Рішення

від 26.11.2014 по справі 910/23065/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23065/14 26.11.14 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія та Сервіс» простягнення заборгованості в розмірі 4 764 гривні 31 копійка

Представники:

від Позивача: Родич С.В.(представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство «Київський маргариновий завод» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія та Сервіс» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 4 764 гривні 31 копійка.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що між Публічним акціонерним товариством «Київський маргариновий завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантія та Сервіс» було досягнуто усної домовленості щодо встановлення спліт системи та прокладення фреонопроводу. 03 жовтня 2011 року Позивач отримавши від Відповідача рахунок-фактуру № 370 від 03 жовтня 2011 року перерахував за платіжним дорученням №4365 від 19 жовтня 2011 року на розрахунковий рахунок Відповідача 4 764 гривні 31 копійку за надання послуг, але Відповідач до сьогоднішнього часу не виконав свої зобов'язання щодо надання послуг та не повернув кошти за ненадані послуги позивачеві. 31 жовтня 2012 року між сторонами було складно Акт звіряння взаємних розрахунків № 245, який свідчить про наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 4 764 гривні 31 копійка.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.10.2014 р. порушено провадження у справі № 910/23065/14, судове засідання призначено на 12.11.2014 р.

12.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 24.10.2014 року.

12.11.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження надання Публічному акціонерному товариству "Київський маргариновий завод" послуг на суму 4 764, 31 грн.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням Відповідачем вимог ухвали суду про порушення провадження по справі, витребуванням додаткових доказів по справі, Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.11.2014 року відкладено розгляд справи на 26.11.2014 року.

В судовому засіданні 26.11.2014 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду повернуто Лист з Ухвалою про порушення провадження у справі, який було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія та Сервіс».

Згідно із абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр", місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія та Сервіс» є 01024, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГОМОЛЬЦЯ, будинок 7/14, приміщення 182.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/23065/14 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія та Сервіс», зазначену на веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр".

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відповідача в судове засідання 26.11.2014 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 26 листопада 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

03 жовтня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантія та Сервіс» виставлено Публічному акціонерному товариству «Київський маргариновий завод» Рахунок № 370 на оплату 4 764 гривні 31 копійки за встановлення спліт-системи та прокладку фреонопроводу.

Відповідно до банківської виписки Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод», виданої ПАТ «УКРСОЦБАНК», 19.10.2011 року Публічним акціонерним товариству «Київський маргариновий завод» перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія та Сервіс» 4 764 гривні 31 копійку відповідно до Рахунку № 370.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач до сьогоднішнього часу не виконав свої зобов'язання щодо надання послуг та не повернув кошти за ненадані послуги позивачеві. 31 жовтня 2012 року між сторонами було складно Акт звіряння взаємних розрахунків № 245, який свідчить про наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 4 764 гривні 31 копійка.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор (стаття 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Господарського кодексу України).

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в силу вимог статті 181 Господарського кодексу України, між Позивачем та Відповідачем було укладено господарський договір у спрощений спосіб.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу

Суд зазначає, що відповідно до банківської виписки Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод», виданої ПАТ «УКРСОЦБАНК», 19.10.2011 року Публічним акціонерним товариству «Київський маргариновий завод» перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія та Сервіс» 4 764 гривні 31 копійку відповідно до Рахунку № 370.

Однак, до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження встановлення Товариствомм з обмеженою відповідальністю «Гарантія та Сервіс» спліт-системи та прокладки фреонопроводу Публічному акціонерному товариству «Київський маргариновий завод» на суму 4 764 гривні 31 копійка.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 31 жовтня 2012 року між сторонами було складно Акт звіряння взаємних розрахунків № 245, який свідчить про наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 4 764 гривні 31 копійка.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України та приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія та Сервіс» (01024, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГОМОЛЬЦЯ, будинок 7/14, приміщення 182, Ідентифікаційний код юридичної особи 36843043) на користь Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» (03039, м.Київ, ПРОСПЕКТ НАУКИ, будинок 3, Ідентифікаційний код юридичної особи 00333581) 4 764 (чотири тисячі сімсот шістдесят чотири) гривні 31 копійку.

3 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія та Сервіс» (01024, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГОМОЛЬЦЯ, будинок 7/14, приміщення 182, Ідентифікаційний код юридичної особи 36843043) на користь Публічного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» (03039, м.Київ, ПРОСПЕКТ НАУКИ, будинок 3, Ідентифікаційний код юридичної особи 00333581) 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 28 листопада 2014 року.

Суддя О.В. Чинчин