Рішення

від 28.11.2014 по справі 447/3047/14-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/447/1084/14 Справа № 447/3047/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

28.11.2014 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого -судді Карбовнік І. М.

з участю секретаря Данидів О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство - Розліт" про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку ,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 23.11.2006р. по 01.04.2013р. він працював у ТзОВ «Науково-виробниче підприємство - Розліт». 01.04.2013р. був звільнений з роботи із вказаного товариства за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП.

Починаючи з 2011 року відповідач виплачував йому заробітну плату нерегулярно. Внаслідок цього станом на 01.04.2013р. ТзОВ «НВП - Розліт»1 заборгувало йому нараховану але не виплачену заробітну плату та компенсацію за невикористану щорічну відпустку на загальну суму 7 306.76 грн., в тому числі заробітну плату: за липень 2012 року -1 271,28 грн., за серпень 2012 року - 601,76 грн., за вересень 2012 року - 598,34 грн., за жовтень 2012 року - 598,34 грн., за листопад 2012 року - 598,34 грн., за грудень 2012 року -603,92 грн., за січень 2013 року - 607,34 грн., за лютий 2013 .року - 606,84 грн., за березень 2013 року - 596,07 грн.; заробітну плату та компенсацію за невикористану щорічну відпустку за квітень 2013 року - 1 224,53 грн.

При звільненні з роботи зазначені суми заборгованості керівництво відповідача виплатити йому відмовилось з причин відсутності грошових коштів.

Його подальші неодноразові усні та письмові звернення до відповідача щодо погашення заборгованості та видачі довідки про розмір заробітної плати були залишені відповідачем без належного реагування, а тому просив стягнути заборгованість по заробітній платі за період з липня 2012 року по квітень 2013 року та компенсацію за невикористану щорічну відпустку в сумі 7 306 (сім тисяч триста шість) гривень 76 копійок та середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 11 246 (одинадцять тисяч двісті сорок шість) гривень 18 копійок.

В судовому засідання представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та просив такі задоволити.

Представник відповідача в судові засідання повторно не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку. Оскільки конверти з повідомленням про день, час та місце розгляду справи були повернуті в суд за закінченням терміну зберігання, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до ст.224 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності представник відповідача на підставі наявних у справі доказів, проти чого представник позивача не заперечує.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Науково-виробниче підприємство - Розліт» з 23.11.2006р. по 01.04.2013р., про що свідчать відповідні записи в трудовій книжці позивача. Звільнений за наказом від 01.04.2013р року на підставі ст.38 КЗпП України.

В силу положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», повні та достовірні відомості про розмір нарахованої ОСОБА_1 ТзОВ «НВП - Розліт» заробітної плати містяться в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, що являє собою організаційно-технічну систему, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб ( п. 1 ч. 1 ст. 1 зазначеного закону).

Згідно виписки про Індивідуальні відомості про застраховану особу із вказаного державного реєстру, ТзОВ «НВП - Розліт» (код ЄДРПОУ 33525068) протягом липня 2012р. - квітня 2013р. нараховано ОСОБА_1 заробітну плату на зальну суму 7 306,76 грн., а саме за липень 2012 року - 1 271,28 грн., за серпень 2012 року - 601,76 грп., за вересень 2012 року - 598,34 грн., за жовтень 2012 року - 598,34 грн., за листопад 2012 року - 598,34 грн., за грудень 2012 року - 603,92 грн., за січень 2013 року 607,34 гри., за лютий 2013 року - 606,84 грн., за березень 2013 року - 596,07 грн., за квітень 2013 року -1 224,53 грн.

Як вбачається із змісту таблиці 4 зазначеної виписки (дані за 2012р., стрічка 4) та таблиці 5 (2013р., стрічка 6, вказано код ЄДРПОУ ТзОВ «НВП - Розліт») страхові внески із нарахованої заробітної плати в зазначений період роботодавцем не були сплачені та для нарахування пенсії не враховуватимуться (стрічка 6 таблиці 4 та стрічка 8 таблиці 5).

При цьому, згідно абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники (роботодавці) під час кожної виплати заробітної плати (доходу), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Оскільки в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату відповідачем страхових внесків за вказаний період, які в силу вимог закону сплачуються в момент виплати заробітної плати представленою позивачем випискою з державного реєстру підтверджується наявність нарахованої але невиплаченої відповідачем ОСОБА_1 заробітної плати. Окрім цього, добровільна подача ТзОВ «НВП - Розліт» зазначених даних до державного реєстру беззастережно підтверджує факт нарахування відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України (КЗпП України), трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.

Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, «право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом» .

У відповідності до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не, пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника чи уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» визначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У відповідності до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13, при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

Положеннями п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.4995 рокуа№ 100 (надалі - «Порядок»), встановлено, що у всіх інших випадках, не пов'язаних з обчисленням середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки, збереження середньої заробітної плати і середньомісячна, заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Оскільки відповідач неправомірно не виплатив нараховану ОСОБА_1 заробітну плату в день звільнення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 11 246,18 грн., згідно доданого позивачем розрахунку.

Кожна сторона , відповідно до ст.60 ЦПК України, зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін виникає спір.

Враховуючи вищенаведене, у зв'язку з невиплатою з вини відповідача при звільненні ОСОБА_1 всіх сум, що належали йому на день звільнення, підприємство повинне виплатити позивачу заборгованість по заробітній платі за період з липня 2012 року по квітень 2013 року та компенсацію за невикористану щорічну відпустку в сумі 7 306 (сім тисяч триста шість) гривень 76 копійок та середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 11 246 (одинадцять тисяч двісті сорок шість) гривень 18 копійок.

За умовами ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні від сплати судового збору звільнений законом. Таким чином з відповідача потрібно стягнути 243,60 грн. судового збору в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 208, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 115, 116, 117 КЗпП України суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Пауково-виробниче підприємство - Розліт» (юридична адреса: 81652, Львівська область, місто Новий Розділ, вулиця Гірнича, будинок 2; код ЄДРПОУ 33525068) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі за період з липня 2012 року по квітень 2013 року та компенсацію за невикористану щорічну відпустку в сумі 7 306 (сім тисяч триста шість) гривень 76 копійок та середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 11 246 (одинадцять тисяч двісті сорок шість) гривень 18 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пауково-виробниче підприємство - Розліт» (юридична адреса: 81652, Львівська область, місто Новий Розділ, вулиця Гірнича, будинок 2; код ЄДРПОУ 33525068) в користь держави 243 (двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Для відповідача рішення може бути переглянуте районним судом за його заявою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення можна оскаржити через районний суд до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів.

Суддя : Карбовнік І. М.