Постанова

від 18.11.2014 по справі 911/2403/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2014 р. Справа№ 911/2403/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Станіка С.Р.

при секретарі судового засідання - Натха М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Кравець І.В. - за довіреністю

від відповідача: Змієвська С.О. - за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України

на рішення господарського суду Київської області від 19.08.2014 р. (дата підписання 22.08.2014 р.)

по справі № 911/2403/14 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом Міністерства охорони здоров'я України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармадіс»

про стягнення 204 848,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Міністерство охорони здоров'я України звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармадіс» про стягнення 204 848,00 грн. штрафу у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 161Т/283/21-24 від 16.10.2013 р. щодо поставки якісного товару.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.08.2014 р. у справі № 911/2403/14 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармадіс» на користь Міністерства охорони здоров'я України 51 212,00 грн. штрафу та 4096,97 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Міністерство охорони здоров'я України звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 19.08.2014 р. у справі № 911/2403/14 в частині зменшення розміру штрафу на 75 % та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з ТОВ «Фармадіс» штраф у розмірі 204 848,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує, що відповідач порушив умови договору щодо поставки товару належної якості та не надав належних доказів того, що дійсно існують виняткові обставини для зменшення розміру штрафу. Крім того, позивач посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги положень ст. 29 Бюджетного кодексу України, згідно якої спірні штрафні санкції спрямовуються до загального фонду Державного бюджету України. Також позивач зазначає, що Бюджетним кодексом України не передбачено можливості зменшення розміру надходжень до Державного бюджету України, а, отже, зменшення судом розміру штрафних санкцій фактично зменшило дохід Державного бюджету України, що є грубим порушенням Бюджетного кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2014 р. у справі № 911/2403/14 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Хрипун О.О., Станік С.Р., апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 11.11.2014 р.

10.10.2014 р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких відповідач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити. У запереченні на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що ТОВ «Фармадіс» свої зобов'язання за договором виконало належним чином, поставивши своєчасно товар згідно підписаної специфікації до договору; товар позивачем був прийнятий без будь-яких зауважень та претензій з боку уповноваженого підприємства замовника; розпорядження №26088-1.2/2.0/17-13 від 03.12.2013 Державної служби України з лікарських засобів заборонило реалізацію спірного лікарського засобу не у зв'язку з встановленням факту того, що товар є неякісним, а посилаючись на інформацію регуляторного органу Німеччини у сфері контролю якості лікарських засобів щодо можливої наявності тріщин на ампулах. Також відповідач вказує на те, що ТОВ «Фармадіс» негайно після отримання інформації про можливі дефекти товару, не чекаючи вимоги по заміні дефектного товару звернулось до постачальника з проханням замінити всю партію лікарського засобу, і 07.02.2014 р. 56 флаконів було замінено.

В судовому засіданні 11.11.2014 р. було оголошено перерву до 18.11.2014 р.

18.11.2014 р. через відділ документального забезпечення суду представником позивача надані додаткові письмові пояснення по справі, в яких в обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на ст.ст. 268, 269 Господарського кодексу України та ст. 679 Цивільного кодексу України, зазначаючи, що за всі недоліки товару відповідає постачальник, якщо покупець доведе, що вони виникли до передачі товару; п. 2.1, п. 2.4 та п. 6.3.2 договору відповідач надав гарантії щодо якості товару, що поставляється; відповідачем не надано доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем правил користування чи зберігання товару, які вплинули на дефектність товару. Також в додаткових поясненнях позивач вказує на те, що здійснення відповідачем заміни товару, свідчить про фактичне визнання ним порушення господарського зобов'язання - поставки товару неналежної якості.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 16.10.2013 року між Міністерством охорони здоров'я України як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармадіс» як постачальником було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 161Т/283/21-24 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник (відповідач) взяв на себе зобов'язання у 2013 році поставити ліки, зазначені у Специфікації (додаток № 1) (далі - Товар), а замовник (позивач) - оплатити такий Товар на умовах Договору. Закупівля Товару здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» за напрямом «Централізована закупівля лікарських засобів та виробів медичного призначення для лікування онкохворих дітей». Товар постачається уповноваженому підприємству позивача - Державному українському об'єднанню «Політехмед» з метою подальшої його поставки до закладів охорони здоров'я.

В пункті 1.2 Договору та у підписаній Специфікації (Додаток № 1 до Договору) сторони погодили перелік Товарів, які постачаються за Договором, та їх кількість, а у Специфікації також ціну за одиницю та вартість цих Товарів.

Відповідно до Специфікації до Договору відповідач повинен поставити, серед іншого, такий товар: ОНКАСПАР, розчин для ін'єкцій, 3750 МО/5 мл по 5 мл у флаконі; по 1 флакону в коробці з картону з маркуванням українською мовою; з маркуванням німецькою мовою зі стикером українською мовою; з маркуванням англійською та німецькою мовами зі стикером українською мовою, виробництва «Медак ГмбХ», Німеччина, у кількості 56 одиниць на загальну суму 1 024 240 грн.

Згідно з пунктом 2.1 Договору постачальник гарантує якість Товару, що постачається. Товар, що постачається, повинен відповідати рівню, нормам і стандартам, законодавчо встановленим на території України, а також вимогам документації конкурсних торгів.

У пункті 2.4 Договору встановлено, що якщо протягом строку придатності Товар виявиться дефектним або таким, що не відповідає умовам цього Договору, постачальник зобов'язаний замінити дефектний товар. Всі витрати, пов'язані із заміною товару неналежної якості, несе постачальник.

Відповідно до пункту 5.1 Договору постачальник забезпечує поставку товару, на умовах поставки DDР-Київ (у значенні міжнародних правил Інкотермс-2000) на склад Державного українського об'єднання «Політехмед» (Уповноваженого підприємства) за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., с. Велика Олександрівка, вул. Бориспільська, 9, у відповідності до узгодженого Графіку поставки (Додаток 2).

Згідно з п. 5.2 Договору ДУО «Політехмед» приймає товар для подальшого його постачання до закладів охорони здоров'я, відповідно до розподілу Товару за номенклатурою в розрізі адміністративно-територіальних одиниць та закладів охорони здоров'я, що фінансуються з державного та місцевого бюджету, затвердженого наказом замовника.

Приймання-передача товару по кількості проводиться відповідно до товаросупровідних документів, а по якості відповідно до документів, що засвідчують його якість згідно з розділом ІІ цього Договору (п. 5.3 Договору).

У пункті 5.4 Договору сторони встановили, що приймання-передача товару оформлюється видатковою накладною постачальника (в двох екземплярах), яка підписується матеріально-відповідальною особою постачальника і ДУО «Політехмед», на ту кількість товару, яка відповідає вимогам договору. В накладній обов'язково зазначається: торговельна назва, дозування, форма випуску, фасування, номери серій, кількість, назва виробника, ціна за одиницю Товару та загальна вартість поставки.

Згідно з підписаним сторонами Графіком поставки (Додаток № 2 до Договору) Лікарський засіб мав бути поставлений у листопаді 2013 року.

На виконання умов Договору з дотриманням Графіку поставки відповідачем було у повному обсязі здійснено поставку Лікарського засобу ОНКАСПАР у кількості 56 флаконів (серії F130247А, з терміном придатності до 22.03.2015) на склад ДУО «Політехмед», що підтверджується видатковою накладною від 11.11.2013 р. за № 511.

Як слідує із матеріалів справи, після поставки відповідачем Лікарського засобу Управлінням з охорони здоров'я і захисту споживачів Німеччини (Більштрасее, 80, Гамбург 20539) було оприлюднене Швидке оповіщення Повідомлення про якість/дефект, яким повідомлено, що партії лікарського засобу Онкаспар, зокрема, серії F130247А виробника - компанії Медак ГмбХ відкликаються в зв'язку з тим, що через дефект мийного апарату деякі флакони відповідних серій можуть мати невелику тріщину під обжимною кришкою, яка може призвести до нестерильності флакону. Згідно з інформацією компанії-виробника від 15.11.2013 р. ймовірність наявності дефекту становить 1 випадок на 5000 флаконів.

Розпорядженням Державної служби України з лікарських засобів №26088-1.2/2.0/17-13 від 03.12.2013 р. заборонено реалізацію, зберігання та застосування лікарського засобу ОНКАСПАР, розчин для ін'єкцій, 3750 МО/5 мл, по 5 мл у флаконах № 1, серії F130247А, виробництва «Медак ГмбХ», Німеччина, на підставі надходження інформації від регуляторного органу Німеччини у сфері контролю якості лікарських засобів щодо можливої наявності тріщин на ампулах, що не забезпечує стерильність розчину для ін'єкцій, та зобов'язано при виявленні зразків Лікарського засобу, вжити заходів щодо вилучення його з обігу шляхом знищення або повернення постачальнику (виробнику).

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що партія Лікарського засобу, поставлена відповідачем за видатковою накладною № 511 від 11.11.2013 р., підпала під дію заборони згідно з розпорядженням Держлікслужби України №26088-1.2/2.0/17-13 від 03.12.2013 р.

В позовній заяві позивач зазначив, що уповноваженим підприємством ДУО «Політехмед» було вжито заходів щодо повернення Лікарського засобу від державних лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я з метою подальшої передачі постачальнику; загальна кількість Лікарського засобу, яка виявлена такою, що підпадає під заборону у використанні, складає 56 флаконів.

07 лютого 2014 року відповідачем було замінено лікарський засіб у кількості 56 одиниць, що підтверджується видатковою накладною № 81 від 07.02.2014 р.

У пункті 7.3 Договору сторони узгодили, що за порушення умов зобов'язання щодо якості та/або комплектності товару, що передбачено розділом II Договору, з відповідача стягується штраф у розмірі 20 % вартості неякісного (некомплектного) Товару.

Посилаючись на те, що відповідачем було здійснено поставку неякісного Лікарського засобу, позивач, керуючись п. 7.3 Договору, нарахував йому штраф у розмірі 20% від вартості неякісного Лікарського засобу в сумі 204 848,00 грн. та звернувся з відповідною претензією про сплату штрафу № 08-10/34 від 07.02.2014 р, яку відповідач залишив без задоволення, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за порушення умов договору щодо якості товару, виходячи з того, що відповідач здійснив заміну товару сумнівної якості, чим фактично визнав неналежне виконання пункту 2.1 договору відповідно до якого гарантував якість товару. З урахуванням зазначеного та враховуючи неможливість встановити чи були серед спірного товару пошкоджені флакони, а також те, що відповідач виконав всі можливі дії з усунення недоліків за власні кошти, будь-яких збитків позивачу не нанесено, судом першої інстанції зменшено розмір штрафу на 75 % та стягнуто з відповідача 51 212,00 грн. штрафу.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду в апеляційному порядку, не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу, та вважає, що в їх задоволенні необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу; якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі і сплата неустойки.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Як зазначалось вище, згідно з пунктом 7.3 Договору підставою для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу є порушення відповідачем як постачальником умов зобов'язання щодо якості та/або комплектності товару.

Таким чином, для застосування до відповідача вказаної відповідальності необхідно довести належними та допустимими доказами факт поставки ним неякісного Лікарського засобу.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 5.5 Договору у разі виявлення товару, якість якого не відповідає вимогам цього Договору або документам, що засвідчують якість, Уповноваженим підприємством складається акт про виявлені дефекти, який є підставою для повернення усієї серії Товару постачальнику.

У пункті 5.6 Договору сторони узгодили, що при виявленні порушення умов цього договору щодо кількості та якості товару Уповноважене підприємство письмово повідомляє замовника протягом двох робочих днів з дня підписання відповідного акту та застосовує санкції згідно з розділом VII цього Договору, надсилає претензію до постачальника.

Виходячи з вищенаведених умов Договору, а саме п. 5.5 та п. 5.6, підтвердженням факту поставки відповідачем неякісного товару має бути акт про виявлені дефекти. Однак, позивачем в підтвердження своїх вимог такого акту не надано, а отже, і не доведено належними доказами того, що поставлені відповідачем Лікарські засоби були неякісними.

Саме по собі здійснення відповідачем з власної ініціативи і за власний рахунок заміни Лікарських засобів, ініційованої їх виробником, не може розглядатись як підтвердження факту неналежного виконання відповідачем умов Договору щодо якості поставленого Товару і як підстава для застосування до відповідача відповідальності згідно з п.7.3. Договору, оскільки партія Лікарського засобу, поставлена відповідачем за видатковою накладною № 511 від 11.11.2013 р., підпала під дію заборони згідно з розпорядженням Держлікслужби України №26088-1.2/2.0/17-13 від 03.12.2013 р., в якому йдеться лише про ймовірність заявленого виробником дефекту на ампулах Лікарського засобу, а не про встановлення факту того, що товар є неякісним.

З огляду на зазначене та враховуючи, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що поставлені відповідачем Лікарські засоби ОНКАСПАР у кількості 56 флаконів (серії F130247А, з терміном придатності до 22.03.2015) за видатковою накладною від 11.11.2013 р. за № 511 містили дефекти (були неналежної якості), колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем умов зобов'язання щодо якості поставленого за Договором Товару, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування до відповідача штрафних санкцій.

За таких обставин, правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в сумі 204 848,00 грн. за порушення умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № 161Т/283/21-24 від 16.10.2013 р. щодо поставки якісного товару, відсутні.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, а висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, тому рішення господарського суду Київської області від 19.08.2014 р. у справі № 911/2403/14 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Міністерства охорони здоров'я України задоволенню не підлягає, а судові витрати по справі, в тому числі за подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на позивача.

Втім, щодо розміру витрат позивача за подачу цієї апеляційної скарги слід зазначити таке.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Загальна сума заявлених майнових вимог становить 204 848,00 грн.

Рішенням суду від 19.08.2014 р. у справі № 911/2403/14 позов задоволено частково на суму 51 212,00 грн., тобто загальна сума майнових вимог, у задоволенні яких відмовлено, становить 153 636,00 грн. (204 848,00 грн. - 51 212,00 грн.).

Так як позивачем рішення суду першої інстанції оскаржено в частині майнових вимог, у задоволенні яких відмовлено, тобто оспорюваною є сума у розмірі 153 636,00 грн., відповідно судовий збір за подання апеляційної скарги мав бути сплачений у розмірі 1536,36 грн.

Позивачем при зверненні до суду з апеляційною скаргою сплачено судовий збір у розмірі 2048,49 грн. (платіжне доручення № 130 від 04.09.2014 р.), що на 512,13 грн. більше за встановлений законодавством розмір.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, судовий збір в сумі 512,13 грн. підлягає поверненню.

Враховуючи, що судовий збір за подачу вказаної апеляційної скарги сплачено Державним українським об'єднанням «Політехмед», яке за умовами укладеного з позивачем договору доручення № 4 від 12.03.2013 р. та довіреності від 29.11.2013 р. є представником останнього з усіх питань, пов'язаних з укладенням, виконання та/або припиненням дії договорів про закупівлю, судовий збір повертається саме Державному українському об'єднанню «Політехмед».

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України на рішення господарського суду Київської області від 19.08.2014 р. у справі № 911/2403/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 19.08.2014 р. у справі № 911/2403/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в позові Міністерства охорони здоров'я України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармадіс» про стягнення 204 848,00 грн. штрафу - відмовити повністю.

4. Повернути Державному українському об'єднанню «Політехмед» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10, ідентифікаційний код 14282255) судовий збір в сумі 512,13 грн. (п'ятсот дванадцять гривень 13 коп.) з Державного бюджету України, сплачений згідно платіжного доручення № 130 від 04.09.2014 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

5. Матеріали справи № 911/2403/14 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді О.О. Хрипун

С.Р. Станік