45/83-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" липня 2009 р. Справа № 45/83-09
вх. № 1936/5-45
Суддя господарського суду Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - за первісним позовом (відповідача за зустрічним) - Закернична Т.І., довіреність від 25.03.2008 року
1-го відповідача за первісним позовом - не з'явився
2-го відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) - Канівець Н.М., довіреність від 05.12.2008 року
розглянувши справу за позовом ІП "Торговий дім "ХЗШВ", м. Харків
до ПФ "Орнатус", м. Харків
ПП "Еллада-Дринк", м. Севастополь
про стягнення 107414,35 грн.
та за зустрічною позовною заявою ПП "Еллада-Дринк", м. Севастополь
до ІП "Торговий дім "ХЗШВ", м. Харків
про визнання поставки такою, що не відбулась, та стягення 2542,02 грн. штрафу
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Іноземне підприємство "Торговий дім "ХЗШВ" просить суд стягнути з першого відповідача, Приватної фірми "Орнатус", - 500,00 грн. заборгованості та з другого відповідача, Приватного підприємства "Еллада-Дринк", - 98299,76 грн. основного боргу, 2850,70 грн. інфляційних, 2789,74 грн. пені та 3474,15 грн. 30% річних, а також відшкодувати понесені судові витрати позивачу.
Під час розгляду справи в суді позивач за первісним позовом змін (уточнень) до позову суду не надав, в засіданні суду 22 червня та 08 липня 2009 року зазначив на те, що другим відповідачем в процесі розгляду справи здійснено частковий розрахунок по сумі основної заборгованості, внаслідок чого основний борг другого відповідача становить 18627,76 грн., позивач за первісним позовом просить суд стягнути з першого відповідача, Приватної фірми "Орнатус", - 500,00 грн. заборгованості, з другого відповідача, Приватного підприємства "Еллада-Дринк", - 18627,76грн. основного боргу, 2850,70 грн. інфляційних втрат, 2789,74 грн. пені та 3474,15 грн. 30% річних.
Перший відповідача відзиву на позов та докази в обґрунтування своєї позиції суду не надав.
Другий відповідача проти задоволення позову ІП "Торговий дім "ХЗШВ" заперечує, про що надав суду відзив на позовну заяву з доданими документами, в тому числі й актом звіряння розрахунків, підписаним між сторонами.
Також, другий відповідача, Приватне підприємство "Еллада-Дринк", через канцелярію господарського суду Харківської області надав зустрічну позовну заяву по справі № 45/83-09 (вх. № 16501 від 22 червня 2009 року) до позивача, Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ", про визнання поставки такою, що не відбулась, та про стягнення 2542,02 грн. штрафу внаслідок поставки товару неналежної якості, в якій позивач за зустрічним позовом просить визнати поставку товару в частині 919 пляшок на суму 12710,11 грн. такою, що не відбулася через істотне порушення умов договору про діяльність в якості дистриб'ютора № 99/10/08 від 01.10.2008 року зі сторони Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ", пов'язану з якістю поставленого товару, стягнути з Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ" на користь Приватного підприємства "Еллада-Дринк" штраф за поставку товарів неналежної якості у розмірі 2542,02 грн., окрім цього стягнути з відповідача за зустрічним позовом державне мито в розмірі 152,22 грн. та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 червня 2009 року було прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву по справі № 45/83-09. Під час розгляду справи зустрічний позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним), ІП "Торговий дім "ХЗШВ", проти задоволення зустрічної позовної заяви заперечує в повному обсязі, про що надав суду свої заперечення (вх. № 17908 від 07 липня 2009 року).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 червня 2009 року було задоволено узгоджене клопотання сторін про вирішення спору в більш тривалий строк, продовжено строк розгляду спору до 13 серпня 2009 року.
Також, під час розгляду справи в суді, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) та другий відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) вказували про можливість врегулювання спору між ними.
Позивач за первісним позовом у судовому засіданні 08 липня 2009 року, як вже зазначалось вище, позовні вимоги підтримує з зазначенням часткової сплати суми основного боргу та просить суд стягнути з першого відповідача - Приватної фірми "Орнатус" - 500,00 грн. заборгованості, з другого відповідача, - Приватного підприємства "Еллада-Дринк", - 18627,76 грн. основного боргу, 2850,70 грн. інфляційних втрат, 2789,74 грн. пені та 3474,15 грн. 30% річних .
