Рішення

від 25.11.2014 по справі 910/21046/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21046/14 25.11.14

За позовом Державного підприємства "Готель "Козацький" Міністерства оборони

України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Аудитор

України"

про стягнення 7 864,98 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача: Костюк А.З. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Готель "Козацький" Міністерства оборони України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Аудитор України" про стягнення 7 864,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем надано послуги, а відповідачем в свою чергу надані послуги оплачено тільки частково.

Ухвалою від 06.10.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.10.2014 р.

Ухвалою від 21.10.14р. розгляд справи відкладено на 25.11.14р.

25.11.14р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

Представник відповідача в судове засідання 17.06.14 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

В судовому засіданні 25.11.14 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Готель «Козацький» Міністерства оборони України (надалі - позивач) надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Паритет - Інформ", правонаступником якого є відповідач (надалі - відповідач), конференц-послуги та послуги з організації фінансування на загальну суму 9 408,00 грн. що підтверджується рахунками фактури та актами виконаних робіт, а саме: Рахунок - фактура № ЛОДП-01061 від 07.05.12р.; Рахунок - фактура № ЛОДП-01076 від 14.05.12р.; Рахунок - фактура № ЛОДП-01108 від 25.05.12р.; Рахунок - фактура № ЛОДП-01109 від 25.05.12р.; Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ЛОДП-00252 від 14.05.12р.; Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ЛОДП-00252 від 14.05.12р.; Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ЛОДП-00252 від 14.05.12р.; Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ЛОДП-00253 від 14.05.12р.; Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ЛОДП-00291 від 28.05.12р.; Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ЛОДП-00292 від 28.05.12р.

Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

07.10.14 р. позивач звернувся до відповідача з претензією №325, у якій просив протягом місяця з моменту отримання сплатити суму заборгованості за надані послуги, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково у сумі 2 400,00 грн., таким чином, на час прийняття рішення заборгованість відповідача становить 7 008,00 (9 408,00 - 2 400,00) грн.

Матеріали справи не містять доказів оплати заборгованості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 454,27 грн.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Виходячи з наведених положень ст. 231 Господарського кодексу України, обов'язковою умовою нарахування штрафних санкції є досягнення сторонами згоди щодо їх застосування, а також визначення їх розміру. Враховуючи відсутність між сторонами будь-яких домовленостей щодо застосування штрафних санкцій, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком, наданим позивачем, та не спростованим у встановленому порядку відповідачем, останній має сплатити 140,54 грн. 3 % річних, 262,17 грн. інфляційних.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 7008,00 грн. заборгованості, 140, 54 грн. 3 % річних, 262,17 грн. інфляційних, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення пені у розмірі 454,27 грн. у позові належить відмовити.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Аудитор України» (02121, м. Київ, вул. Автопаркова, буд. 7; код ЄДРПОУ 31458330) на користь Державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 1/3; код ЄДРПОУ 14303572) 7008 (сім тисяч вісім) грн. 00 коп. заборгованості, 262 (двісті шістдесят дві) грн. 17 коп. інфляційних, 140 (сто сорок) грн. 54 коп. 3% річних та 1 721 (одну тисячу сімсот двадцять одну) грн. 48 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.11.14 р.

Суддя І.О. Домнічева