Рішення

від 27.11.2014 по справі 130/3214/14-ц

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/1170/2014

130/3214/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2014 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі: секретаря Буга Р.М.,

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з цим позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що 20.05.2002 року він уклав шлюб з відповідачем ОСОБА_2 та перебував з нею у шлюбі до 2008 року, після чого вони розлучилися. Від цього шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Тиврівського районного суду від 03.06.2008 року з нього на користь відповідача було стягнуто аліменти на утримання сина та дочки в твердій грошовій сумі по 250 гривень на кожну дитину. Рішенням Тиврівського районного суду від 24.09.2012 року змінено розмір аліментів, присуджених рішенням Тиврівського районного суду від 03.06.2008 року і стягнуто аліменти на користь відповідача на утримання двох дітей в твердій грошовій сумі по 550 гривень на кожну дитину. Загальний розмір аліментів, які з нього стягнуто на користь відповідача становить 1100 гривень.

В даний час змінилася ситуація: він має постійне місце роботи, отже його дохід є регулярним. Він працює будівельником в ТОВ «Центр послуг», його сукупний дохід становить 1270 гривень, а сума до виплат становить 1112,94 гривень. Хоча він має невеликий дохід, але він є регулярним, що виключає стягнення аліментів в твердій грошовій сумі.

Крім того, у нього змінився сімейний стан. 26.09.2012 року він уклав шлюб з ОСОБА_8. Від цього шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_9, який має вроджену ваду з діагнозом - дефект м'якого та твердого піднебіння, є дитиною-інвалідом, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії при ВОДКЛ від 26.09.2013 року і призводить до додаткових витрат на лікування. Хоча він з відповідачем, ОСОБА_3 спільно не проживають, він добровільно надає їй допомогу на лікування сина. Незважаючи на це вона звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання сина. Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09.01.2014 року з нього на користь дружини ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, стягнуто аліменти в розмірі 700 гривень щомісячно, починаючи з 21.11.2013 року.

Враховуючи те, що розмір аліментів на користь двох відповідачів на утримання трьох дітей становить 1800 гривень щомісячно, а його заробітна плата становить лише 1112,94 гривень, що призводить до порушення його права, тому він змушений звернутися до суду за захистом права. Він вважає, що може виплачувати відповідачам на утримання трьох дітей лише 50 % щомісячного доходу.

Просив зменшити розмір аліментів стягнутих рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 24.09.2012 року, стягнувши з нього на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку, а також на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти в розмірі 1/6 частини зі всіх доходів щомісячно, до виповнення повноліттям дітям.

У судовому засіданні представник позивача, якого підтримав позивач, усно уточнив позовні вимоги в частині зменшення розміру аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_3, а саме просив зазначити в рішенні суду, що вони стягуються з позивача на користь відповідача за рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09.01.2014.

25.11.2014 року від ОСОБА_2 надійшли заперечення проти позову ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів на її користь на утримання доньки - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, так як рішенням Тиврівського районного суду від 24.09.2012 року було змінено розмір аліментів і присуджено стягувати з ОСОБА_1 на її користь аліменти в розмірі 550 гривень щомісячно на утримання дітей. Даний розмір аліментів є меншим половини прожиткового мінімуму на одну дитину визначеного Законом України «Про державний бюджет» у розмірі 1286 гривень на місяць на одну дитину старше 6 років. Донька, ОСОБА_9 важко хворіє на амбліопію високого ступеню лівого ока з неправильною фіксацією лівого ока, складний гіперметропічний астигматизм, синдром Стюрж-Вебера, вроджений неврит лицьового нерва зліва, рубцеві зміни вік, шкіри лоба, вона дитина інвалід, що підтверджується медичним висновком від 21.06.2012 року інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова, рішенням № 20 ЛКК при ВОДКЛ від 12.05.2011 року, формою індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда № 98 від 12.03.2014 року та посвідченням дитини-інваліда. Вона витрачає багато коштів на лікування та оздоровлення дитини. Батько дитини працездатний, він в змозі виконувати батьківський обов'язок щодо утримання дітей та має можливість сплачувати аліменти на їх утримання в розмірі 550 гривень щомісячно на кожну дитину. ОСОБА_1 в своїй позовній заяві наголошує на те, що він має постійне місце роботи, отже дохід його є регулярним і складає 1112,94 грн. на місяць. Але відповідно до довідки ТОВ «Центр послуг» він працює на посаді «опоряджувальник будівельний» з 01.09.2014 року. Дохід за два з половиною місяці неможливо вважати стабільним та постійним. Крім того, наявність роботи не є підставою для того, щоб стягувати з нього аліменти в процентному відношенні. Враховуючи його заробітну плату, яка вказана в довідці про доходи ТОВ «Центр послуг» в сумі 1112,94 грн. і вимоги позивача, вказані в позовній заяві, то виходить, що позивач згоден сплачувати 370,98 грн. щомісячно на утримання двох дітей. Дана сума аліментів, враховуючи різкий зріст цін та інфляцію є занадто малою. Просить врахувати, що інститут аліментів створений і розрахований для того, щоб захищати інтереси дитини. Також наголошує на тому, що позивач вже звертався до Тиврівського районного суду з позовом до неї про зміну розміру аліментів, де вказував та посилався на ті ж самі підстави та обставини, які зазначені в даному позові. Рішенням Тиврівського районного суду від 20.02.2012 року йому було відмовлено в задоволенні його позову(а.с.34-36).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, зменшити розмір аліментів на утримання дітей. Суду пояснив, що до 01.09.2014 року сплачував аліменти, займався тимчасовим заробітком, також кошти для оплати аліментів брав у мами (пенсіонерки). В місяць, до влаштування на роботу, сплачував на двох дітей ОСОБА_2 600 гривень щомісяця, або по 300 гривень двічі на місяць. На даний час проживає у АДРЕСА_1, разом з матір'ю. З дітьми від першого шлюбу не бачиться, не спілкується з ними, їх здоров'ям не цікавиться, у вихованні участі не бере, звинувачує в цьому відповідача. Розуміє, що в разі зміни розміру аліментів, діти не зможуть бути у повній мірі забезпеченими. Має заборгованість по аліментам в розмірі більше 10000 грн..

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнала з підстав, зазначених нею в письмових запереченнях. Додатково повідомила, що їй, як матері одиначці одній матеріально важко утримувати двох дітей, їй постійно потрібно кошти на лікувати дитини-інваліда, оренду квартири, так як свого житла вона не має. Крім того, їй потрібно купувати харчі, продукти побуту та гігієни, забезпечувати на належному рівні навчання та дозвілля дітей. Батько ОСОБА_1 не цікавиться життям дітей, навіть коли діти хотіли з ним побачитися, він усіляко уникав з ним спілкування. Він не допомагає їй, а ні фінансово, так як має заборгованість по аліментам, а ні фізично. Правда дав кошти на операцію дочки ОСОБА_6 в рахунок сплати аліментів. У позивача є 1/3 частини квартири, але у зв'язку з боргом по аліментах, його частину квартири мати переписала на його рідного брата, для того, щоб державний виконавець не арештував її. Відповідач ОСОБА_2 стверджує, що позивач ОСОБА_1 проживає разом з другою дружиною ОСОБА_3, на користь якої були стягнуті аліменти на утримання сина, для того що б зменшити розмір аліментів на утримання її дітей.

Представник відповідача ОСОБА_2 повідомив, що відповідно до довідок розрахунків оплати аліментів, позивач має заборгованість по аліментах на користь ОСОБА_2, яка складає: 8192,55 грн. та 16 100 грн., в сумі - 24 292,55 грн., тобто позивач не повністю сплачував аліменти, і це є підтвердженням того, що позивач не сплачує аліменти стабільно та постійно. Крім того 12.11.2014 року судовим виконавцем Тиврівського району Топольницьким А.Й. було зроблено запит про перелік джерел доходів позивача, пізніше була надана відповідь, згідно довідника ознак доходів фізичних осіб, позивач отримує заробітну плату по формі 101 (заробітна плата) та 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), з чого виходить, що позивач приховує від суду ще одне місце його роботи.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти задоволення позову, а також суду пояснила, що позивач до дитини приходить, бачиться з сином, допомагає їй, синові потрібно зробити операцію, тому що він не розмовляє, у нього вроджена вада. Вона зараз ще перебуває у зареєстрованому шлюбі з позивачем, але з листопада 2013 року разом з ним не проживає. Позов про розірвання шлюбу вона до суду не подавала. На даний час вона проживає сама, має підсобне господарство, а також її грошові доходи в місяць складають - 1100 грн., крім аліментів, чого їй достатньо для утримання себе та сина. Позивач їй пообіцяв допомогти з запланованою операцією сина, підстав йому не вірити у неї немає, а тому позов визнає.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, він був розірваний із відповідачем 18.07.2008 року, актовий запис №89 (а.с.42), від якого у них народилося двоє дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.44) та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.43), батьком яких є позивач по справі (платник аліментів) ОСОБА_1, матір'ю - відповідач (стягувач аліментів) ОСОБА_2.

Відповідно до рішення Тиврівського районного суду від 24.09.2012 року змінено розмір аліментів, присуджених рішенням Тиврівського районного суду від 03.06.2008 року і стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох дітей ( ОСОБА_6 та ОСОБА_7) в твердій грошовій сумі по 550 гривень щомісячно на кожну дитину (а.с.37-38). Позивач на час винесення даного рішення офіційно не працював, але займався самостійним заробітком, від якого мав відповідний дохід, що надавав йому можливість сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі 550 грн., що було визнано позивачем.

Позивач звернувся до Тиврівського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, але згідно рішенням Тиврівського районного суду від 20.02.2012 року йому було відмовлено в задоволенні його позову (а.с.10, 39).

Відповідно до медичного висновку від 21.06.2012 року інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова (а.с.47), рішення № 20 ЛКК при ВОДКЛ від 12.05.2011 року (а.с.48), форми індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда № 98 від 12.03.2014 року (а.с.49, 50), посвідчення дитини-інваліда (а.с.46) - донька ОСОБА_9 важко хворіє на амбліопію високого ступеню лівого ока з неправильною фіксацією лівого ока, складний гіперметропічний астигматизм, синдром Стюрж-Вебера, вроджений неврит лицьового нерва зліва, рубцеві зміни вік, шкіри лоба, вона дитина інвалід.

Відповідно до свідоцтва про одруження ОСОБА_1 уклав вдруге шлюб з ОСОБА_3 26.09.2012 року, актовий запис № 02 (а.с.7), від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_9 (а.с.8), батьком якого записаний у свідоцтві позивач по справі ОСОБА_1.

Відповідно до рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09.01.2014 року з позивача на користь дружини ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, стягнуто аліменти в розмірі 700 гривень щомісячно, починаючи з 21.11.2013 року (а.с.12). Відповідно до рішення лікарсько-консультативної комісії при ВОДКЛ від 26.09.2013 року, син має вроджену ваду з діагнозом - дефект м'якого та твердого піднебіння, є дитиною-інвалідом (а.с.13-15).

Відповідно до довідки про доходи від 13.10.2014 за № 14, яка видана ОСОБА_1, вбачається, що він працює в Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр послуг» з 01.09.2014 року, на даний момент займає посаду опоряджувальник будівельний. Дохід за період з 01.09.2014 по 30.09.2014 склав - 1 270 гривень (а.с.9).

Відповідно до розрахунків заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню №36673146, позивач ОСОБА_1 має заборгованість по аліментах перед ОСОБА_2 на сумі 8192,55 грн. (а.с.58) та згідно виконавчого листа № 2-387 має заборгованість на суму 16100 грн. (а.с.59-60), позивач має заборгованість по аліментах на користь ОСОБА_2, яка в загальній сумі складає - 24292,55 грн., тобто позивач не повністю сплачує аліменти.

Згідно відповіді № НОМЕР_1 від 13.11.2014 року на запит № 8169639 від 12.11.2014 року до Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб, яка видана щодо ОСОБА_1, відповідно до якої позивач отримує дохід за двома формами за № 101 та № 102 (а.с.61), де № 101 - це доходи у вигляді заробітної плати, нараховані(виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору(контракту), а № 102 - це сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору(а.с.62).

Вищевказані правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.

Згідно з ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно з ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону; якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини

відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни його матеріального стану або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 позов визнала і її визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позов в частині зменшення розміру стягнених аліментів на її користь на утримання сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, та стягнення їх в розмірі 1/6 частини зі всіх доходів ОСОБА_1, щомісячно, підлягає задоволенню.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» розмір прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років становить 1286 грн. на місяць.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 за станом здоров'я - здоровий, розмір аліментів, що стягуються з нього на утримання двох дітей на користь ОСОБА_2, менший прожиткового мінімуму на одну дитину в 2014 році, його старша дочка ОСОБА_6 являється інвалідом з дитинства, також враховуючи, що він з вересня 2014 року влаштувався на постійне місце роботи, тобто його матеріальне становище після стягнення з нього аліментів фактично покращилось, також згідно відомостей податкової служби він працює за тимчасовими угодами, а тому підстав, передбачених ч. 1 ст. 192 СК України для зменшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання двох неповнолітніх дітей, немає.

Суд при вирішенні даної справи, крім вищевказаних спеціальних норм, також враховує загальні засади цивільного законодавства (ст. 3 ЦК України) щодо справедливості, добросовісності та розумності з врахуванням прав та інтересів сторін та заінтересованих осіб.

Судові витрати слід стягнути у відповідності до ст. 88 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.182, 184, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 158, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 220 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, стягнутий рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 09.01.2014, що стягуються з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН № НОМЕР_2, працюючого в ТОВ «Центр послуг» опоряджувальник будівельний (код №37187109), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_3, на утримання сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, та стягнути їх в розмірі 1/6 частки від його доху, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Попередній виконавчий лист по справі № 130/3526/13-ц (провадження № 2/130/33/2014), виданий Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за рішенням від 09.01.2014 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, в розмірі 700 (сімсот) грн. щомісячно, починаючи з 21.11.2013 до ІНФОРМАЦІЯ_8 - відкликати без подальшого виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.

Головуючий А.М. Заярний