Рішення

від 28.11.2014 по справі 911/4400/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2014 р. Справа № 911/4400/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮКСУС-С»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-2»

про стягнення 58 515,86грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Титечко О.П. (дов. № 32 від 06.10.2014р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЮКСУС-С» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-2» (далі - відповідач) про стягнення 42 291,35грн. заборгованості, з яких 34 962,28грн. боргу за поставлений згідно договору поставки № 2063 від 21.08.2013р. товар та згідно договору про відступлення права вимоги № 3 від 01.12.2013р. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4 000грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого згідно договору поставки № 2063 від 21.08.2013р. товару та неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про відступлення права вимоги № 3 від 01.12.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.10.2014р. порушено провадження у справі № 911/4400/14, розгляд справи призначено на 31.10.2014р.

31.10.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. 24188/14 від 31.10.2014р.), згідно якого відповідач визнав позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, і просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 31.10.2014р. розгляд справи відкладено на 14.11.2014р.

13.11.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача разом з супровідним листом надійшла заява про зменшення позовних вимог від 13.11.2014р. (вх. № 25432/14 від 13.11.2014р.), згідно якої останній на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 45 459,68грн. боргу за поставлений згідно договору поставки № 2063 від 21.08.2013р. товар та згідно договору про відступлення права вимоги № 3 від 01.12.2013р., 5 516,18грн. пені, 8 905,86грн. інфляційних втрат та 1 431,57грн. 3% річних. Крім того, позивач просив стягнути 5 000грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.2014р. розгляд справи відкладено на 28.11.2014р.

26.11.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача разом з супровідним листом надійшла заява про зменшення позовних вимог від 26.11.2014р. (вх. № 26562/14 від 26.11.2014р.), згідно якої останній на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 45 459,68грн. боргу за поставлений згідно договору поставки № 2063 від 21.08.2013р. товар та згідно договору про відступлення права вимоги № 3 від 01.12.2013р., 2 775,05грн. пені, 8 815,23грн. інфляційних втрат та 1 465,87грн. 3% річних. Крім того, позивач просив стягнути 5 000грн. витрат на оплату послуг адвоката. Вказана заява прийнята судом.

У судовому засіданні 28.11.2014р. представник позивача підтримав позов повністю з урахуванням поданої ним заяви про зменшення позовних вимог.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Представник відповідача в судове засідання 28.11.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

21.08.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЮКСУС-С» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» (Покупець) укладено договір поставки № 2063, згідно якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупцеві, а покупець - прийняти та оплатити товари згідно з замовленнями покупця (Додаток № 1 «Бланк замовлення») та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину договору, на умовах договору.

Згідно п. 3.3. договору покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у статті 9 договору протягом терміну платежу, зазначеного у пункті 1.1. Додатку № 3 «Спеціальні умови», за умови, що сума платежу не менше 50грн., та що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця, яка вказана в статті 9.

Договір укладений строком до 31 грудня 2014 року. Строк дії договору автоматично продовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж на 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір припинити його дію (п. 8.1. договору).

21.08.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЮКСУС-С» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Край» (Покупець) укладено додаток № 3 до договору поставки № 2063, пунктом 1.1. якого передбачено, що покупець оплачує реалізовані товари за період один календарний тиждень у магазинах покупця протягом 14 банківських днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця, яка вказана в статті 9 протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки.

01.12.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЮКСУС ТРЕЙД» (далі - первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЮКСУС - С» (далі - новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» (далі - боржник) укладено договір про відступлення права вимоги № 3, згідно якого первісний кредитор та боржник підтверджують, що за укладеним між ними договором поставки № 263 від 24.03.2011р., станом на дату підписання договору боржник має перед первісним кредитором грошові зобов'язання, які становлять 17 667,17грн.

Пунктом 2 договору визначено, що первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги боргу, належне первісному кредитору.

Згідно п. 3 договору новий кредитор та боржник погодили, що зобов'язання зі сплати боргу має бути виконане боржником на умовах оплати, передбачених договором поставки.

Відповідно до п. 10 договору, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

На виконання п. 1.1. договору поставки № 2063 від 21.08.2013р. позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 40 464,33грн., що підтверджується видатковими накладними № 176 від 19.09.2013р. на суму 338,78грн., № 188 від 24.09.2013р. на суму 4 728,96грн., № 189 від 24.09.2013р. на суму 1 767,55грн., № 190 від 24.09.2013р. на суму 3 329,62грн., № 191 від 24.09.2013р. на суму 2 752,86грн., № 192 від 24.09.2013р. на суму 3 921,12грн., № 223 від 08.10.2013р. на суму 4 691,94грн., № 276 від 28.10.2013р. на суму 1 990,45грн., № 287 від 05.11.2013р. на суму 742,92грн., № 288 від 05.11.2013р. на суму 747,77грн., № 290 від 05.11.2013р. на суму 1 254,50грн., № 340 від 03.12.2013р. на суму 1 272,90грн., № 353 від 06.12.2013р. на суму 4 991,69грн., № 356 від 10.12.2013р. на суму 1 320,07грн., № 360 від 11.12.2013р. на суму 2 952,22грн., № 60 від 04.02.2014р. на суму 1 095,38грн., № 61 від 04.02.2014р. на суму 539,71грн., № 245 від 22.04.2014р. на суму 2 025,89грн. (а.с. 42-59), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 1.1. додатку № 3 до договору поставки № 2063 від 21.08.2013р. та ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, з оплати отриманого згідно договору товару, виконав частково, сплативши позивачу 12 500грн., що підтверджується довідкою АТ «Банк «Фінанси та Кредит» № 610/25 від 29.09.2014р. (а.с. 60), решту боргу у розмірі 27 964,33грн. (40 464,33грн. - 12 500грн.) за поставлений згідно договору поставки № 2063 від 21.08.2013р. товар не сплатив, що підтверджується довідкою АТ «Банк «Фінанси та Кредит» № 610/25 від 29.09.2014р. (а.с. 60) та не спростовано відповідачем; борг за договором про відступлення права вимоги № 3 від 01.12.2013р. у сумі 17 667,17грн. відповідач позивачу не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений згідно договору поставки № 2063 від 21.08.2013р. товар та згідно договору про відступлення права вимоги № 3 від 01.12.2013р. склав 45 631,50грн. (40 464,33грн. - 12 500грн. + 17 667,17грн.), що підтверджується довідкою АТ «Банк «Фінанси та Кредит» № 610/25 від 29.09.2014р. (а.с. 60) .

Предметом позову, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 13.11.2014р. (а.с. 115-118), є вимоги про стягнення 45 459,68грн. боргу за поставлений згідно договору поставки № 2063 від 21.08.2013р. товар та згідно договору про відступлення права вимоги № 3 від 01.12.2013р., 2 775,05грн. пені, 8 815,23грн. інфляційних втрат та 1 465,87грн. 3% річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки та відступлення права вимоги.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами частини першої ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України (абзац перший п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013р.).

Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору поставки № 2063 від 21.08.2013р. позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 40 464,33грн., що підтверджується видатковими накладними № 176 від 19.09.2013р. на суму 338,78грн., № 188 від 24.09.2013р. на суму 4 728,96грн., № 189 від 24.09.2013р. на суму 1 767,55грн., № 190 від 24.09.2013р. на суму 3 329,62грн., № 191 від 24.09.2013р. на суму 2 752,86грн., № 192 від 24.09.2013р. на суму 3 921,12грн., № 223 від 08.10.2013р. на суму 4 691,94грн., № 276 від 28.10.2013р. на суму 1 990,45грн., № 287 від 05.11.2013р. на суму 742,92грн., № 288 від 05.11.2013р. на суму 747,77грн., № 290 від 05.11.2013р. на суму 1 254,50грн., № 340 від 03.12.2013р. на суму 1 272,90грн., № 353 від 06.12.2013р. на суму 4 991,69грн., № 356 від 10.12.2013р. на суму 1 320,07грн., № 360 від 11.12.2013р. на суму 2 952,22грн., № 60 від 04.02.2014р. на суму 1 095,38грн., № 61 від 04.02.2014р. на суму 539,71грн., № 245 від 22.04.2014р. на суму 2 025,89грн. (а.с. 42-59), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору; відповідач свій обов'язок, передбачений п. 1.1. додатку № 3 до договору поставки № 2063 від 21.08.2013р. та ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, з оплати отриманого згідно договору товару, виконав частково, сплативши, позивачу 12 500грн., що підтверджується довідкою АТ «Банк «Фінанси та Кредит» № 610/25 від 29.09.2014р. (а.с. 60), решту боргу у розмірі 27 964,33грн. (40 464,33грн. - 12 500грн.) за поставлений згідно договору поставки № 2063 від 21.08.2013р. товар не сплатив, що підтверджується довідкою АТ «Банк «Фінанси та Кредит» № 610/25 від 29.09.2014р. (а.с. 60) та не спростовано відповідачем; борг за договором про відступлення права вимоги № 3 від 01.12.2013р. у сумі 17 667,17грн. відповідач позивачу також не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений згідно договору поставки № 2063 від 21.08.2013р. товар та згідно договору про відступлення права вимоги № 3 від 01.12.2013р. склав 45 631,50грн. (40 464,33грн. - 12 500грн. + 17 667,17грн.), що підтверджується довідкою АТ «Банк «Фінанси та Кредит» № 610/25 від 29.09.2014р. (а.с. 60).

Враховуючи вищезазначене та те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення у розмірі 45 631,50грн. не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення 45 459,68грн. боргу за поставлений згідно договору поставки № 2063 від 21.08.2013р. товар та згідно договору про відступлення права вимоги № 3 від 01.12.2013р. є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

Доводи представника відповідача на те, що у відповідача не виникло зобов'язання по оплаті поставленого на підставі спірних видаткових накладних товару у зв'язку з ненаданням рахунків на оплату, оскільки відповідачем спірні видаткові накладні підписані та скріплені печаткою відповідача, а борг за поставлений на підставі спірних накладних товар частково сплачений відповідачем, що підтверджує визнання відповідачем факту прийняття спірного товару, а відтак у відповідача виникає обов'язок по оплаті спірних товарів на підставі ст. 692 ЦК України.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки № 2063 від 21.08.2013р., позивачем за період з 18.10.2013р. по 13.11.2014р. нараховано 2 775,05грн. пені, з яких: 139,79грн. за період з 18.10.2013р. по 09.01.2014р. на суму боргу 4 672,03грн., 0,34грн. за період з 17.10.2013р. по 09.01.2014р. на суму боргу 4 672,03грн., 55,40грн. за період з 18.10.2013р. по 13.01.2014р. на суму боргу 1 767,55грн., 100,93грн. за період з 18.10.2013р. по 13.01.2014р. на суму боргу 3 219,82грн., 96,10грн. за період з 18.10.2013р. по 03.02.2014р. на суму боргу 2 498,18грн., 25,73грн. за період з 18.10.2013р. по 11.03.2014р. на суму боргу 498,18грн., 142,18грн. за період з 18.10.2013р. по 11.03.2014р. на суму боргу 2 752,86грн., 116,26грн. за період з 18.10.2013р. по 02.04.2014р. на суму боргу 2 251,04грн., 16,01грн. за період з 18.10.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 251,04грн., 0,39грн. за період з 15.04.2014р. по 18.04.2014р. на суму боргу 251,04грн., 250,01грн. за період з 18.10.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 3 921,12грн., 6,17грн. за період з 15.04.2014р. по 18.04.2014р. на суму боргу 3 921,12грн., 275,46грн. за період з 01.11.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 4 686,85грн., 41,43грн. за період з 15.04.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 4 686,85грн., 102,80грн. за період з 21.11.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 1 990,45грн., 38,30грн. за період з 15.04.2014р. по 21.05.2014р. на суму боргу 1 990,45грн., 36,51грн. за період з 28.11.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 742,92грн., 17грн. за період з 15.04.2014р. по 28.05.2014р. на суму боргу 742,92грн., 36,76грн. за період з 28.11.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 747,77грн., 17,10грн. за період з 15.04.2014р. по 28.05.2014р. на суму боргу 747,77грн., 61,67грн. за період з 28.11.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 1 254,50грн., 28,70грн. за період з 15.04.2014р. по 28.05.2014р. на суму боргу 1 254,50грн., 63,02грн. за період з 27.12.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 1 272,90грн., 28,46грн. за період з 15.04.2014р. по 27.05.2014р. на суму боргу 1 272,90грн., 247,15грн. за період з 27.12.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 4 991,69грн., 111,61грн. за період з 15.04.2014р. по 27.05.2014р. на суму боргу 4 991,69грн., 47,49грн. за період з 03.01.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 1 320,07грн., 55,60грн. за період з 15.04.2014р. по 05.07.2014р. на суму боргу 1 320,07грн., 106,21грн. за період з 03.01.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 2 952,22грн., 124,35грн. за період з 15.04.2014р. по 05.07.2014р. на суму боргу 2 952,22грн., 17,94грн. за період з 28.02.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 1 095,38грн., 52,40грн. за період з 15.04.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 1 095,38грн., 33,01грн. за період з 17.07.2014р. по 29.08.2014р. на суму боргу 1 095,38грн., 8,84грн. за період з 28.02.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 539,71грн., 25,82грн. за період з 15.04.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 539,71грн., 16,27грн. за період з 17.07.2014р. по 29.08.2014р. на суму боргу 539,71грн., 65,31грн. за період з 16.05.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 2 025,89грн., 166,53грн. за період з 17.07.2014р. по 13.11.2014р. на суму боргу 2 025,89грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п. 3.8. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним уточненому розрахунку пені (а.с. 123-125), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 18.10.2013р. по 13.11.2014р. загалом становить 2 733,85грн., зокрема: 139,78грн. за період з 18.10.2013р. по 09.01.2014р. на суму боргу 4 672,03грн., 0,34грн. за період з 17.10.2013р. по 09.01.2014р. на суму боргу 4 672,03грн., 55,40грн. за період з 18.10.2013р. по 13.01.2014р. на суму боргу 1 767,55грн., 100,92грн. за період з 18.10.2013р. по 13.01.2014р. на суму боргу 3 219,82грн., 96,98грн. за період з 18.10.2013р. по 03.02.2014р. на суму боргу 2 498,18грн., 25,73грн. за період з 18.10.2013р. по 11.03.2014р. на суму боргу 498,18грн., 142,17грн. за період з 18.10.2013р. по 11.03.2014р. на суму боргу 2 752,86грн., 133,89грн. за період з 18.10.2013р. по 02.04.2014р. на суму боргу 2 251,04грн., 16грн. за період з 18.10.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 251,04грн., 0,52грн. за період з 15.04.2014р. по 18.04.2014р. на суму боргу 251,04грн., 249,98грн. за період з 18.10.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 3 921,12грн., 8,16грн. за період з 15.04.2014р. по 18.04.2014р. на суму боргу 3 921,12грн., 275,43грн. за період з 01.11.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 4 686,85грн., 41,48грн. за період з 15.04.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 4 686,85грн., 102,79грн. за період з 21.11.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 1 990,45грн., 38,34грн. за період з 15.04.2014р. по 21.05.2014р. на суму боргу 1 990,45грн., 36,52грн. за період з 28.11.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 742,92грн., 17,02грн. за період з 15.04.2014р. по 28.05.2014р. на суму боргу 742,92грн., 36,75грн. за період з 28.11.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 747,77грн., 17,13грн. за період з 15.04.2014р. по 28.05.2014р. на суму боргу 747,77грн., 61,66грн. за період з 28.11.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 1 254,50грн., 28,73грн. за період з 15.04.2014р. по 28.05.2014р. на суму боргу 1 254,50грн., 49,42грн. за період з 27.12.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 1 272,90грн., 28,49грн. за період з 15.04.2014р. по 27.05.2014р. на суму боргу 1 272,90грн., 193,79грн. за період з 27.12.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 4 991,69грн., 111,73грн. за період з 15.04.2014р. по 27.05.2014р. на суму боргу 4 991,69грн., 47,96грн. за період з 03.01.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 1 320,07грн., 56,35грн. за період з 15.04.2014р. по 05.07.2014р. на суму боргу 1 320,07грн., 107,25грн. за період з 03.01.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 2 952,22грн., 126,02грн. за період з 15.04.2014р. по 05.07.2014р. на суму боргу 2 952,22грн., 17,95грн. за період з 28.02.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 1 095,38грн., 53,03грн. за період з 15.04.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 1 095,38грн., 33,01грн. за період з 17.07.2014р. по 29.08.2014р. на суму боргу 1 095,38грн., 8,84грн. за період з 28.02.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 539,71грн., 26,13грн. за період з 15.04.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 539,71грн., 16,27грн. за період з 17.07.2014р. по 29.08.2014р. на суму боргу 539,71грн., 65,38грн. за період з 16.05.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 2 025,89грн., 166,51грн. за період з 17.07.2014р. по 13.11.2014р. на суму боргу 2 025,89грн. Відтак, вимога про стягнення 2 775,05грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 2 733,85грн. пені.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки № 2063 від 21.08.2013р. та договором про відступлення права вимоги № 3 від 01.12.2013р., позивачем за період з 11.10.2013р. по 26.11.2014р. нараховано 8 815,23грн. інфляційних втрат та 1 465,87грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем у розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 120-122), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 11.10.2013р. по 26.11.2014р., складає 8 823,95грн. інфляційних втрат та 1 465,87грн. 3 % річних відповідно. Відтак, вимога про стягнення з відповідача 8 815,23грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог, а вимога про стягнення 1 465,87грн. 3 % річних підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 5 000грн.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, договір про надання правової допомоги № 32/14 від 19.09.2014р. (а.с. 27), ордер на надання правової допомоги серії КВ № 158310 від 19.09.2014р. (а.с. 29), платіжні доручення № 684 від 22.10.2014р. на суму 3 500грн. та № 572 від 19.09.2014р. на суму 1 500грн. (а.с. 86-87), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3652 від 26.02.2009р. (а.с. 31).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р. передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р.).

