cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" листопада 2014 р.Справа № 922/4120/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Луніній О.В.
розглянувши справу
за позовом ПАТ "Харківміськгаз", м. Харків до ТОВ "ДАРВІКС", м. Харків про стягнення коштів у розмірі 3 319,93 грн. за участю представників:
позивач - Корж А.О., дов. № 06/788 від 23.03.2014р
відповідач - не з'явився
за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарвікс" про стягнення 3 029,25 грн. основного боргу, 19,30 грн. 3% річних, 120,68 грн. пені, 150,70 грн. інфляційних витрат, також позивачем заявлено до стягнення судовий збір у розмірі 1 827 грн.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1081ЄС від 01 жовтня 2013 року на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власником та газотранспортними підприємствами), що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 3 029,25 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 вересня 2014 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/4120/14 та призначено її до слухання у судовому засіданні на 20 жовтня 2014 року.
20 жовтня 2014 року ухвалою господарського суду Харківської області відкладено розгляд справи до 10 листопада 2014 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 листопада 2014 року прийнято пояснення позивача до справи та подальший розгляд справи здійснюється з їх врахуванням (вх. № 39515 від 10 листопада 2014 року); розгляд справи відкладено до 24 листопада 2014 року.
В призначене судове засідання зявився представник позивача просив суд долучити до матеріалів справи завірені копії банківських виписок, які судом долучено до матеріалів справи з подальшою реєстрацією в канцелярії суду (вх. № 41862 від 24 листопада 2014 року).
Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомляв, свою правову позицію з приводу позовних вимог до суду також не надав.
Судом перевірено адресу відповідача: згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та осіб фізичних осіб підприємців, станом на 13 жовтня 2014 року, місцезнаходження відповідача - 61153, Харківська область, місто Харків, проспект П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, будинок 98 А, саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи. Відповідно до вимог частини 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Як визначено у п. п. 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомлення суду стороною, а у разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважаються, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Так, процесуальні документи у даній справі (ухвала суду про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи) направлялися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних документів.
Таким чином, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але відповідач не з'явився у засідання суду, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.
При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.
Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи
Так, наявні в матеріалах справи ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.
В судовому засіданні 24 листопада 2014 року представник позивача не вияв наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних вимог, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
01 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарвікс" (замовник) та Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" (виконавець) було укладено договір № 1081ЄС на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власником та газотранспортними або газорозподільними підприємствами)
Відповідно до п. 1.1 договору, за цим договором замовник передає виконавцю в експлуатацію складові Єдиної газотранспортної системи, які безпосередньо приєднані до газових мереж виконавця, який є газорозподільним підприємством, та використовуються для забезпечення розподілу природного газу (договір укладається з газорозподільним підприємством), або ґкі призначені для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам (договір укладається з газотранспортним підприємством), або які призначені для транзитного, міждержавного, міжрегіонального транспортування природного газу (договір укладається з газотранспортним підприємством).
Згідно п. п. 1.3. 1.4 договору, надання послуг з експлуатації об'єкта включає здійснення виконавцем комплексу технічних заходів, необхідних для забезпечення розподілу (транспортування) природного газу, виконання робіт з технічного обслуговування, огляду, обстеження та поточного ремонту, в строки та порядку, що передбачені цим договором та чинними нормативно-правовими актами (далі - послуги (роботи)). Перелік послуг (робіт) з експлуатації об'єкта газопостачання, що надаються виконавцем (додаток 2.1, 2.2), у якому вказується, зокрема, графік виконання та вартість таких послуг (робіт), є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно п. 2.1 договору, вартість послуг (робіт) визначається сторонами відповідно до переліку послуг (робіт) з експлуатації об'єкта газопостачання, що надаються виконавцем замовнику та становить 7 713,74 грн., крім того, податок на додану вартість 1 542,75 грн.
Згідно п. 2.2 договору, замовник сплачує виконавцю вартість послуг (робіт) з експлуатації об'єкта замовника, визначені в пункті 2.1 цього розділу, на поточний рахунок виконавця з урахуванням податку на додану вартість в такому порядку: до 5 числа поточного місяця - рівними частинами від суми, зазначеной в п. 2.1 з урахуванням ПДВ; остаточний розрахунок за послуги, надані за квартал, проводиться на підставі акта виконаних робіт до 10 числа місяця наступного за звітним кварталом.
Відповідно до п. 2.4 договору, фактичні обсяги наданих послуг (робіт) оформлюються щокварталу актом наданих послуг (робіт), який складається та подається виконавцем на розгляд замовника у двох примірниках. Замовник зобов'язується протягом 5 днів від дати передачі актів наданих послуг (робіт) підписати їх та повернути один примірник кожного акта виконавцю або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання такого акта. У випадку неповернення замовником акта наданих послуг (робіт) та ненадання обґрунтованих заперечень щодо нього у визначений строк, цей акт вважається погодженим замовником в редакції виконавця.
Згідно п. п. 5.1, 5.2 договору, сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальністю згідно з чинним законодавством України. За несвоєчасну оплату послуг (робіт) виконавця замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 6.1 договору, цей договір є укладеним і набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 30 вересня 2014 року. Якщо протягом 1 місяця до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявила про припинення його дії, цей договір вважається укладеним на такий самий новий строк та на тих самих умовах.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором № 1081ЄС на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) від 01 жовтня 2013 року, даний факт підтверджує: акт № 1081 ЄС здачі-приймання виконаних робіт від 27 червня 2014 року на суму 881,71 грн.; акт № 1081 ЄС здачі-приймання виконаних робіт від 27 червня 2014 року на суму 287,04 грн.; акт № 1081 ЄС здачі-приймання виконаних робіт від 31 березня 2014 року на суму 584,40 грн.; акт № 1081 ЄС здачі-приймання виконаних робіт від 31 березня 2014 року на суму 1 277,40 грн., які підписано сторонами (арк. спр. 15-18).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як свідчать матеріали справи та не заперечує позивач, до звернення останнього з даним позовом до суду відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти у розмірі 2 029,00 грн., яка становила частину позовних вимог у даному провадженні.
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором № 1081ЄС на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) від 01 жовтня 2013 року в розмірі 2 029,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було погашено заборгованість за договором № 1081ЄС на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) від 01 жовтня 2013 року у розмірі 1 213,95 грн., що підтверджується завіреною копією банківської виписки, наданої до суду позивачем.
Згідно з п. 1.1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Так, з огляду на наведене, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором № 1081ЄС на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) від 01 жовтня 2013 року у розмірі 1 000,25 грн.
Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 150,70 грн. інфляційних втрат та 19,30 грн. 3% річних, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Як свідчать матеріали справи, період (з 11 квітня 2014 року по 31 липня 2014 року) нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат за розрахунком визначено вірно згідно діючого законодавства, що дає підстави суду задовольнити позовні вимоги позивача, стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 19,30 грн. та інфляційні втрати в розмірі 150,70 грн.
Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 120,68 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 5.2 договору, за несвоєчасну оплату послуг (робіт) виконавця замовник сплачує пеню в подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня, за кожен день прострочи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був наданий обґрунтований розрахунок пені за весь період (з 11 квітня 2014 року по 31 липня 2014 року) прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, відповідно до якого сума пені складає 120,68 грн. Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені, суд встановив, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства та умовам договору, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 710,42 грн. покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведене, відповідно до ст. ст. 6, 509, 525, 526, 530, 549, 625, 626, 627, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, п. 1.1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарвікс" (61153, місто Харків, проспект П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, будинок 98 А, код ЄДРПОУ 14058842) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, місто Харків, вулиця Жовтневої революції, 57/59, р/р 2604942838000 у ПАТ "КБ "Надра", МФО 380764, код ЄДРПОУ 03359552) 19,30 грн. 3% річних, 120,68 грн. пені, 150,70 грн. інфляційних втрат та 710,42 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарвікс" (61153, місто Харків, проспект П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, будинок 98 А, код, ЄДРПОУ 14058842) 1 000,25 грн. заборгованості за договором № 1081ЄС на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) від 01 жовтня 2013 року провадження у справі припинити.
В решті позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено 01.12.2014 р.
Суддя Н.В. Калініченко
справа № 922/4120/14
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2014 |
Оприлюднено | 03.12.2014 |
Номер документу | 41647863 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Калініченко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні