Ухвала

від 27.10.2014 по справі 2а-673/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/53000/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий:Нечитайло О.М. Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2012 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 р.

у справі №2а-673/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Авантаж Капітал»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2012 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 р., задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Авантаж Капітал» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі - відповідач). Скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.12.2012 р. №0004681501. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 32, 19 грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій з підстав порушення судовими інстанціями норм матеріального права просить їх скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч.1 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Представниками податкового органу було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 р. позивача.

За результатами перевірки складено акт від 09.11.2011 р. №5249/1501/36985352, яким встановлено завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 11 247, 00 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011 р. №0004681501, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 11 247, 00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як зазн6ачає відповідач, позивачем в Декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартали 2011 року, наданої до податкового органу 04.08.2011 р. за №134402, з урахуванням уточнюючої Декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал від 08.11.2011 р. №901370136, відображено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2 квартали 2011 року від всіх видів діяльності по рядку 07 у розмірі 27 598 грн. При обчисленні об'єкта оподаткування була врахована сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду по рядку 06.6 у розмірі 36 526 грн.

При проведенні камеральної перевірки встановлено, що до складу від'ємного значення попереднього звітного періоду рядок 06.6 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року підприємством включено суму від'ємного фінансового результату отриманого у 1 кварталі 2011 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку за 1 квартал 2011 року від 30.06.2011 р. №108504 у сумі 25 279 грн. та неврахованих витрат за 2010 рік, відображених у рядку 05.2 Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року від 05.05.2011 р. №94021 у сумі 11 247 грн.

Таким чином, перевіркою виявлено, що до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду податкової Декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року позивачем включено суму неврахованих витрат згідно Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року від 05.05.2011 р. №94021 у розмірі 11 247 грн., чим, на думку відповідача, порушено вимоги п.3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України.

Так, за висновками податкового органу, у зв'язку з набранням чинності 01.04.2011 р. розділу ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на облік у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у І кварталі 2011 року у відповідності до п.22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року не включається від'ємне значення з 2010 року.

Отже, спір між сторонами виник з приводу правомірності застосування позивачем приписів п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, яким визначені особливості застосування у 2011-2012 році п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України.

Зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 р. здійснювався на підставі чинних до 01.04.2011 р. норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Пунктом 6.1 ст. 6 вказаного Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якою було визначено обмеження щодо врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 р.

Як передбачено абзацом другим п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відтак, у 2011 році встановлені п. 22.4 ст. 22 Закону обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися.

При цьому, прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 01.01.2010 р. так і суми, які виникли у попередніх роках.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 01.01.2011 р.

За наведених обставин, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає обґрунтованими висновки попередніх судових інстанцій стосовно того, що до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворились у попередніх періодах.

З огляду на викладене, суди цілком обґрунтовано визначились із наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 р. у справі №2а-673/12/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.