбувається згідно з їх цільовим призначенням. Зокрема, громадянам для ведення особистого селянського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення (п. а) ч. 3 ст. 22 ЗК України). Надання для цих потреб земель оздоровчого чи іншого призначення без зміни у встановленому законом порядку їх цільового призначення на підставі п. а) ст. 21 ЗК України є підставою для визнання таких рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними.

Як зазначено в правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 21 травня 2014 року (справа № 6-16 цс 14), що, за системним аналізом законодавства на час виникнення правовідносин, відповідно до положень ст. 88 ВК України, Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486 ( далі Постанова № 486), Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року (далі Наказ № 434), розмір та межі прибережних захисних смуг встановлювались за проектами землеустрою (термін та зміст за ст. 50-54 Закону України «Про землеустрій»), а населених пунктів - відповідно до існуючих на час встановлення конкретних умов забудови. При наданні у користування земельних ділянок навколо зазначених та інших водних об'єктів, мали врахуватися ці положення щодо меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, а у разі відсутності землевпорядної документації (документації з землеустрою, проекту землеустрою) та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо прибережних захисних смуг водних об'єктів, збереження водних об'єктів мало бути досягнуто шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 Водного Кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Постанови № 486 з урахуванням конкретної ситуації.

Вищевикладене свідчить про наявність достатніх підстав для визнання протиправними та скасування розпоряджень та визнання недійсним державного акту на право власності на спірні земельні ділянки виданого на ім'я ОСОБА_3

Згідно ч. 10 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Як зазначено вище, землі водного фонду перебувають в державній власності.

Відповідно до п. в) ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктом права власності на землі державної власності є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

В силу положень ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Єдиним виключенням із загальної заборони на передачу земель водного фонду у приватну власність є можливість передачі громадянам і юридичним особам безоплатно у приватну власність замкнутих природних водойм (загальною площею до 3 гектарів), передбачена ч. 2 ст. 59 Земельного кодексу України.

Частиною 2 ст. 84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних розпоряджень), визначалось, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Виходячи із вищевикладених норм законодавства, жоден орган державної влади не мав права передати у власність 0,4602 га земель водного фонду.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Пунктом 4 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Стаття 153 Земельного кодексу України визначає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Зважаючи на те, що спірні землі до моменту передачі їх у власність відповідачам, відносились до земель водного фонду, Українська міська рада Обухівського району Київської області не мала права ними розпоряджатись. Таким чином, спірні землі вибули із власності держави поза волею останньої, оскільки уповноважений державою орган відповідного рішення не приймав.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Частиною 3 статті 388 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

З урахуванням викладеного, рішення Української міської ради Обухівського району Київської області 30 сесії 5 скликання від 29.05.07, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою: Київська обл., Обухівський район, АДРЕСА_1, зокрема і громадянам: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 прийняті в порушення вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 24, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 4, ч.ч. 2, 3 ст. 85, ст. 88 Водного кодексу України, п. а) ч. 1 ст. 58, ч. 4 ст. 59, ст. 61, п. в) ч. 1 ст. 80, ч. 2, п.п. д) ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України є незаконним і підлягає скасованню на підставі п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 16, 393 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на те, що відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 отримали державні акти на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151001:02:046:0055, 3223151000:04:072:0018, 3223151001:02:046:0052, 3223151001:02:046:53, 3223151001:02:046:0054, 3223151001:02:046:0051, а в подальшому відчужили на підставі договорів ОСОБА_3, які було в згодом об'єднано та присвоєно кадастровий номер 3223151001:02:046:0092, загальною площею 0,4602 га, відновити становище, яке існувало до порушення, можливо в порядку ст.ст. 16, 393 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, лише шляхом визнання недійсним даного державного акту на право власності на земельну ділянку, оскільки право власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на спірні земельні ділянки водного фонду набуто в порушення ч.ч. 2, 3 ст. 4, ст. 85, ст. 88 Водного кодексу України, п. а), ч. 1 ст. 58, ч.ч. 2, 4 ст. 59, ст. 61, ч. 2 ст. 79, п.п. ґ), д) ч. 4 ст. 84, ст. 89 Земельного кодексу України, та витребуванням земельної ділянки на користь держави.

Таким чином, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

З урахуванням ст. 88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 10,11,15,57,60,61,88,209,212-214 ЦПК України, ст.ст. 58,59,61,80, 126,152, 210 ЗК України, ст.ст.1,88, ст.ст. 16, 204, 215, 216,321,387, 392, ЦК України, ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати рішення Української міської ради Обухівського району Київської області 30 сесії 5 скликання від 29.05.07 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою: Київська область, Обухівський район, АДРЕСА_1, в частині затвердження проекту громадянам: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7

Визнати недійсним виданий ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 008991, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322315101000317 від 11.04.11, з кадастровим номером 3223151001:02:046:0092 та скасувати його державну реєстрацію.

Витребувати на користь держави з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,4602 га, вартістю 891650,90 грн. з кадастровим номером - 3223151001:02:046:0092, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, АДРЕСА_1.

Визнати за державою право власності на земельну ділянку загальною площею 0,4602 га, вартістю 891650,90 грн. з кадастровим номером - 3223151001:02:046:0092, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 3654 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - з дня отримання копії цього рішення.

СуддяТиханського О. Б.