Рішення

від 24.11.2014 по справі 910/21749/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21749/14 24.11.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ірбіс-1» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Будремсервіс» Простягнення 293 001,06 доларів США, що в еквіваленті становить 3 797 293,73 грн., Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Шкромида В.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ірбіс-1» (Республіка Казахстан) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Будремсервіс» про стягнення 244 168,00 доларів США заборгованості та 48 833,06 доларів США пені.

Ухвалою суду від 13.10.2014 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 31.10.2014 року.

Представник позивача 31.10.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а в судовому засіданні 31.10.2014 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 31.10.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою від 31.10.2014 року розгляд справи відкладено на 24.11.2014 року.

В судовому засіданні 24.11.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 24.11.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.11.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2012 року між позивачем, як постачальником та відповідачем, як покупцем, був укладений договір поставки №ДП-15/08/12, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався продати та поставити у власність покупця запасні частини для ремонту залізничних вагонів (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах цього договору.

Умовами п. 4.1 договору сторони погодили, що ціна однієї одиниці товару з урахуванням всіх витрат (включаючи ціну тари) зазначається в додатку до цього договору.

Відповідно до п.4.3 договору рахунок-фактура виставляється після підписання акту приймання-передачі товару.

Пунктом 4.4 сторони погодили, що оплата товару проводиться в доларах США. Валютою договору являється долар США.

Згідно з п.5.2 договору товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем: по кількості - згідно з кількістю, зазначеною в накладній.

Умовами пункту 10.1 договору встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє виконання сторонами своїх зобов'язань.

Крім того, 21.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ірбіс-1» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будремсервіс» (яке змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Будремсервіс») (далі - відповідач, покупець) був укладений договір поставки №ДП-21/08/12, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався продати та поставити у власність покупця запасні частини для ремонту залізничних вагонів (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах цього договору.

Умовами п. 4.1 договору сторони погодили, що ціна однієї одиниці товару з урахуванням всіх витрат (включаючи ціну тари) зазначається в додатку до цього договору.

Згідно п. 4.2 договору покупець здійснює оплату вартості поставленого товару протягом 10 (робочих) днів, з моменту виставлення рахунку-фактури.

Відповідно до п. 4.3 договору рахунок-фактура виставляється після підписання акту приймання-передачі товару.

Пунктом 4.4 сторони погодили, що оплата товару проводиться в доларах США. Валютою договору являється долар США.

Згідно з п. 5.2 договору товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем: по кількості - згідно з кількістю, зазначеною в накладній.

Умовами пункту 10.1 договору встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє виконання сторонами своїх зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договорів поставки позивач поставив відповідачу товар на суму 244 168,00 доларів США, що підтверджується видатковими накладними: №1914 від 31.08.2012 року на суму 114 371,00 доларів США, №1915 від 31.08.2012 року на суму 81 921,00 доларів США, №1916 від 30.09.2012 року на суму 1 689,00 доларів США, №46 187,00 доларів США, №2380 від 31.10.2012 року на суму 46 187,00 доларів США.

На виконання умов договорів, позивач виставив відповідачу рахунки-фактури: №1914 від 31.08.2012 року на суму 114 371,00 доларів США, №1915 від 31.08.2012 року на суму 81 921,00 доларів США, №1916 від 30.09.2012 року на суму 1 689,00 доларів США, №2380 від 31.10.2012 року на суму 46 187,00 доларів США, що підтверджується фіскальним чеком поштової установи від 05.11.2014 року та описом вкладення у цінний лист від 05.11.2014 року.

В свою чергу, відповідач поставлений товар не оплатив, у зв'язку з чим його заборгованість за договорами складає 244 168,00 доларів США.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 244 168,00 доларів США заборгованості та 48 833,06 доларів США пені за період з 31.08.2012 року по 08.10.2014 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково наступних підстав.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно п. 4.2 договорів покупець здійснює оплату вартості поставленого товару протягом 10 (робочих) днів, з моменту виставлення рахунку-фактури.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договорів поставки: № ДП-15/08/12 від 15.08.2012 року та №ДП-21/08/12 від 21.08.2012 року, позивач поставив відповідачу товар на суму 244 168,00 доларів США, що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Також на виконання умов договору позивачем 05.11.2014 року були виставлені відповідачу рахунки-фактури, що підтверджується фіскальним чеком поштової установи та описом вкладення у цінний лист, копії яких містяться в матеріалах справи.

В свою чергу, відповідач поставлений товар у відповідності до п. 4.2 договорів, а саме, протягом 10 робочих днів, з 05.11.2014 року (момент виставлення рахунків-фактури), не оплатив, у зв'язку з чим його заборгованість за договорами складає 244 168,00 доларів США.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 244 168,00 доларів США

Позивач за прострочення строків оплати за поставлений товар, керуючись пунктами 7.1, 7.3 договорів, нарахував та просить стягнути з відповідача 48 833,06 доларів США пені за період прострочення з 15.09.2012 року по 08.10.2014 року.

Відповідно до п. 7.3 договорів при невиконанні строків оплати за договорами, постачальник має право нарахувати пеню в розмірі 0,1 % від не перерахованої в строк суми за кожний день прострочення платежу, однак, не більше 20% від суми обумовленого об'єму товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Згідно зі ст. 43 Закону України «Про міжнародне приватне право» сторони договору згідно зі ст. ст. 5 та 10 цього закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Відповідно до п. 7.1 договорів відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договорами сторони несуть згідно з діючим законодавством Республіки Казахстан.

Статтею 292 Цивільного кодексу Республіки Казахстан передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, утриманням майна боржника, порукою, гарантією, завдатком та другими способами передбаченими законодавством чи договором.

Згідно зі ст. 293 Цивільного кодексу Республіки Казахстан неустойкою (штраф, пеня) вважається визначена законодавством чи договором грошова сума, яку боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку прострочення або неналежного виконання зобов'язання, зокрема, у випадку прострочення виконання. На вимогу про виплату неустойки кредитор не зобов'язаний доказувати спричинені йому збитки.

Відповідно до ст. 294 Цивільного кодексу Республіки Казахстан угода про неустойку повинна бути здійснена в письмовій формі, незалежно від форми основного зобов'язання.

Статтею 296 Цивільного кодексу Республіки Казахстан передбачено, що розмір неустойки встановлюється в твердій грошовій сумі чи у відсотках до суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З огляду на викладене, та враховуючи, що позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 15.09.2012 року по 08.10.2014 року, тобто поза межами, встановленого судом періоду прострочення, а саме, з 20.11.2014 року (05.11.2014 року (дата виставлення рахунків позивачем) + 10 робочих днів на оплату, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 48 833,06 доларів США за період з 15.09.2012 року по 08.10.2014 року задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Будремсервіс» (місцезнаходження : 02099, м. Київ, Дарницький район, вул. Ялтинська, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 24097853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірбіс-1» (місцезнаходження: 050012, Республіка Казахстан, м. Алмати, вул. Жибек Жоли, буд. 60, кв. 13, реєстраційний номер 58745-1910-ТОО, бізнес-ідентифікаційний номер 0310040002896) 244 168 (двісті сорок чотири тисячі сто шістдесят вісім) доларів США 00 центів, що в еквіваленті становить 3 161 975 (три міліонна сто шістдесят одну тисячу дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 60 коп. - заборгованості та 61 387 (шістдесят одну тисячу триста вісімдесят сім) грн. 20 коп. - судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

01.12.2014 р.