Рішення

від 26.11.2014 по справі 908/4559/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 4/126/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2014 Справа №908/4559/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Текстиль", (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Молтехсервіс", (83102, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 73)

про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.01.2014 р.

суддя Зінченко Н.Г.

Представники сторін:

від позивача - Сивець Я.В., довіреність №05/11/14-01Ю від 05.11.2014р.;

від відповідача - не з'явився;

03.11.2014р. до господарського суду Запорізької області звернувся Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Текстиль", м. Київ з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молтехсервіс", м. Донецьк про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.01.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.11.2014р, на підставі Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку із проведенням антитерористичної операції" та Розпорядженням Вищого господарського суду України № 28-р від 02.099.2014 р., порушено провадження у справі № 908/4559/14, справі присвоєно номер провадження 4/126/14, судове засідання призначено на 26.11.2014р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 26.11.2014 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені вимоги ґрунтуються на положеннях ст., ст. 525, 598, 652 ЦК України, ст.188 ГК України і полягають в тому, що 01.01.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Текстиль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Молтехсервіс" укладений договір оренди нежитлового приміщення № 1. Згідно розділу 1 Договору відповідач передає, а позивач приймає в строкове, платне володіння і користування нежитлове приміщення, що складається з окремо розташованої будівлі складського приміщення площею 212,0 кв.м. і окремо розташованого приміщення офісу з чотирьох кімнат площею 65,2 кв.м., за адресою: 83102, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 73, з метою розміщення складу та офісу, терміном оренди - до 31.12.2014 р. 01.01.2014р. відповідач передав позивачу, а позивач прийняв в термінове, платне користування Орендоване приміщення в стані, що не вимагає ремонту до 31.12.2014 року, що підтверджується актом приймання - передачі нежитлового приміщення від 01.01.2014 р. 16.07.2014р. сторони уклали додаткову угоду до Договору, в якій домовилися призупинити термін дії Договору та додати до тексту Договору пункт 3.8. виклавши його в наступній редакції: У зв'язку з напруженою ситуацією в м. Донецьку, проведенням АТО, починаючи з 01.08.2014 р по 30.09.2014 р. Орендар звільняється від оплати Орендної плати за офісну площу 65,2 кв.м. У разі продовження АТО після 30.09.2014 р., що перешкоджатиме нормальній господарській діяльності Орендаря, сторони додатково узгодять або змінять термін та умови дії Договору. Пункт 7.3. Договору передбачає, що Договір, може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України. Позивач 20.08.2014 р. направив кур'єрською доставкою на адресу Відповідача Пропозицію про розірвання Договору з 30.08.14 р. Станом на 09.09.2014 р. Позивач не одержав жодної відповіді на пропозицію про розірвання Договору. Згідно п. 7.6 Договору, дія Договору припиняється внаслідок: дострокового розірвання за згодою сторін або за рішенням суду. До того ж, загострення суспільно-політичної ситуації на території м. Донецька, проведення бойових дій в зоні антитерористичної операції, блокування міста незаконними озброєними угрупованнями, призводить до неможливості безпечного перебування в Орендованому приміщенні та здійснення господарської діяльності Позивача. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити та розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.01.2014 р.

Відповідач в судове засідання 26.11.2014р. не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Ухвала суду від 03.11.2014р. про порушення провадження у справі № 908/4559/14, яка направлялася на адресу відповідача: 83102, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 73, на адресу господарського суду Запорізької області не поверталася.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/4559/14.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Текстиль" Донецьким відділенням (Орендар, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Молтехсервіс" (Орендодавець, відповідач у справі) був укладений Договір оренди нежитлового приміщення № 1 (далі за текстом -Договір).

За умовами розділу 1 Договору відповідач (Орендар) передає, а позивач (Орендодавець) приймає в строкове, платне володіння і користування нежитлове приміщення, що складається з окремо розташованої будівлі складського приміщення площею 212,0 кв.м. і окремо розташованого приміщення офісу з чотирьох кімнат площею 65,2 кв.м., за адресою: 83102, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 73 (надалі - Орендоване приміщення), з метою розміщення складу та офісу. Термін оренди - до 31.12.2014 р.

Згідно до п. 2.1 Договору об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання договору та акту приймання-передачі.

Відповідно до п.3.1 Договору орендна плата є договірною та складає 43,50 грн. за 1 кв.м офісного та 21, 00 грн. за 1 кв.м. складського приміщення в місяць.

16.07.2014 року сторони уклали додаткову угоду до Договору, в якій сторони домовилися призупинити термін дії Договору та додати до тексту Договору пункт 3.8. виклавши його в наступній редакції: У зв'язку з напруженою ситуацією в м. Донецьку, проведенням АТО, починаючи з 01.08.2014 р. по 30.09.2014 р. Орендар звільняється від оплати Орендної плати за офісну площу 65,2 кв.м. У разі продовження АТО після 30.09.2014р., що перешкоджатиме нормальній господарській діяльності Орендаря, сторони додатково узгодять або змінять термін та умови дії Договору.

Факт передачі в оренду нежилого приміщення, в стані, що не вимагає ремонту до 31.12.2014 року, за адресою: 83102, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 73, підтверджується Актом прийому-передачі від 01.01.14 р., який підписано і скріплено печатками позивача і відповідача, відповідно до якого майно передавалося в належному стані, без зауважень і претензій.

Таким чином, відповідач, як орендодавець майна, взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Пунктом 1.3 сторони узгодили, строк оренди - до 31.12.2014 р.

Пункт 7.3. Договору передбачає, що Договір, може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Згідно п. 7.6 Договору, дія Договору припиняється внаслідок: закінченням строку на який його було укладено; ліквідація об'єкту оренди; дострокового розірвання за згодою сторін або за рішенням суду.

Матеріали справи свідчать, що 20.08.2014р. позивачем на адресу відповідача кур'єрською доставкою направлена Пропозиція за вих. №08/08/14-01 від 08.08.2014р. про розірвання Договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.01.2014 р. з 30.08.2014 р.

Направлення відповідачу зазначеної Пропозиція за вих. №08/08/14-01 від 08.08.2014р. підтверджується замовленням кур'єрської служби №0015479 за 20.08.2014 р.

Приписами ст. 188 ГК України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідач в строки, встановлені в ст. 188 ГПК України, не повідомив позивача про результати розгляду пропозиції про розірвання Договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.01.2014 р. з 30.08.2014 р.

Отже, судом встановлено, що на час розгляду даної справи судом Договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.01.2014 р. є діючим.

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Позивач мотивує необхідність внесення змін до спірного договору приписами ст. 652 ЦК України, яка регламентує порядок зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

У разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладені договору, законодавець надає перевагу можливості сторін самостійно вирішити питання про зміну змісту договору у зв'язку із істотною зміною обставин (приведення його змісту у відповідність до нових обставин, які сторони не передбачали) або про його розірвання, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті обставин.

Це узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, у загальних положеннях Цивільного кодексу України про договір передбачений судовий порядок вирішення спорів з приводу вимог про розірвання договору у зв'язку із істотним порушенням договору (ч. 2 ст. 651), у зв'язку із істотною зміною обставин (ч. 2 ст. 652) та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

15.10.2014р. набув чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VII від 02.09.2014р., яким визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Згідно зі ст. 1 цього Закону територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку проведення антитерористичної операції проводиться в тому числі в регіоні розташування орендованого приміщення за договором оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.01.2014 р. у м.Донецьк.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" від 20.03.2003 р. № 638-IV антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим.

Згідно зі ст. 11 цього ж Закону рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

Загострення суспільно-політичної ситуації на території м. Донецька, проведення бойових дій в зоні антитерористичної операції, блокування міста незаконними озброєними угрупованнями, призводить до неможливості безпечного перебування в орендованому приміщенні та здійснення господарської діяльності позивача. На думку суду дана обставина є істотною для розірвання договору.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що в період часу: з моменту укладення договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.01.2014 р. і станом на момент звернення позивача із позовом про розірвання договору (листопад 2014р.), значно змінились обставини, якими сторони керувались при укладенні договору оренди.

Крім того, матеріали справи свідчать, що позивачем зупинена робота Донецького відділення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Текстиль", що підтверджується протоколом загальних зборів № 26 від 30.07.14 р.

Враховуючи наведені норми, обставини та умови договору, суд вважає, що наведені позивачем обставини, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку.

Частинами 2 і 3 статті 653 ЦК України закріплено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно зі ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.01.2014 р., укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Текстиль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Молтехсервіс", документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Текстиль", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молтехсервіс", м. Донецьк задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.01.2014 р., укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Текстиль" Донецьким відділенням та Товариством з обмеженою відповідальністю "Молтехсервіс".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молтехсервіс", (83102, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 73, код ЄДРПОУ 00451352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Текстиль", (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд.8, код ЄДРПОУ 37826977) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "01" грудня 2014 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.