Рішення

від 09.07.2009 по справі 12/25-д

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/25-Д

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" липня 2009 р.                                                     Справа № 12/25-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Сікорської Н.А.

                         судді  

за участю представників сторін

від первісного позивача Сухова В.М. (довіреність №6 від 08.01.09)

від первісного  відповідача Товстокор Ю.А. (директор)

Розглянув справу за первісним позовом Приватного підприємства "Спайк-плюс" (м.Бердичів)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерінвесттехнологія" (с. Райки Бердичівського району)

про розірвання договору постачання №22 від 16.05.2007р. та стягнення 145 900,00 грн.

та за зустрічним позовом  Товариства  з обмеженою   відповідальністю "Полімерінвесттехнологія" (с.Райки)

до Приватного підприємства "Спайк-Плюс" (м.Бердичів)

про  стягнення  35900,00  грн.

В порядку ч. 1 ст. 69 ГПК України, спір вирішено у більш тривалий строк.

Позивачем пред'явлено позов про розірвання договору постачання №22 від 16.05.2007р. та стягнення з відповідача 149000,00 грн., сплачених за обладнання для виробництва полімерпіщаної черепиці.

Заявою від 13.03.09  ПП "Спайк-плюс" обгрунтував підстави стягнення з відповідача коштів в сумі 149000,00 грн. (а.с.66 67).

17.03.2009р. відповідачем до господарського суду подано  зустрічний позов про стягнення з Приватного підприємства "Спайк-плюс" 35900,00грн. заборгованості згідно договору постачання №22 від 16.05.2007р. (а.с. 31а-33).

Ухвалою господарського суду від 19.03.09  прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним.

Представник первісного позивача в судовому засіданні підтримала первісні позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, проти зустрічного позову заперечила  в повному обсязі посилаючись на те, що всупереч умовам договору, у вказаний строк та на день подачі позову до суду, відповідач не поставив обладнання позивачу, про що зазначено в письмовому відзиві на  зустрічний позов (а.с.73-75).

Представник первісного відповідача  заперечив проти первісного позову та підтримав зустрічні позовні вимоги. Зазначив, що відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем, поставивши останньому обладнання. Заперечення відповідача за первісним позовом викладені у письмових  відзивах (а.с.90 - 93).

За клопотанням первісного позивача, ухвалою від  08.04.09  господарський суд  призначав по справі  судову почеркозначу експертизу (а.с. 107-111).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімерінвесттехнологія" (продавець) та Приватним підприємством "Спайк-плюс" (покупець) був укладений договір постачання № 22, за умовами якого продавець (відповідач) зобов'язався передати у власність покупцю (позивач) обладнання для виробництва полімерпіщаної черепиці в кількості та комплектністю згідно додатків (специфікацій), які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець (позивач) зобов'язався прийняти це обладнання та сплатити за нього зазначену договором грошову суму згідно п.2.1 договору.

Згідно п.2 договору, загальна вартість обладнання складає 181800,00 грн. Сторони передбачили наступний порядок оплати за обладнання: 50% від його вартості перераховується на рахунок продавця в якості передоплати, а решту 50% від вартості обладнання покупець перераховує після повідомлення в письмовій формі про готовність обладнання по виробництву полімерпіщаних виробів.

На виконання умов договору, платіжним дорученням №54 від 16.05.07 (а.с.26) позивач здійснив передоплату в розмірі 50% вартості обладнання, що становить 90900,00грн.

Надалі платіжними дорученнями №398 від 13.07.2007, №602 від 24.09.07, №609, №610 від 27.09.07 (а.с.23-27) позивач додатково перерахував на рахунок відповідача кошти  в розмірі 55000,00грн.

Загальна сума сплачених коштів становить  145900,00грн.

Підставою виникнення спору за первісним позовом  є невиконання первісним відповідачем умов договору щодо  поставки обладнання, що призвело до неотримання позивачем доходів, які могли б надходити від здійснення діяльності по виробництву полімерпіщаної черепиці та плитки за умови вчасного надходження обладнання та втрати підприємством коштів, які були сплачені за неотримане обладнання, чим підприємству було завдано шкоди.

23.02.09  первісному відповідачу  була направлена письмова пропозиція про розірвання договору, на яку  відповідь не надійшла.

В зв"язку з цим,  у відповідності до  ч. 2 ст. 651 ЦК України, первісний позивач вважає, що договір  постачання від 16.05.07 № 22   підлягає розірванню.

Крім того, первісний позивач, в порядку  ст.ст. 693 та 1212 ЦК України  вимагає стягнення з  ТОВ "Полімерінвесттехнологія" сплачених коштів в сумі 145900,00 грн.   

Позивач за зустрічним позовом заперечив проти первісних позовних вимог. Вважає, що умови договору ним виконані належним чином. Вказав, що на підставі довіреності серії ЯОК № 244560 від 27.09.07 (а.с. 45, 46, 76),  виданої на ім'я Дідичука Олександра Сергійовича,  за видатковою накладною №РН-46 від 28.09.07 (а.с. 44, 77), первісному позивачу відпущено обладнання  для виробництва полімерпіщаної черепиці,  а саме  змішувач; прес; екструдер;  дробарка;  прес-форма "Черепиця"; пресформа "Коньок" .

Підставою виникнення спору за зустрічним позовом  є невиконання первісним позивачем умов договору в частині  повної оплати отриманого обладнання.

Як вказав позивач за зустрічним позовом,  заборгованість ПП "Спайк-плюс"  становить  35900,00  грн. (181800,00 грн. - 145900,00 грн.)

Доказом отримання первісним позивачем обладнання, позивач за зустрічним позовом  вважає також факти, які встановлені  в процесі перевірки, проведеної Бердичівським МВ УМВС  за заявою директора ТОВ "Полімерінвесттехнологія".

За фактом перевірки було винесено постанову про відмову в порушенні  кримінальної справи від 02.07.09 (а.с. 125-128). Під час перевірки встановлено, що  обладнання, яке отримане первісним позивачем за договором постачання № 22, було замовлене та отримано ТОВ "Полімерінвесттехнологія"  у ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес"(а.с.94-96,99,100).  Кожна  одиниця обладнання має свій серійний номер, зокрема, екструдер №2085608;  змішувач  №2085606;  прес  №2085607;  дробарка №2085609;  прес-форми для виробництва полімерпісчаної черепиці .

Директор ПП "Спайк-плюс" Кравець М.А. пояснив, що обладнання за вищевказаними серійними номерами, як фізична особа придбав у невідомих осіб і вніс його до статутного фонду ПП"Спайк-плюс" на підставі рішення засновника №3 від 09.04.07.

19.07.07 обладнання за вищевказаними серійними  номерами  поставлено  ТОВ "Скіф", надалі передано в заставу в забезпечення кредитного договору.

В постанові  про відмову в порушені кримінальної справи зазначається про  місцезнаходження частини обладнання, яке має вищевказані серійні номери.

Первісний позивач  факт отримання обладнання заперечує. Підтвердив, що   27.09.07р. Дідичуку О.С., який з 01.03.2005 по 14.12.2007 обіймав посаду комерційного директора  ПП"Спайк-плюс", дійсно була видана довіреність  на отримання вказаного обладнання. Однак, як вбачається із журналу реєстрації доручень підприємтсва та пояснень самого Дідичука О.С., дана довіреність не була використана, а представник первісного позивача не отримав обладнання за вказаним дорученням (а.с.78-82).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню, а в зустрічних вимогах слід відмовити, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є  договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання сторін у справі виникли на підставі Договору від 16.05.07р. (а.с.15-17).

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.  

Судом встановлено, що ПП "Спайк-плюс" дійсно перераховано ТзОВ "Полімерінвесттехнологія"  145900,00грн.

Платіжним дорученням №54 від 16.05.07 (а.с.26), як попередня оплата перераховано 90900,00грн.,  що відповідає умовам п. 2.3 договору.

За п.5.1 договору, термін виготовлення обладнання складає 90 календарних днів з моменту здійснення передоплати покупцем. Після закінчення зазначеного терміну продавець зобов'язаний протягом 10 календарних днів здійснити відвантаження обладнання зі складу.

Згідно п.3.1.3 договору за 10 календарних днів до запланованої дати завантаження продавець зобов'язаний повідомити факсом покупця про готовність обладнання.

Всупереч  п. 3.1.3 договору, матеріали справи не містять доказів  повідомлення ПП "Спайк-плюс" про готовність обладнання до відвантаження.

Однак, матеріали справи містять довіреність серії ЯОК №244560 від 27.09.07 (а.с.76) видану первісним позивачем на ім'я Дідичука Олександра Сергійовича та видаткову накладну №РН-46 від 28.09.07 (а.с.77), згідно якої, як вказав позивач за зустрічним позовом, ПП "Спайк-плюс" отримав обладнання визначене у Специфікації до договору постачання № 22.

Факт видачі довіреності підтверджується   даними з Книги видачі довіреностей ПП "Спайк-плюс" (а.с. 81).

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані , на підставі яких  суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких  грунтуються вимоги і заперечення  сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п. п. 6 та 10  Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99,  довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально відповідальній особі.

Невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності.

Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності.

Однак, як вбачається з Книги реєстрації довіреностей первісного позивача,  навпроти даних  довіреності № 244560 від 27.09.07 міститься відмітка " "не використано".

Натомість, позивач за зустрічним позовом надав видаткову накладну № РН-46 від 28.09.07, з якої вбачається, що за довіреністю  ЯОК № 244560 від 27.09.07  Дідичук О.С. отримав у  ТОВ "Полімерінвесттехнологія" обладнання.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95 р., господарські операції визначено як факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні ж документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це не можливо, безпосередньо після її завершення (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.4 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

З метою встановлення виконання підпису на видатковій накладній №РН-46 від 28.09.07 Дідичуком О.С. чи іншою особою, ухвалою від 08.04.09 суд призначив по справі почеркознавчу експертизу.

Згідно висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України №1/387 від 08.05.09р., підпис, розташований в графі "Отримал(а)" видаткової накладної № РН-46 від 28.09.07р. виконаний не Дідичуком О.С., а іншою  особою (а.с.108-110).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що  видаткова накладна  № РН-46 не відповідає вимогам, які ставляться  до первинного документа і не не може бути розцінена судом  як доказ отримання ПП "Спайк-плюс"  обладнання обумовленого в договорі.

Не розцінюються  судом як  належні та допустимі докази факти, які  були встановлені під час  проведення  перевірки Бердичівським МВ УМВС, оскільки в порядку ст 35 ГПК України, лише:

- факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

До того ж слід зазначити, що обладнання , яке вказане в  видатковій накладній №  РН-46 від 28.09.07 не містить серійних номерів,  події, про які зазначається в  постанові Бердичівського МВ УМВС, зокрема, внесення майна до статутного фонду (09.04.07), передача в заставу (03.09.07) відбувались значно раніше, ніж  виписувалась видаткова накладна РН-46 від 28.09.07, що  викликає у суду сумнів, що  ідеться про одне  і  те ж обладнання.

З огляду на викладене,  суд вважає, що ТОВ "Полімерінвесттехнологія"  не доведено факт виконання ним зобов"язань за договором,  а тому позовні вимоги про стягнення  з ПП "Спайк-плюс" 35900,00 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ч.1 п.1 ЦК України , у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема,  припинення  зобов'язання  внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання,  якщо це встановлено договором або законом,  або розірвання договору.

Частиною 4 ст.188 ГК України передбачено, що у  разі   якщо   сторони  не  досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності до ч.ч.1-4 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

23.01.09 на адресу  відповідача за первісним позовом  направлено пропозицію про розірвання договору постачання № 22 від 16.05.07, на яку відповідь не надійшла.

За таких обставин, оскільки  ТОВ "Полімерінвесттехнологія" допущено  істотне порушення договору, суд вважає, що  звернення позивача до суду з вимогою про розірвання договору  є правомірним, а тому в цій частині позов  підлягає задоволенню.

Крім того позивач за первісним позовом  просить стягнути з  відповідача 145900,00 грн. суми сплаченої як попередня оплата за обладнання. Як на підставу позовних вимог ПП "Сайк-плюс" посилається на приписи ст. ст. 693 та  1212  Цивільного кодексу України.

Так, згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються, зокрема,  до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу N 22 від 16.05.2007 р., яким передбачено взаємні зобов'язання сторін. Як зазначалось вище, одержавши передоплату в сумі  145900,00 грн., відповідач за первісним позовом зобов'язання з поставки обладнання не виконав.

За договором купівлі-продажу, згідно статей 655, 656 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на викладене, суд  вважає, що  вимоги позивача в частині   стягнення 145900,00грн. правомірні, грунтуються на нормах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача за первісним позовом.

Крім того, як вбачається довідки  НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області вартість почеркознавчої експертизи  становить в сумі 1095,25 грн.

У відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, оскільки позов задоволено  сума, яка підлягає сплаті за судову почеркознавчу експертизу покладається  також на ТОВ "Полімерінвесттехнологія".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Розірвати договір постачання № 22 від 16.05.2007, укладений  між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімерінвесттехнологія" та Приватним підприємством "Спайк-плюс" на постачання обладнання для виробництва полімерпіщаної черепиці.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерінвесттехнологія", 13333, Бердичівський район, с.Райки, вул.Центральна,10"А"; код 34065867

на користь Приватного підприємства "Спайк-плюс",13300, м.Бердичів, вул.Зелена,15; код 31191428

- 145900,00грн. боргу,

- 1544,00грн. витрат на оплату державного мита,

- 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерінвесттехнологія", 13333, Бердичівський район, с.Райки, вул.Центральна,10"А", код 34065867

на користь Науково дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Житомирській області, 10008, м. Житомир, вул. Старий бульвар, 18, код 25574601, рахунок 35229005000096 УДК в Житомирській області , МФО 811039 вартості почеркознавчої експертизи

5.В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                       Сікорська Н.А.  

                                                                    Дата підписання:  17 липня 2009 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 -3- стор.