cpg1251
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2014 р.Справа № 818/2548/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2014р. по справі № 818/2548/14
за позовом Державного підприємства "Свеське лісове господарство"
до Шосткинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,-
ВСТАНОВИЛА:
Державне підприємство "Свеське лісове господарство" (надалі по тексту - позивач, ДП "Свеське лісове господарство") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач, Шосткинська ОДПІ), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шостинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області № 0001392205 від 05.09.2014 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 16353,00 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2014р. по справі № 818/2548/14 адміністративний позов Державного підприємства "Свеське лісове господарство" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Шосткинської ОДПІ ГУ Міндоходів в Сумській області № 0001392205 від 05 вересня 2014 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 16353 грн. 00 коп.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Свеське лісове господарство" витрати зі сплати судового збору в розмірі 182,70 грн.
Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2014р. по справі № 818/2548/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ДП "Свеське лісове господарство" відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на акт ДПІ у Оболонському районі м.Києва від 09.04.2013 р. № 390/22-3/31612169 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Універсал» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «АСК Буд» та акт ДПІ у Солом'янському районі м.Києва від 31.01.2012 року № 912/23-02/34879759 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «АСК Буд», стверджує про відсутність об'єкту оподаткування податком на додану вартість від операцій з ТОВ «АСК Буд» в розумінні п.188.1 ст.188 ПК України, оскільки актами не підтверджено взаємовідносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями. Вищенаведене, на думку відповідача, зумовлює неможливість придбання послуг у ТОВ «АСК Буд» на користь ТОВ «Універсал» та подальшу їх реалізацію на користь позивача. За таких обставин, податкові накладні, виписані ТОВ «Універсал» покупцю ДП "Свеське лісове господарство" є такими, що не відповідають чинному законодавству, а тому не можуть вважатися належним доказом на підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.
З огляду на викладене, вважає правомірним зменшення позивачеві розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 16353 грн. 00 коп. за результатами відносин із ТОВ «Універсал».
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у серпні 2014 року Шосткинською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП "Свеське лісове господарство" з питань перевірки фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з ТОВ "Універсал" (код ЄДРПОУ 31612169) за жовтень 2011 р., за результатами якої складено акт перевірки №875/18-17-22-0005/00992929 від 26.08.2014 р. (том 1 а.с.5-19).
На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки Шосткинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001392205 від 05.09.2014 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 16353,00 грн. (том 1 а.с.20).
Під час перевірки ДП "Свеське лісове господарство" встановлено порушення пп. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 та п. 201.6 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість по декларації за жовтень 2011 р. на загальну суму 16353,00 грн.
Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку із чим оскаржив його до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з реальності господарських взаємовідносин між ДП "Свеське лісове господарство" та ТОВ "Універсал" з придбання послуг по виконанню робіт по рубці, заготівлі лісу та як наслідок безпідставності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фактичною підставою для висновку відповідача про порушення ДП "Свеське лісове господарство" вимог пп. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 та п. 201.6 ст. 200 Податкового кодексу України слугували висновки акту перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва №390/22-3/31612169, в якому зазначено про не підтвердження взаємовідносини ТОВ "Універсал" з контрагентом TOB "АСК Буд", оскільки встановлена відсутність ТОВ "АСК Буд" за податковою адресою, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, а саме: відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів. Отже, зроблено висновок, що правочини, вчинені ТОВ "АСК Буд" із підприємствами покупцями/постачальниками у жовтні 2011р., не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю (т. 3 а.с. 12-17).
Колегія суддів вважає такі висновки відповідача необґрунтованими та такими, що не є підставою для збільшення позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ, з наступних підстав.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
В свою чергу, п. 200.2. ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Пунктом 200.3. ст. 200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Нарешті, п. 200.4. ст. 200 ПК України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.
Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, при цьому визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між ДП "Свеське лісове господарство" та ТОВ "Універсал" було укладено договір про надання послуг від 01.07.2011 р. № 2/207. На виконання умов Договору ТОВ "Універсал" в жовтні 2011 р. виконувало роботи по рубці, заготівлі лісу.
Відповідно до умов договору №2/207 від 01.07.2011 року Замовник (ДП "Свеське лісове господарство") доручає, а Виконавець (ТОВ "Універсал") бере на себе проведення комплексу робіт по проведенню рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства в ДП "Свеське лісове господарство", що включає в себе технологічний процес розробки лісосіки, визначений в зазначеному договорі (т. 1 а.с. 29-31).
Виконання умов зазначеного договору підтверджується копіями дозволу на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки №2121.10.30-02.01.1, виданого ТОВ "Універсал" (т.1 а.с.32), актів прийомки-здачі лісопродукції, щоденників приймання робіт (т.1 а.с.33-78), лісорубних квитків (т.1 а.с.86-93)
Загальна сума наданих послуг складає 168296,52 грн. (ПДВ 28049,41 грн.). Надання послуг підтверджено актами виконаних робіт № 8, та № 11 від 31.10.2011 року, вартість яких була включена до складу податкового кредиту у жовтні 2011 року в розмірі 16352,81 грн. Оплата за отримані послуги проведена в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями за виконання зазначених робіт (том 1 а.с.94-96).
Крім того, транспортування лісопродукції підтверджується подорожніми листами вантажних автомобілів (т.1 а.с. 101-203), товарно-транспортними накладними (т.1 а.с. 204-250, т.2 а.с. 1-228).
За результатами здійснення господарських операцій за вказаним договором постачальником виписано позивачеві податкові накладні (т.1 а.с.79-85).
З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.
Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.
Слід відмітити, що роботи-послуги ТОВ "Універсал" виконувало своїми силами, механізмами і інструментами, які є на балансі підприємства, а також частково залучало в якості субпідрядника ТОВ "АСК Буд" згідно договору надання послуг по проведенню лісокультурних робіт №0109-Т/11 від 01.09.2011, що підтверджується актом виконаних робіт №9, а також ТОВ "Універсал" мало взаємовідносини з ТОВ "АСК Буд" за договором поставки товару №0109-Т/11 від 01.09.2011 року, що підтверджується листом №259 від 01.10.2014 року та не заперечується сторонами (т.3 а.с. 34,35).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає господарські операції між ДП "Свеське лісове господарство" та ТОВ "Універсал" такими, що належним чином підтверджені первинними документами, а господарські операції з придбання послуг у вказаного контрагента безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.
Отже, у відповідності до ст. 198 Податкового кодексу України ДП "Свеське лісове господарство" мало право на віднесення до податкового кредиту жовтня 2011 року суми податку на додану вартість в розмірі 16353,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на час виникнення господарських відносин з позивачем по справі ТОВ "Універсал" зареєстроване в якості суб'єкта господарювання, взяте на облік платника податків та є платником ПДВ.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що підставою для констатації порушень відповідачем стало отримання від ДПІ у Оболонському районі м. Києва Акта № 390/22-3/31612169 від 09.04.2013 року, за висновками якого не підтверджено взаємовідносини ТОВ "Універсал" з контрагентом TOB "АСК Буд".
Разом з тим, за приписами ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту перевірки ДПІ Оболонського району м. Києва по фінансово-господарській діяльності ТОВ "Універсал" з ТОВ "АСК Буд" були прийняті податкові повідомлення - рішення, які були оскаржені в судовому порядку.
Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2013 по справі №2а-17892/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 року (т.3 а.с. 27-30) адміністративний позов ТОВ "Універсал" до ДПІ у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 23.09.2012 р. №0000522230, №0000542523 та від 23.01.2013 р. №0000332230. Відмовлено ТОВ "Універсал" в задоволенні адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 03.09.2012 р. №0000532230 (т. 3 а.с. 20-26).
Правовідносини, які були предметом дослідження в даних справах стосувались господарських операцій ТОВ "Універсал" та ТОВ "АСК Буд". В ході розгляду зазначених адміністративних справ, суди дійшли висновку, що такі господарські операції носили реальний характер, а ТОВ "Універсал" цілком правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "АСК Буд" у грудні 2011 року на 107364,81 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відтак, обставини, що свідчать про реальність господарських операцій проведених ТОВ "Універсал" та ТОВ "АСК Буд", встановлені під час розгляду Окружним адміністративним судом м. Києва у справі №2а-17892/12/2670 не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
При цьому колегія суддів зауважує, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.
Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем цілком правомірно було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по реальним господарським операціям з ТОВ "Універсал", підтвердженим первинними документами, оформленими належним чином, результати яких використано у господарській діяльності позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001392205 від 05.09.2014 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 16353,00 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для скасування даного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Шосткинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2014р. по справі № 818/2548/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2014 |
Оприлюднено | 05.12.2014 |
Номер документу | 41650115 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Перцова Т.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні