Постанова

від 01.12.2014 по справі 917/1536/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2014 р. Справа № 917/1536/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

стягувача - не з'явився,

боржників - не з'явилися,

ДВС - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№3671П/3-11) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.10.14 у справі № 917/1536/13

за позовом (стягувач) Товариства з обмеженою відповідальністю "Пума Україна", м. Київ

до 1. (боржник 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс-Трім Спорт", с. Горбанівка, Полтавський район, Полтавська область

2. (боржник 2) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Горбанівка, Полтавський район, Полтавська область

3. (боржник 3) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 с. Горбанівка, Полтавський район, Полтавська область

4. (боржник 4) Приватного підприємства "ПМДК-19", с. Розсошенці, Полтавська область

про стягнення 1 298 594,64 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.08.2013 року (з урахуванням додаткового рішення від 07.10.2013р.) у справі №917/1536/13 (суддя Іваницький О.Т.) стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс-Трім Спорт", Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, Приватного підприємства "ПМДК-19" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пума Україна» заборгованість у розмірі 1 298 594,64 грн., а також витрати на сплату судового збору у розмірі 26171,89 грн.

На виконання вказаних судових рішень, господарським судом Полтавської області видано відповідний наказ від 18 жовтня 2013 року у справі №917/1536/13.

11.08.2014р. ТОВ ''Пума Україна'' звернулося до Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 18 жовтня 2013 року у справі №917/1536/13.

Постановою від 20.08.2014 р. державного виконавця Лукмасло М.М. Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження ВП № 44448624 з виконання наказу господарського суду Полтавської області № 917/1536/13 від 18.10.2013 року про солідарне стягнення на користь ТОВ "Пума Україна" з боржників Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс-Трім Спорт", ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3 1 298 594,64 грн., а також витрат на сплату судового збору в розмірі 26171,89 грн. Боржником у даному виконавчому провадженні визначено "Екс-Трім Спорт". Також боржнику надано строк до 7 днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження для добровільного виконання рішення, та надати до Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції квитанцію про сплату боргу.

ТОВ '' Пума Україна'', вважаючи, що діями Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції щодо порядку оформлення службовими особами органу ДВС прийнятої постанови у відповідності до положень ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та направлення даної постанови на адресу ТОВ ''Пума Україна'' поштою в порядку, передбаченому ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», порушено приписи чинного законодавства, тобто, належні та достатні дії органом ДВС не виконуються, 01 жовтня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ ''Пума Україна'' звернулося до господарського суду Полтавської області зі скаргою про визнання неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції Лукмасло М.М. з винесення останнім постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 44448624 з виконання наказу господарського суду Полтавської області № 917/1536/13 від 18.10.2013р. У скарзі заявник просив:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції Лукмасло М.М. по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 44448624 з виконання наказу господарського суду Полтавської області № 917/1536/13 від 18.10.2013 про стягнення на користь ТОВ ''Пума Україна'' солідарно з боржників Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс-Трім Спорт", ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, Приватного підприємства "ПМДК-19" 1 298 594,64 грн. заборгованості, а також витрат на сплату судового збору в розмірі 26 171, 89 грн.;

- визнати недійсною постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції Лукмасло М.М. від 20.08.2014 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 44448624 з виконання наказу господарського суду Полтавської області № 917/1536/13 від 18.10.2013 року про стягнення на користь ТОВ ''Пума Україна'' солідарно з боржників Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс-Трім Спорт", ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, Приватного підприємства "ПМДК-19" 1 298 594,64 грн. заборгованості, а також витрат на сплату судового збору в розмірі 26 171, 89 грн.;

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції відкрити виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Полтавської області № 917/1536/13 від 18.10.2013 про солідарне стягнення на користь ТОВ ''Пума Україна'' з боржників Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс-Трім Спорт", ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, Приватного підприємства "ПМДК-19" 1 298 594,64 грн. заборгованості, а також витрат на сплату судового збору в розмірі 26 171, 89 грн. з дотриманням визначеного законом порядку, тобто щодо усіх боржників, зазначених у виконавчому документі.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.10.2014 року у справі №917/1536/13 (суддя Іваницький О.Т.) відмовлено у задоволенні скарги за пропуском без поважних причин спеціального 10-денного строку на оскарження дій державного виконавця з дня, коли стягувач дізнався про порушення своїх прав для звернення до суду, недоведеністю та безпідставністю.

При винесенні зазначеної ухвали попередня судова інстанція, з посиланням на приписи Закону України "Про виконавче провадження", виходила з відсутності підстав для задоволення відповідної скарги, у зв'язку з пропуском строку, передбаченого ст. 121-2 ГПК України, та відмовила у її задоволенні.

Відповідач з зазначеною ухвалою не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.10.2014 року у даній справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що висновок суду про відхилення клопотання представника скаржника про поновлення строку на оскарження постанови від 20.08.2014 р. (дій виконавця), оскільки, на думку суду, не було надано доказу пропуску встановленого процесуального строку звернення з даною скаргою до суду, які підлягають оцінці судом для визначення їх поважності, є необґрунтованим і не відповідає обставинам справи.

Від ВДВС Полтавського районного управління юстиції (за вх.№ 11031від 24.11.2014р.) до канцелярії апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вважає, що оскаржувана ухвала винесена у межах закону та скасуванню не підлягає. Апеляційну скаргу ТОВ "Пума Україна" просить залишити без задоволення. Одночасно повідомив, що 20.10.2014 року начальником відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції здійснено перевірку виконавчого провадження № 44448624, та його постановою скасовано постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2014 року та зобов'язано державного виконавця ВДВС Полтавського РУЮ винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Таким чином, на момент розгляду апеляційної скарги у Харківському апеляційному господарському суді постанова про відкриття виконавчого провадження є не чинною, а тому відсутній предмет спору. У відповідності до п. 1-1 ч. 1 статті 80 Господарсько-процесуального кодексу України просить припинити провадження у справі. Крім того, розгляд справи просить проводити без участі представника відділу.

Боржники письмових відзивів на апеляційну скаргу позивача суду не надали.

Представники сторін та Відділу державної виконавчої служби в судове засідання не з'явилися, боржники причину неявки суду не повідомили.

ТОВ "Пума Україна" (за вх.№11014 від 24.11.2014р.) на адресу апеляційного господарського суду надіслало телеграму про перенесення розгляду справи.

Вирішуючи дане клопотання суд виходить з наступного. Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, надання нових доказів тощо).

Суд також зазначає, що згідно з ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Більше того, дане клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату є необґрунтованим, тому колегія суддів відмовляє у його задоволенні.

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце його розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (абз. 3 п. 3.9.1. Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., №01-8/482 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою Державною судовою адміністрацією України наказом №28 від 20.02.2013 р. передбачено що реєстрація і надсилання вихідної кореспонденції, пов'язаної із судовими справами, зокрема процесуальні документи, надсилаються з повідомленням про вручення (п.2.6.5). Процесуальні документи надсилаються учасникам судового процесу у відповідності до вимог ГПК України (п.2.6.7).

Згідно з п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., №01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштові відправлення з копіями ухвали Харківського апеляційного господарського суду у справі були направлені сторонам за адресами, вказаними у скарзі на дії органу ДВС та апеляційній скарзі.

Підтвердженням надсилання сторонам названої ухвали суду є відповідні відмітки на зворотному боці першого примірника цієї ухвали, а підтвердженням отримання копій ухвали апеляційного господарського суду сторонами - є відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень, наявні в матеріалах справи.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду даної справи учасники судового процесу були повідомлені своєчасно та належним чином.

Крім того, відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, а також, зважаючи на скорочені строки розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевих господарських судів, визначені ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції вважає можливим здійснити перевірку ухвали господарського суду Полтавської області від 16.10.14 у справі № 917/1536/13 за наявними матеріалами у справі, без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на скаргу доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в межах ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, враховуючи наступне.

Частиною 4 статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Порядок оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби у процедурі виконання рішення господарського суду встановлений ст.121-2 ГПК України.

Так, в силу частини першої статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо. Скарга на бездіяльність органів державної виконавчої служби подається впродовж десяти днів з дня, коли виконавча дія мала бути вчинена.

Дослідженням матеріалів скарги, колегією суддів встановлено, що залишаючи без розгляду скаргу на дії Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції щодо порядку оформлення службовими особами органу ДВС прийнятої постанови у відповідності до положень ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та направлення даної постанови на адресу ТОВ ''Пума Україна'' поштою в порядку, передбаченому ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», судом першої інстанцій в оскаржуваній ухвалі досліджувалися дії органу державної виконавчої служби, а також причини пропуску спеціального строку на оскарження цих дій, та надана правова оцінка, а саме - відмовлено у задоволенні скарги через пропуск 10-денного строку на оскарження дій державного виконавця без поважних причин.

Колегія суддів вважає такий висновок суду помилковим, враховуючи наступне.

Як зазначено вище, на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 07.10.2013 року (з урахуванням додаткового рішення від 07.10.2013р.) у справі №917/1536/13 18.10.2013р. року господарським судом Полтавської області було видано відповідний наказ.

ТОВ ''Пума Україна'' на підставі ст.ст. 1, 11,17,18, 19, 20, 21, 22 Закону України «Про виконавче провадження» 11.08.2014р. звернулося до Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Полтавської області № 917/1536/13 від 18.10.2013 року.

У відповідності до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною другою статті 11 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

У відповідності до ст.ст. 19, 22, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», та пред'явлений на виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції від 20.08.2014 р. було відкрито виконавче провадження ВП №44448624. Крім іншого (зазначеного вище) у постанові вказано, що постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому Законом.

Частиною 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Як стверджує Відділ державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції, постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження 20.08.2014 р. за вих. №16957 було направлено сторонам для виконання та до відома. У якості доказу відповідного Відділом державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції надано суду копію журналу реєстрації вихідної кореспонденції.

Стягувач заперечує даний факт та стверджує, що постанова державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції від 20.08.2014 року про відкриття виконавчого провадження ВП №44448624 з виконання наказу господарського суду Полтавської області № 917/1536/13 від 18.10.2013 року не направлялась на адресу ТОВ «Пума Україна» поштою і не була ним отримана в порядку, передбаченому ст.ст. 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження». А копію зазначеної постанови було отримано представником стягувача нарочно тільки під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження на підставі відповідної заяви про видачу копії постанови лише 15.09.2014 року.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Втім матеріали справи не містять доказів направлення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №44448624 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Також Відділом державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції не спростовано і факту того, що представник скаржника вперше з матеріалами виконавчого провадження ознайомився 15.09.2014р., про що і було заявлено представником стягувача під час звернення з даною скаргою до суду 25.09.2014 року, тобто у десятиденний строк з моменту, коли він дізнався про порушення його прав. Одночасно на вказаних вище підставах представником заявника у поданій скарзі було заявлено клопотання про поновлення судом строку на звернення з вказаною скаргою.

Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

До того ж, пунктом 4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5 (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, державний виконавець не виконав вищезазначені приписи чинного законодавства, державний виконавець не пересвідчився чи отримана стягувачем копія постанови про відкриття провадження, внаслідок чого останній був позбавлений можливості вчасно скористатися правами, наданими йому цим Законом та звернутися до місцевого господарського суду зі скаргою.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у виконавчому документі повинна бути зазначена резолютивна частина рішення.

Так, на виконання, зокрема, п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду Полтавської області від 18.10.2013р. у справі № 917/1536/13, було видано відповідний наказ про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості.

Абзацом 3 ч. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» передбачено, якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним.

Таким чином, вказаним абзацом постанови Пленумом Вищого господарського суду України роз'яснено правильність вчинення таких процесуальних дій як видача одного наказу, коли згідно з відповідним рішенням суду право стягнення є солідарним, а не встановлено якихось обмежень чи дозволів, як на тому наголошує ДВС.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

ДВС також наполягає на тому, що п. 2.3 Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень не передбачено введення двох та більше боржників.

Втім, колегія суддів такі твердження ДВС вважає безпідставними, оскільки п. 2.3. Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.03. № 43/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», передбачено, що даними, що вносяться до Єдиного реєстру у органі ДВС, є: найменування органу ДВС, до якого надійшов на виконання виконавчий документ; дата надходження виконавчого документа до державного виконавця; назва виконавчого документа, номер та дата видачі; найменування органу, посадової особи, що видали документ; повне найменування стягувача та боржника, їх адреси і, у разі наявності, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ для юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичних осіб (серія та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); категорія виконавчого документа; відомості про стягнення коштів на користь держави; дата набрання рішенням чинності; резолютивна частина рішення (у тому числі сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом).

З аналізу вищевикладеного вбачається, що вказане Положення не містить норм які б регулювали питання можливості чи неприпустимості введення двох та більше боржників.

Тому, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Екс-Трім Спорт", Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 та Приватне підприємство «ПМДК-19» є солідарними боржниками, неприпустимо відкривати виконавче провадження та вживати заходи примусового виконання рішення виключно стосовно одного з них, у даному випадку - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екс-Трім Спорт".

Пунктом 9.13 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту, визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів визнає неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції Лукмасло М.М. з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 44448624 з виконання наказу господарського суду Полтавської області № 917/1536/13 від 18.10.2013 відносно відкриття виконавчого провадження стосовно лише Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс-Трім Спорт".

Більше того, у порушення приписів ст.. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та вимог п. 1.5.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 р. за № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, у постанові про відкриття виконавчого провадження не вірно викладена резолютивна частина наказу господарського суду, а саме - не вказано, що судом вирішено стягнути кошти також і з Приватного підприємства "ПМДК-19".

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що від ДВС у відзиві надійшла інформація про те, що після винесення 16.10.2014р. оскаржуваної ухвали суду, 20.10.2014 року начальником відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції здійснено перевірку виконавчого провадження № 44448624, та постановою від 20.10.2014р. скасовано постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2014 року та зобов'язано державного виконавця ВДВС Полтавського РУЮ винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Отже, на момент розгляду апеляційної скарги у Харківському апеляційному господарському суді постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2014 року є не чинною.

У п. 9.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України зазначено, що встановлений у частині першій статті 121 2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121 2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Якщо ж обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.

Виходячи з правової позиції, викладеної у зазначеній постанові, колегія суддів вважає, що ТОВ ''Пума Україна'', звертаючись до суду першої інстанції зі скаргою на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції Лукмасло М.М., заявило клопотання про поновлення строку на подання даної скарги, обґрунтувавши поважність причин пропуску цього строку.

Суд першої інстанції прийняв вказану скаргу до розгляду, тобто - визнав поважною причину пропуску строку. Втім, розглянувши скаргу по суті, залишив її без розгляду з причини пропущення процесуального строку на оскарження дій державного виконавця.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи заявника скарги правомірними, у зв'язку з чим, оскаржувана ухвала господарського суду Полтавської області від 16.10.2014р. у справі №917/1536/13 підлягає скасуванню. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Пума Україна" підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,п. 2 ч. 1 ст. 103, 3, 4 ст. 104, ст.ст.105,106,121-2 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.10.2014р. у справі №917/1536/13 скасувати.

Визнати доводи заявника скарги правомірними.

Визнати незаконними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції Лукмасло М.М. по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 44448624 з виконання наказу господарського суду Полтавської області № 917/1536/13 від 18.10.2013 року про стягнення на користь ТОВ ''Пума Україна'' солідарно з боржників Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс-Трім Спорт", ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, Приватного підприємства "ПМДК-19" 1 298 594,64 грн. заборгованості, а також витрат на сплату судового збору в розмірі 26 171, 89 грн.

Визнати недійсною постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції Лукмасло М.М. від 20.08.2014 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 44448624 з виконання наказу господарського суду Полтавської області № 917/1536/13 від 18.10.2013 року про стягнення на користь ТОВ ''Пума Україна'' солідарно з боржників Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс-Трім Спорт", ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, Приватного підприємства "ПМДК-19" 1 298 594,64 грн. заборгованості, а також витрат на сплату судового збору в розмірі 26 171, 89 грн.

В іншій частині скаргу залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 01.12.14

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.