Постанова

від 19.11.2014 по справі 815/49/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/49/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника позивача Дорося Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Дочірнього підприємства «Чабанка» та Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного Управління Міндоходів в Одеській області (правонаступника Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеській області ДПС) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Чабанка» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного Управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

04 січня 2013 року Дочірнє підприємство «Чабанка» (далі - ДП «Чабанка») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного Управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.10.2012 року №0003682301 та №0003732301, визнання акту перевірки від 18.09.2012 року №664/22-33568185 таким, що складений з порушенням чинного законодавства.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки податкового органу в акті перевірки є необґрунтованими, первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій з ПП «Одеська будівельна компанія», ТОВ «САТЄРА» та ТОВ «ПСВ Тернал Логік», позивачем належним чином здійснено оприбуткування грошових коштів за договором безвідсоткової фінансової допомоги, а тому податковим органом безпідставно збільшені позивачу зобов'язання по податку на прибуток та застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року адміністративний позов ДП «Чабанка» задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби №0003682301 від 03.10.2012 року на суму за основним платежем у розмірі 57733,91 грн. В задоволенні іншої частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позову ДП «Чабанка» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі Головного Управління Міндоходів в Одеській області також не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням в частині задоволення позову, подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову ДП «Чабанка» відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, пояснення на них представника позивача Дорося Ю.В., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Дочірнє підприємство «Чабанка» зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради, перереєстровано Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області та знаходиться на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області.

Позивач є платником податку на додану вартість, основними видами діяльності якого за КВЕД є загальна медична практика, прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку, організування інших видів відпочинку та розваг, діяльність із забезпечення фізичного комфорту, діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби у період з 21.08.2012 року по 11.09.2012 року проведено планову виїзну перевірку ДП «Чабанка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 18.09.2012 року №664/22-33568185 (Том І, аркуші справи 11-83).

Зазначеною перевіркою встановлено наступні порушення ДП «Чабанка»: п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 135.5.4, 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у розмірі 183994 грн., пп. 2.6 п. 2 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого 15.12.2004 року Постановою Правління Національного Банку України №637, в результаті чого позивачем не оприбутковані готівкові кошти в касі підприємства на загальну суму 65000 грн.

Не погоджуючись з висновками перевірки позивач звернувся до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС із запереченнями на акт перевірки від 18.09.2012 року №664/22-33568185, проте податковим органом скарга позивача залишена без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін (Том ІІ, аркуші справи 145-146).

На підставі виявлених порушень ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС винесене податкове повідомлення-рішення від 03.10.2012 року №0003732301, яким застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 325000 грн., та від 03.10.2012 року №0003682301, яким збільшена позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 183994 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 27787 грн. (Том І, аркуші справи 88-89).

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень від 03.10.2012 року №0003682301 та №0003732301 (Том ІІ, аркуші справи 147-155), проте скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Як вбачається з акту перевірки, підставами для висновку податкового органу про завищення позивачем валових витрат по операціям з ПП «Одеська будівельна компанія», ТОВ «САТЄРА» та ТОВ «ПСВ Тернал Логік» стало встановлення відсутності необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів у цих підприємств, що підтверджується актами перевірок, зокрема, актом ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 07.04.2011 року №579/23-5 перевірки ТОВ «САТЄРА» з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період березень-листопад 2010 року, актом ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 07.04.2011 року №580/23-5/34319643 перевірки ПП «Одеська будівельна компанія», актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 25.01.2012 року №238/23-4/37403219 перевірки ТОВ «ПСВ Тернал Логік».

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства «Чабанка» в частині скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби від 03.10.2012 року №0003682301 на суму за основним платежем у розмірі 57733,91 грн. в зв'язку із невірним визначенням включених до звітності за 2011 рік витрат позивача податковим органом.

Водночас, суд першої інстанції погодився з податковим органом та дійшов висновку про правомірність нарахування позивачу податкових зобов'язань по податку на прибуток в іншій частині суми та штрафних (фінансових) санкцій.

Однак, колегія суддів не може погодитися з цим, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (який діяв на час спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наданих до суду матеріалів вбачається, що між ТОВ «САТЄРА» та ДП «Чабанка» 27.05.2010 року та 26.08.2010 року укладені договори підряду на виконання ремонтних робіт №12/6 та №19/8, за якими ДП «Чабанка» доручає, а ТОВ «САТЄРА» приймає на себе виконання робіт: ремонт номерів спального корпусу за адресою: смт. Чорноморське, вул. Гвардєйська, 50, відповідно до кошторису виконаних робіт, який є невід'ємною частиною договору (Том І, аркуші справи 154-155, 167-168).

Відповідно до п. 2, 3 зазначених договорів ТОВ «САТЄРА» зобов'язується провести роботи у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації, оплата яких здійснюється ДП «Чабанка» поетапно, шляхом перерахування на протязі 3-х банківських днів коштів на рахунок ТОВ «САТЄРА» у вигляді авансу у розмірі 50% від суми договору, що є підставою для ТОВ «САТЄРА» для початку робіт.

На підтвердження виконання договорів сторонами підписані акти приймання виконаних підрядних робіт за червень 2010 року, за вересень 2010 року (Том І, аркуші справи 156-159, 176-178) та ТОВ «САТЄРА» виписані позивачу податкові накладні (Том І, аркуші справи 182, 183).

В підтвердження виконання робіт позивач надав суду локальні кошториси, договірні ціни, дефектні акти, а на підтвердження оплати виконаних робіт - відповідні платіжні доручення (Том І, аркуші справи 160-165, 170-175, Том ІІ, аркуші справи 93-99).

Не зважаючи на це, суд першої інстанції дійшов висновку про не доведеність фактичного виконання вищезазначених робіт, оскільки з наданих первинних документів вбачається невідповідність їх змісту умовам договору, зокрема, підставою для початку робіт за договором від 27.05.2010 року №12/6 є оплата авансу у розмірі 50%, проте роботи за цим договором виконані в червні 2010 року, що підтверджується актом приймання робіт (Том І, аркуші справи 156-159), а оплату здійснено у серпні, жовтні, листопаді 2010 року (Том ІІ, аркуші справи 93-96, 98-99). Крім того, згідно умов договору від 26.08.2010 року №19/8 ТОВ «САТЄРА» за замовленням ДП «Чабанка» має виконати ремонт номерів спального корпусу за адресою: смт. Чорноморське, вул. Гвардєйська, 50, проте з наданих до суду акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року, локального кошторису, договірних цін, дефектного акту вбачається виконання ТОВ «САТЄРА» робіт щодо заміни електричного кабелю зовнішнього освітлення від поста охорони №2 до тильних воріт.

Також, судом зазначено, що позивачем в підтвердження виконання робіт не надана проектно-кошторисна документація, посилання на яку міститься в договорах та враховано наявність акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси №579/23-5 від 07.04.2011 року перевірки ТОВ «САТЄРА» з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період березень-листопад 2010 року (Том І, аркуші справи 237-250), яким встановлена відсутність у цього підприємства основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, тощо.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність фактичного виконання робіт за договорами від 27.05.2010 року та 26.08.2010 року №12/6 та №19/8, укладеними з його контрагентом ТОВ «САТЄРА» та щодо відсутності у позивача права на включення валових витрат по цим операціям.

Проте, як встановлено під час апеляційного провадження, зазначені операції були предметом розгляду в іншій справі.

Зокрема, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2013 року по справі №1570/5605/2012 задоволено адміністративний позов ДП «Чабанка» та скасовано рішення контролюючого органу, яким нараховано відповідне податкове зобов'язання позивачу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом розгляду адміністративної справи №1570/5605/2012 було також дослідження господарських операцій між ДП «Чабанка» та ТОВ «САТЄРА», а саме виконання робіт та розрахунків за договорами від 27.05.2010 року та 26.08.2010 року №12/6 та №19/8, та зазначеним рішенням суду, яке набрало законної сили, зроблено висновок про їх доведеність, тобто реальність.

З огляду на викладене, в силу ст. 72 КАС України, зазначений висновок суду в іншій справі має значення для правильного вирішення цієї справи та не підлягає доведенню.

Також, колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи локальні кошториси, договірні ціни, дефектні акти, акти приймання-передачі виконаних робіт та проведена оплата згідно платіжних доручень підтверджують фактичне виконання зазначених вище договорів (Т. І, а.с. 154-178).

Між ПП «Одеська будівельна компанія» та ДП «Чабанка» 02.07.2010 року та 02.09.2010 року укладені договори підряду на виконання ремонтних робіт №ПР-32 та №ПР-39, за якими ДП «Чабанка» доручає, а ПП «Одеська будівельна компанія» приймає на себе виконання робіт: ремонт фасадів медичного корпусу, адміністративної будівлі, будівлі спального корпусу та спортивного комплексу, ремонт штучних декоративних ставків із заміною двигунів для каскадного переливу, враховуючи відновлення каменистого дна галькою; ремонт поля міні гольфу з відновленням елементів та гольф-доріжек за адресою: смт. Чорноморське, вул. Гвардєйська, 50, відповідно до кошторису виконаних робіт, який є невід'ємною частиною договору (Том І, аркуші справи 102-104, 116-118).

Відповідно до пп. 2, 3 зазначених договорів ПП «Одеська будівельна компанія» зобов'язується провести роботи у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації, оплата яких здійснюється ДП «Чабанка» поетапно, шляхом перерахування на протязі 3-х банківських днів коштів на рахунок ПП «Одеська будівельна компанія» у вигляді авансу у розмірі 50% від суми договору, що є підставою для початку робіт.

На підтвердження виконання договорів сторонами підписані акти приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 року, за вересень 2010 року (Том І, аркуші справи 125-133) та ПП «Одеська будівельна компанія» виписані позивачу податкові накладні (Том І, аркуші справи 134-135).

Крім того, на підтвердження виконання цих робіт позивач надав локальні кошториси, договірні ціни, дефектні акти, а в підтвердження оплати виконаних робіт суду надані платіжні доручення (Том І, аркуші справи 105-114, 118-123, Том ІІ, аркуші справи 100-106).

Суд першої інстанції відхилив надані позивачем докази та дійшов висновку про не доведеність здійснення операцій з його контрагентом, посилаючись на те, що за умовами п. 3.1 договору №ПР-32 від 02.07.2010 року загальна вартість робіт за цим договором складає 186600 грн., оплата якої здійснюється поетапно, шляхом перерахування ДП «Чабанка» на протязі 3-х банківських днів коштів на рахунок ПП «Одеська будівельна компанія» у вигляді авансу у розмірі 50% від суми договору, тобто 93300 грн., та є підставою для ПП «Одеська будівельна компанія» для початку робіт, проте, з наданих до суду платіжних доручень (Том ІІ, аркуші справи 101-106) вбачається, що оплату робіт за цим договором проведено у листопаді, грудні 2010 року, при цьому згідно акту приймання виконаних підрядних робіт ці роботи прийняті позивачем у липні 2010 року (Том І, аркуші справи 128-133), тобто до проведення авансового внеску та повної оплати робіт, що не відповідає умовам зазначеного договору. Крім того, позивачем в підтвердження виконання робіт не надана проектно-кошторисна документація, посилання на яку міститься в договорах.

Також, суд першої інстанції врахував наявність акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси №580/23-5/34319643 від 07.04.2011 року перевірки ПП «Одеська будівельна компанія» (Том ІІ, аркуші справи 1-14), яким встановлено відсутність у зазначеного підприємства необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та наявні в матеріалах справи постанову про порушення кримінальної справи №201201100058 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво) та протокол допиту підозрюваного засновника та директора ПП «Одеська будівельна компанія» ОСОБА_2 від 13.02.2012 року, з якого вбачається, що він погодився зареєструвати на своє ім'я ПП «Одеська будівельна компанія» за винагороду, без наміру здійснювати господарську діяльність цього підприємства, інформацією щодо місцезнаходження первинних, статутних та реєстраційних документів не володіє, печатка підприємства у нього не зберігалась, яку господарську діяльність здійснює підприємство йому не відомо, грошових коштів в установах банку не отримував та нікого на це не уповноважував, тощо (Том ІІ, аркуші справи 15-30).

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наявність в матеріалах справи всіх первинних документів (Т. І, а.с. 102-142), а саме договірні ціни, локальні кошториси, дефектний акт. На підтвердження оплати виконаних робіт позивчем надані платіжні доручення, за якими можливо встановити зміст та обсяг виконаних робіт за операціями між ДП «Чабанка» та ПП «Одеська будівельна компанія».

Враховуючи це, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не обґрунтовано не врахував зазначені документи та дійшов до невірного висновку про відсутність реального здійснення цих господарських операцій.

Крім того, колегія суддів зазначає, що факт оплати робіт після їх виконання не може свідчити про нереальність господарської операції.

Також, колегія суддів не погоджується з посиланням суду першої інстанції на наявність кримінальної справи та протоколу допиту засновника та директора ПП «Одеська будівельна компанія» ОСОБА_2, оскільки зазначені документи не можуть свідчити про фіктивність господарських операцій, враховуючи відсутність вироку суду з цього приводу.

Вирішуючи питання правомірності висновків відповідача щодо операцій позивача з ТОВ «ПСВ Тернал Логік» судом першої інстанції зазначено про те, що між ДП «Чабанка» та ТОВ «ПСВ Тернал Логік» 29.08.2011 року укладений договір купівлі-продажу №108, за яким ТОВ «ПСВ Тернал Логік» передає ДП «Чабанка» товари народного споживання, а ДП «Чабанка» приймає та оплачує придбаний товар, кількість та якість якого вказується у додатках до договору (Том І, аркуші справи 143-147). За умовами договору позивач повинен сплатити вартість товару протягом 60 робочих днів після його отримання.

Позивачем надані до суду видаткові накладні №7, №36, №41, від 01.09.2011 року, за якими придбаний товар був отриманий від ТОВ «ПСВ Тернал Логік» та зазначеним контрагентом виписані позивачу податкові накладні №7, №36, №41 від 01.09.2011 року (Том І, аркуші справи 148-153).

Ставлячи під сумнів вказану господарську операцію суд першої інстанції звернув увагу на те, що позивачем не надані докази перевезення товару (товарно-транспортні накладні, подорожні листи, тощо) та довіреності на отримання товару, а тому не можливо встановити місце навантаження цього товару, його розвантаження, маршрут перевезення, не можливо встановити транспортний засіб, водіїв, тощо.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи, що за умовами договору купівлі-продажу від 29.08.2011 року №108 постачання товару здійснюється ТОВ «ПСВ Тернал Логік», а тому відсутність у позивача товарно-транспортних накладних та подорожніх листів не може свідчити про відсутність фактичного виконання умов цього договору. Крім того, зі змісту наявних в матеріалах справи видаткових накладних за цими операціями вбачається фактичне отримання товару позивачем від його контрагента.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов не вірного висновку про неправомірне формування позивачем валових витрат по операціям з ТОВ «ПСВ Тернал Логік», що свідчить про правомірність висновків податкових органів та правомірність нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Крім того, колегія суддів враховує висновок судово-економічної експертизи, згідно із яким витрати позивача в декларації з податку на прибуток за 2-4 квартал 2011 року по операціям з ТОВ «ПСВ Тернал Логік» по договору №108 від 29.08.2011 року враховані в розмірі 66420 грн. та визначені витратами у грудні 2011 року (Том ІІ, аркуші справи 217-224). Тим самим спростовується висновок відповідача про віднесення до валових витрат сум, більших ніж 66420 грн. по взаємовідносинам з зазначеним контрагентом.

Разом з цим, податок на прибуток позивачу був нарахований, виходячи з всієї суми договору. При цьому позивач звертає увагу на те, що вся сума у розмірі 317437 грн. по операціям з ТОВ «ПСВ Тернал Логік» за договором №108 від 29.08.2011 року до витрат не включалася, що було проігноровано відповідачем.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано встановлена неправомірність визначення відповідачем податкових зобов'язань з податку на прибуток позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 03.10.2012 року №0003682301 на суму за основним платежем у розмірі 57733,91 грн., розрахованих за витратами на суму 251017 грн. (317437-66420 грн.).

Вирішуючи питання правомірності висновку податкової інспекції про порушення позивачем пп. 2.6 п. 2 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого 15.12.2004 року Постановою Правління Національного Банку України №637, в результаті чого позивачем не оприбутковані готівкові кошти в касі підприємства на загальну суму 65000 грн., та обґрунтованість прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 03.10.2012 року №0003682301, судом першої інстанції було зазначено, що відповідно до пп. 2.6 п. 2 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого 15.12.2004 року Постановою Правління Національного Банку України №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

В акті перевірки зазначено, що позивачем до перевірки надано банківську виписку за 16.11.2011 року, відповідно до якої з розрахункового рахунку отримано в касу 65000 грн. на повернення фінансової допомоги, проте згідно із касовою книгою зазначені кошти до каси не оприбутковані, прибутковий ордер та видатковий ордер на повернення фінансової допомоги ОСОБА_3 не складалися, в бухгалтерському обліку операції по надходженню готівки до каси та повернення фінансової допомоги не відображені, з чим погодився суд першої інстанції.

Проте, такий висновок суду спростовується матеріалами справи.

Так, між ДП «Чабанка» та ОСОБА_3 був укладений договір безвідсоткової фінансової допомоги №10/11 від 19.10.2011 року на суму 15000 грн. і №11/10 від 11.10.2011 року на суму 50000 грн., за якими позивач отримав фінансову допомогу у сумі 65000 грн. (Том І, аркуші справи 99-100).

Фінансова допомога була повернута ОСОБА_3 16.11.2011 року шляхом зняття з розрахункового рахунку №26001253341 в ПАТ «Марфін Банк» за платіжним дорученням №926 від 16.11.2011 року в сумі 65000 грн. (Том І, аркуш справи 101).

Позивач в підтвердження належного оприбуткування цих коштів в касі надав прибутковий касовий ордер №520/1 від 16 листопада 2011 року та видатковий касовий ордер від 16 листопада 2011 року, за яким ОСОБА_3 отримав кошти в сумі 65000 грн. (Том ІІ, аркуші справи 60-61).

Крім того, позивач надав для огляду судам 1-ї та 2-ї інстанції Касову книгу за 2011 рік, копії сторінок якої залучені до матеріалів справи (Том ІІ, аркуші справи 130-134), з яких вбачається, що на сторінці 6 (каса за 16 листопада 2011 року) бухгалтером внесений запис про надходження та списання з каси суми фінансової допомоги в розмірі 65000 грн.

Проте, суд першої інстанції помилково відхилив зазначені докази, посилаючись на наявні в матеріалах справи копії касової книги за 2011 рік, надані відповідачем, яка пронумерована та прошнурована 12.09.2012 року, тобто вже після здійснення спірних операцій, а також на копію сторінки 6 (каса за 16 листопада 2011 року) Касової книги за 2011 рік ДП «Чабанка» та зробив висновок про відсутність записів щодо отримання в касу та повернення з каси грошових коштів фінансової допомоги ОСОБА_3 в сумі 65000 грн. на час проведення перевірки (Том ІІ, аркуші справи 75-78).

Так, судом апеляційної інстанції була оглянута зазначена касова книга та з її останнього аркушу вбачається, що вона прошнурована та пронумерована 09.11.2011 року, тобто до повернення коштів ОСОБА_3.

Згідно із п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12 червня 1995 року за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, зокрема, до юридичних осіб застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку, що внесення записів щодо обліку коштів в сумі 65000 грн. фінансової допомоги в касі здійснено відповідно до пп. 2.6 п. 2 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», а тому рішення податкового органу та висновок суду першої інстанції про правомірність застосування санкцій, передбачених п. 1 є необґрунтованими.

Відтак, податкове повідомлення-рішення №0003732301 від 03.10.2012 року, яким застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 325000 грн. є неправомірним.

Вирішуючи питання обґрунтованості позовних вимог про визнання акту перевірки Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби №664/22-33568185 від 18.09.2012 року таким, що складений з порушенням чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що обов'язковою ознакою дій та рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті перевірки, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта. Таким чином, акти перевірки не порушують права платників податків та не можуть бути предметом судового розгляду, а відтак, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи усе викладене колегія суддів дійшла висновку про протиправність прийнятих податковим органом рішень, у зв'язку із чим адміністративний позов Дочірнього підприємства «Чабанка» підлягає частковому задоволенню, а саме наявні підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 03.10.2012 року №0003682301 та №0003732301.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та допустив порушення норм матеріального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи позивача ДП «Чабанка» спростовують правильність рішення суду.

Відтак, апеляційна скарга Дочірнього підприємства «Чабанка» підлягає частковому задоволенню. Водночас, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного Управління Міндоходів в Одеській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного Управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Чабанка» - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року- скасувати та прийняти нову постанову суду.

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Чабанка» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного Управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання дій протиправними - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеській області ДПС від 03.10.2012 року №0003682301 та №0003732301.

У задоволенні іншої частини адміністративного позову Дочірнього підприємства «Чабанка» - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов