Рішення

від 02.12.2014 по справі 917/2315/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2014 р. Справа № 917/2315/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервісплюс" (вул. Пирогова, буд. 40, с. Світлогірське, Кобеляцький район, Полтавська область, 39262)

до Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства (вул. Целіноградська, буд. 8, м. Кременчук, Полтавська область, 39628)

про стягнення 75880,02 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача - Гаврилюк І.Д.;

від відповідача - Дмитренко О. С.

Розглядається позовна заява про стягнення 75880,02 грн., у тому числі 52322,43 грн. основного боргу за роботи, виконані згідно договору на надання послуг № 153 від 06.12.2013р., 10043,45 грн. пені, 8022,51 грн. інфляційних, 1170,91 грн. - процентів річних, 4320,72 грн. штрафу.

Позивач в заяві від 02.12.2014р. уточнив, що заявлені вимоги про стягнення процентів фактично є 3% річних.

Відповідач у відзиві наявність основної суми боргу не заперечує, проте прохає відмовити у стягненні пені, інфляційних, річних та штрафу, посилаючись на те, що датою виникнення прострочення зобов'язання є дата одержана відповідачем рахунків від позивача; відповідач є бюджетною організацією, розрахунки проводяться через органи державного казначейства за умови надання договору та рахунку-фактури на оплату, позивачем не було направлено відповідачу рахунки на оплату наданих послуг, що унеможливило проведення оплати за договором.

Позивач та відповідач зареєстровані як юридичні особи, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців (а.с.14-15, 109-110).

Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 11.11.2014. про вручення судової ухвали (а.с.98, 99).

Визначені ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

В судовому засіданні 02.12.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будсервісплюс» (позивачем) та Кременчуцьким міжрайонним управлінням водного господарства (відповідачем) було укладено договір на надання послуг № 153 від 6 грудня 2013 року (далі - Договір; а.с.45).

Згідно п.1.1 Договору позивач як виконавець зобов'язувався надати за завданням відповідача (замовника) послуги екскаватора одноковшового дизельного на гусеничному ходу з об'ємом ковша 1,3 куб.м. для розчищення водойми площею 0,5 га в межах села Пришиб (хутір Паськи) Кременчуцького району Полтавської області в об'ємі 3200 куб.м. в термін до 31.12.2013 року, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити надані послуги.

За п.1.3 Договору основою розрахунків є акт виконаних робіт (надання послуг), що підписується обома сторонами по закінченню робіт.

В п. 2.3 Договору сторони визначили його суму в розмірі 34876,57 грн.

В п. 7.2 Договору встановлено строк його дії до 31.12.2013р.

На виконання Договору позивач виконав для відповідача роботи на загальну суму 34876,57 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаним актом виконаних робіт № 1 від 26.12.2013р. (а.с.46-48).

Додатковою угодою № 2 від 02.01.2014р. до Договору сторони домовилися про виконання робіт та збільшили суму договору на 9432,17 грн., а також продовжили термін дії договору до 31 грудня 2014 року (а.с.49).

На виконання Договору та Додаткової угоди № 2 позивач виконав для відповідача роботи на загальну суму 9432,17 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаним актом приймання виконаних робіт № 3 від 27.01.2014 року (а.с.50-57).

Додатковою угодою № 3 від 28.01.2014 року до Договору сторони домовилися про виконання робіт та збільшили суму договору на 8301,85 грн. (а.с.58).

На виконання Договору та Додаткової угоди № 3 позивач виконав для відповідача роботи на загальну суму 8301,85 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаним актом приймання виконаних робіт № 5 від 15.02.2014 року (а.с.59-65).

Додатковою угодою № 4 від 01.08.2014 року до Договору сторони домовилися про виконання робіт та збільшили суму договору на 9144,01 грн. (а.с.66).

На виконання Договору та Додаткової угоди № 4 позивач виконав для відповідача роботи на загальну суму 9144,01 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаним актом приймання виконаних робіт № 7 від 07.08.2014 року (а.с.67-73).

Таким чином, загальна вартість всіх виконаних позивачем робіт становить 61754,60 грн.

Згідно п.2.1 - п.2.2 Договору за надані послуги замовник робить оплату виконавцеві згідно виставленого акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг). Оплата послуг здійснюється не пізніше 30 днів з дня підписання замовником акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) в порядку ст. 49 Бюджетного кодексу України.

В ст. 49 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

12.09.2014 р. Відповідачем було здійснено часткову оплату в сумі 9432,17 грн. вартості виконаних робіт згідно акту № 3, що підтверджується банківськими виписками від 15.09.2014 р. та 16.09.2014 р., платіжними дорученнями № 124 від 12.09.2014р., № 145 від 12.09.2014р. (а.с.74-75, 119-120).

01.10.2014 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою погашення боргу в розмірі 52322,43 грн., що підтверджується поштовою квитанцією від 01.10.2014р. № 2380 та описом вкладення у цінний лист від 01.10.2014р. (а.с.77-79).

Відповідач оплати боргу не провів.

Отже, сума боргу відповідача перед позивачем за виконані роботи становить 52322,43 грн . Зазначене також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.10.2014 р. (а.с.76).

За ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Посилання відповідача у відзиві на те, що строк платежу не настав, оскільки позивачем не було направлено рахунки на оплату, є безпідставними, оскільки умовами п. 2.2 Договору встановлений чіткий строк проведення оплати - не пізніше 30 днів з дня підписання замовником акту здачі-прийняття виконаних робіт. Надсилання рахунків умовами Договору не передбачено. Натомість згідно з п. 1.3 Договору основою для розрахунків є акт виконаних робіт.

За необхідності відповідач не був позбавлений права звернутися до позивача з письмовим клопотанням про оформлення та надання відповідних рахунків, проте відповідач таких дій не вчинив.

З огляду на викладене, заперечення відповідача щодо позову судом відхиляються.

Таким чином, строк оплати виконаних робіт настав, відповідач в порушення договірних зобов'язань заборгованість не сплатив.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 52322,43 грн . основного боргу за виконані роботи є правомірними та підлягають задоволенню.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми позивачем заявлені вимоги про стягнення 8022,51 грн. інфляційних, у тому числі: за період лютий-вересень 2014р. за зобов'язаннями за актом № 1 від 26.12.2014р.; за період березень-серпень 2014р. за зобов'язаннями за актом № 3 від 27.01.2014р.; за період квітень-вересень 2014р. за зобов'язаннями за актом № 5 від 15.02.2014р.; за вересень 2014р. за зобов'язаннями за актом № 7 від 07.08.2014р. (розрахунки - а.с.80-94).

Заявлена сума інфляційних не перевищує розрахункову, правильність розрахунку перевірено судом (розрахунок суду залучено до справи).

Отже позовні вимоги в частині стягнення 8022,51 грн . інфляційних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено вимоги про стягнення 1170,91 грн. - 3 % річних, нарахованих за період 26.01.2014р.- 05.11.2014р. за зобов'язаннями за актом № 1 від 26.12.2014р.; за період 27.02.2014р.-12.09.2014р. за зобов'язаннями за актом № 3 від 27.01.2014р.; за період 18.03.2014р.-05.11.2014р. за зобов'язаннями за актом № 5 від 15.02.2014р.; за період 07.09.2014р.-05.11.2014р. за зобов'язаннями за актом № 7 від 07.08.2014р. (розрахунки - а.с.80-94).

Проте, при обчисленні річних позивачем не взято до уваги наступні положення діючого законодавства.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Згідно п. 2.2 Договору оплата послуг здійснюється не пізніше 30 днів з дня підписання замовником акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг).

Оскільки визначений договором строк оплати за актом № 1 від 26.12.2013р. закінчується 25.01.2014р., який є суботою, то останнім днем строку платежу є понеділок 27.01.2014р., а прострочення зобов'язання починається 28.01.2014р.

Визначений договором строк оплати за актом № 7 від 07.08.2014р. закінчується 06.09.2014р., який є суботою, отже останнім днем строку платежу є понеділок 08.09.2014р., а прострочення зобов'язання починається 09.09.2014р.

З огляду на викладене, належна до стягнення сума 3% річних становить 1164,59 грн . (у тому числі за період 28.01.2014р.- 05.11.2014р. за зобов'язаннями за актом № 1 від 26.12.2014р.; за період 27.02.2014р.-11.09.2014р. за зобов'язаннями за актом № 3 від 27.01.2014р.; за період 18.03.2014р.-05.11.2014р. за зобов'язаннями за актом № 5 від 15.02.2014р.; за період 09.09.2014р.-05.11.2014р. за зобов'язаннями за актом № 7 від 07.08.2014р. (розрахунок суду - залучено до справи). Позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В іншій частині вимоги про стягнення процентів річних слід відхилити за їх безпідставністю.

На підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України позивачем заявлено вимоги про стягнення 10043,45 грн. пені та 4320,72 грн. штрафу.

За ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

В п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

В даному випадку у відповідач за договором має грошове зобов'язання - сплатити кошти за виконані роботи.

Отже, положення ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України на дані правовідносини не розповсюджуються. Підстави для нарахування пені та штрафу за даною нормою відсутні.

За ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною першою ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Стосовно спірних правовідносин законом розмір штрафних санкцій не встановлено, отже необхідною умовою їх нарахування та стягнення є визначення підстав сплати та розміру санкцій в договорі, укладеному між сторонами.

Ні в Договорі, ні в Додаткових угодах сторони не встановили такого виду відповідальності за порушення зобов'язань як штраф та пеня. Отже, підстави для заявлення таких вимог відсутні.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 10043,45 грн. пені та 4320,72 грн. штрафу задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства (місцезнаходження: вул. Цілиноградська, буд. 8, м. Кременчук, Полтавська область, 39628; ідентифікаційний код 03366664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервісплюс» (місцезнаходження: вул. Пирогова, 40, с. Світлогірське, Кобеляцький район, Полтавська область, 39262; ідентифікаційний код 37753459) 52322грн. 43 коп . основного боргу, 8022грн. 51 коп . інфляційних, 1161грн. 59 коп . - процентів річних, 1827грн. 00 коп . витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 02.12.2014р.

Суддя Безрук Т. М.