Рішення

від 04.11.2014 по справі 910/19461/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/19461/14 04.11.14 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу за позовом  прокурора Гадяцького району Полтавської області в інтересах держави в особі Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області, Гадяцької районної ради до                 товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" про              стягнення 80 841,37 грн. Представники сторін: від прокуратури: не з'явився; від позивача-1:     не з'явився; від позивача-2:     не з'явився; від відповідача:    не з'явився. встановив: На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги прокурора Гадяцького району Полтавської області в інтересах держави в особі Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області, Гадяцької районної ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" про стягнення 80 841,37 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.06.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" та Гадяцькою районною державною адміністрацією, Гадяцькою районною радою укладено інвестиційний договір № 27/06 та Додаток № 1 до договору «протокол узгодження договірної суми інвестування згідно договору». Відповідно до п. 1.1. предметом цього договору є зобов'язання інвестора по інвестуванню власних коштів (грошових інвестицій) у формування цільового фонду місцевого бюджету гадяцького району на проведення заходів по комплексному соціально-економічному розвитку, будівництву, благоустрою району та вирішенню загальних проблем щодо інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури району, соціального захисту населення для досягнення соціального ефекту. Відповідно до п. 1.2. договору сума цього договору та грошових інвестицій визначається на підставі «Протоколу узгодження суми інвестування». П. 1.4. договору передбачено, що сторони визнають, що з моменту надходження грошових інвестицій на рахунок органу управління право володіння, користування і розпорядження інвестиціями здійснює орган управління. П. 2.1.1. договору передбачено зобов'язання інвестора перерахувати грошові кошти (грошові інвестиції) до місцевого бюджету Гадяцького району згідно термінів, визначених протоколом узгодження суми інвестування. Відповідно до додатку 1 до інвестиційного договору № 27/06 від 27.06.2012 року «протокол узгодження договірної суми інвестування згідно договору» сторони досягли згоди, що сума інвестицій складатиме 110   000,00 грн. в т.ч. ПДВ. Цим же додатком сторони домовились про попереднє (авансове) фінансування в розмірі 40   000,00 грн., які повинні бути перераховані до місцевого бюджету Гадяцького району, на вказаний рахунок, до 01.08.2012 року. Другу частину фінансування в розмірі 70   000,00 грн. інвестор повинен перерахувати до місцевого бюджету Гадяцького району, на вказаний рахунок, до 31.12.2012 року. Відповідач сплатив 40   000,00 грн. до цільового фонду районного бюджету 05.07.2012 року, що підтверджується копією виписки, яка додається до позовної заяви. Однак, кошти в сумі 70   000,00 грн. відповідачем не перераховані до цільового фонду районного бюджету у встановлені строки, а саме до 31.12.2012 року. У зв'язку з чим прокурор звернувся до суду про стягнення вищезазначеної суми в розмірі 70   000,00 грн., інфляційних нарахувань у сумі 7   700,00 грн. та 3 % річних у сумі 3   141,37 грн.. Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.09.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.10.2014 року. 02.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва від позивачів 1, 2 надійшли документи по справі, на виконання вимог ухвали суду від 16.09.2014 року. У судовому засіданні 06.10.2014 року відкладено розгляд справи на 21.10.2014 року. 20.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва від позивача 1 надійшли документи по справі, на виконання вимог ухвали суду від 16.09.2014 року. 20.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва від позивача 2 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача 2. 21.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач 1 подав заяву про збільшення розміру позовних вимог та документи на виконання вимог ухвали суду від 16.09.2014 року, позивач 2 – документи на виконання вимог ухвали суду від 16.09.2014 року. відповідно до заяви про збільшення позовних вимог позивач 1 донарахував відповідачеві інфляційні нарахування, загальна сума яких становить 11   690,00 грн. та 3 % річних, загальна сума яких становить 3   670,68 грн. таким чином, загальна сума заборгованості з урахуванням інфляційних нарахувань та 3 % річних становить 85   360,68 грн. У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. У судовому засіданні 21.10.2014 року відкладено розгляд справи на 04.11.2014 року. 27.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва від позивача 1 надійшли документи по справі. У судове засідання прокурор, представники сторін в судове засідання не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01030 30814561 та протоколом судового засідання від 21.10.2014 року. Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26 корпус 43, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 16.09.2014 є місцезнаходженням відповідача. Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином. Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають  задоволенню з урахуванням заяви про збільшення  розміру позовних вимог. Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 27.06.