Рішення

від 18.05.2009 по справі 25/74-6/91-23/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25/74-6/91-23/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  25/74-6/91-23/45

18.05.09

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Завод «Артемполізварювання»

До відповідача-1

До відповідача-2Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі»Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Лімітед»

Провизнання недійсним договору

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі»

До відповідача

Відкритого акціонерного товариства «Завод «Артемполізварювання»

Простягнення 83431,50 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін: від відкритого акціонерного товариства «Завод «Артемполізварювання»                                                      не з'явились

від товариства з обмеженою відповідальністю«Нікор Індастрі»                                                                   Брень О.П. (за дов.)                                                                                                 Савельїчева О.В. (за дов.)

від товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Лімітед»                                                                    не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Завод «Артемполізварювання»до товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі»та товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Лімітед»про визнання недійсним договору уступки (цесії) № 63-09 від 01.09.2005 р..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що директор товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі»не мав повноважень на підписання вказаного договору. Обґрунтовуючи дану обставину При цьому позивач посилається на той факт, що Погодаєв С.А. був обраний на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі»відповідно до протоколу установчих зборів № 1 від 05.02.2002, а згідно зі статутом відповідача-1 директор призначається строком на три роки.

Ухвалою суду від 28.02.2008 р. було порушено провадження у справі № 25/74.

Відповідач-1 позовні вимоги відхилив повністю Заперечення відповідача ґрунтуються на продовженні трудових відносин з Погодаєвим С.А. Зокрема, оскільки після закінчення трирічного строку повноважень Погодаєва С.А.  збори учасників та Погодаєв С.А. не вимагали припинення трудових відносин і вони фактично тривали, то, як наслідок, трудовий договір був продовжений на невизначений строк. Тому Погодаєв С.А. як директор відповідача-1 мав повноваження на підписання договору від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі».

Рішенням суду від 24.04.2008 р. у позові було відмовлено повністю.  

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2008 р. зазначене рішення було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2008 р. вказані рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд.  

Підставою для скасування стало те, що судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо укладання з директором відповідача-1 трудового контракту, що передбачено п. 10.1 статуту, та умов контракту. Крім того, апеляційним судом не було досліджено твердження позивача про порушення відповідачами під час укладання договору ст. 207 Господарського кодексу України, ст. 1079 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5 Закону України «Про державне регулювання ринків фінансових послуг».

Ухвалою Верховного Суду України від 15.01.2009 р. було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 04.11.2008 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2009 р. справі було присвоєно номер 25/74-6/91 та призначено розгляд останньої на 16.03.2009 р..

Відповідач-1 позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. Так, відповідач-1 з урахуванням вимог постанови Вищого господарського суду України від 04.11.2008 р. вказує, що директор товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі»Погодаєв С.А. здійснює свої функції на підставі безстрокового трудового договору, а тому мав повноваження на укладення угод.

          У вказане судове засідання представники позивача та відповідача-2 не з'явились.

          Позивачем та відповідачем-2 вимоги ухвали суду від 12.02.2009 р. не виконані. Розгляд справи було відкладено на 09.04.2009 р..

          Представники позивача та відповідача-2 на виклик суду не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

          На розгляд суду надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі»з проханням об'єднати в одне провадження справи № 25/74-6/91 та 23/45.

          Зокрема, сторона зазначила, що на розгляді в Господарському суді міста Києва знаходиться справа № 23/45 про стягнення 83431,5 грн. боргу з відкритого акціонерного товариства «Завод «Артемполізварювання»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі»за згаданим вище договором уступки вимоги (цесії) № 63-09 від 01.09.2005 р..

Відповідно до ч. 2 ст. 58 ГПК України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж сторони, в одну справу.

За таких обставин, враховуючи те, що у згаданих вище справах беруть участь одні й ті самі сторони, позовні заяви є однорідними, суд вважає за необхідне об'єднати справи № 25/74-6/91 та № 23/45 в одну, присвоївши їй номер 25/74-6/91-23/45, попередньо поновивши провадження у справі № 23/45, яке було зупинено ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2008 р. до розгляду справи № 25/74.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі»обґрунтовано тим, що на підставі договору № 63-09 від 01.09.2005 р. уступки вимоги (цесії) отримав право вимоги від відкритого акціонерного товариства «Завод «Артемполізварювання»сплати 83431 грн. Оскільки боржник не виконав свої зобов'язання, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідача-1, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.09.2005 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі»(далі - цедент) в особі директора Погодаєва С.А., який діяв підставі статуту, та товариством з обмеженою відповідальністю «Нікор Лімітед»(далі - цесіонарій) в особі комерційного директора Безносюка В.В., що діяв на підставі довіреності № 1 від 04.01.2005, було укладено договір № 63-09 уступки вимоги (цесії) (далі –Договір), відповідно до якого цедент передає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за документами, які підтверджують існування господарських взаємовідносин між цедентом і відкритим акціонерним товариством «Завод «Артемполізварювання»(боржник).

Право вимоги цесіонарія згідно з п. 2 Договору засновано на оформлених між цедентом та боржником документах (накладних, актах, виписках з особових рахунків, платіжних дорученнях), наявних в матеріали справи.

Відповідно до підп. «а»п. 3 Договору в редакції додаткової угоди № 1 до Договору від 13.09.2005 р. за Договором цесіонарій набуває право вимоги від боржника належної сплати 83431,50 грн.

05.10.2005 р. цесіонарій листом № 67-10-п звернувся до боржника з вимогою погасити заборгованість, у тому числі і ту, що виникла внаслідок укладення Договору.

Боржник вимогу цесіонарія не виконав та вважаючи, що від імені цесіонарія підписаний неповноважною особою звернувся до суду з вимогою про його недійсність.

Відповідно до підпункту «в»пункту 8.3 статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі», затвердженого зборами власників (протокол № 1) 05.02.2002 р. та зареєстрованого Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 20.02.2002 р., збори учасників призначають на посаду та звільняють директора товариства.

Згідно з пунктом 10.1 статуту виконавчим органом товариства є директор, що призначається зборами учасників терміном на три роки.

Відповідно до пунктів 10.2, 10.5 статуту директор має право вирішувати будь-які питання діяльності товариства за винятком тих, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів товариства, та вступає у цивільні правовідносини від імені товариства без довіреності.

05.02.2002 р. установчими зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі»на посаду директора затверджено Погодаєва С.А. (протокол № 1 від 05.02.2002 р.).

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Доказами, наданими сторонами в матеріали справи, встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі» та Погодаєвим С.А. не укладалось трудового контракту. Здійснення Погодаєвим С.А. обов'язків директора було обумовлено рішенням установчих зборів, оформленим протоколом № 1 від 05.02.2002 р.. До трудової книжки Погодаєва С.А. було внесено запис про прийняття на роботу директора за сумісництвом згідно наказу № 1 по підприємству від 05.02.2002 р..

Пунктом 2 статті 23 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовий договір може бути укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ст. 39-1 Кодексу законів про працю України, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Трудовий договір між товариством з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі»та Погодаєвим С.А. не носив строкового характеру, після закінчення трирічного строку повноважень директора, передбаченого п. 10.1 статуту, зборами  учасників не було прийнято рішення про звільнення Погодаєва С.А., таким чином, відповідно до ст. 39-1 Кодексу законів про працю України, Погодаєв С.А. продовжує обіймати посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі»до даного часу.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Відповідно до статті 65 Господарського кодексу України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Оскільки директор товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі»має право діяти від його імені без довіреності, Погодаєв С.А. мав повноважень для укладення та підписання Договору.

Також є не обґрунтованими твердження відкритого акціонерного товариства «Завод «Артемполізварювання»про те, що Договір за своєю правовою природою є договором факторингу, а тому цесіонер (фактор) не мав права на його укладання, оскільки згідно зі ст. 1079 Цивільного кодексу України фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Зокрема, згідно зі ст. 1074 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 3 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки за своєю правовою природою договір № 63-09 від 01.09.2005 р. уступки вимоги (цесії) є договором купівлі-продажу, а не факторингу, його укладення не суперечить вимогам законодавства.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину, відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Боржником не доведено підстав недійсності договору № 63-09 від 01.09.2005 р. уступки вимоги (цесії), а тому позовні вимоги про визнання договору недійсним не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінено внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки існування заборгованості відкритого акціонерного товариства «Завод «Артемполізварювання»перед товариством з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі»в розмірі 83431,50 грн. доведено доказами, наданими в матеріали справи, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі»є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за позовом  про визнання недійсним договору та за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі»покладаються на відкрите акціонерне товариство «Завод «Артемполізварювання».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відкритого акціонерного товариства «Завод «Артемполізварювання» відмовити повністю.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі»задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Завод «Артемполізварювання»(04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 2/10, рахунок 26005100431 у ТОВ «Артем-Банк», МФО 300885, код 14315931) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нікор Індастрі»(04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 16, кв. 15, рахунок 26005179901 в АКБ «Інтеграл-банк», МФО 320735, код 31865214) 83431 грн. заборгованості, 834,31 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Суддя                                                                                                    С.А. Ковтун

             Рішення підписано 14.07.2009 р.