Рішення

від 01.12.2014 по справі 910/22482/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22482/14 01.12.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Невідкладна допомога» доПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» простягнення 5 358,27 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Атаманюк Г.М. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Невідкладна допомога» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про стягнення 5 000,00 грн. - основного боргу, 105,53 грн. - пені та 150,00 грн. - штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі грошові зобов'язання за договором про надання медичних послуг №03-02/14-66П від 03.02.2014 року.

Ухвалою від 20.10.2014 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 14.11.2014 року.

Представник позивача 14.11.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 5 000,00 грн. - основного боргу, 208,27 грн. - пені, 150,00 грн. - штрафу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року, №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

З огляду на викладене, господарський суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та розглядає справу в межах стягнення з відповідача 5 000,00 грн. - основного боргу, 208,27 грн. - пені, 150,00 грн. - штрафу.

В судовому засіданні 14.11.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.11.2014 року проти позову заперечував.

На підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 14.11.2014 року оголошено перерву до 01.12.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні 01.12.2014 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 01.12.2014 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.12.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Невідкладна допомога» (позивач, виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (відповідач, замовник) був укладений договір про надання медичних послуг №03-02/14-66П, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає і оплачує, а виконавець зобов'язується надавати медичні послуги (лікувальні, діагностичні та консультативні) пацієнтам (представникам) від замовника в обсязі і на умовах, передбачених даним договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно п.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Умовами п. 2.2 договору встановлено, що виконавець бере на себе зобов'язання надавати медичні послуги пацієнтам замовника відповідно до прейскуранту цін, який затверджений виконавцем і діє на момент надання послуг.

У відповідності до п. 2.7 договору виконавець по факту надання послуг складає акт виконаних робіт і надає для підписання замовнику.

За умовами п. 3.1 договору, замовник зобов'язується своєчасно проводити приймання та оплату наданих виконавцем послуг відповідно до представлених виконавцем рахунків та актів виконаних робіт, що підтверджують обсяги і вартість медичної допомоги відповідному пацієнтові від замовника, протягом 10 робочих днів з дня отримання вказаних документів.

Відповідно до п. 8.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє безстроково до повного виконання сторонами його умов.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ним належним чином за період з серпня по вересень 2014 року були надані відповідачеві послуги, передбачені умовами договору про надання медичних послуг №03-02/14-66П від 03.02.2014 року, на суму 5 000,00 грн., що підтверджується:

- актами виконаних робіт: від 20.08.2014 року на суму 3 080,00 грн., від 31.08.2014 року на суму 940,00 грн., від 10.09.2014 року на суму 980,00 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб;

- рахунками-фактури: №20/08/703п від 20.08.2014 року на суму 3 080,00 грн., №31/08/713п від 31.08.2014 року на суму 940,00 грн., №10/09/712п від 10.09.2014 року на суму 980,00 грн.

Проте відповідач, всупереч п. 3.1 даного договору, не розрахувався за надані послуги, в результаті чого за період з серпня 2014 рок по вересень 2014 року у нього виникла заборгованість в сумі 5 000,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 5 000,00 грн. основного боргу, 208,27 грн. пені та 150,00 грн. штрафу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікаційні послуги», споживач зобов'язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Судом встановлено, що позивачем належним чином були виконані умови договору про надання медичних послуг №03-02/14-66П від 03.02.2014 року, що підтверджується, підписаними представниками сторін та скріпленими початками юридичних осіб, актами виконаних робіт: від 20.08.2014 року на суму 3 080,00 грн., від 31.08.2014 року на суму 940,00 грн., від 10.09.2014 року на суму 980,00 грн., проте відповідач за надані послуги не розрахувався, доказів оплати наданих послуг під час розгляду справи не надав.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг передбачених умовами договору, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в сумі 5 000,00 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за надані послуги, керуючись пунктом 6.6 договору нарахував та просить стягнути з відповідача 208,27 грн. пені та 150,00 грн. штрафу.

Відповідно до п. 6.6 договору у разі порушення замовником строку оплати наданих медичних послуг, замовник оплачує виконавцю штраф у розмірі 3% від суми заборгованості. Також замовник оплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню повністю у розмірі 208,27 грн. та 150,00 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (місцезнаходження : 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Невідкладна допомога» (місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 38806857) 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 208 (двісті вісім) грн. 27 коп. - пені, 150 (сто п'ятдесят) грн. 00 коп. - штрафу та 1 827 (однау тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

03.12.2014 р.