Ухвала

від 24.11.2014 по справі 816/3462/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

24 листопада 2014 року м. Київ В/800/4981/14

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

судді-доповідача Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І., Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г., Цвіркуна Ю.І.

розглянувши заяву Кременчуцької об?єднанної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.10.2014

у справі №816/3462/13-а (К/800/54934/13)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Стач»

до Кременчуцької об?єднанної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2014 Кременчуцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області подано заяву №3321 від 06.11.2014 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.10.2014, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», абз.1 п.56.18 ст.56, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в ухвалі щодо якої подана заява про перегляд, та ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 у справі №К/9991/26540/11, від 21.05.2014 у справі №К/800/33963/13, від 18.11.2013 у справі №К-41637/10.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб?єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Питання про допуск справи до провадження у Верховному Суді України вирішується Вищим адміністративним судом України лише в межах аналізу тих судових рішень, на які посилається заявник.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, з огляду на таке.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.10.2014 про перегляд якої ставиться питання, вбачається, що підставою для прийняття рішення стали висновки суду касаційної інстанції про підтвердження реальності господарських операцій, у тому числі наявними первинними документами, які відповідають вимогам, встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що давало право суб?єкту господарської діяльності на формування податкового кредиту за цими операціями.

У той час як підставою для прийняття рішень, наведених заявником як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, стало підтвердження факту проведення безтоварних господарських операцій, які оформлені лише документально.

Щодо рішення від 18.11.2013 у справі №К-41637/10, то його прийняття обумовлене встановленням обставин наявності у позивача податкового боргу, що стало підставою для відмови у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, які відсутні у справі про перегляд якої ставиться питання.

Таким чином, аналіз наведених судових рішень суду касаційної інстанції не дає підстав вважати, що ним було неоднаково застосовано норми матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних, відмінних між собою обставин, яким надавалась правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Кременчуцькій об?єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області у допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.10.2014.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Л.В. Ланченко

Л.І.Бившева

А.М.Лосєв

Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун