АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/5775/14 Справа № 175/1306/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Бойко О. М. Доповідач - Глущенко Н.Г. Категорія 47
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2014 року м. Дніпропетровськ
26 листопада 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Осіяна О.М., Пищиди М.М.
за участю секретаря - Біленької О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Дніпропетровської районної державної адміністрації, треті особи - Управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, Садівниче товариство «Крона», про скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Дніпропетровської районної державної адміністрації про скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, який позивачем було уточнено в лютому 2014 року / т. 1 а. с. 2-5, т. 2 а. с. 10-11 /.
В обґрунтування свої позовних вимог ОСОБА_3 посилався на те, що він є членом Садівничого товариства «Крона» (код 24604317), яке було створено у 1986 році Інститутом технічної механіки НАН і НКА України, і користувачем земельної ділянки НОМЕР_3 площею 0,04 га та ? частини земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,04 га, за які сплачував усі необхідні платежі, у тому числі й членські внески.
Земельну ділянку НОМЕР_1 (1/2 її частини) він отримав у 1992 році, у зв'язку з розширенням території садівничого товариства, коли за його клопотанням адміністрацією Інституту та профспілковим комітетом йому, як члену СТ «Крона», було додатково виділено ? частину ділянки НОМЕР_1 на новій території №2 для розширення ділянки на території №1, яку позивач уже мав.
Вказану ділянку ОСОБА_3 обробляє та займається садівництвом починаючи з 1992 року і по теперішній час.
У березні 2012 року ОСОБА_3 від голови правління СТ«Крона» дізнався, що згідно відповіді на офіційний запит голови товариства, ряд ділянок, у тому числі і ділянка позивача НОМЕР_1, вже приватизована і на неї 19.02.2009 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №928158 на ім'я ОСОБА_2, на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №629-р від 22.12.2008 року. ОСОБА_2 отримав у власність земельну ділянку НОМЕР_2 загальною площею 0,12 га, яка складається з двох земельних ділянок: НОМЕР_1 ( площею 0,08 га) та НОМЕР_2 (площею 0,04 га).
Позивач вважає, що новоствореній земельній ділянці (загальною площею 0,12 га), з відступом від чинного генерального плану СТ «Крона», колишнім керівництвом товариства, був наданий НОМЕР_2 та виданий первинний пакет документів для приватизації цієї земельної ділянки ОСОБА_2, а потім на підставі розпорядження голови Дніпропетровської райдержадміністрації від 07.11.2008 року № 4610-р було видано останньому Державний акт на право приватної власності на землю.
Про ці, як вважає позивач незаконні дії, йому стало відомо з документу «Графічні та семантичні дані Державного земельного кадастру Дніпропетровської області», які були надані СТ «Крона» на його запит, згідно з яким відомості про ділянку НОМЕР_1 відсутні, але з листа профспілкового комітету Інституту технічної механіки НАНУ і НКАУ від 17.07.2008 року № 16 / т. 1 а. с. 17 /, фрагменту генерального плану /т. 1 а. с.86/ та генерального плану від 24.09.2012 року / т. 1 а. с. 30 / вбачається, що ділянка НОМЕР_1 (площею 0,08 га) існує та її власниками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (по 0,04 га за кожним).
Позивач вважає, що він є єдиним користувачем з 1992 року спірної земельної ділянки НОМЕР_1 і має на неї право, тоді як ОСОБА_2 ніколи не користувався нею, він навіть не мав ніякого майна в садівничому товаристві і садівництвом чи городництвом не займався.
При вище зазначених обставинах позивач вважає, що Державний акт про право власності на земельну ділянку виданий і отриманий ОСОБА_2 з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема ст. ст. 116,118 ЗК України
За таких обставин, в силу ст. ст. 12, 55-57, 116, 118 ЗК України, позивач ОСОБА_3 просив суд скасувати Розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №6295-р від 22.12.2008 року про передачу земельної ділянки НОМЕР_2 у власність ОСОБА_2 та визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 виданий на ім'я ОСОБА_2 в СТ «Крона» на території Новоолександрівської сільської ради та скасувати його реєстрацію / т. 1 а. с. 2-5, т. 2 а. с. 10-11 /.
Відповідачі проти позовних вимог заперечували.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15.05.2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково.
Суд скасував розпорядження голови районної державної адміністрації № 6295-р від 22.12.2008 року про передачу земельної ділянки НОМЕР_2 (загальною площею 0,1168 га, розташованої в Садівничому товаристві «Крона» на території Новоолександрівської сільської ради, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області) ОСОБА_2 для ведення садівництва у власність .
Суд визнав недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №928158, виданий на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку НОМЕР_2, загальною площею 0,1168 га, розташованої в Садівничому товаристві «Крона» на території Новоолександрівської сільської ради, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, кадастровий №1221486200011370298.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Також, вирішено питання щодо стягнення судових витрат по справі /т. 2 а. с. 72-74/.
Ухвалою цього ж суду від 26.09.2014 року виправлено описки в рішенні від 15.05.2014 року / т. 2 а. с. 178 /.
З таким рішенням суду від 15.05.2014 року не погодився відповідач ОСОБА_2 і звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову позивачу в його позовних вимогах в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду, є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права / т. 2 а. с. 81-89 /.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_3 в його позовних вимогах на підставі ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не мав підстав звертатися до Новоолександрівської сільської ради з проханням щодо приватизації земельної ділянки, оскільки частина земельної ділянки НОМЕР_2 не перебувала в його користуванні, а була в користуванні ОСОБА_3 Крім того, суд прийшов до висновку, що під час приватизації земельної ділянки відповідачем ОСОБА_2 відбулося збільшення його земельної ділянки за рахунок ділянки НОМЕР_1, що була у користуванні ОСОБА_3, а тому державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 виданий з порушенням норм чинного законодавства, як і саме рішення голови райдержадміністрації про передачу відповідачу землі у власність.
Проте, з такими висновками суду погодитись не можна оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_3 з 1986 року є членом Садівничого товариства «Крона» (ідентифікаційний код 24604317 - т.2 а. с. 215-218), що було створене в 1986 року при Інституті технічної механіки НАН і НАК України, якому згідно Державного акту на право постійного користування землею від 09.12.1997 року було передано в користування земельну ділянку в розмірі 29,3 га і вона була поділена на земельні ділянки в межах 0,04га та передана в користування членам цього садівничого товариства серед яких і позивач ОСОБА_3, що отримав ділянку № 73 площею 0,04 га / т. 1 а. с.17-25,158-163,191 /.
Потім, в 1992 році, у зв'язку зі змінами в законодавстві України щодо можливості надання земельних ділянок в садівничих товариствах в межах 0,08 га, СТ «Крона» було передано в користування ще одна земельна ділянка площею 6 га, яка була розподілена на земельні ділянки та передана в користування членам товариства, як додаткова площа для досягнення загальної площі 0,08 га. Позивач ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали кожний по 400 кв. м. земельної ділянки НОМЕР_1 на новій території товариства / т. 1 а. с. 20 /, а відповідач ОСОБА_2 в списках на отримання земельної ділянки в користування не значиться.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач ОСОБА_2 був і є членом Садівничого товариства «Крона» (ідентифікаційний код 24604317, керівник Кулик А.Д.).
В матеріалах справи, в томі 1 на а. с. 66-67 , знаходиться копія членської книжки садівничого товариства від 09.04.2007 року, згідно якої ОСОБА_2 є членом Обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Крона» (далі ОК «СТ»Крона») і факт його знаходження в членах ОК «СТ»Крона» підтвердили в суді його представники, але ОК «СТ»Крона» до участі у справі не залучене , тоді як СТ «Крона» є третьою особою по справі.
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців значиться зареєстрованим Обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Крона» (ідентифікаційний код 237383067, керівник Прудченко В.О.) / т. 2 а. с. 219-222 /.
Отже, суд першої інстанції не встановив членом якого садівничого товариства є ОСОБА_2 та членом якого садівничого товариства він був на момент вирішення питань щодо передачі йому у власність спірної земельної ділянки та отримання 19.02.2009 року Державного акту на право власності на земельну ділянку в СТ «Крона», як і не встановив чи виділялась ОСОБА_7 в одному з цих садівничих товариств земельна ділянка, зокрема спірна (якщо так то в якому товаристві, коли і на підставі якого рішення), що є важливим для прийняття правильного та обґрунтованого рішення по справі.
Суд першої інстанції не встановив, яке товариство давало згоду на передачу відповідачу у власність в 2008 році земельної ділянки, тобто СТ «Крона» (ідентифікаційний код 24604317) чи ОК «СТ»Крона» (ідентифікаційний код 237383067).
Не було встановлено судом першої інстанції чи передавалась в користування ОК «СТ»Крона» (ідентифікаційний код 237383067) спірна земельна ділянка, якщо так то коли і на підставі яких рішень (документів).
Згідно розпорядження голови Дніпропетровської райдержадміністрації від 07.11.2008 року № 4610-р відповідачу ОСОБА_2 був наданий дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку НОМЕР_4 площею 0,1168 га у власність для ведення садівництва за рахунок земель садового товариства «Крона» за межами населеного пункту на території Новоолександрівської сільської ради / т. 1 а. с. 62 /, а розпорядженням голови Дніпропетровської райдержадміністрації від 22.12.2008 року № 6295-р ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку НОМЕР_2 , але вже за рахунок земель ОК «СТ»Крона» / т. 1 а. с. 65 /. Ці протиріччя судом першої інстанції не усунені, як і не витребувані документи на підставі яких приймалися ці розпорядження головою райдержадміністрації.
Судом першої інстанції не встановлено чи є тотожною земельна ділянка НОМЕР_1 (на яку претендує позивач) земельній ділянці НОМЕР_2 (власником якої згідно Держакту від 19.02.2009 року є ОСОБА_2).
Не встановлено судом і кому були виділені в користування СТ «Крона» земельні ділянки НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_4 після передачі цьому товариству в 1992 році додаткових 6 га землі, якщо ці ділянки були передані в користування (власність) членам товариства, то чи були вони вилучені у них у встановленому законом порядку. Суд першої інстанції повинен був з'ясувати ці питання та вирішити питання щодо залучення їх до участі у справі в порядку ст. 33 ЦПК України, що так і не було вирішене судом.
Виходячи з вище наведеного та приймаючи до уваги ту обставину, що до участі у справі не було залучено ОК «СТ»Крона» та ймовірні користувачі (власники) земельних ділянок НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_4 , а прийняте судом рішення від 15.05.2013 року стосується їх прав, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду від 15.05.2013 року не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_3 в його позовних вимогах .
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2014 року - скасувати.
Відмовити ОСОБА_3 в його позовних вимогах до ОСОБА_2, Дніпропетровської районної державної адміністрації про скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
СУДДІ :
Суд | Апеляційний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2014 |
Оприлюднено | 04.12.2014 |
Номер документу | 41656016 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Дніпропетровської області
Глущенко Н. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні