Рішення

від 19.05.2009 по справі 15/147

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15/147

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  15/147

19.05.09

 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”  

доПідприємства об'єднання громадян “Південно-Східного Козацтва Безпека-Січ”

простягнення 37 470,13 грн.  

                                                                                                               Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивачаВисоцька Н.О. (за довіреністю № 16 від 01.04.2009)

від відповідача не з'явився  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” звернулося до суду з позовом про стягнення з Підприємства об'єднання громадян “Південно-Східного Козацтва Безпека-Січ” заборгованості по сплаті лізингових платежів відповідно до договору фінансового лізингу № 397 від 31.07.2007 р. та по сплаті вартості послуг з адміністрування смарт-карток на відпуск палива, а також про стягнення пені з прострочених сум боргу, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання.    

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2009 № 15/147, яку призначено до розгляду на 18.03.2009.

Ухвалою від 18.03.2009 судом продовжено строк вирішення спору у справі № 15/147 та відкладено розгляд справи на 15.04.2009 через неявку у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог ухвали від 16.02.2009.

15.04.2009 та 05.05.2009 розгляд справи також відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача.

У судове засідання, призначене на 19.05.2009, відповідач уповноваженого представника не направив, про причини його нез'явлення суд не сповістив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 15/147 від 16.02.2009, 18.03.2009, 15.04.2009 та 05.05.2009 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив.

       Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

У ході розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача 8 342,08 грн. боргу по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 397 від 31.07.2007, 690,43 грн. пені, 56,75 грн. 3% річних і 24,09 грн. інфляційних втрат, а також 25 712,86 грн. боргу за послуги по адмініструванню смарт-карток на відпуск палива, 1 980,02 грн. пені, 162,74 грн. 3% річних і 501,16 грн. інфляційних втрат.

Як слідує з позовної заяви та уточнень до неї, письмових та усних пояснень представника позивача, заявлені вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів та вартості послуг з адміністрування смарт-карток за договором від 31.07.2007. № 397. За твердженнями позивача, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання прийнятих на себе зобов'язань.

На підтвердження заявлених вимог позивач надав договір з додатками, розрахунок ціни позову, акт приймання-передачі об'єкту лізингу, замовлення на смарт-картку.      

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” в якості лізингодавця та Підприємство об'єднання громадян “Південно-Східного Козацтва Безпека-Січ” в якості лізингоодержувача уклали договір фінансового лізингу № 397, за умовами якого позивач (лізингодавець) зобов'язався передати відповідачеві (лізингоодержувачу), а лізингоодержувач —отримати в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб у відповідності з замовленням на нього, на строк, визначений планом лізингу.  

Згідно з п. 5.1. вказаної угоди за переданий у лізинг транспортний засіб з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі, розмір та строки сплати яких встановлюються у плані лізингу та інших додатках до договору.

Такі лізингові платежі включають суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості транспортного засобу, комісію лізингодавця та інші витрати, безпосередньо пов'язані з виконанням договору (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 5.8. договору сплата лізингових платежів проводиться в національній валюті України.

Як слідує з матеріалів справи, замовленням № 397/001 від 01.08.2007 відповідач замовив у позивача за договором фінансового лізингу автомобіль марки Chevrolet Lacetti, 1,8 Універсал 5 КПП, який був переданий лізингоодержувачу 07.09.2007 відповідно до акту приймання-передачі № 397/001.

Згідно з планом лізингу № 397/001 від 01.08.2007 в редакції змін до нього від 06.09.2007, тривалість лізингу становить 60 місяців, дата надання —07.09.2007, дата повернення —06.09.2012, лізингова плата —1 915,10 грн. перший місячний платіж, 2 393,89 грн. наступні платежі та 478,79 грн. останній платіж.    

У додатку № 4 до договору № 397 від 31.07.2007 сторони погодили, що лізингодавець, серед іншого, надаватиме лізингоодержувачу послуги з адміністрування смарт-карток на відпуск палива, що полягає в організації процесу забезпечення паливом та додатковими послугами транспортних засобів лізингоодержувача.    

Відповідно до п. 2.2. додатку № 4 до договору № 397 від 31.07.2007 на підставі замовлення лізингоодержувача лізингодавець замовляє смарт-картки у постачальника пального та виставляє рахунок лізингоодержувачу на оплату послуг по адмініструванню смарт-карток.

Виходячи з п. 3.1. додатку № 4 вартість послуг по адмініструванню однієї смарт-картки за весь період її дії складає 40,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість, що сплачується одноразово в момент замовлення картки.

У п. 3.2. та п. 3.5. додатку № 4 сторони дійшли згоди про те, що такі послуги надаються на умовах кредиту зі сплатою 10% річних, що нараховуються на суму заборгованості без податку на додану вартість і сплачуються лізингоодержувачем щомісячно не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом на підставі рахунку лізингодавця. Вказані проценти нараховуються лізингодавцем за фактичну кількість днів, починаючи з шостого календарного дня користування кредитом на суму фактичного залишку заборгованості за смарт-карткою. За перші п'ять днів користування кредитом проценти не нараховуються (п. 3.3. додатку № 4).

Згідно з п. 3.4. договору проценти нараховуються за період починаючи з шостого календарного дня користування кредитом до дня його погашення за кожен день користування ним.

Як вбачається з замовлення № 397/К/1 від 01.08.2007, відповідач замовив у позивача одну смарт-картку № 133081449 з добовим лімітом 500,00 грн. на паливо А-95, А-95 PR, А-98, ДТ, ДТ євро, А-98 Sup.             

Наданими до матеріалів справи письмовими доказами, а саме: рахунками-фактурами, виписуваними позивачем відповідачеві, та розрахунком ціни позову стверджується, що відповідач неналежним чином виконував прийняті на себе зобов'язання за договором фінансового лізингу в частині сплати лізингових платежів за період жовтня 2008 –січня 2009 років та в частині оплати послуг адміністрування старт-карток за період з жовтня 2007 року по січень 2009 року, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем становить: 8 342,08 грн. по сплаті лізингових платежів, 690,43 грн. нарахованої позивачем пені, 56,75 грн. 3% річних, 24,09 грн. інфляційних втрат, а також 25 712,86 грн. боргу з оплати послуг з адміністрування смарт-карток, 1 980,02 грн. пені, 162,74 грн. 3 % річних і 501,16 грн. інфляційних втрат.

Пунктом 7.16. договору № 397 від 31.07.2007 визначено, що лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов'язані з використанням транспортного засобу і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.        

Згідно зі ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання між сторонами виникають, коли один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України також наголошено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, тоді як відповідач від виконання свого обов'язку ухилився, внаслідок чого порушив умови договору, а також норми ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи, без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості, доказів її перерахування на користь позивача або ж фактичних даних на спростування тверджень позивача про існуючу заборгованість.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення основного боргу у розмірі 8 342,08 грн. і 25 712,86 грн., у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Виходячи з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 16.1. договору № 397 від 31.07.2007 вказується, що при порушенні лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених планом лізингу та/або інших платежів, передбачених цим договором, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки.

При порушенні лізингоодержувачем положень договору, якими встановлено його обов'язки перед лізингодавцем, він сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховувалася пеня від початкової вартості транспортного засобу, вказаної у плані лізингу, за кожен день тривалості порушення.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за розрахунком позивача у розмірі 690,43 грн. і 1 980,02 грн. також підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за розрахунком позивача у розмірі 56,75 грн., 24,09 грн. (лізингові платежі) та 162,74 грн. і 501,16 грн. (додаткові послуги з адміністрування смарт-карток) є правомірними та підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України сплачені позивачем державне мито у розмірі 374,13 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства об'єднання громадян “Південно-Східного Козацтва Безпека-Січ” (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7а, ідентифікаційний код 34182968) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 67, ідентифікаційний код 32774741) 34 054 (тридцять чотири тисячі п'ятдесят чотири) грн. 94 коп. боргу, 2 670 (дві тисячі шістсот сімдесят) грн. 45 коп. пені, 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 49 коп. трьох процентів річних, 525 (п'ятсот двадцять п'ять) грн. 25 коп. інфляційних втрат, 374 (триста сімдесят чотири) грн. 70 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

           Суддя                                                                                                М.Г. Хоменко