Рішення

від 24.11.2014 по справі 922/4924/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2014 р.Справа № 922/4924/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом КП теплових мереж Харківського району Харківської РДА, смт. Хорошеве до Виробниче управління житлово - комунального господарства Будянскої селищної ради, смт. Буди про стягнення коштів у розмірі 7 851,38 грн. за участю представників:

позивач - Рижанков А.В., за дов. від 17.11.2014 року

відповідач - не з'явився

за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Виробничого управління житлово-комунального господарства Будянської селищної ради, про стягнення заборгованості у розмірі 7 851,38 грн., з яких сума основного боргу у розмірі 6 282,76 грн., інфляційні втрати у розмірі 992,19 грн., 3% річних у розмірі 576,43 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати у розмірі 1 827,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 31/25 на надання послуг від 16 травня 2011 року щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг з періодичної перевірки домових і вентиляційних каналів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 листопада 2014 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/4924/14 та призначено її до слухання у судовому засіданні на 24 листопада 2014 року.

14 листопада 2014 року через канцелярію суду від представника позивача супровідним листом (вх. № 40442 від 14 листопада 2014 року) надійшли: копія довіреності від 08 січня 2014 року № 7/17; довідка від 14 листопада 2014 року № 3162/10 про банківські реквізити та юридичну адресу; копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача; копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 559719; копія довідки АБ № 124727 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) стосовно відповідача. Даний пакет документів судом долучено до матеріалів справи.

21 листопада 2014 року від відповідача через канцелярію надійшов відзив на позовну заяву з додатками (вх. № 41614 від 21 листопада 2014 року). Даний відзив та додатки судом долучено до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 24 листопада 2014 року з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач свого уповноваженого представника в засідання суду не направив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. спр. 17) та відзивом на позовну заяву (вх. № 41614 від 21 листопада 2014 року).

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву (вх. № 41614 від 21 листопада 2014 року) визнає позов в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 6 282,76 грн. та просить укласти договір реструктуризації боргу у зв'язку з тяжким фінансовим станом підприємства терміном на 1 рік. Щодо стягнення 3% річних у розмірі 576,43 грн. та інфляційних втрат у розмірі 992,19 грн. заперечує, посилаючись на невідповідність проведених розрахунків вимогам чинного законодавства (ст. 258 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи

Так, наявна в матеріалах справи ухвала суду про порушення провадження у справі свідчить, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

В судовому засіданні 24 листопада 2014 року представник позивача не виявив наміру подати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх вимог, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

16 травня 2011 року між Комунальним підприємством теплових мереж (виконавцем) та Виробничим управлінням житлово-комунального господарства Будянської селищної ради (замовником), було укладено договір № 31/25 на надання послуг.

Відповідно п. 1.1 договору, виконавець протягом терміну дії цього договору зобов'язується виконати послуги з періодичної перевірки димових і вентиляційних каналів, а замовник прийняти та розрахуватися за надані послуги. Загальна сума договору складає 6 782,76 грн. в т.ч. ПДВ 1 130,46 грн. (п. 1.2 договору).

За умовами пунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 договору обсяг і перелік послуг визначається замовником письмовою заявою. Строк виконання послуг здійснюється протягом 10 днів після письмового замовлення. Найменування та ціна послуги підтверджені в акті виконаних робіт, який сторони повинні підписати в день закінчення виконання послуг та який є невід'ємною частиною договору. Послуга повинна відповідати СНиП 2.08.01-89.

Згідно з п. п. 3.1, 3.2 договору, ціна послуги, що виконується, її вартість встановлюється виконавцем і відображається у калькуляції. Оплата проводиться шляхом безготівкового перерахунку на р/р виконавця в розмірі суми, вказаної в акті виконаних робіт протягом 3-х банківських днів з дати підписання акта виконаних робіт.

У пункті 4.2 договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання цього договору вони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Договір (п. 6.2 договору), вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2011 року з правом пролонгації його на тих самих умовах на наступний рік за згодою сторін, якщо жодна із сторін не заявить письмово про розривання цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором № 31/25 на надання послуг від 16 травня 2011 року, даний факт підтверджує акт від 31 жовтня 2011 року здачі - прийняття виконаних робіт згідно договору № 31/25 від 16 травня 2011 року на суму 6 782,76 грн., який підписано сторонами та скріплено печатками сторін (арк. спр.12).

