Рішення

від 20.11.2014 по справі 922/4478/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2014 р.Справа № 922/4478/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "ОПСВ", м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод", м. Богодухів про стягнення 35 300,00 грн. за участю представників:

позивача - Шейки Р.В. (дог. № 12 від 01.04.2013 р.)

відповідача - Мєльніка Д.М. (дов. № б/н від 08.01.2014 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "ОПСВ", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" (надалі - Відповідач) заборгованості за транспортні послуги у розмірі 35 300,00 грн. Також просить суд покласти на Відповідача судовий збір.

Від Позивача заяв та клопотань не надійшло, супровідним листом надав додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи. У судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх.

Від Відповідача заяв та клопотань не надійшло. У судовому засіданні та у наданому відзиві зазначає, що позовні вимоги визнає, а також зазначає, що станом на 19.11.2014 р. частково погашено заборгованість, що підтверджується наданими платіжними дорученнями.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивачем протягом листопада 2013 року - січня 2014 року Відповідачу були надані транспортні послуги загальною вартістю 38 300 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, рахункам та актами виконаних робіт за підписами сторін. Окрім цього, Відповідачу був направлений договір - доручення № 127 на організацію перевезення вантажів та надання організаційних послуг від 30 жовтня 2013 року у двох екземплярах за підписом Позивача.

27 вересня 2014 року була направлена вимога про погашення заборгованості за надані транспортні послуги: - за маршрутом м. Южне - пгт. Краснокутськ у листопаді 2013 року, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 21 листопада 2013 року, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3482е від 23 листопада 2013 року, податковою накладною № 229 від 23 листопада 2013 року та рахунком-фактура №3482е від 23.11.13р. на суму 6700, вкл. ПДВ; - за маршрутом с. Нові Біляри - м. Богодухів у грудні 2013 року, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 03 грудня 2013 року, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3648е від 04 грудня 2013 року , податковою накладною № 73 від 04 грудня 2013 року та рахунком-фактура №3648е від 04 грудня 2013 року на суму 6200, вкл. ПДВ; - за маршрутом с. Нові Біляри - м. Богодухів у грудні 2013 року, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 12 грудня 2013 року, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3744е від 12 грудня 2013 року , податковою накладною № 365 від 12 грудня 2013 року та рахунком-фактура №3744е від 12 грудня 2013 року на суму 6400, вкл. ПДВ; - за маршрутом с. Нові Біляри - м. Богодухів у грудні 2013 року, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 19 грудня 2013 року, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3834е від 20 грудня 2013 року , податковою накладною № 464 від 20 грудня 2013 року та рахунком-фактура №3834е від 20 грудня 2013 року на суму 6400, вкл. ПДВ; - за маршрутом м. Южне - пгт. Краснокутськ у січні 2014 року, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 08 січня 2014 року, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 18е від 09 січня 2014 року, податковою накладною № 25 від 09 січня 2014 року та рахунком-фактура №18е від 09 січня 2014 року на суму 6400, вкл. ПДВ; - за маршрутом м. Южне - пгт. Краснокутськ у січні 2014 року, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 10 січня 2014 року, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 27е від 11 січня 2014 року, податковою накладною № 34 від 10 січня 2014 року та рахунком-фактура №27е від 11 січня 2014 року на суму 6200, вкл. ПДВ.

Надані послуги прийняті Відповідачем, претензії щодо якості, своєчасності та вартості послуг відсутні.

Оскільки Відповідачем не повернуто екземпляр договору за підписом та скріплений печаткою, Позивач направив вимогу в порядку ст. 530 ЦК України та просив сплатити заборгованість. Вимога отримана відповідачем 02 вересня 2014р., що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення. Обов'язок відповідача зі сплати заборгованості мав бути виконаний протягом 7 днів, тобто не пізніше 9 вересня. Відповідач частково погасив заборгованість у розмірі 3000 грн., що відбулося 09 вересня 2014 року.

Тобто загальна заборгованість з якою звернувся Позивач щодо стягнення з Відповідача складає 35 300,00 грн.

Під час розгляду справи Відповідачем надано до суду докази погашення заборгованості відповідно до платіжних доручень, де загальна сума погашення боргу складає 28 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, враховуючи, що Відповідачем надано докази погашення заборгованості у сумі 28 000,00 грн., у зв'язку з чим суд припиняє провадження у справі в цій частині.

Так, відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ч. 1 ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на Відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 173, 174, 179, 180, 193 ГК України та ст.ст. 6, 14, 509, 510, 525 - 527, 530, 546, 548 - 552, 598, 599, 610, 611, 626 - 647, 649, 651 - 654 ЦК України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 80, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Богодухівський молзавод» (62103, Харківська обл., Богодухівський район, місто Богодухів, пров. Харківський, будинок 6, код ЄДРПОУ 36537542) на користь Приватного підприємства «ОПСВ» (36010, м. Полтава, вул. Половки, 64Д, код ЄДРПОУ 33964408) заборгованість за транспортні послуги у розмірі 7 300,00 (сім тисяч триста) гривень, а також суму судового збору у розмірі 1 827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Богодухівський молзавод» (код ЄДРПОУ 36537542) суми боргу за транспортні послуги у розмірі 28 000,00 грн. припинити провадження у справі №922/4478/14.

Повне рішення складено 25.11.2014 р.

Суддя І.П. Жигалкін