Рішення

від 26.11.2014 по справі 910/22925/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22925/14 26.11.14

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Північна Корона", м.Харків доТовариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Арбіс Груп", м.Київ простягнення 39 957,10 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Сахань В.О. від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Північна Корона" (надалі - ТОВ "Північна Корона", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Арбіс Груп", (надалі - ТОВ "Київ-Арбіс Груп", відповідач) про стягнення заборгованості за не поставлений товар у розмірі 34 957,10 грн. та витрат, пов'язаних з отримання правової допомоги, у сумі 5 000,00 грн.

Ухвалою від 23.10.2014р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Ковтуна С.А. порушено провадження у справі №910/22925/14 та розгляд справи призначено на 30.10.2014р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.10.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Ковтуна С.А. у відпустці, справу №910/22925/14 передано для розгляду судді Князькову В.В.

Ухвалою від 30.10.2014р. справу №910/22925/14 прийнято до свого провадження суддею Князьковим В.В.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 30.10.2014р. у зв`язку із неявкою представника відповідача та відсутністю витребуваних судом документів розгляд справи відкладено на 26.11.2014р.

30.10.2014р. та 26.11.2014р. через канцелярію суду ТОВ "Північна Корона" подано документи для долучення до матеріалів справи.

Уповноважений представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст.59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду про порушення провадження по справі від 23.10.2014р., про прийняття справи до провадження від 30.10.2014р. та відкладення розгляду справи від 30.10.2014р., відправлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 03150, м.Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 122.

Вищий господарський суд України у п.11 інформаційного листа від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, відповідачем отримані вказані вище процесуальні документи 28.10.2014р. та 06.11.2014р.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/22925/14.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

20.09.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ-Арбіс Груп" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Північна Корона" (покупець) було укладено Договір поставки №200814/05 (надалі - Договір), згідно із п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, номенклатура, обсяги, строк поставки та ціни якої вказані у специфікаціях доданих до цього Договору та які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.1.2. договору, покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар.

Згідно п.2.1. договору, поставка товару здійснюється на умовах 100% передплати.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що постачальник зобов'язаний відвантажити товар не пізніше 2 (двох) діб з дати зарахування грошових коштів.

За змістом п.4.2. договору у разі здійснення покупцем попередньої оплати товару, що поставляється за цим договором, подальша зміна ціни такого товару не допускається.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ-Арбіс Груп" було виставлено позивачу рахунок-фактуру №КАГ-4289 від 20.08.2014р. на загальну суму 34 957,10грн.

На виконання умов договору №200814/05 від 20.09.2014р., 27.08.2014р. позивачем було оплачено вказаний вище рахунок-фактуру №КАГ-4289 від 20.08.2014р. у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №745 від 27.08.2014р. на суму 34 957,10грн., податковою накладною від 27.08.2014р., а також випискою по особовому рахунку ТОВ "ПІВНІЧНА КОРОНА" №26009013014728 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627 за 27.08.2014 року.

Враховуючи положення укладеного договору та приймаючи до уваги платіжне доручення №745 від 27.08.2014р., податкову накладну від 27.08.2014р. і банківську виписку по особовому рахунку ТОВ "ПІВНІЧНА КОРОНА", суд дійшов висновку щодо належного виконання позивачем обов'язку по оплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "Київ-Арбіс Груп" товару на умовах 100% переплати за продукцію на загальну суму 34 957,10 грн.

Як вказувалося вище, згідно п.3.3 договору №200814/05 від 20.09.2014р. постачальник зобов'язаний відвантажити товар не пізніше 2 (двох) діб з дати зарахування грошових коштів.

Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором №200814/05 від 20.09.2014р. зобов'язання не виконав, продукцію у визначений договором строк не поставив.

Позивач листом №55 від 10.09.2014р. звернувся до відповідача з вимогою негайно виконати свої зобов'язання за договором поставки №200814/05 від 20.08.2014р., зокрема, поставити ТОВ "Північна Корона" продукцію виробничо-технічного призначення. Однак, вказана претензія залишена відповідачем без виконання.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

На підставі ч.1 ст.665 ЦК України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Пунктом 2 ч.1 статті 236 ГК України, передбачено, що у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно- господарських санкцій: відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо).

Факт наявності прострочення виконання ТОВ "Київ-Арбіс Груп" зобов'язань щодо поставки позивачу товару судом встановлено та по суті відповідачем не оспорено.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Таким чином, враховуючи оплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Північна Корона" продукції на суму 34 957,10 грн., приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання стосовно поставки товару, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення 34 957,10 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Арбіс Груп" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, позивачем заявлені до стягнення витрати, пов'язані з оплатою отримання правової допомоги, у розмірі 5 000,00 грн.

Згідно матеріалів справи між позивачем та адвокатським об'єднанням "Адвокатське агентство "СТАТУС", в особі директора Саханя Владислава Олександровича (свідоцтво про реєстрацію адвокатського об'єднання №411 від 05.04.2004р.), було укладено договір про надання правових послуг б/н від 29.09.2014р.

Відповідно до умов договору адвокатське об'єднання приймає на себе обов'язки надати правові послуги по поверненню у судовому порядку грошової суми у розмірі 34 957,10 грн. за договором поставки №200814/05 від 20.08.2014р., а також судових витрат з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Арбіс Груп", а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначені послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно із п.п.3.1 договору про надання правових послуг, ціна правових послуг за цим договором складає 5 000,00 грн.

В судових засіданнях 30.10.2014р. та 26.11.2014р. представництво інтересів позивача здійснював представник позивача на підставі довіреності б/н від 20.10.2014р. Сахань Владислав Олександрович.

У Відповідності до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 48 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Як зазначається в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 1 жовтня 2002р. ст.44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають сплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування як судових витрат сум, сплачених стороною за отримання послуг лише адвокатам, а не будь-яким представникам. Стягнення ж суми в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

У відповідності до матеріалів справи позивачем було переховано кошти згідно платіжного доручення №925 від 13.10.2014р. у сумі 5 000,00 грн. адвокатському об'єднанню "Адвокатське агентство "СТАТУС" з призначенням платежу: оплата за правові послуги згідно договору про надання правових послуг від 29.09.2014р. Вказані обставини також підтверджуються випискою по особовому рахунку ТОВ "Північна Корона" №26009013014728 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627 за 13.10.2014р.

Проте, як встановлено судом, згідно вартості юридичних послуг адвокатського об'єднання "Адвокатське агентство "СТАТУС", наявної в матеріалах справи, вартість юридичних послуг складає:

-складання позовної заяви в господарський суд - 800,00 грн.;

-складання заяви процесуального характеру - 250,00 грн.;

-представництво в господарському суді іншої області (одне засідання) - 1600,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги складання адвокатським об'єднанням позовної заяви в господарський суд, складання 2-х заяв процесуального характеру та представництво в господарському суді в 2-х судових засіданнях, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Арбіс Груп" витрат, пов'язаних з оплатою отримання правової допомоги, у розмірі 4 500,00 грн.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Північна Корона" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Арбіс Груп" про стягнення заборгованості за не поставлений товар у розмірі 34 957,10 грн. та витрат, пов'язаних з отримання правової допомоги, у сумі 5 000,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Арбіс Груп" (03150, м.Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 122, ЄДРПОУ 39086656) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Північна Корона" (61009 м.Харків, вул.Достоєвського, будинок 13, ЄДРПОУ 38281053) заборгованість у розмірі 34 957 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 10 коп.; витрати, пов'язані з отримання правової допомоги, у сумі 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.; судовий збір у розмірі 1 804 (одна тисяча вісімсот чотири) грн. 16 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 26.11.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 27.11.2014р.

Суддя В.В. Князьков