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" та Гадяцькою районною державною адміністрацією, Гадяцькою районною радою укладено інвестиційний договір № 27/06 та Додаток № 1 до договору «протокол узгодження договірної суми інвестування згідно договору». Відповідно до п. 1.1. предметом цього договору є зобов'язання інвестора по інвестуванню власних коштів (грошових інвестицій) у формування цільового фонду місцевого бюджету Гадяцького району на проведення заходів по комплексному соціально-економічному розвитку, будівництву, благоустрою району та вирішенню загальних проблем щодо інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури району, соціального захисту населення для досягнення соціального ефекту. Вказаний договір був укладений на виконання п. 2 рішення від 29.08.2012 року  Полтавської обласної ради "Про погодження отримання без проведення аукціону спеціального дозволу товариством з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку газу сланцевих товщ Сотниківсько-Бобрівської площі на території Гадяцького району Полтавської області." Відповідно до п. 1.2. договору сума цього договору та грошових інвестицій визначається на підставі «Протоколу узгодження суми інвестування». Регулювання інвестиційної діяльності здійснюється, зокрема, Законом України “Про інвестиційну діяльність”, відповідно до статті 1 якого, інвестиціями  є  всі  види  майнових    та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої  створюється  прибуток  (доход) або досягається соціальний ефект. Ч. 1  статті 2 ЗУ “Про інвестиційну діяльність” встановлено, що інвестиційною  діяльністю  є  сукупність  практичних  дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Відповідно до статті 9 ЗУ “Про інвестиційну діяльність” основним правовим документом,  який  регулює  взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Відповідно до ч. 3 статті 7 ЗУ “Про інвестиційну діяльність” за рішенням  інвестора  права  володіння,  користування  і розпорядження  інвестиціями,  а  також  результатами їх здійснення можуть бути  передані  іншим  громадянам  та  юридичним  особам  у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів. П. 1.4. договору передбачено, що сторони визнають, що з моменту надходження грошових інвестицій на рахунок органу управління право володіння, користування і розпорядження інвестиціями здійснює орган управління.   П. 2.1.1. договору передбачено зобов'язання інвестора перерахувати грошові кошти (грошові інвестиції) до місцевого бюджету Гадяцького району згідно термінів, визначених протоколом узгодження суми інвестування. Відповідно до додатку 1 до інвестиційного договору № 27/06 від 27.06.2012 року «протокол узгодження договірної суми інвестування згідно договору» сторони досягли згоди, що сума інвестицій складатиме 110   000,00 грн. в т.ч. ПДВ. Цим же додатком сторони домовились про попереднє (авансове) фінансування в розмірі 40   000,00 грн., які повинні бути перераховані до місцевого бюджету Гадяцького району, на вказаний рахунок, до 01.08.2012 року. Другу частину фінансування в розмірі 70   000,00 грн. інвестор повинен перерахувати  місцевого бюджету Гадяцького району, на вказаний рахунок, до 31.12.2012 року. Відповідач сплатив 40   000,00 грн. до цільового фонду районного бюджету 05.07.2012 року, що підтверджується копією виписки, яка додається до позовної заяви. Однак, кошти в сумі 70   000,00 грн. відповідачем не перераховані до цільового фонду районного бюджету у встановлені строки, а саме до 31.12.2012 року. Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом. Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за договором в сумі 70   000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростовано, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню. У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором,  позивач просить стягнути з відповідача станом на 01.10.2014 року інфляційні нарахування  загальна сума яких становить 11   690,00 грн. та 3 % річних, загальна сума яких становить 3   670,68 грн, які нараховані з 01.01.2013 року по вересень 2014 року включно. П. 3.1. договору передбачено, що у разу невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством. Згідно з статтею  20 ЗУ “Про інвестиційну діяльність” при недодержанні договірних    зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу  відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами. Сплата штрафів і неустойок за  порушення  умов  договорів, а також відшкодування завданих збитків не звільняють  винну  сторону від виконання зобов'язань, якщо інше не  передбачено законом  або договором. Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд погоджується з розрахунком інфляційних нарахувань, загальна сума яких становить 11   690,00 грн. та 3 % річних, загальна сума яких становить 3   670,68 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.06.2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до господарського суду  позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати  та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі. Згідно статті 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2014 рік” від 16.01.2014,  № 719-VII, який опублікований 21.01.2014 року,  з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн. Ціна позову становить 85   360,68 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову має складати 1   827,00 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Згідно з п.4.46 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013 року, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. За таких обставин, з відповідача стягується судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 1   827,00 грн. На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 2 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26 корпус 43; ідентифікаційний код 35602704) на користь Гадяцької районної ради (37300, м. Гадяч, Полтавської області, вулиця Лесі Українки, будинок 2; ідентифікаційний код 21050870) заборгованість в розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп., інфляційні нарахування  в розмірі 11 690 (одинадцять тисяч шістсот дев'яносто) грн. 00 коп., три проценти річних в розмірі 3 670 (три тисячі шістсот сімдесять) грн. 68 коп. 3.  Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26 корпус 43; ідентифікаційний код 35602704) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. 4. Після набрання рішенням законної сили видати накази. Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.        Дата підписання рішення: 02.12.2014 року. Суддя                                                                                                         С.М. Мудрий