Рішення

від 13.07.2009 по справі 48/158

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/158

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/158

13.07.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр теплопостачання»   

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста вода Алекс»   

про стягнення 88 498,27 грн.                                                                                                 

                                                                                           Суддя  Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Скляр О.В. –представник по довіреності № 1 від 05.11.2008р.

від відповідача: не з'явились  

СуТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста вода Алекс»заборгованості за видатковими накладними в розмірі 88 498,27 грн., в тому числі 69 999,90 грн. - основний борг, 16 133,81 грн. –збитки від інфляції, 2 364,66 грн. –3% річних.

         Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2009р. прийнято справу № 48/158 до свого провадження, розгляд справи призначено на 01.06.2009р.

          В судовому засіданні 18.05.2009р. представник позивача надав лист Головного міжрегіонального управління статистики № 21-10/3637 від 27.05.2009р. відповідно до якого, відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Чиста вода Алекс»знаходиться за адресою: 02154, м. Київ, вул.. Ентузіастів, 15, кв. 155, яка відрізняється від адреси, зазначеної в позовній заяві.

          З метою належного повідомлення відповідача про судове засідання та виконання останнім вимог суду, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2009р. розгляд справи було відкладено на 03.07.2009р.

В судовому засіданні 03.07.2009р. в порядку ст.. 77 ГПК України було оголошено перерву до 13.07.2009р.

Представник відповідача відзиву на позовну заяву не надав, проте в судовому засіданні 03.07.2009р. проти позову заперечив.

Представник позивача в судовому засіданні 13.07.2009р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

          При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відзиву відповідача на позовну заяву відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.07.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Як встановлено в ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

На підставі усної домовленості між сторонами у справі позивачем по справі  було передано, а відповідачем отримано продукцію  на загальну суму 192 411,00 грн., що підтверджується доданим до матеріалів справи належним чином завіреними копіями: видаткових накладних № 1-05119 від 25.12.2007р. та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯОК № 035449 від 24.12.2007р. та № 1-05204 від 11.01.2008р. та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯОК № 035465 від 11.01.2008р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Видаткові накладні видані позивачем на підставі рахунку-фактури № 1-3294 від 22.10.2007р.

З матеріалів справи вбачається, що  відповідач за отримане від позивача обладнання частково розрахувався на суму 122 411,10 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями банківських виписок з рахунку позивача.

Матеріали справи також свідчать, що позивач по справі надсилав на адресу відповідача вимогу № 480 від 10.11.2008р. з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар в розмірі 69 999,90 грн. На доказ отримання вимоги відповідачем позивач надав суду копію повідомлення про вручення з відміткою відповідача про отримання.

Однак, відповідач відповіді на вищевказану претензію не надавав та взяті на себе зобов'язання не виконав.

Статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 зазначеного Кодексу.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст. 193 Господарського кодексу України).

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007р. за № 1383/14650) відповідач повинен був у строк до 19.11.2008р. оплати позивачу поставлене обладнання у сумі 69 999, 90 грн.

Однак, відповідач, як у строк до 19.11.2008р., так і на дату прийняття  рішення, свого обов'язку щодо оплати отриманого обладнання в сумі 69 999,90 грн. не виконав.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач жодного доказу того, що він  вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов'язання по оплаті отриманого згідно накладних товару, суду не надав.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 69 999,90 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 69 999,90 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством  відповідальності.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач не правильно вказав період нарахування 3% річних та збитків від інфляції, а саме позивач вказав дату початку нарахування 3% річних та збитків від інфляції - 26.12.2007р.

Оскільки, відповідач повинен був у строк до 19.11.2008р. оплати позивачу борг в повному обсязі за поставлене обладнання, то дата початку нарахування 3% річних та збитків від інфляції становить 19.11.2008р.

Таким чином, суду задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 288, 77 грн. та збитків від інфляції в сумі 6 719,99 грн. відповідно до розрахунку суду.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

           На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

              2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста вода Алекс» (02154, м. Київ, вул.. Ентузіастів, 15, кв. 155; ідентифікаційний  код 34292386, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр теплопостачання»(03150, м. Київ, вул. Лабораторна, 11;  ідентифікаційний код 31777042)  69 999 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 90 коп. основного боргу, 1 288 (одна тисяча двісті вісімдесят вісім) грн. 77 коп. –3% річних,  6 719 (шість тисяч сімсот дев'ятнадцять) грн. 99 коп. –збитки від інфляції, 780 (сімсот вісімдесят) грн. 08 коп.  витрат по сплаті державного мита та 104 (сто чотири) грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В решті позовних вимог відмовити.

          4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.