Рішення

від 01.12.2014 по справі 904/8018/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.12.14р. Справа № 904/8018/14 За позовом фізичної особи-підприємця Біляєва Миколи Георгійовича, с. Березівське Дергачівського району Харківської області

до приватного підприємства "ВЕГА ТРАНС", м. Дніпропетровськ

про стягнення 9 117, 46 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача : Кудрін Д.А., договір про надання юридичних послуг № 17/6 від 24.06.2014 року, адвокат

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Біляєв Микола Георгійович, с. Березівське Дергачівського району Харківської області звернувся до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з приватного підприємства "ВЕГА ТРАНС", м. Дніпропетровськ заборгованість у сумі 9 117,46 грн., а саме:

- основний борг у сумі 8 500,00 грн.;

- 3% річних у сумі 45,41 грн.;

- збитки завдані інфляцією у сумі 572,05 грн., а також витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1827,00 грн. та витрати, пов'язані з наданням правової допомоги у сумі 2 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов транспортної заявки №279 від 07.03.2014 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом, в ході якого було здійснено міжнародне перевезення вантажу автомобілями ДАФ, рег. №ах 3975 со, причіп ах 1475 хр за маршрутом місце завантаження вантажу: м. Кременчук (Україна), вул. 60 років Октября, 4 та місце розвантаження вантажу м. Самара (Росія), вул. Металургійна, 51. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить стягнути 3% річних за період з 10.08.2014 року по 14.10.2014 року у сумі 45,41 грн. та інфляційні втрати у сумі 572, 05 грн. за загальний період з серпня 2014р. по жовтень 2014р.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку повноважних представників не забезпечив, відзиву на позов не надав, про дату, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2014 року розгляд справи був відкладений на 01.12.2014 року.

У судовому засіданні 01.12.2014 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

07.03.2014 року між фізичною особою-підприємцем Біляєвим Миколою Георгійовичем (перевізник) та приватним підприємством "ВЕГА ТРАНС" (експедитор) була укладена транспортна заявка №279 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, в ході якого було здійснено міжнародне перевезення вантажу автомобілями ДАФ, рег. №ах 3975 со, причіп ах 1475 хр за маршрутом місце завантаження вантажу: м. Кременчук (Україна), вул. 60 років Октября, 4 та місце розвантаження вантажу м. Самара (Росія), вул. Металургійна, 51.

На виконання умов транспортної заявки №279 від 07.03.2014 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом відповідачу були надані послуги, що підтверджується актом №18/03 від 18.03.2014 року на суму 15 500,00грн. Вантаж був зданий без зауважень та претензій, про що свідчить відповідна відмітка в СМР 258583.

Відповідно до даної транспортної заявки формою оплати була безготівкова форма, 50% передоплата за фактом розмитнення, залишок оплачується за оригіналами документів протягом 5 днів (рахунок, акт, договір, СМR).

30.07.2014 року фізичною особою-підприємцем Біляєвим Миколою Георгійовичем на адресу відповідача було відправлено пакет оригіналів документів, згідно умов транспортної заявки. Датою отримання цих документів приватним підприємством "ВЕГА ТРАНС" є 05.08.2014 року, про що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення. Отже, строк оплати за міжнародне перевезення вантажу згідно транспортної заявки №279 від 07.03.2014 року настав 10.08.2014 року.

На виконання умов транспортної заявки відповідачем було сплачено 50% передоплата за надані транспортні послуги на суму 7 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 13.03.2014року (а.с. 14). Залишок несплаченої суми становить 8 500,00грн.

Вимога про оплату суми боргу відповідачем не виконана.

З наведеного вбачається, що приватне підприємство "ВЕГА ТРАНС" у повному обсягу не здійснило розрахунки за надані транспортні послуги згідно транспортної заявки №279 від 07.03.2014 року, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у сумі 8 500,00грн., що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч.1 ст. 916 Цивільного кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

З огляду на положення транспортної заявки, строк оплати наданих послуг у сумі 8 500,00грн., є таким, що настав.

Доказів погашення заборгованості по транспортній заявці №279 від 07.03.2014 року на перевезення вантажу у сумі 8 500,00грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 8 500,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 10.08.2014 року по 14.10.2014 року в розмірі 45,41 грн.

Оскільки при підрахунку 3% річних позивачем невірно визначений період прострочки оплати наданих послуг, позовні вимоги про стягнення трьох відсотків річних підлягають задоволенню частково у сумі 44,71грн. починаючи з 11.08.2014р. по 13.10.2014р. включно, виходячи з наступного розрахунку: 8 500 грн. х 3%/365 х 64дн = 44,71грн.

Також позивач просить стягнути суму втрат від інфляції за період з серпня 2014року по жовтень 2014року у розмірі 572,05 грн.

Оскільки при підрахунку суми втрат від інфляції позивачем невірно визначений індекс інфляції за жовтень 2014 року (в розрахунку позивачем вказано індекс інфляції за жовтень 102,9%, а правильним є індекс інфляції за цей місяць - 102,4%), позовні вимоги про стягнення суми втрат від інфляції підлягають задоволенню частково у сумі 528,07грн. 8500грн. х106,2125568% - загальний індекс інфляції за період з серпня 2014року по жовтень 2014 року).

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково у сумі 9 072,78грн. (8 500,00грн. - основний борг, + 44,71грн. - три відсотки річних, + 528,07грн. - сума втрат від інфляції).

В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2 000, 00 грн.

Позивач надав договір про надання юридичних послуг від 24.06.2014 року, а також докази оплати за надання адвокатських послуг (квитанція до прибуткового касового ордера від 24.06.2014 року про сплату за надання юридичних послуг у розмірі 2 000,00 грн.).

Відповідно до п.6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Тому адвокатські послуги, надані адвокатом Кудріним Д.А., є судовими витратами у розумінні ст.44 ГПК України.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За умовами договору про надання юридичних послуг від 24.06.2014 року сторони погодили, що гонорар виконавця складає 2 000,00 грн., сплачені позивачем та є його витратами.

Відповідно до статті 6, п.1 ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, укладаючи договір про надання правової допомоги сторони можуть встановити будь-яку вартість послуг, що надаються адвокатом, незалежно від ціни позову, що не суперечить загальним засадам цивільного законодавства та принципу свободи договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).

Однак, вирішуючи питання щодо стягнення вартості послуг адвоката на користь позивача з відповідача, суд повинен виходити з положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачене право на справедливий суд, та положень ст.ст.42,43 ГПК України стосовно рівності сторін, що є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов'язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.

При визначенні розміру грошової суми, що підлягає стягненню з відповідача за надані позивачем послуги суд має враховувати складність справи, кваліфікацію, досвід адвоката, фінансовий стан клієнта, витрачений адвокатом час на виконання доручення та інші істотні обставини.

З урахуванням наведеного суд вважає, що справа для професійного адвоката не є складною, розрахунки за позовом не потребують значних зусиль та часу, оскільки сума основного боргу складається з суми вартості наданих послуг, розрахунок трьох відсотків річних та суми від інфляції охоплює не значний період.

Тому суд, враховуючи вищевикладене, вважає, що максимально допустимим розміром стягнення з відповідача вартості послуг адвоката, наданих позивачеві, є 1 000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1 818,05грн. та оплата послуг адвоката у розмірі 1 000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 1, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "ВЕГА ТРАНС" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, буд.2, корп.8,оф.36-А, ідентифікаційний номер 35396142) на користь фізичної особи-підприємця Біляєва Миколи Георгійовича (61000, Харківська область, Дергачівський район, с. Березівське, вул. з-д Бермінводи, буд.5, кв.32, ідентифікаційний номер 2149713813) заборгованість у сумі 8 500,00грн., 3% річних у сумі 44,71грн., втрати від інфляції у сумі 528,07грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1818,05грн., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 1 000,00грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 02.12.14р.