Рішення

від 27.11.2014 по справі 761/22222/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/22222/14-ц

Провадження №2/761/6428/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

27 листопада 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гайдук С.В.

при секретарі Савенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Аквіла», третя особа: Головне управління юстиції м. Києва про розірвання трудового договору та зобов'язання вчиняти дії,

в с т а н о в и в:

У липні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Аквіла» про розірвання трудового договору та зобов'язання вчиняти дії. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що протоколом зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Fortesia" від 1 червня 2007 року він був обраний на посаду директора ДП «Аквіла» та приступив до виконання обов'язків з 11.06.2007 року. У червні 2014 року він прийняв рішення про звільнення з посади директора згідно ч. 1 ст. 38 КЗпП України. 12.06.2014 року він рекомендованим листом на адресу засновника і власника ДП «Аквіла» надіслав заяву про звільнення з посади з 26.06.2014 року. Однак станом на липень 2014 року рішення по його заяві засновником не прийнято, відповідний запис у трудовій книжці не зроблено і розрахунок не проведено. Просив суд розірвати трудовий договір укладений між ним та ДП «Аквіла» з 26.06.2014р. на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України та зобов'язати ДП «Аквіла» внести запис у трудову книжку про звільнення з роботи за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України.

В процесі розгляду справи представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог та просив суд розірвати трудовий договір між позивачем та ДП «Аквіла» з 26.06.2014р. на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням; зобов'язати ДП «Аквіла» внести у трудову книжку позивача запис про звільнення зроботи за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України; зобов'язати Головне управління юстиції у м. Києві виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про ОСОБА_1 в розділі «Прізвище, імя, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи запису про юридичну особу - ДП «Аквіла».

За заявою позивача до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління юстиції м. Києва.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги та заяву про збільшення позовних вимог підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, про причину неявки суду не повідомили, заперечення на позовну заяву не надавали.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 , ст. 224 ЦПК України , суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 , ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Способи захисту порушених трудових прав працівника врегульовано нормами КЗпП України .

Згідно із ст. 60 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У відповідності до положень ч.3 ст. 24 КЗпП України, укладення трудового оформлюється наказом чи розпорядженням.

Перевіряючи обставини у справі, судом встановлено, що протоколом Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Fortesia" від 1 червня 2007 року директором ДП «Аквіла» обрано позивача ОСОБА_1 (а.с.25).

Як вбачається з копії наказу № 1 від 11.06.2007 року позивач ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків директора ДП «Аквіла» (а.с. 26).

Судом встановлено, що 12.06.2014 року позивачем направлено на юридичну адресу засновника та власника ДП «Аквіла» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Fortesia" заяву від 11.06.2014р. про звільнення з посади директора за власним бажанням згідно ч.1 ст. 38 КЗпП України з 26.06.2014 року (а.с.12).

Заява про звільнення позивача від 11.06.2014р. була одержана засновником Товариством з обмеженою відповідальністю «Fortesia" 17.06.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с.14,24).

Разом з тим, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником (відповідно до статуту) ДП «Аквіла» є ОСОБА_1 (а.с.10).

З наведеного вбачається, що станом на час розгляду справи заява позивача ОСОБА_1 про звільнення його з посади директора ДП «Аквіла» не розглянута, внаслідок чого позивач і надалі являється керівником підприємства.

Відповідно до положень пункту 5.2. підпункту 5.2.3. статуту ДП «Аквіла», призначення та відкликання директора та головного бухгалтера підприємства відноситься до виключної компетенції Засновника.

Згідно відомостей, що містяться в статуті ДП «Аквіла» та в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців засновником ДП «Аквіла» є юридична особа за законодавством Естонії Товариство з обмеженою відповідальністю «Fortesia", яке зареєстроване в Естонії 01.03.2004 року за № 11018150.

Статтею 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Тобто, надання згоди роботодавцем для припинення такого правовідношення законом не передбачено.

Згідно ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести розрахунок у строк, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

Враховуючи те, що Засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Fortesia" заява ОСОБА_1 не розглянута у встановлений чинним трудовим законодавством строк, внаслідок чого його повноваження не припинені та він залишається керівником ДП «Аквіла», суд вважає, що права позивача, передбачені ст. 43 Конституції України та Кодексом законів про працю України , порушені та підлягають захисту.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача про розірвання трудового договору з відповідачем та зобов'язання відповідача внести запис до трудової книжки про звільнення за власним бажанням є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

Щодо вимог позивача про зобов'язання третю особу - Головне управління юстиції м. Києва виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про позивача як керівника ДП «Аквіла» слід зазначити таке.

Відповідно до статті 35 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Отже, права або обов'язки у третьої особи можуть виникнути щодо однієї із сторін тільки після ухвалення судом рішення у справі. Цивільно-процесуальним законодавством не передбачено покладення на третіх осіб буд-яких зобов'язань рішенням суду у справі в якій вони приймали участь саме як треті особи.

Враховуючи наведені вище обставини, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині щодо зобов'язання третьої особи вчинити певні дії.

Згідно із ч. 3 ст. 88 ЦПК України , з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст. ст. 54 , 60 , 86 , 88 , 169 , 224 ЦПК України , ст. 38 КЗпП України , суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Аквіла», третя особа: Головне управління юстиції м. Києва про розірвання трудового договору та зобов'язання вчиняти дії - задовольнити частково.

Розірвати трудовий договір, укладений між Дочірнім підприємством «Аквіла» (код ЄДРПОУ) та директором Дочірнього підприємства «Аквіла» ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві 13.05.2010 року, РНОКПП НОМЕР_1) з 26.06.2014р. на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням.

Зобов'язати Дочірнє підприємство «Аквіла» (код ЄДРПОУ 33053431) внести в трудову книжку ОСОБА_1 запис про звільнення з роботи за власним бажанням згідно ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Аквіла» (код ЄДРПОУ 33053431) в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: