Рішення

від 27.11.2014 по справі 914/3595/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2014 р. Справа № 914/3595/14

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Санком-Львів» (м.Львів) до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейн-Трейд» (м.Львів) про:стягнення 135273 грн. 00 коп.

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Герасименко В. С.

Представники:

Позивача:Мартинович С. В. - представник (довіреність від 08.10.2014 р.) Відповідача:не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Заяв про відвід судді не поступало.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходили.

09.10.2014 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 3716 поступила позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Санком-Львів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейн-Трейд» про стягнення 135273 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 10.10.2014 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 11.11.2014 р.

10.10.2014 р. до суду за вх. № 4829/14 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Санком-Львів» поступила заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейн-Трейд».

Ухвалою суду від 10.10.2014 р. відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Санком-Львів» про забезпечення позову у справі № 914/3595/14 шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейн-Трейд».

23.10.2014 р. до суду за вх. № 45476/14 від представника позивача поступило повідомлення про відсутність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 62 або п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України. До зазначеного повідомлення долучено копії витягів з ЄДРЮОФОП щодо позивача та відповідача.

Ухвалою суду від 11.11.2014 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 27.11.2014 р.

Позивач вимоги суду виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позовну заяву не представив, проти позову не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

До суду повернулись конверти з ухвалою суду від 10.10.2014 р. про порушення провадження у даній справі та з ухвалою суду від 11.11.2014 р. про відкладення розгляду даної справи, котрі були адресовані на адресу відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (вул. Щирецька, 36, м. Львів, 79071) з посиланням підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на відсутність адресата (долучено до матеріалів справи).

Відповідно до підпункту 3.9.1 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з підпунктом 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду спору по суті, відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, не представив доказів повернення коштів, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Платіжним дорученням від 03.09.2014 р. № 2374 та платіжним дорученням від 09.09.2014 р. № 2393 Товариство з обмеженою відповідальністю «Санком-Львів» (позивач) помилково перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейн-Трейд» (відповідач) відкритий у ПАТ «Банк Восток» кошти в розмірі 100000 грн. 00 коп. та 35273 грн. 00 коп. відповідно (оригінали платіжних доручень оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи).

23.09.2014 р. за вих. № 422 позивач направив на адресу відповідача претензію-вимогу, в якій вимагав у п'ятиденний строк повернути помилково перераховані кошти на розрахунковий рахунок позивача. Зазначена претензія-вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Станом на час розгляду справи, відповідач проти позову не заперечив, доказів повернення коштів не представив.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є , зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Абзацом другим пункту 1.23 та абзацом другим пункту 1.24 статті 1 Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III (із змінами та доповненнями) передбачено, що неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі, а помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Пунктом 6 указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16.03.1995 р. N 227/95 (із змінами та доповненнями) установлено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив, доказів повернення коштів не надав, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санком-Львів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейн-Трейд» про стягнення 135273 грн. 00 коп. обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1218 грн.

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За подання позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2705 грн. 46 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 09.10.2014 р. № 2521 (долучено до матеріалів справи).

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 2, 3, 11, 177, 1212 ЦК України, ст. ст. 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санком-Львів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейн-Трейд» про стягнення 135273грн. 00коп.- задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейн-Трейд» (вул. Щирецька, буд. 36, м. Львів, 79071; код ЄДРПОУ 38558187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санком-Львів» (вул. Чернігівська, буд. 14, м. Львів, 79010; код ЄДРПОУ 34711924) 135273 грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів та 2705 грн. 46 коп. сплаченого судового збору.

3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02 грудня 2014 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.