Рішення

від 01.12.2014 по справі 310/8315/14-ц

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/8315/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

01 грудня 2014 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Пустовіт З.П.

при секретарі: Гоноболіній О.І.

з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Шкульової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства „Молжитлобуд" про стягнення середнього заробітку за час розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у жовтні 2014 року звернувся до Бердянського міськрайонного суду з позовом до Приватного підприємства „Молжитлобуд" (далі ПП „Молжитлобуд" ), в якому просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.02.2014 року по день фактичного розрахунку, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати 92 грн.09 коп. В обґрунтування позову зазначив, що наказом №6 від 31.01.2011 року він був прийнятий на роботу до відповідача муляром 2 розряду, звільнився за власним бажанням за ст.38 КЗпП України згідно наказу №79 від 21.08.2012 року. На час звільнення з підприємства склалася заборгованість по заробітній платі та інших сум. Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12.07.2013 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 05.11.2013 року, з відповідача на його користь була стягнута допомога з тимчасової непрацездатності за період з 21.11.2011 року по 22.02.2012 року в розмірі 5092,08 грн., середній заробіток за час виконання нижче оплачуваної роботи з 29.03.2012 року по 21.08.2012 року в розмірі 5600,69 грн., середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні з 22.08.2012 року по 12.07.2013 року в розмірі 20905,13 грн., а також моральна шкода в розмірі 2500,00 грн. Крім цього, рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06.02.2014 року з відповідача було стягнуто на його користь середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні з 13.07.2013 року по 06.02.2014 року, яке ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25.06.2014 року також залишено було без змін. Незважаючи на прийняті судом рішення, які набрали законної сили, відповідач і на теперішній час не бажає виконувати рішення суду та сплатити заборгованість по заробітній платі, яку він повинен був отримати при звільненні. Вважає, що середній заробіток повинен розраховуватися з моменту прийняття рішення Бердянським міськрайонним судом від 06.02.2014 року до моменту прийняття рішення за цим позовом, виходячи із розміру середньоденної заробітної плати, яка відповідно до рішення суду від 12.07.2013 року , складає 92,09 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позов із зазначених у ньому підстав, просив задовольнити. При цьому надав суду розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, виконаний власноруч, згідно якого з відповідача на його користь підлягає стягненню 18971,17 грн. за 9 місяців 17 днів затримки розрахунку при звільненні за період з 07.02.2014 року по 01.12.2014 року.

Представник відповідача за довіреністю Шкульова Л.С. заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що ПП „Молжитлобуд" до Верхового Суду України подало заяву про перегляд рішення суду, проте ухвали про прийняття до провадження відповідач не отримував. Крім цього, на її переконання, судом неправильно було визначено середньоденну заробітну плату позивача: вона повинна бути в розмірі 21,70 грн., а не 92,09 грн., оскільки позивача було переведено на неповний робочий день за його заявою у зв'язку з сімейними обставинами, а не за станом здоров'я. Крім цього, із суми середнього заробітку повинні відраховуватися суми прибуткового податку та інших платежів до Пенсійного фонду. Просила відмовити в позові.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для його часткового задоволення.

Судом встановлено, що позивач працював на ПП „Молжитлобуд" каменярем 2 розряду в період з 01.02.2011 року по 21.08.2012 року, звільнився з роботи згідно ст.38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки, копією наказу №6 від 31.01.2011 року.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12.07.2013 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 05.11.2013 року, з відповідача на користь ОСОБА_1 була стягнута допомога з тимчасової непрацездатності за період з 21.11.2011 року по 22.02.2012 року в розмірі 5092,08 грн., середній заробіток за час виконання нижче оплачуваної роботи з 29.03.2012 року по 21.08.2012 року в розмірі 5600,69 грн., середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні з 22.08.2012 року по 12.07.2013 року в розмірі 20905,13 грн., а також моральна шкода в розмірі 2500,00 грн. Крім цього, рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06.02.2014 року з відповідача було стягнуто на його користь середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні з 13.07.2013 року по 06..02.2014 року, яке ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25.06.2014 року залишено було без змін, що підтверджується копіями цих рішень.

Судом встановлено, підтверджено листом відділу ДВС Бердянського МРУЮ Запорізької області №49449 від 27.11.2014 року та не заперечувалося і представником відповідача, що станом на день розгляду цієї справи сума заборгованості ще не погашена.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" дані роз'яснення про те, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Суд вважає, що ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із належних працівникові при звільненні сум, при його невиконанні не звільняє роботодавця від відповідальності згідно зі ст. 117 КЗпП України.

Таке роз'яснення цієї норми права, крім наведеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, навів і Конституційний суд України у своєму рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, де дано офіційне тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу.

Враховуючи, що остаточний розрахунок належних позивачеві при звільненні сум не проведений до теперішнього часу, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.02.2014 року по день фактичного розрахунку підлягають частковому задоволенню, а саме: по день винесення рішення у цій справі по 01.12.2014 року в розмірі 18879,08 грн. за 9 місяців 16 днів затримки розрахунку при звільненні, виходячи із середньомісячної та середньоденної заробітної плати, відповідно 1933,96 грн. та 92,09 грн., зазначених в рішенні Бердянського міськрайонного суду від 12 липня 2013 року: (1933,96 х 9 + 16 х 92,09 = 18879,08), з якої потрібно відрахувати податок на прибуток та інші обов'язкові платежі. Суд звертає увагу при цьому, що позивач помилково навів розрахунок за 9 місяців і 17 днів затримки, замість 9 місяців 16 днів затримки.

Підстав для зменшення розміру стягуваного середнього заробітку у суду немає, оскільки рішення Бердянського міськрайонного суду від 12 липня 2013 року у справі , де йшов спір з приводу належних ОСОБА_1 при звільненні сум, було залишено без змін апеляційним судом Запорізької області.

Заперечення представника відповідача стосовно того, що судом неправильно розраховано середньоденну заробітну плату позивача в розмірі 92,09 грн. замість 21,70 грн. згідно наданої ПП «Молжитлобуд» копії довідки №70 від 05.09.2012 року, не заслуговують на увагу, оскільки ці заперечення вже були предметом розгляду в апеляційній інстанції за апеляційною скаргою відповідача на рішення Бердянського міськрайонного суду від 12 липня 2013 року, що підтвердила в судовому засіданні представник відповідача Шкульова Л.С.

Крім цього, суд не може прийняти до уваги надану відповідачем копію зазначеної довідки, оскільки з рішення Бердянського міськрайонного суду від 12.07.2013 року вбачається, що суд відповідно до положень ст.ст153, 170 КЗпП України стягнув з відповідача на користь позивача середній заробіток за час виконання нижче оплачуваної роботи з 29.03.2012 року по 21.08.2012 року, тобто по день звільнення ОСОБА_1, а тому середньомісячна заробітна плата й, відповідно, і середньоденна заробітна плата не може бути нижчою, ніж зазначена в рішенні суду, яке набрало законної сили.

Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову і стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07 лютого 2014 року по 01 грудня 2014 року в сумі 18879,08 грн.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 243,60 грн., оскільки позивач звільнений від його сплати при поданні позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 57-60, 61, 62, 64, 88, 212-215 ЦПК України, ст.117 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Молжитлобуд" (код ЄДРПОУ 32080202, м.Бердянськ, вул. Мазіна, 65/97) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07 лютого 2014 року по 01 грудня 2014 року в сумі 18879 (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) гривні 08 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Виплату середньої заробітної плати провести за вирахуванням з цієї суми податку на прибуток та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Приватного підприємства „Молжитлобуд" в дохід держави судовий збір в сумі 243,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: З. П. Пустовіт