Рішення

від 28.11.2014 по справі 902/1410/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 листопада 2014 р. Справа № 902/1410/14

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Василишеній Н.О.

За участю представників сторін:

позивача : не з'явився;

відповідача : Гевчук Т.М., керівник згідно статуту.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом :Приватного підприємства "Кряж" (Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Чкалова, 16 Б)

до :Селянського фермерського господарства "Караван" (23453, Вінницька область, Мурованокуриловецький район, с. Лучинець, вул. Малиновського, 22)

про стягнення 105765,54 грн. заборгованості.

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду Вінницької області подана позовна заява про стягнення з Селянського фермерського господарства "Караван" на користь Приватного підприємства "Кряж" 105765,54 грн., з яких: 84 665,53 грн. - основного боргу, 2902,83 грн. - 3 % річних, 18 197,18 грн. - інфляційних.

Ухвалою від 02.10.2014р. порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

20.10.2014 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив в якому відповідач надає докази що після порушення провадження у справі він сплатив основний борг в повному обсязі, з огляду на це позовну заяву вважає не обґрунтованою, а вимоги такими що не підлягають задоволенню.

В судове засідання 28.11.2014 року позивач уповноваженого представника не направив.

Суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи, у зв'язку із збігом строку вирішення спору, передбаченого ст. 69 ГПК України.

З огляду на це справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд у задоволені позову відмовити з підстав викладених у відзиві.

Ухвалою суду від 28.11.2014р. припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 84 665,53 грн. основного боргу.

Отже, предметом розгляду по суті є вимоги про стягнення з відповідача 2902,83 грн. - 3 % річних, 18 197,18 грн. - інфляційних.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03.07.2013р. між СП «Елеватор Вендичани» ПП "Кряж" (зерновий склад, далі позивач) та Селянським фермерським господарством "Караван" (поклажодавець, далі відповідач) укладено договір № 3 складського зберігання зерна, відповідно до п. 1.1 Договору зерновий склад зобов'язується за плату прийняти на відповідальне зберігання сільськогосподарську продукцію (зернові та олійні культури), яка йому передається Поклажодавцем, надавати послуги з доведення отриманої на зберігання продукції до показників згідно чинних в Україні стандартів та інструкції зазначеної в п. 2.6. Договору для забезпечення її зберігання та повернути поклажодавцеві продукцію в строки і на умовах передбачених цим Договором.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що на відповідальне зберігання приймаються, наступні види сільськогосподарської продукції урожаю 2013 року в такій кількості: ячмінь - 100 тон, ріпак - 150 тон, Кукурудза 800 тон.

Зерновий склад зобов'язується прийняти на відповідальне зберігання у поклажодавця продукцію та довести її до показників згідно чинних в Україні стандартів та вмежах допустимих відхилень згідно Додатку № 1 до цього договору за рахунок поклажодавця. Зерновий склад надає поклажодавцю додаткові послуги із зберігання зерна для уникнення псування і втрати її якості. Такі послуги можуть надаватись як за згодою поклажодавця так і без його згоди, у випадку, якщо подання таких послуг передбачено цим Договором або їх не надання призведе до знищення якісних показників зерна. Зерновий склад відвантажує продукцію за вказівкою поклажодавця з випискою накладних, якісних посвідчень, зі складанням акта приймання-передачі виконаних робіт, податкових накладних на виконані роботи/послуги й акта розрахунку убутку продукції. Видаткові/прибуткові накладні на продукцію, акти приймання-передачі і податкові накладні оформлюються сторонами щомісяця в тому ж податковому періоді, в якому проведена оплата послуг зберігання і (у разі потреби) доробки продукції. (п. 3.1 Договору)

Поклажодавець зобов'язується забезпечити надходження продукції зерновому складу за товарно-транспортними накладними. Своєчасно оплачувати послуги зернового складу згідно цього договору та відповідно до тарифів на послуги згідно додатку № 2. При доставці продукції забезпечити вантаж усіма необхідними супроводжувальними документами. Протягом усього терміну зберігання продукції, але не рідше одного разу на два місяці, проводити звірку із зерновим складом наявності та руху продукції яка зберігається (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору оплата за цим договором здійснюється до проведення видачі продукції або переоформлення, відповідно до актів виконаних робіт та розрахунків, наданих зерновим складом.

Згідно до п. 4.2. Договору за отримані послуги поклажодавець зобов'язаний здійснити розрахунок не пізніше 5 числа кожного місяця за послуги, надані протягом попереднього місяця згідно актів виконаних робіт та рахунків наданих зерновим складом. Розрахунок за відвантаження продукції здійснюється поклажодавцем передоплатою 100%.

Судом встановлено, що на виконання взятих на себе договірних зобов'язань відповідач передав на зберігання позивачу кукурудзу 3-го класу, а після доведення її до відповідних показників та надання послуг по зберіганню відповідач отримав продукцію без будь-яких зауважень, підписавши відповідні акти приймання-передачі робіт (надання послуг), Акт № 157 від 04.12.2013 року та № 139 від 28 липня 2013 року, згідно яких загальна вартість наданих послуг складає 144 665,53 грн. з розміром якої відповідач погодився без зауважень підписавши зазначені акти.

Крім того сторонами 01.04.2014 року підписано акт звірки взаєморозрахунків

Як зазначено в позовній заяві позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями в усній формі з проханням погасити заборгованість у розмірі 144 665,53 грн.

На день звернення з позовом до суду відповідач провів частковий розрахунок з позивачем на суму 60 000,00 грн. (30.07.2014 року та 17.09.2014 року), що підтверджується наявними в справі банківськими виписками (а.с. 53-55).

Після звернення позивача до суду, відповідач сплатив позивачу борг в розмірі 84 665,53 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 22 від 14.11.2014р. та № 87 від 14.11.2014р.

Ухвалою суду від 28.11.2014р. припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 84 665,53 грн. основного боргу відповідно до ч.1 п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Наведене стверджується матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідачем свої договірні зобов'язання за договором не виконано належним чином (за надані послуги здійснено розрахунок не своєчасно), позивачем заявлено до стягнення з нього, крім суми основного боргу, 2902,83 грн. - 3 % річних та 18 197,18 грн. - інфляційних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив що вимоги позивача, щодо стягнення 3% річних та інфляційних є необґрунтовані оскільки, 24 жовтня 2014 року відповідач провів перерахунок основної суми боргу на банківські реквізити позивача, однак банк повідомив відповідача що даний рахунок закрито. В телефонному режимі позивач повідомив, що в нього змінені реквізити. Нові реквізити від позивача надійшли по пошті лише 14.11.2014 року. З огляду на це відповідач не міг сплатити вчасно заборгованість.

Суд заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи, доводи відповідача викладені у відзиві оцінює критично, з огляду на те, що зобов'язання щодо сплати за надані послуги у відповідача виникло ще в січні 2014 року, часткові проплати відповідачем здійснювались на старі рахунки ще в серпні та в вересні 2014 року, провадження у справі порушено 02.10.2014 року, а остаточний розрахунок відповідач намагався здійснити 24.10.2014 року тобто після порушення провадження у справі.

З огляду на це суд, розглянувши заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою розрахунку 3% річних та індексу інфляції, втому числі, що стосується періодів їх нарахування, судом не виявлено помилок, в зв'язку з чим вказані вимоги задовольняються судом в заявленому позивачем розмірі в сумі 2902,83 грн. - 3 % річних та 18197,18 грн. - інфляційних.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З огляду на вищевикладене, заявлені позивачем до стягнення позовні вимоги підлягають задоволенню судом частково.

Також судом розглянуто вимогу позивача про повернення витрат на правову допомогу адвоката в сумі 10 000,00 грн.

Позовні вимоги в частині відшкодування витрат на послуги адвоката у сумі 10 000,00 грн. підтверджуються договором про надання правової допомоги від 22.09.2014 р., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 658 від 01.10.2008р., видатковим касовим ордером від 23.09.2014 р. на суму 10 000,00 грн., а тому підлягають задоволенню в сумі 10 000,00 грн. витрат на послуги адвоката відповідно до ст. 49 ГПК України.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в повній мірі оскільки припинення провадження щодо основного боргу згідно п.п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору тягне за собою покладення судових витрат на відповідача, що кореспондується з п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України".

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Селянського фермерського господарства "Караван" (23453, Вінницька область, Мурованокуриловецький район, с. Лучинець, вул. Малиновського, 22, код 32090598) на користь Приватного підприємства "Кряж" (Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Чкалова, 16 Б, код 13333298) 2902,83 грн. - 3 % річних, 18197,18 грн. - інфляційних; 10 000,00 грн. - витрат на послуги адвоката та 2 115,31 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити позивачу рекомендованим листом.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 02 грудня 2014 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Чкалова, 16 Б)