Рішення

від 26.11.2014 по справі 916/3715/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2014 р.Справа № 916/3715/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСОПАК"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський тарний комбінат"

про стягнення 42 063,54грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: Осипчук О.В., довіреність від 23.09.2014р.

від відповідача: Синкевич Р.І., довіреність від 04.11.2013р.

В засіданні 26.11.2014 р. приймали участь представники:

від позивача: Осипчук О.В., довіреність від 23.09.2014р.

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: про стягнення з ТОВ „Одеський тарний комбінат" на користь ТОВ „ІСОПАК" заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 41 618,40 грн., пеню у розмірі 27,82 грн., та три процента річних в сумі 417,32грн.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, надав суду пояснення до позовної заяви від 29.10.2014р. за вх.№28494/14, додаткові пояснення до позовної заяви від 07.11.2014р. за вх.№29425/14, в обґрунтування яких зазначає, що 14.02.2014р. між ТОВ „ІСОПАК" та ТОВ „Одеський тарний комбінат" був укладений договір поставки продукції №15/2014, за яким позивач передавав у власність відповідача гофропродукцію, яку останній зобов'язувався прийняти та оплатити. На виконання умов договору від 14.02.2014р. №15/2014 позивач виготовив та поставив на адресу ТОВ „Одеський тарний комбінат" продукцію на загальну суму 88 645,30грн., яку відповідач оплатив частково, про що свідчить видаткова накладна №32 від 19.02.2014р. на суму 47 026,90грн., однак не оплатив товар за видатковими накладними: від 01.04.2014р. №64, від 02.04.2014р. №65 на загальну суму 41 618,40грн., що і стало підставою для ТОВ „ІСОПАК" звернутись до господарського суду з даним позовом. За умовами договору поставки, за прострочення в оплаті продукції відповідач виплачує пеню в розмірі 0,2% та три проценти річних від суми простроченого платежу. Враховуючи вищевикладене, ТОВ „ІСОПАК" просить суд позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з ТОВ „Одеський тарний комбінат" заборгованість в сумі 41 618,40грн., пеню - 27,82грн., три проценти річних - 417,32грн.

Позивача проти заявленої відповідачем відстрочки виконання судового рішення не заперечує.

Відповідач заявлені позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі, надав суду заяву від 07.11.2014р. за вх.№29423/14, в якій зазначає, що дійсно між сторонами був укладений договір поставки від 14.02.2014р. №15/2014 за умовами якого відбулась поставка товару, в тому числі й за видатковими накладними №64 від 01.04.2014р. та №65 від 02.04.2014р. Продукція за вказаними накладними була отримана відповідачем та використана в подальшому в своїй господарській діяльності, однак з огляду на скрутне фінансове становище оплату за отриманий товар в порядку та на умовах, визначених договором, відповідач не здійснив. Додатково просить суд відстрочити виконання рішення про стягнення 42 063, 54грн. до 07 травня 2015р.

Клопотання позивача про долучення документів до матеріалів справи від 24.09.2014р. за вх.№25047/14, від 20.10.2014р. за вх.№27518/14 були судом задоволені.

Ухвалою суду від 07.11.2014р., за клопотанням відповідача від 20.10.2014р. за вх.№ 2-4632 /14, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 27.11.2014р.

Клопотання відповідача від 29.10.2014р. за вх.№2-4863/14 про витребування доказів судом було задоволено частково ухвалою від 29.10.2014р.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правові позиції, суд встановив наступне:

14.02.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ІСОПАК" (Постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський тарний комбінат" (Покупець) був укладений договір постачання продукції за №15/2014, відповідно до п.1.1 якого, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві гофропродукцію, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

Найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються специфікацією, що є додатком №1 до договору (п. 1.2. договору №15/2014 від 14.02.2014р.).

В п.п. 3.1., 3.2., 3.3. Договору передбачено, що ціна за одиницю продукції, що поставляється за цим договором, визначена сторонами у специфікації. Розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, та здійснюються протягом 30 календарних днів з моменту поставки продукції. Постачальник надає покупцеві документи, що підтверджують наявність продукції і відсутність прав на цю продукцію в інших осіб: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, ТТН.

Відповідно до п.п. 4.2. Договору за прострочення в оплаті продукції покупець виплачує постачальникові за вимогою останнього пеню у розмірі 0,2% (не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно п.п. 7.2. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк договору закінчується 31 грудня 2014р.

На виконання умов даного Договору ТОВ „ІСОПАК" здійснило поставку продукції ТОВ „Одеський тарний комбінат" у відповідності до видаткових накладних від 19.02.2014р. №32, від 01.04.2014р. №64, від 02.04.2014р. №65 на загальну суму 88 645,30 грн. які були отримані та підписані представником відповідача та по факту отримання яких були складені акти звірки взаєморозрахунків за період: 01.01.2014 - 11.06.2014рр., 01.01.2014 - 17.10.2014рр.

ТОВ „Одеський тарний комбінат" частково розрахувалось з постачальником за отриману продукцію, що підтверджується платіжними дорученнями від 31.03.2014р. №52, від 27.03.2014р. №51, від 26.03.2014р. №49, від 18.03.2014р. №42 на загальну суму 47 026,90грн.

Доказів проведення оплати за видатковими накладними від 01.03.2014р. №64, від 02.03.2014р. №65 на суму 41 618,40грн. сторонами суду не надано.

Не належне виконання ТОВ „Одеський тарний комбінат" зобов'язань за договором поставки від 14.02.2014р. №15/2014 щодо оплати вартості отриманої продукції і стало підставою для ТОВ „ІСОПАК" звернутись до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладені ними правові позиції, суд, вважає заявлені ТОВ „ІСОПАК" позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 41 618,40грн. правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 663, пп. 1),2) ч.1 п.1 ст. 664 Цивільного Кодексу України Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (п.п. 1, 2, 3 ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, на думку суду, з огляду на наявні в матеріалах справи первинні документи, щодо поставленої позивачем продукції за договором від 14.02.2014р. №15/2014 її часткової оплати, є правомірними та обґрунтованими заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь ТОВ „Одеський тарний комбінат" 41 618,40грн. заборгованості за поставлену продукцію, що є підставою для їх задоволення.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 27,82 грн. за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором, розраховану в період з 02.05.2014р. по 31.08.2014р., нормативне обґрунтування якої ТОВ „ІСОПАК" наведено з посиланням на Господарський кодекс України.

Згідно п. 4.2. Договору „За прострочення в оплаті продукції покупець виплачує постачальникові за вимогою останнього пеню у розмірі 0,2% (не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п. 1, 3. ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту п.п. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, наведений позивачем, судом, встановлено, що в період з 02.05.2014р. по 31.08.2014р. сума пені складає 27,82 грн. з врахуванням суми основної заборгованості та подвійної облікової ставки НБУ, що існувала в цей період, у зв'язку з чим дані позовні вимоги позивача судом задовольняються.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три процента річних від простроченої суми у сумі 417,32 грн. розраховані за період з 02.05.2014р. по 31.08.2014р.

У відповідності з п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з врахуванням встановленої судом суми основної заборгованості у розмірі 41 618,40 грн., розрахунок трьох процентів річних за період з 02.05.2014р. по 31.08.2014р. складає 417,32 грн.

Отже, заявлені ТОВ „ІСОПАК" позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ „Одеський тарний комбінат" трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 417,32 грн., та пені у сумі 27,82 грн., судом задовольняються повністю

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні вимоги ТОВ „ІСОПАК" є доведеним та обґрунтованими, суд задовольняє їх в повній мірі.

ТОВ „Одеський тарний комбінат" просить суд відстрочити виконання рішення про стягнення 42 063,54грн. до 07.05.2014р., так як його виконання буде неможливим з огляду на наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання у відведений строк. На підтвердження клопотання про відстрочення виконання судового рішення у зв'язку з важким фінансовим становищем відповідач подав наступні документи: довідку Одеського центрального відділення ПАТ „Банк „Київська Русь" від 20.05.2014р. №ОРД99/303, згідно з якою залишок на розрахунковому рахунку №26005140498001 станом на 19.05.2014р. становить 0,00грн.; довідку філії Акціонерного банку „Південний" в м. Ізмаїл від 22.05.2014р. №03-12/13759, згідно з якою залишок на розрахунковому рахунку №260023145201 станом на 19.05.2014р. становить 0,00грн.; довідку відділення в м. Іллічівську філії публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України" від 23.05.2014р. №063/104-2207/603, згідно з якою залишок коштів на розрахунковому рахунку №26006010119277 станом на 20.05.2014р. становить 20,44грн.; довідку за вих.№2994 від 06.11.2014р. станом на 06.11.2014р., згідно з якою на балансі відсутні основні засоби; витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №44133289 від 05.05.2014р., щодо обтяжень рухомого майна; оборотно-сальдова відомість по рахунку 311 „Поточні рахунки в національній валюті", згідно з якою за період з червня 2014р. по вересень 2014р. на банківських рахунках відповідача в кінці вересня 2014р. обліковується сума в розмірі 20,44грн., що є недостатньою для погашення зобов'язань перед позивачем.

За положеннями п.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно п.7.2. Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За положеннями абз.4 п.7.8. Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" якщо про відстрочку чи розстрочку виконання зазначено в рішенні суду, прийнятому по суті спору, то наказ видається судом на загальних підставах, після набрання таким рішенням законної сили (незалежно від того, коли настає строк сплати за цим наказом), із зазначенням у ньому про відстрочку чи розстрочку виконання.

Враховуючи викладене, обставини скрутного фінансового становища відповідача, які дають змогу суду дійти висновку про змогу ТОВ „Одеський тарний комбінат" до 07 травня 2014р. в процесі здійснення підприємницької діяльності віднайти кошти для погашення боргу, визначеного даним рішенням, незаперечення позивача, щодо надання відстрочки виконання судового рішення, суд встановив, наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення у даній справі до 07.05.2014р.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 1827,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський тарний комбінат" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр-т. Леніна, буд. 25/В, кабінет 203, код ЄДРПОУ 36233474) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСОПАК" (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Леніна, 57, код ЄДРПОУ 38791406) 41 618 (сорок одну тисячу шістсот вісімнадцять) грн. 40 коп. заборгованості за поставлену продукцію, 27 (двадцять сім )грн. 82 коп. пені, 417 (чотириста сімнадцять) грн. 32 коп. три процента річних, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім ) грн. судового збору відстрочивши виконання судового рішення до 07.05.2014р.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 01.12.2014р.

Суддя І.А. Малярчук

Повне рішення складено 01 грудня 2014 р.