Постанова

від 25.11.2014 по справі 826/15640/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 листопада 2014 року № 826/15640/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., при секретарі судового засідання Хрімлі К.О, за участю представників сторін:

від позивача: Пінтова В.В. (дов. від 07.03.2014р.)

від відповідача: Мартинюк О.М. (дов. від 07.03.2014р. №871/9/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР КЕНВУД» до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.11.2014 року в 15 год. 52 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР КЕНВУД» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (надалі також - відповідач), в якому просило:

- визнати дії Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва з призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР КЕНВУД» протиправними;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва № 1135 від 07 жовтня 2014 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР КЕНВУД»;

- стягнути з Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва витрати на оплату судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем порушено приписи податкового законодавства, що призвело до неправомірного прийняття оскаржуваного наказу.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Як свідчать матеріали справи, 07 жовтня 2014 року відповідачем прийнято наказ № 1135 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР КЕНВУД» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Денекс Гпуп» (код ЄДРПОУ 38947518) за період 01.06.2014 року по 31.07.2014 року, з ТОВ «Геліос Люкс» од ЄДРПОУ 38365066) за період з 01.06.2013 року по 31.08.2013 року, з ТОВ «ТГ Інтермаркет» (код ЄДРПОУ 38638229) за період з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року, з ТОВ «Аверс Груп ЛТД» (код ЄДРПОУ 39126688) за період з 01.05.2014 року по 31.06.2014 року.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення представників позивача та відповідача, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами ТОВ «СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР КЕНВУД», виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус органів доходів і зборів, їх функції та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені у п.1.1 ст.1 Податковому кодексі України (далі - Податковий кодекс України, Кодекс).

Основним завданням контролюючих органів є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових встановлених законодавством доходів (далі - податки, інші платежі).

Підпунктом 16.1.5 пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПК України) передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених ПК України.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України (п. 73.3 ст. 73 ПК України).

Як встановлено судом, відповідачем було направлено ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» запит про надання інформації та її документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «Геліос Люкс» (код за ЄДРПОУ 38365066), ТОВ «ТГ Інтермаркет» (код ЄДРПОУ 38638229), ТОВ «Аверс Груп ЛТД» (код ЄДРПОУ 39126688), МВС України (код ЄДРПОУ 00032684) за весь період діяльності за №5408/10/26-56-22-03-05 від 14.07.2014р.

У вищевказаному запиті зазначено, що у зв'язку з надходженням податкової інформації, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства на підставі пп.20.1.2. п.20.1 ст. 20, абз.3 п.73.3 ст.73, пп.78.1.1, п.78.1, ст.78 Податкового кодексу України, позивачу запропоновано надати інформацію з наданням відповідних копій документів у встановлені законодавством терміни.

Листом (вх. №15014/10 від 28.07.2014 р.) позивач повідомив про відмову у наданні пояснення та документів, що витребовувались.

В подальшому, 18.09.2014 року відповідачем було направлено ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» запит за № 9077/10/26-56-22-05-10 про надання інформації та її документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «Денекс Груп» (код за ЄДРПОУ 38947518) за липень 2014 року.

Листом (вх. №19916/10 від 03.10.2014 р.) ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано відповідь від директора ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» гр. ОСОБА_4 стосовно фінансово-господарських відносин з ТОВ «Денекс-Груп» (код СДРПОУ 38947518) за період липня 2014 року. Проте, в ході судового розгляду справи підтверджено, що дана документація не у повній мірі відображала поставлені у запиті питання.

В подальшому 26.09.2014р. відповідачем було направлено ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» запит за № 9070/10/26-56-22-01-11 про надання інформації та її документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «Денекс Груп» (код за ЄДРПОУ 38947518) за період з 01.06.2014 - 30.06.2014рр.

Проте, позивачем відповідь на зазначений запит від 26.09.2014р. ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не була надана.

Відповідно до п. 10 «Порядку періодичного подання інформації органам податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом», затвердженим 27.12.2010р. постановою КМУ №1245 запит має містити у своєму змісті посилання на: норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як встановлено пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Так, відповідно пп.78.4. ст.78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві копію наказу від 07.10.2014 року №1135 вручено та пред'явлено направлення від 07.10.2014 року № 1112 під розписку директору ТОВ «Сервісний центр Кенвуд» ОСОБА_4

Поряд з цим, судом встановлено, що на підставі п.78.1.1, п,78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр Кенвуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Денекс Груп» (код ЄДРПОУ 38947518) за період з 01.06.2014 по 31.07.2014, з ТОВ «Геліос Люкс» (код за ЄДРПОУ 38365066) за період з 01.01.2013 по 31.08.2013, з ТОВ «ТГ Інтермаркет» (код ЄДРПОУ 38638229) за період з 01.12.2013 по 31.12.2013, з ТОВ «Аверс Груп ЛТД» (код ЄДРПОУ 39126688) за період з 01.05.2014 по 31.06.2014рр.

З приводу встановлених під час розгляду справи фактів, суд зазначає наступне.

За змістом п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 -2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки, фактично погодився з діями ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, що були вчинені останніми до початку виїзної документальної позапланової перевірки. При цьому, своїм правом не допуску посадових осіб до проведення перевірки не скористався.

Таким чином, враховуючи викладене вимога позивача про визнання незаконним та скасування наказу ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 1135 від 07 жовтня 2014 року щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР КЕНВУД», задоволена бути не може.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірністю спірного наказу та оспорюваних дій.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур