Рішення

від 24.11.2014 по справі 910/22352/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22352/14 24.11.14 За позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави - Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, в інтересах - Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Фешн»

про стягнення 15660,21 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Халпахчієва Є.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився;

від прокуратури - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави - Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, в інтересах - Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Фешн» (далі - Відповідач) про стягнення 14615,09 грн. заборгованості та нарахованих санкцій за несвоєчасне виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань оплатити надані Позивачем телекомунікаційні послуги по Договору № 4-8 ЦКУ РТ від 23.12.2013.

Від прокуратури 06.11.2014 через відділ діловодства суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій прокуратура просить суд стягнути з Відповідача 15660,21 грн. заборгованості та нарахованих санкцій за Договором № 4-8 ЦКУ РТ від 23.12.2013. Указана заява прийнята до розгляду, тому відповідно до ст. 55 ГПК України має місце нова ціна позову, з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі.

Представники прокуратури та Позивача заявлені позовні вимоги підтримували в судових засіданнях у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання своїх представників не направляв, проте через відділ діловодства подавав заперечення та позов, у яких визнає заборгованість за послуги, що надавалися до травня 2014 року (200 грн. боргу за лютий та 2700 повної оплати за квітень, разом 2900 грн.) та натомість зазначає, що з 13.05.2014 його канал через важкий фінансовий стан було відключено від супутникового каналу передачі телевізійної інформації, тому послуги Позивачем після цього фактично надаватися не могли, і Відповідач відмовився приймати подальші послуги від Позивача та підписувати акти наданих послуг оскільки припинив діяльність з телевізійного мовлення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників позивача та прокуратури, дослідивши надані сторонами докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

23.12.2013 між Позивачем, як Виконавцем, та Відповідачем, як Замовником, було укладено договір № 4-8 ЦКУ РТ (далі - Договір), за умовами якого Виконавець зобов'язався: здійснювати встановлення та технічне обслуговування телекомунікаційного обладнання Замовника та забезпечити взаємоз'єднання технічного обладнання Замовника з обладнанням інших операторів на технічних площах Центру контролю та управління радіомовленням та телебаченням (ЦКУ РТ) Концерну РРТ; забезпечити функціонування обладнання згідно супутньої технічної документації, експлуатацію обладнання згідно інструкції, подачу та комутацію сигналів згідно вимог Замовника, безперебійне енергопостачання обладнання та протипожежну безпеку обладнання.

Замовник натомість зобов'язався прийняти вищевказані послуги та сплатити їх вартість в порядку та на умовах, що визначені цим Договором.

За умовами розділу 4 Договору, ціна Договору за взаємною згодою Сторін становить 2700 грн. з ПДВ на місяць.

Виконавець виставляє Замовнику рахунок на оплату та Акт виконання робіт (надання послуг) до 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За умови підписання Сторонами Акту виконання робіт (надання послуг), Замовник перераховує суму вказану в рахунку на сплату протягом 3 (трьох) банківських днів з дня його отримання, але не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим.

У відповідності до розділу 6 Договору, в разі затримки оплати за надані Послуги понад 1 (один) місяць, Виконавець має право через 10 (десять) календарних днів після письмового попередження Замовника тимчасово призупинити надання йому Послуг до повної оплати. Призупинення надання послуг не припиняє дії цього Договору та не звільняє Замовника від оплати заборгованості.

Предметом даного судового спору є стягнення з Відповідача заборгованості та нарахованих санкцій за надані по Договору послуги за період з лютого по серпень 2014 року.

Так, на підтвердження надання послуг Позивачем до матеріалів справи залучено наступні акти виконаних робіт (наданих послуг, разом з ними виставлялися відповідні рахунки на оплату):

- за січень 2014 року №57 від 31.01.2014 на суму 2700 грн.;

- за лютий 2014 року №145 від 28.02.2014 на суму 2700 грн.;

- за березень 2014 року №267 від 31.03.2014 на суму 2700 грн.;

- за квітень 2014 року №456 від 30.04.2014 на суму 2700 грн.;

- за травень 2014 року №547 від 31.05.2014 на суму 2700 грн.;

- за червень 2014 року №685 від 30.06.2014 на суму 2700 грн.;

- за липень 2014 року №819 від 31.07.2014 на суму 2700 грн.;

- за серпень 2014 року №956 від 31.08.2014 на суму 2700 грн..

Відповідачем по вищевказаним актам та рахункам було:

- 16.01.2014 внесено 2700 грн., що є повною оплатою за січень 2014 року;

- 19.02.2014 внесено 2500 грн., що є частковою оплатою за лютий 2014 року;

- 14.04.2014 внесено 2700 грн., що є повною оплатою за березень 2014 року.

Інших оплат від Відповідача не надходило, матеріали справи не містять доказів протилежного.

Акти наданих послуг за період з травня 2014 року по серпень 2014 року, які направлялися Позивачем Відповідачу (матеріали справи містять належні докази направлення), останнім не підписувалися та Позивачу не поверталися.

Як убачається з наданих Відповідачем пояснень, він визнає заборгованість за послуги, що надавалися до травня 2014 року (200 грн. боргу за лютий та 2700 повної оплати за квітень, разом 2900 грн.) та натомість зазначає, що з 13.05.2014 його канал через важкий фінансовий стан було відключено від супутникового каналу передачі телевізійної інформації, тому послуги Позивачем після цього фактично надаватися не могли, і Відповідач відмовився приймати подальші послуги від Позивача та підписувати акти наданих послуг оскільки припинив діяльність з телевізійного мовлення. Про призупинення трансляції з 13.05.2014 свідчить лист контрагента Відповідача від 04.11.2014 Представництва «СЕС Астра АБ», який надавав йому такі послуги.

Однак до таких доводів щодо не підписання актів наданих послуг та щодо відмови оплачували послуги за Договором в період після травня 2014 року суд ставиться критично.

Так, умови Договору не містять залежності надання Позивачем обумовлених Договором послуг, їх обсягу та/або оплати Відповідачем від фактичного здійснення чи нездійснення Відповідачем діяльності з телевізійного мовлення, підключення/відключення його від супутникового каналу передачі телевізійної інформації тощо.

Як було встановлено вище судом, Позивачем не надаються Відповідачу послуги супутникового каналу, натомість під «послугами», які надаються Позивачем Відповідачу за Договором сторони погодили: встановлення та технічне обслуговування телекомунікаційного обладнання, забезпечити взаємоз'єднання технічного обладнання Замовника з обладнанням інших операторів на технічних площах Позивача, забезпечення функціонування обладнання, експлуатацію обладнання згідно інструкції, подачу та комутацію сигналів згідно вимог Замовника, безперебійне енергопостачання та протипожежну безпеку обладнання.

При цьому, за умовами п. 3.1.4 Договору, Замовник для надання послуг з обслуговування обладнання, тимчасово, на час дії Договору передає Виконавцю обладнання, зазначене в Додатку №1, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Тобто, згідно умов Договору, Відповідач надав своє обладнання (визначено додатком №1 до Договору) на телевежі Позивача, а останній в свою чергу надавав лише послуги з його встановлення, технічного обслуговування, забезпечити взаємоз'єднання технічного обладнання Замовника з обладнанням інших операторів на технічних площах Позивача, забезпечення функціонування обладнання, експлуатацію згідно інструкції, подачу та комутацію сигналів згідно вимог Замовника, безперебійне енергопостачання та протипожежну безпеку обладнання.

Отже, за умовами Договору Позивач саме на вимогу Відповідача,забезпечує подачу та комутацію сигналів, а у випадку, якщо такого замовлення не надходить, надає весь спектр інших передбачених умовами Договору послуг.

При цьому, умови Договору не місять залежності розміру щомісячної оплати від факту здійснення Позивачем подачі та комутації сигналів, якщо таких вимог (заявок) у певному місяці він Відповідача не поступало (наприклад у випадку, якщо останній тимчасово не здійснює телемовлення).

Щомісячний розмір плати за умовами Договору є твердим, а не диференційованим у залежності від заявок Відповідача на одержання чи відмову від одержання певних послуг, і матеріали справи не містять доказів, що Відповідач звертався до Позивача з відмовою від Договору (чи певної частини послуг), пропонував змінити умови Договору та суму оплати тощо.

При цьому, як убачається з пояснень Позивача, та що не спростовано Відповідачем, останній отримує сигнал від супутникового каналу передачі телевізійної інформації ASTRA в себе на студії, та Позивач стороною цих договірних правовідносин не є і не зобов'язаний відслідковувати наявність чи відсутність проходження телевізійного сигналу.

На адресу Позивача не надходило жодних повідомлень від Відповідача щодо відключення від супутникового каналу передачі та відсутність необхідності в зв'язку з цим надавати Відповідачу послуги по Договору, натомість Позивач виконував свої обов'язки, які чітко передбачені Договором, та ненадання Позивачем обумовлених Договором послуг за період з травня 2014 року по серпень 2014 року Відповідачем не доведено, законні підстави не підписання актів перед судом не обґрунтовані.

Також, щодо викладених у листах Позивача, копії яких додані до позову, попереджень про можливість припинення надання обумовлених Договором послуг (останнє попередження про припинення після 10.07.2014), то доказів такого фактичного припинення надання послуг матеріали справи не містять.

Отже, Відповідачем не спростовано невиконання ним обов'язку повністю оплатити надані йому Позивачем по Договору послуги за період з лютого по серпень 2014 року включно.

Судом доданий до заяви про збільшення позовних вимог розрахунок заборгованості в розмірі 13700 грн. перевірений, визнається обґрунтованими і арифметично правильним.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Отже, згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України та 193 ГК України, заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 13700 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення інфляційних та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Перевіривши додані Позивачем до заяви про збільшення позовних вимог розрахунки інфляційних та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, та зокрема оскільки вони не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом, а відтак, позовні вимоги про стягнення 708,76 грн. інфляційних та 139,84 грн. 3% річних визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Натомість з вимогами про стягнення 1111,61 грн. пені суд не погоджується, оскільки положення статей 546 та 547 ЦК України передбачають обов'язкове укладення правочину щодо забезпечення, в тому числі пенею як видом неустойки, виконання зобов'язань між сторонами у письмовій формі, а сторонами даного спору всупереч ст. 547 ЦК України не укладалось у письмові формі правочину щодо забезпечення виконання зобов'язань з оплати наданих послуг пенею.

Статті 1 та 2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» також вказують, що пеня за прострочення грошових зобов'язань встановлюється за згодою сторін, а її розмір, який повинен застосовуватись, не визначається даним законом, а натомість лише обмежується ним (подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня).

Саме лише посилання в Договорі, що сторони несуть відповідальність за невиконання зобов'язань згідно з чинним законодавством також не є укладеним між сторонами правочином щодо забезпечення пенею виконання конкретного встановленого Договором обов'язку - вчасно та повність оплатити надані послуги

А відтак, у суду відсутні підстави покладати таку відповідальність на Відповідача та стягувати з нього 1111,61 грн. пені, тому в цій частині суд відмовляє.

Щодо порушення інтересів держави в межах даного спору, що стали підставою для подання даного позову заступником військового прокурора, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Закон не обмежує право прокурора на подання позову в інтересах держави в особі того її органу, що перебуває поза територією, на яку поширюються повноваження даного прокурора, та право прокурора на подання позову до господарського суду не ставиться законом у залежність від наявності у прокурора матеріалів прокурорської перевірки з того питання, з якого подано позов.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України», державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв'язку, національної системи конфіденційного зв'язку, захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційних, телекомунікаційний інформаційно-телекомунікаційних системах, криптографічного та технічного захисту інформації.

Відповідно до Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 411, Адміністрація Держспецзв'язку є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який виконує відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.09.2011 №901-р Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення заснований на майні державної форми власності та належить до сфери управління Адміністрації Держспецзв'язку.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 73 ГК України, орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство представником власника і виконує його функції у межах, визначених Кодексом та іншими законодавчими актами.

Отже, з огляду на наведене, а також враховуючи системний аналіз приписів статті 36 Закону України «Про прокуратуру», норм ГПК України та рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99, суд дійшов висновку про наявність у заступника військового прокурора права на звернення до господарського суду в інтересах держави з даним позовом.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судовий збір (1827 грн.), від сплати якого заступник військового прокурора у встановленому законом порядку звільнений, стягується зі сторін в дохід Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Фешн» (м. Київ, вул. Шовковична, 21, офіс 2; ідентифікаційний код 37506798) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (м. Київ, вул. Дорогожицька, 10; ідентифікаційний код 01190043) 13700 (тринадцять тисяч сімсот) грн. заборгованості, 708 (сімсот вісім) грн. 76 коп. інфляційних втрат та 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 84 коп. 3% річних.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Фешн» (м. Київ, вул. Шовковична, 21, офіс 2; ідентифікаційний код 37506798) 1697 (одну тисячу шістсот дев'яносто сім) грн. 31 коп. судового збору в доход Державного бюджету України.

Видати наказ.

Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (м. Київ, вул. Дорогожицька, 10; ідентифікаційний код 01190043) 129 (сто двадцять дев'ять) грн. 69 коп. судового збору в доход Державного бюджету України.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.12.2014

Суддя Сташків Р.Б.