Рішення

від 27.11.2014 по справі 920/1787/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.2014 Справа № 920/1787/14

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Шинкаренко А.І., розглянувши матеріали справи № 920/1787/14:

за позовом: Українського державного підприємства поштового зв'язку

«Укрпошта» в особі Сумської дирекції Українського

державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», м. Суми

до відповідача: Комунального закладу Тростянецької районної ради «Районний методичний центр», м. Тростянець, Сумська область

про стягнення 2 013 грн. 25 коп.,

За участю представників сторін:

Від позивача: Лобода О.Г. (довіреність № 12-102 від 14.04.2014 року);

Від відповідача: Безсмертна А.Г. (довіреність № 185 від 07.11.2014 року);

Суть спору : позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 758 грн. 48 коп. заборгованості відповідно до укладеного між сторонами договору на передплату періодичних видань № 06-1397/06-1397 від 13.12.2013 року.

10 листопада 2014 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог № 13-11-493 від 07.11.2014 року, в якій збільшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 2 013 грн. 25 коп., в тому числі 1 758 грн. 25 коп. заборгованість відповідно до укладеного між сторонами договору на передплату періодичних видань № 06-1397/061397 від 13.12.2013 року, 103 грн. 75 коп. пені, 123 грн. 09 коп. штрафу, 8 грн. 53 коп. 3% річних, 19 грн. 40 коп. інфляційних витрат.

Враховуючи передбачене статтею 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог суд прийняв подану заяву до розгляду.

06.11.2014 року відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву №183 від 06.11.2014 року, в якому проти позову заперечує, оскільки 21.02.2014 року через управління Державної казначейської служби України у Тростянецькому районі Сумської області були перераховані кошти у сумі 1 758,48 грн. на рахунок УДППЗ «Укрпошта» в особі Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта», що підтверджується платіжним дорученням № 67 від 04.02.2014 року, тому відповідач вважав, що він виконав всі істотні умови договору, а саме - оплатив послуги за передплату періодичних видань.

19.11.2014 року представник позивача подав до суду письмові пояснення по справі з урахуванням позиції відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те що сума боргу позивачеві була сплачена, але помилково було перераховано на інший рахунок.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та оцінивши надані докази, суд встановив:

13.12.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на передплату періодичних видань, згідно умов якого позивач зобов'язався прийняти передплату на 2014 рік у будь-якому відділенні поштового зв'язку, а відповідач в свою чергу оплатити передплату періодичних видань.

Відповідно до п. 3.2 договору Відділ освіти Охтирської районної державної адміністрації зобов'язуються перерахувати грошові кошти позивачу у безготівковій формі, згідно повідомлення про оплату вартості періодичних видань по відомчій передплаті, в сумі визначеній договором, шляхом 100% попередньої оплати послуг протягом 10 днів з моменту підписання договору.

11.11.2013 року відповідачу надано було повідомлення про оплату вартості періодичних видань, проте відповідач 09.12.2013 року надав позивачу гарантійний лист № 60 від 09.12.2013 року, в якому зобов'язався перерахувати кошти в сумі 1758 грн. 48 коп. до 31.12.2013 року.

11.06.2014 року на адресу відповідача було направлено претензію № 06-11-325 від 10.06.2014 року про сплату заборгованості за договором від 13.12.2013 року №06-1397/06-1397 на суму 1758 грн. 48 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив вартість періодичних видань, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 1758 грн. 48 коп.

Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що 21.02.2014 року ними була проведена оплата передплати періодичних видань на 2014 рік в сумі 1758 грн. 48 коп. через управління Державної казначейської служби у Тростянецькому районі на рахунок № 260463101377 УДППЗ «Укрпошта» в особі Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта».

Під час розгляду справи було встановлено, що кошти, які були сплачені відповідачем 21.02.2014 року за договором № 06-1397/06-1397 від 13.12.2013 року в сумі 1758 грн. 48 коп. були переведені на рахунок № 260463101377, а не на рахунок передбачений угодою.

Вже після порушення провадження у справі, а саме 03.11.2014 року відповідач звернувся до позивача з проханням перевести кошти за передплату періодичних видань з рахунку № 260463101377 на рахунок № 260023101377.

З 01.11.2014 року по 05.11.2014 року між позивачем та відповідачем була проведена звірка взаєморозрахунків, за результатами якої визнано, що кошти у сумі 1758 грн. 48 коп. станом на 05.11.2014 року вже знаходяться на рахунку № 260023101377 УДППЗ «Укрпошта», про що свідчить акт звірки розрахунків, підписаний сторонами.(а.с.21).

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи зазначені обставини, зокрема те, що матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за договором № 06-1397 13.12.2013 року в сумі 1758 грн. 48 коп., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, позивач в заяві про збільшення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача, на підставі ст. 231 Господарського кодексу України, пеню у розмірі 103 грн. 75 коп. та штраф у розмірі 123 грн. 09 коп., проте суд дані вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон).

Розмір пені, передбачений ст. 1 вищезазначеного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно пункту 4.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Отже у письмовій формі сторони не узгодили конкретну відповідальність.

Згідно п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 року якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Передбачений частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України розмір відповідальності за порушення грошових зобов'язань застосовується, якщо інше не узгоджено сторонами в договорі або не передбачено законом.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня та штраф може бути стягнута саме в разі, якщо така відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачена договором (встановлена за згодою сторін) або встановлена спеціальним законодавчим актом. Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 8 грн. 53 коп. та 19 грн. 40 коп. інфляційних втрат суд встановив наступне.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем було нараховано 3% річних та інфляційні втрати за період з 24.12.2013 року по 20.02.2014 року, проте не враховано порядок їх на рахування.

Судом враховується, що індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Тому нарахування індексу інфляції можливе лише на суму простроченої заборгованості, яка існувала не менше як на один місяць та у порядку відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання. Крім того, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Така ж правова позиція зазначена у п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та листі Верховного суду України від 03.04.1997 року № 62-97р.

Позивач при нарахуванні інфляційних втрат не враховує, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Зважаючи на викладене, правомірно нарахованими є інфляційні витрати на суму 14 грн. 09 коп.

Щодо нарахування 3 % річних за період з 24.12.13 по 20.02.14 у розмірі 08 грн.53коп. воно є правомірним та таким, що підлягають стягненню.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, несвоєчасного виконання умов договору №06-2161/06-1397 від 13.12.2013р, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1616 грн. 33 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись статтями 22,44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині стягнення 1758 грн. 48 коп. основного боргу провадження у справі - припинити.

3. Стягнути з Комунального закладу Тростянецької районної ради «Районний методичний центр» ( Сумська область, м. Тростянець, вул. Червоноармійська, буд. 53/в, код 36636179) на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Сумської дирекції (40003, м. Суми, пл.. Привокзальна, 5 код 229813005) 14 грн. 09 коп. інфляційні витрати, 08 грн. 53 коп. 3% річних та 1616грн. 33 коп. судового збору.

4. В частині стягнення 103 грн. 75 коп. пені, 123 грн. 09 коп. штрафу, 05 грн. 31 коп. - відмовити

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.12.2014 року.

Суддя І.В. Зайцева