Згідно статті 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2014 рік" установлено на 2014 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: - 1 218 гривень.

Враховуючи наведене, мінімальний розмір заробітної плати станом на момент звернення позивача до суду (10.10.2014р.) предмет даного спору, час, який адвокат витратив на підготовку матеріалів у даній справі, доводи представника відповідача на співрозмірність адвокатських витрат та часткове задоволення позовних вимог, суд обмежує розмір відшкодування витрат на оплату послуг адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи пропорційно розміру задоволених позовних вимог та вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5 000грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката підлягає частковому задоволенню у розмірі двох мінімальних зарплат, а саме у розмірі 2 436грн. (1 218грн. * 2).

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 45 459,68грн. боргу за поставлений згідно договору поставки № 2063 від 21.08.2013р. товар та згідно договору про відступлення права вимоги № 3 від 01.12.2013р., 2 733,85грн. пені, 8 815,23грн. інфляційних втрат та 1 465,87грн. 3% річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-2» (09000, Київська обл., Сквирський район, м. Сквира, вул. Леніна, буд. 22; ідентифікаційний код 35231874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮКСУС-С» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 16/13; ідентифікаційний код 38451661) 45 459 (сорок п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять гривень) 68 коп. боргу за поставлений згідно договору поставки № 2063 від 21.08.2013р. товар та згідно договору про відступлення права вимоги № 3 від 01.12.2013р., 2 733 (дві тисячі сімсот тридцять три гривні) 85 коп. пені, 8 815 (вісім тисяч вісімсот п'ятнадцять гривень) 23 коп. інфляційних втрат, 1 465 (одну тисячу чотириста шістдесят п'ять гривень) 87 коп. 3% річних, 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката та 1 825 (одну тисячу вісімсот двадцять п'ять гривень) 72 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 02.12.2014р.

Суддя П.В.Горбасенко