Між тим відповідач, в порушення п. 3.2 договору, своєчасну та повну оплату не здійснив (відповідачем, з порушенням строку, сплачено на користь позивача 500 грн. за платіжним дорученням № 225 від 04.09.2012 р., решту суми не оплачено), що зумовило звернення позивача із позовом до суду про стягнення 7 851,38 грн., з яких сума основного боргу 6 282,76 грн., інфляційні втрати в розмірі 992,19 грн. та 3% річних у розмірі 576,43 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач у своєму відзиві на позовну заяву (вх. № 41614 від 21 листопада 2014 року) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за договором № 31/25 на надання послуг від 16 травня 2011 року у розмірі 6 282,76 грн. визнав у повному обсязі, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 6 282,76 грн. за договором № 31/25 на надання послуг від 16 травня 2011 року нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем пред'явлено до стягнення 3% річних в розмірі 576,43 грн. та інфляційні втрати у розмірі 992,19 грн.

Розглянувши позовні вимоги позовної заяви позивача в частині пред'явлених до стягнення сум інфляційних та 3% річних, нарахованих за ст. 625 ЦК України, дослідивши заперечення відповідача в цій частині позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що 3% річних за період з 04 листопада 2011 року по 30 жовтня 2014 року в розмірі 576,43 грн. та інфляційні втрати за період з 04 листопада 2014 року по 30 жовтня 2014 року в розмірі 992,19 грн. є обґрунтованими та правомірними, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву (вх. № 41614 від 21 листопада 2014 року), посилаючись на п. 6.2 договору, ст. 180 ГК України та ст. 258 ЦК України, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 576,43 грн. (за період з 04 листопада 2011 року по 30 жовтня 2014 року) та інфляційних втрат у розмірі 992,19 грн. (за аналогічний період) не визнає. Зокрема, відповідач зазначає про невідповідність проведених позивачем розрахунків приписам ст. 258 ЦК України - скороченим строком позовної давності, яка становить 1 рік.

Проте, така позиція відповідача є помилковою з огляду на наступне:

- згідно статті 599 ЦК України зобов'язання сторін припиняються виконанням, проведеним належним чином;

- статтею 625 ЦК України передбачено правові наслідки у разі порушення юридичними особами своїх грошових зобов'язань; зокрема, згідно частини другої статі 625 ЦК України, правовим наслідком порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу. Дана стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань (статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 ЦК України - "Загальні положення про зобов'язання").

- а ні річні, а ні інфляційні нарахування не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові; до вимог про стягнення сум процентів та інфляційних нарахувань, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність - 3 роки (стаття 257 ЦК України).

Отже, в даному випадку підставою для нарахування позивачем інфляційних нарахувань та річних є порушення грошового зобов'язання з боку відповідача (з 04 листопада 2011 року, з огляду на умови договору, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання), яке призвело до застосування позивачем статті 625 ЦК України. Позовні вимоги про стягнення річних та інфляційних заявлені позивачем в межах встановленого законом 3-річного строку.

Клопотання відповідача про реструктуризацію боргу шляхом укладання договору реструктуризації боргу терміном на 1 рік задоволенню не підлягає, оскільки діючими нормами ГПК України не передбачено такої можливості; питання щодо укладення договору про реструктуризацію, в даному конкретному випадку, не є компетенцією суду. Відповідного, належним чином оформленого та документально обґрунтованого клопотання (в порядку ст. 83 ГПК України), відповідачем до матеріалів справи не надавалось.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн.

З огляду на наведене, відповідно до ст. ст. 6, 253, 256, 509, 530, 599, 625, 626, 627, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Виробничого управління житлово-комунального господарства Будянської селищної ради, 62456, Харківська область, Харківський район, селище міського типу Буди, вулиця Островського, будинок 4 (в тому числі з р/р 26004452953 АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 31285271) на користь Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації, 62466, Харківська область, Харківський район, селище міського типу Хорошеве, вулиця Горького, будинок 1 (п/р 260075316 в ПАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 33561415) 6 282,76 грн. основного боргу, 576,43 грн. 3% річних, 992,19 грн. інфляційних втрат та 1 827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 28.11.2014 р.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/4924/14