Представник першого відповідача за первісним позовом у призначене судове засідання 08 липня 2009 року не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи перший відповідач не надав.
Представник другого відповідача за первісним позовом у призначеному судовому засіданні 08 липня 2009 року проти первісного позову заперечував з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
Позивач за зустрічним позовом у судовому засіданні 08 липня 2009 року зустрічні позовні вимоги підтримує повністю та просить суд визнати поставку товару в частині 919 пляшок на суму 12710,11 грн. такою, що не відбулася через істотне порушення умов договору про діяльність в якості дистриб'ютора № 99/10/08 від 01.10.2008 року зі сторони Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ", пов'язану з якістю поставленого товару, та стягнути з відповідача штраф в розмірі 2542,02 грн., державне мито в розмірі 152,22 грн. та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представник відповідача за зустрічним позовом у призначеному судовому засіданні 08 липня 2009 року проти зустрічного позову заперечував з підстав зазначених у відзиві на зустрічну позовну заяву.
Враховуючи, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати доказі, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також, беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
Між позивачем за первісним позовом, Іноземним підприємством "Торговим домом "ХЗШВ" та другим відповідачем за первісним позовом, Приватним підприємством "Еллада-Дринк", був укладений договір про діяльність в якості дистриб'ютора № 99/10/08 від 01 жовтня 2008 року.
Згідно п.1. п.п. 1.1 договору позивач за первісним позовом зобов'язувався в порядки та строки, встановлені діючим договором, передати у власність другому відповідачу товар у певній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити його на умовах, визначених цим договором.
Позивач за первісним позовом виконав зобов'язання по договору, а саме поставив товар на загальну суму 404771,40 грн.
Станом на 08 липня 2009 року заборгованість другого відповідача перед Іноземним підприємством "Торговим домом "ХЗШВ" частково погашена та становить 18627,76 грн.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Найважливішими обов'язками відповідача є прийняття від позивача товару та сплати за нього обумовленої договором ціни. Після того, як відповідач прийняв товар (про що свідчать видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, що містяться в матеріалах справи) він зобов'язаний сплатити за товар в строки вказані в договорі.
Видаткові накладні оформлені належним чином згідно вимог статей 244, 245 Цивільного кодексу України та з Наказом /Інструкцією Держкомстату від 27.07.1998 року № 263 "Про затвердження типових форм первинного обліку та Інструкції про порядок їх виготовлення, зберігання та застосування”.
Згідно пункту 4.2 договору про діяльність в якості дистриб'ютора № 99/10/08 від 01 жовтня 2008 року другий відповідач зобов'язався оплатити товар на протязі 30 календарних днів з дати поставки товару.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193,198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 18627,76 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
З огляду на те, що сума заборгованості в розмірі 79672 грн. сплачена другим відповідачем за первісним позовом під час розгляду справи в суді, провадження у справі і цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.
Окрім того, між позивачем та першим відповідачем було укладено договір поруки № 602/10/08 від 10 жовтня 2008 року, відповідно до пункту 1.1 якого перший відповідач (поручитель) зобов'язується нести відповідальність перед позивачем за первісним позовом (кредитором) за виконання зобов'язання другим відповідачем, що виникло з договору про діяльність в якості дистриб'ютора № 99/10/08 від 01 жовтня 2008 року, укладеного між позивачем за первісним позовом і другим відповідачем за первісним позовом, щодо виконання зобов'язання здійснення діяльності в якості дистриб'ютора в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Пункт 3.1 договору поруки встановлює, що перший відповідач відповідає перед первісним позивачем за виконання другим відповідачем зобов'язання за основним договором у сумі, що дорівнює 500,00 грн., а також за відшкодування позивачу збитків та за сплату неустойки.
Відповідно до пункту 5.1 договору поруки у разі невиконання другим відповідачем своїх зобов'язань за основним договором позивач має право звернутися до першого відповідача з вимогою про виконання таких зобов'язань.
На виконання зазначеного пункту позивачем за первісним позовом було направлено першому відповідачу вимогу про виконання договору поруки за вих. № 613/09-юр від 5 лютого 2009 року, відповідь на яку позивач не отримав.
Відповідно частини 1 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну ) відповідальність поручителя.
При таких обставинах, враховуючи сплив строку виконання зобов'язань за договором, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з першого відповідача на користь позивача 500,00 грн.
Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що перший відповідач зобов'язаний сплатити 500,00 грн., які є основним боргом за договором поруки, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а спірна сума - стягненню з першого відповідача на користь позивача.
Окрім того, позивач за первісним позовом просить суд стягнути на його користь з другого відповідача пеню, інфляційні витрати та 30% річних.
Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею ) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних, від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 8.1 договору про діяльність в якості дистриб'ютора № 99/10/08 від 01 жовтня 2008 року у випадку несвоєчасної оплати товару, другий відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь період прострочки платежу, а також інфляційні втрати та 30% річних від простроченої суми за весь час прострочки.
За розрахунками позивача другий відповідач повинен сплатити 2850,70 грн. інфляційних, 2789,74 грн. пені та 3474,15 грн. 30% річних.
Сума інфляційних, річних та пені підтверджена наданим розрахунком є обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. З урахуванням цього, суд покладає державне мито у 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59,00 грн. на першого відповідача, судові витрати в розмірі 972,14 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59,00 грн. на другого відповідача.
Суд, розглянувши зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "Еллада-Дринк", в якій позивач за зустрічним позовом просить визнати поставку товару в частині 919 пляшок на суму 12710,11 грн. такою, що не відбулася через істотне порушення умов договору про діяльність в якості дистриб'ютора № 99/10/08 від 01.10.2008 року зі сторони Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ", пов'язану з якістю поставленого товару, та стягнути з Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ" на користь Приватного підприємства "Еллада-Дринк" штраф за поставку товарів неналежної якості у розмірі 2542,02 грн., 152,22 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, встановив наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Права та законні інтереси зазначених суб`єктів можуть захищатися способами визначеними ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.
Так, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Судом встановлено, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом щодо визнання поставки товару в частині 919 пляшок на суму 12720,11 грн. такою що не відбулась через істотне порушення умов договору про діяльність в якості дистриб'ютора № 99/10/08 від 01.10.2008 року зі сторони ІП "Торговий дім "Харківський завод шампанських вин" пов'язану з якістю поставленого товару не відповідають встановленим законом способам захисту порушених прав, передбачених діючим законодавством України.
Вимога про визнання поставки товару такою що не відбулась є нічим іншим як встановленням факту, що має юридичне значення.
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що звертаючись із зустрічним позовом про визнати поставки товару такою, що не відбулась, позивачем за зустрічним позовом обрано спосіб захисту порушеного права, не передбаченого чинним законодавством України, що дає підстави суду відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Суд вважає за необхідне зазначити, що на умовах, передбачених договором № 99/10/08 від 01.09.2008 року Іноземним підприємством "Торговий дім "ХЗШВ" поставлено товар Приватному підприємству "Еллада-Дринк", що підтверджується видатковими накладними з зазначенням асортименту, а саме накладні: № ХЗШВ 16.06.12.2008/510/а від 06.12.2008 р. на суму 73908,60 грн., № ХЗШВ 16.11.12.2008/521/а від 11.12.2008 р. на суму 61750,80 грн. № ХЗШВ 16.11.12.2008/520/а від 11.12.2008 р. на суму 97064,40 грн., № 316281208/500/а від 28.12.2008 р. на суму 62682,00 грн., № 316281208/501/а від 28.12.2008 р. на суму 108750,00 грн., № 316281208/503/а від 28.12.2008 р. на суму 615,60грн.
Приватне підприємство "Еллада-Дринк" прийняло товар на загальну суму 404771,40 грн., що свідчить про те, що поставка товару відбулася, але сплатило його вартість лише частково в розмірі 306471,64 грн., станом на момент подання позовної заяви до господарського суду Харківської області заборгованість перед Іноземним підприємством "Торговий дім "ХЗШВ" складала 98299,76 грн. В процесі судового розгляду справи Приватним підприємством "Еллада-Дринк" було частково погашено суму заборгованості та підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 21 квітня 2009 рік на суму 18627,76 грн. (за даними позивача за первісним позовом - відповідача за зустрічним), на суму 18628,35 грн. (за даними другого відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним). На момент прийняття товару Приватним підприємством "Еллада-Дринк" питання стосовно асортименту та якості товару не виникало, що свідчить про те, що товар отримано в належній кількості, відповідної якості та згідно замовленого асортименту, поставка товару відбувся.
Позивач за зустрічною позовною заявою посилається на ту обставину, що Постановою від 14 січня 2009 року порушено кримінальну справу за фактом замаху на незаконний збут алкогольних напоїв, що могло привести до тяжких наслідків посадовими особами Приватного підприємства "Еллада-Дринк” за ч. 2 ст. 15, ст. 204 ч. 3 Кримінального кодексу України з тих підстав, що посадові особи Приватного підприємства "Еллада-Дринк" з метою реалізації алкогольних напоїв зберігали у складському приміщенні за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 15 алкогольні напої в кількості 919 пляшок, що згідно етикеток на пляшках є шампанським, але відповідно до висновків Акту судово-токсичного дослідження Херсонського обласного бюро СМЕ № 136 від 10.01.2009 року є спиртомісткою рідиною кустарного виробництва, міцністю менше 20% обертів, та при вживанні можуть викликати розлад здоров я та отруєння у тому числі й важке.
Як стверджує позивач за зустрічною позовною заявою - висновки Акту судово-токсичного дослідження Херсонського обласного бюро СМЕ № 136 від 10.01.2009 року є підтвердженням того, що продукція, яка поставлена Іноземним підприємством "Торговий дім "ХЗШВ" згідно договору № 99/10/08 від 01.09.2008 року про діяльність в якості дистриб'ютора та згідно зазначених накладних є неякісною в частині 919 пляшок на суму 12710,11 грн., тому слід вважати її такою, яка не відбулася такою.
Окрім цього, на підставі частини 7 статті 269 Господарського кодексу України та пункту 52 Положення "Про поставки товарів народного споживання", позивачем за зустрічною позовною заявою здійснено розрахунок штрафу у розмірі 20% вартості товарів неналежної якості в сумі 12710,11 грн., який склав 2542,02 грн.
Відповідно до вимог статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Позивачем за зустрічною позовною заявою не додано доказів того, що продукція, яка постачалася Іноземним підприємством "Торговий дім "ХЗШВ" на підставі договору № 99/10/08 від 01.09.2008 року про діяльність в якості дистриб'ютора та згідно накладних є неякісною.
Відповідно до пункту 6.4 договору № 99/10/08 від 01.09.2008 року з'ясування відповідності якості товару вимогам, передбаченим пунктом 6.1 даного договору, здійснюється шляхом проведення експертизи спеціалістами Торгово-Промислової палати України або її регіональними представниками, або іншими установами, які мають відповідні повноваження на здійснення експертиз (досліджень).
В даному випадку позивачем за зустрічним позовом не надано висновків експертизи, в яких чітко вказано про те, яка саме продукція є неякісною, не визначено індивідуальних ознак, не зазначено виробника продукції та які самі встановлені технічні норми порушенні при виготовленні даного товару, а мова йде лише про загальний товар, який зберігався у складському приміщенні Приватного підприємства "Еллада-Дринк".
Відповідно до вимог Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю", затвердженою постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7 приймання продукції за якістю і комплектності здійснюється на складі одержувача при іногородньому постачанні - не пізніше 20 днів. Перевірка якості і комплектності продукції, що поступила в тарі, виробляється при розтині тари, але не пізніше за зазначені вище терміни.
Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними термінами служби або зберігання, має бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, але в межах встановленого гарантійного терміну.
Приймання продукції за якістю і комплектності виробляється в точній відповідності із стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідних документах, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок, специфікація і т. п.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що поступила, і в акті вказується, які документи відсутні.
Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому справжньою Інструкцією якщо інше не передбачене Основними і Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими правилами і договором.
В даному випадку позивачем за зустрічною позовною заявою не дотримані умови Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю № П-7 від 25.04.1966 року з приводу оформлення пакету документів, які б свідчили про те, що продукція, поставлена Іноземним підприємством "Торговий дім "ХЗШВ" на підставі договору № 99/10/08 від 01.09.2008 року про діяльність в якості дистриб'ютора є неякісною.
Згідно вимог п. 2 ст. 5 Декрету КМ України "Про стандартизацію і сертифікацію" № 46-93 від 10 травня 1993 року Державні стандарти України містять обов'язкові та рекомендовані вимоги, до обов'язкових належать вимоги, що забезпечують безпеку продукції для життя, здоров'я і майна громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорону навколишнього природного середовища, і вимоги до методів випробувань цих показників, вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням на відповідні санітарні норми і правила тощо.
Згідно ст. 16 Декрету КМ України "Про стандартизацію і сертифікацію" № 46-93 від 10 травня 1993 року під час проведення сертифікації та у разі позитивного рішення органу з сертифікації заявникові видається сертифікат та право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності.
Якість товару (алкогольного напою - шампанське), який постачається Іноземним підприємством "Торговий дім "ХЗШВ", підтверджується висновками Державної санітарної експертизи від 29 січня 2004 року, яка проведена Харківською обласною санітарно-епідеміологічною станцією, Сертифікатами відповідності, термін дії яких визначений до 11 квітня 2009 року та Сертифікатами № Б. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи .
Згідно ст. 1 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" № 771/97 ВР від 23.12.1997 року висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо безпечності харчових продуктів - документ установленої форми, в якому на підставі результатів аналізу ризику та перевірки (розширеного контролю), наданих виробником або постачальником зразка харчового продукту, допоміжних засобів та матеріалів для виробництва та обігу харчових продуктів, його виробничої технології і технологічного обладнання, що використовується при його виробництві, визначається перелік санітарних заходів та технічних регламентів, яких повинен дотримуватися виробник і постачальник для забезпечення безпечності харчового продукту.
Відповідно до Листа Міністерства охорони здоров'я України від 19.04.2005 року № 05-20/434, закупівля, постачання, зберігання, транспортування (крім транзитних вантажів), реалізація, використання та утилізація продовольчої продукції, а також спеціальних харчових продуктів, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, може здійснюватися упродовж терміну дії висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи на цю продукцію, що свідчить про те, що товар, який постачався Іноземним підприємством "Торговий дім "ХЗШВ" Приватному підприємству "Еллада-Дринк" був належної якості та відповідав технічним нормам, встановленим законодавством України.
Позивачем за зустрічним позовом не доведено які саме його права чи охоронювані законом інтереси порушено.
Таким чином, враховуючи вище наведе, приймаючи до уваги те, що позивачем за зустрічною позовною заявою не доведено факту неякісності поставленої продукції, суд не знаходить правових підстав для задоволення зустрічної позовної заяви в частині стягнення штрафу, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні його позовних вимог.
Також суд вважає за необхідне зазначити про те, що згідно до акту звіряння розрахунків за період з 01.02.2009 року по 21.04.2009 року позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним) визнавав суму заборгованості перед позивачем в розмірі 18628,35 грн. (розмір більший ніж заявлено позивачем за первісним позовом), будь-яких посилань щодо неякісності (невідповідності) товару акт звіряння не містить.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, за зустрічним позовом слід покласти на позивача за зустрічним позовом.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 12, 32, 33, 34, 38, 43, 44, 49, 60, 75, п. 1.1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ" до Приватної фірми "Орнатус" задовольнити повністю.
Стягнути з Приватної фірми "Орнатус", 61124, м. Харків, вул. Малом'ясницька, 9/11 (в тому числі з п/р 26001016814333 в відділенні № 2 ВАТ "Укрексімбанк" філія м. Харкова, МФО 351618, код ЗКПО 24136224) на користь Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ", 61124, м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1 (п/р 26006301000322 у ХВ ВАТ "ВТБ Банк" у м. Харкові, МФО 350631, код ЗКПО 34861034) 500 грн. заборгованості, 102 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ" до Приватного підприємства "Еллада-Дринк" задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Еллада-Дринк", 99016, м. Севастополь, вул. Надії Кураєвої, буд. 15 (втому числі з р/р 26008035457500 у СФ АКИБ "Укрссібанк", МФО 351005, код ЗКПО 30195093) на користь Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ", 61124, м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1 (п/р 26006301000322 у ХВ ВАТ "ВТБ Банк" у м. Харкові, МФО 350631, код ЗКПО 34861034) 18627,76 грн. основного боргу, 2850,70 грн. інфляційних, 2789,74 грн. пені, 3474,15 грн. річних, 972,14 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог щодо другого відповідача провадження у справі припинити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні зустрічної позовної заяви Приватному підприємству "Еллада-Дринк" відмовити повністю.
Суддя Калініченко Н.В.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2009 |
Оприлюднено | 31.07.2009 |
Номер документу | 4166667 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Калініченко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні