Рішення

від 26.05.2009 по справі 14/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.09                                                                                           Справа№ 14/55

За позовом :     ВАТ «Каховський  завод  електрозварювального  устаткування» м. Каховка       

До відповідача :    Мале приватне підприємство «Ромарія» м.Львів

Про :  стягнення 50127,57 грн. боргу

            Суддя   Довга О.І.

                                                                                                    Секретар  Яремчук  С.М.

Представники:  

Від  позивача:             Дулєпов  А.В. -  представник  за дорученням від  09.02.2006 року

Від відповідача :       Країнський А.В. -  директор підприємства

Представникам сторін  роз'яснено їх права  та обов'язки передбачені  ст. 22 ГПК України та право відводу  судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді  не подано ( не заявлено).

          Сторони подали  письмове клопотання  про відмову від  технічного  запису судового  процесу.

Суть спору:

На розгляді  господарського  суду  Львівської області знаходиться справа  за позовом ВАТ «Каховський  завод  електрозварювального  устаткування» м. Каховка  до   Малого приватного  підприємства  «Ромарія»  м. Львів   про   стягнення 50127,57 грн. боргу .

В зв‘язку з відпусткою  судді Кітаєвої  С.Б., розпорядженням голови  господарського суду   справу передано на розгляду  судді Довгій О.І.

Представник позивача в судовому засіданні  підтримує позовні вимоги , та відповідно до поданої заяви ( вх. № 10735 від 26.05.2009 року ) просить  стягнути з відповідача 19720,00 грн.  суми основного боргу, 1037,33 грн. 3% річних, 8479,60 грн.  інфляційних,7964,24 грн.  пені,  та судові витрати просить віднести на відповідача.

Представник відповідача  ( заява  вх. № 10734 від 26.05.2009 року)  просить  розстрочити виконання  рішення  на  дванадцять місяців.

Позивач проти  розстрочки  виконання  рішення  на рік заперечує .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані суду докази в їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного :

02.08.2006 року  між позивачем та відповідачем  був укладений договір № 27/609 на суму  19720,00 грн.  Предметом договору  є купівля-продаж  електрозварювального устаткування –надалі «товар».

Відповідно до умов п. 2.1 договору  позивач ( Продавець)  зобов‘язується  виготовити та  продати , а  відповідач ( Покупець)  прийняти, розмістити  у салон-магазин  та в подальшому  оплатити товар.

Згідно п. 3 договору, товар  постачається  на умовах  відстрочки  оплати до  01.08.2007 року.

Як встановлено в судовому засіданні, та не спростовано  відповідачем –позивач  виконав взяті на себе зобов‘язання у строки, обумовлені  договором.  Товар було відвантажено відповідачеві  14.08.2006 року, що підтверджується   Пропуском № Тр-0000632  від 03 серпня  2006 року, Рахунок-фактурою № СФ-0000680  від 03 серпня 2006 року , Вимогою  ТМЦ №  Тр  0000632  від  03 серпня 2006 року, Видатковою  накладною № РН-0000632  від 03 серпня 2006 року,  Актом  здачі-прийняття  робіт ( надання послуг) від 03 серпня  2006 року.

На день розгляду спору  доказів  оплати наданих послуг  відповідачем суду не надано.

Підтвердженням заборгованості  відповідача перед позивачем  в сумі 19720,00 грн. є акт звірки  розрахунків.

  Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України  особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічний припис передбачено й ст. 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Жодна з вказаних обставин не була безпосередньою причиною порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань перед позивачем.

Відповідно до п. 6.4 договору відповідач у випадку  прострочки оплати за виконані роботи повинен сплатити на користь позивача пеню у розмірі 0,5%  від заборгованості за кожен день прострочки,  розмір пені за прострочку виконання взятих на себе відповідачем зобов'язань становить 7964,24 грн.

Згідно  п.6 ст.232  ГК України , нарахування  штрафних санкцій за прострочення виконання  зобов‘язання, якщо інше не встановлено   законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов‘язання мало бути виконано.

Частина шоста  коментованої статті  носить  диспозитивний характер  і встановлює, що якщо, в договорі  або законі  немає  спеціальної вказівки  на період,  за який  стягуються штрафні санкції, їх можна  стягнути  тільки  за півроку  від моменту, коли відбулося  фактичне порушення  виконання  зобов‘язання ( тобто шість місяців  починають  обчислюватися  від дня, що настає за днем, який є  остаточним строком  для   виконання  зобов‘язання). При цьому  право на вимогу  про стягнення  штрафних санкцій у кредитора  діє  протягом одного року          ( ст.258 ЦК України).

Стаття  258 ЦК України, встановлює  спеціальну позовну  давність. Так, скорочена  спеціальна  позовна   давність в один рік  застосовується до вимоги  про стягнення  неустойки ( штрафу, пені). Однак,  згідно ст. 267 ЦК України,  позовна давність застосовується судом  лише за заявою   сторони у спорі, зробленою  до винесення  ним  рішення.

Відповідачем заява  про застосування  позовної давності  суду  не заявлялась. Відтак, з врахуванням норм чинного  законодавства, суд   стягує з  відповідача на користь  позивача  пеню за шість місяців, що становить -  1631,62 грн.  

 Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з простроченої суми, а також відшкодувати інфляційні втрати. Таким чином, відповідно до розрахунків, які подані позивачем, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача  3 % річних від суми боргу у розмірі 1037,33 грн. та інфляційні втрати у розмірі 8479,60 грн.

 Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

 Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

 Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення  частково –в частині стягнення 19720,00 грн. основного боргу, 1631,62 грн. пені, 1037,33 грн. 3% річних, 8479,60 грн. інфляційних втрат, з розстрочкою виконання рішення  на 6 місяців , зі сплатою щомісячно –5144,76 грн.

 Судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

      Враховуючи наведене, а також ст. 258,267,509, 526,625  ЦК України, ст.232 ГК України,  та ст. ст. 4, 33,34,35,44,49, п.10 ст. 65, ст. 66, 67, 75, п.1 ст. 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

              В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задоволити частково.

 2. Стягнути з  Малого приватного  підприємства «Ромарія»( м.Львів, вул. Тарнавського,104-а/кв.51,  МФО 325365, ЗКПО 13821448) на користь  Відкритого акціонерного  товариства  «Каховський завод  електрозварювального устаткування»  (вул.. Пушкіна, 109, м.Каховка, Херсонської обл., МФО 351005,  ЄДРПОУ  00213993) 19720,00 грн. основного боргу, 1631,62 грн. пені, 1037,33 грн. 3% річних, 8479,60 грн. інфляційних втрат, з розстрочкою виконання рішення  на 6 місяців , зі сплатою щомісячно –5144,76 грн.

3. Стягнути з  Малого приватного  підприємства «Ромарія»( м.Львів, вул. Тарнавського,104-а/кв.51,  МФО 325365, ЗКПО 13821448) на користь  Відкритого акціонерного  товариства  «Каховський завод  електрозварювального устаткування»        ( вул. Пушкіна, 109, м.Каховка, Херсонської обл., МФО 351005,  ЄДРПОУ  00213993) 308,68 грн.  державного мита та 118,00 грн. за інформаціно-технічне забезпечення судового  процесу.

4. Видати  ВАТ ««Каховський завод  електрозварювального устаткування» довідку на повернення з державного бюджету зайво сплаченого  держмита в сумі 192,60 грн.

5. Накази видати  відповідно до вимог  ст.116 ГПК України.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.

                            Суддя                                                                               О.Довга

Суддя