Рішення

від 24.11.2014 по справі 910/21521/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21521/14 24.11.14

За позовомПрокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Про Вайд» Простягнення 52 318,85 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Бондар М.В. - дов. №39 від 09.10.2014 року;

від відповідача: не з'явився;

прокурор: Скакун О.М. - посвідчення №025912 від 09.10.2014 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Про Вайд» про стягнення 48 222,11 грн. заборгованості з орендної плати, 3 125,85 грн. - пені, 970,31 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 10.10.2014 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 31.10.2014 року.

Представник позивача 30.10.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

У судовому засіданні 31.10.2014 року прокурор та представник позивача надали усні пояснення.

Представник відповідача в судове засідання 31.10.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою від 31.10.2014 року розгляд справи відкладено на 24.11.2014 року.

В судовому засіданні 24.11.2014 року прокурор подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а в судовому засіданні надав усні пояснення відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Позивач в судовому засіданні 24.11.2014 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 24.11.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

В судовому засіданні 24.11.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України (діла - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біофармтех» (назву якого було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Про Вайд») (далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №3799 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 126,1 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3, літера А, корпус №9, 1-й поверх, що знаходиться на балансі Київського державного науково дослідного інститут гідро приладів.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Згідно з п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - листопад 2006 року 3 352,62 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюються у порядку визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.2. договору орендна плата за перший місяць оренди грудень 2006 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2006 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Перерахування здійснюються орендарем самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету; 30% орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача (п.3.5).

Договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 28.12.2006 року по 28.11.2007 року включно (п.10.1), у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 28.12.2006 року зазначене нежитлове приміщення було передано в користування орендареві.

20.03.2007 року між сторонами підписано додатковий договір, яким, зокрема: абзац 1 п. 3.1 договору викладено в наступній редакції: орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший (базовий) місяць розрахунку - січень 2007 року 8 456,98 грн.; абзац 1 п. 3.2 договору викладено в наступній редакції: орендна плата за січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2007 року.

29.12.2009 року між сторонами укладено договір №3799/02 про внесення змін до договору оренди, яким, зокрема: п. 3.1 договору викладено в такій редакції: орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - листопад 2009 року 11 674,18 грн.; п. 3.2 договору викладено в наступній редакції: орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2009 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2009 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Договір оренди продовжено до 28.09.2011 року.

04.07.2012 року між сторонами укладено договір №3799/03 про припинення договору оренди від 28.12.2006 року, пунктом 2 якого сторони погодили, що договір оренди вважається припиненим з 05.06.2012 року.

Відповідно до Акту приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 05.06.2012 року зазначене нежитлове приміщення було повернуто позивачеві.

В обґрунтування поданого позову прокурор зазначав, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором оренди, щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів, у зв'язку з чим у останнього за період з січня 2012 року по липень 2012 року виник борг у розмірі 48 22,11 грн.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з п. 3 ст. 18, п.п.1, 3 ст. 19 Закону України «Про орендну плату державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені прокурором та позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості з орендної плати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю, а саме, в сумі 48 222,11 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до пункту 3.5 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Прокурор, на підставі п. 3.5 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 125,85 грн. за період з 31.08.2013 року по 28.02.2014 року.

Здійснивши перерахунок пені, враховуючи те, що пеня нарахована за період з 31.08.2013 року по 28.02.2014 року, тобто, поза межами, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, шестимісячного строку від дня, коли мало бути виконано зобов'язання зі сплати орендних платежів, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені за визначений прокурором період задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прокурор нарахував та просить стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в сумі 970,31 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, простроченої суми заборгованості та порядку розрахунків узгодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, в сумі 922,90 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь держави.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Про Вайд» (місцезнаходження : 03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 2, код ЄДРПОУ 31564629) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (місцезнаходження : 01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 50-г, код ЄДРПОУ 1903082, одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код 37995466, банк одержувача ГУ ДКСУ в м. Києві, МФО 820019, КЕКД 22080300, рахунок № 31112093700011, призначення платежу - плата за оренду іншого державного майна) 48 222 (сорок вісім тисяч двісті двадцять дві) грн. 11 коп. - заборгованості з орендної плати, 922 (дев'ятсот двадцять дві) грн. 90 коп. - інфляційних втрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Про Вайд» (місцезнаходження : 03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 2, код ЄДРПОУ 31564629) на користь Державного бюджету України 1 717 (одну тисячу сімсот сімнадцять) грн. 38 коп. - судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

01.12.2014 року