Постанова

від 27.11.2014 по справі 825/3569/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2014 року Чернігів Справа № 825/3569/14

Чернігівський окружний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

суддів Заяць О.В., Поліщук Л.О.,

при секретарі Ул'яничеві М.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Котницького І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання письмових відповідей на його звернення від 05.08.2014 та на запит на отримання публічної інформації від 29.09.2014; зобов'язати відповідача розглянути та надати по суті поставлених питань відповіді на письмове звернення позивача від 05.08.2014 та на письмовий запит на отримання публічної інформації від 29.09.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він 05.08.2014 звертався до відповідача з заявою, а 29.09.2014 з запитом на отримання публічної інформації, які стосуються терміну та порядку виконання виконавчого листа, виданого Козелецьким районним судом Чернігівської області 14.03.2013 по справі № 2-а-6/2008, однак відповідей на вказані звернення та запит він не отримав. Позивач вважає, що бездіяльність відповідача в ненаданні відповідей на його звернення та запит на отримання публічної інформації є протиправною.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що у відповідача на виконанні перебуває велика кількість судових рішень, в зв'язку з чим не було можливості надати відповіді на звернення та запит позивача.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою від 05.08.2014 про поновлення примусового проведення дій щодо виконання виконавчого листа, виданого Козелецьким районним судом Чернігівської області 14.03.2013 по справі № 2-а-6/2008, в частині стягнення на його користь заробітної плати за час вимушеного прогулу (а.с. 26-27).

Зазначене звернення було отримано відповідачем 07.08.2014, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 28).

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання (частина першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян»).

Тобто, застосування до спірних правовідносин зазначених норм Закону дає підстави стверджувати, що відповідач, отримавши звернення позивача від 05.08.2014, зобов'язаний був в місячний термін розглянути таке звернення та надати обґрунтовану відповідь за результатами його розгляду.

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що ним в місячний термін розглянуто заяву позивача від 05.08.2014 та надано відповідь за результатами розгляду такого звернення.

Також, позивач 29.09.2014 звернувся до відповідача з запитом на отримання публічної інформації (а.с. 29-31), в якому просив надати публічну інформацію, що стосується порядку та терміну виконання виконавчого листа, виданого Козелецьким районним судом Чернігівської області 14.03.2013 по справі № 2-а-6/2008, про стягнення з Державного агентства земельних ресурсів України на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з вирахуванням відповідних зборів і платежів та отриманих сум при звільненні за період з 13.11.2007 по 26.02.2013, а також повідомити про кількість виконавчих документів, які перебували на виконанні станом на 15.08.2014, 31.08.2014, 15.09.2014, 30.09.2014 в Державній казначейській службі України, боржником за якими є Державне агентство земельних ресурсів України та суму коштів, що перебували на рахунках у боржника.

Факт отримання відповідачем 03.10.2014 запиту на отримання публічної інформації від позивача підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 32).

Згідно пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації є суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію (стаття 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

З викладеного слідує, що Державна казначейська служба України є розпорядником інформації, запитуваної позивачем.

Статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Частиною першою статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

З аналізу зазначених правових норм слідує, що відповідач повинен був у п'ятиденний строк розглянути запит позивача на інформацію та надати мотивовану відповідь.

Однак, в судовому засіданні встановлено, що відповідь на запит позивача на інформацію відповідачем не надавалася.

Підсумовуючи наведене, суд доходить до висновку, що відповідачем порушені вимоги Законів України «Про доступ до публічної інформації» та «Про звернення громадян», які гарантують кожній особі відкритість та доступність інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, шляхом вільного її отримання (через звернення чи через запит на інформацію) для забезпечення своїх потреб і законних інтересів.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що необхідно визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання письмової відповіді позивачу на звернення від 05.08.2014 та на запит на отримання публічної інформації від 29.09.2014; зобов'язати відповідача розглянути звернення позивача від 05.08.2014 та надати йому відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян»; зобов'язати відповідача розглянути запит позивача на отримання публічної інформації від 29.09.2014 та надати йому відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Тому, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 73,08 грн.

Частиною першою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно), є складовою резолютивної частини постанови (пункт 4 частини першої статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оскільки дана постанова вимагає від Державної казначейської служби України вчинення певних дій, суд вважає за можливе встановити для суб'єкта владних повноважень - відповідача у справі місячний строк для подання звіту про виконання вказаної постанови з дня набрання нею законної сили.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо ненадання письмової відповіді ОСОБА_1 на звернення від 05.08.2014 та на запит на отримання публічної інформації від 29.09.2014.

Зобов'язати Державну казначейську службу України розглянути звернення ОСОБА_1 від 05.08.2014 та надати йому відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Зобов'язати Державну казначейську службу України розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 29.09.2014 та надати йому відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 73,08 грн.

Встановити Державній казначейській службі України місячний строк з дня набрання постановою законної сили для подання до Чернігівського окружного адміністративного суду звіту про виконання постанови.

Попередити Державну казначейську службу України про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.О. Непочатих

Суддя О.В. Заяць

Суддя Л.О. Поліщук